Два кроки від безвізового режиму – чому нам можуть відмовити

Історичною датою для України мало стати 15 грудня – саме цього дня Єврокомісія мала намір оприлюднити шостий звіт про виконання Києвом Плану дій візової лібералізації (ПДВЛ). Про це чому Єврокомісія скасувала "безвізову доповідь" читайте в матеріалі Європейської правди.

Кілька проектів звіту були готові вже наприкінці тижня, і всі вони, як свідчать джерела ЄП, були позитивними для України. Та в останній момент – несподівано для всіх – оприлюднення звіту перенесли. Новий день звітування не названий, очікується, що воно відбудеться протягом тижня.

Журналісти розібралися в причинах та наслідках рішення, ухваленого в Брюсселі.

Ключова новина: час "єврозради" ще не настав. Джерела свідчать, що звіт все ж буде позитивним, хоча й не таким, як дехто сподівався.

Одна біда – одночасно розпочалися негативні процеси в Києві. І офіційна Україна – свідомо чи ні – готує грунт для того, щоби Брюссель відмовився від своїх намірів та ще більше затягнув безвізове рішення для її громадян.

Отже, спершу – новини тезово.

ЄС не планував відмовляти Києву. Навпаки, обговорювалася можливість надати Україні безвізовий без додаткових умов, пришвидшивши процес.

Але "фракція оптимістів" на чолі з Юнкером програла. Звіт ЄК буде містити чіткі умови, без виконання яких безвізовий нам не світить. І ці умови покажуть частину з тих, чиї дії заблокували повністю позитивне рішення – таке, яке матимуть грузини.

В перших рядах винуватців – Юрій Луценко. Його популізм та маніпуляції при розгляді безвізових законів вилазять Україні боком.

Тепер Рада має переглянути свої правки до закону про Агенцію з повернення та управління активами, відновивши урядову версію документа. І це буде політично непросто.

Та цими днями створили нову проблему, яка здатна заблокувати безвізовий навіть за виконання інших вимог ЄК. Уряд знову намагається взяти під контроль Нацагенцію із запобігання корупції. Це – той провал, який Брюссель нам не пробачить.

Проблема нова і ще не потрапила до "звіту Юнкера", але переоцінити її – неможливо.

Тепер про це та інше – детальніше.

Повернути та управляти

9 грудня майже непоміченою пройшла новина про закон, підписаний Порошенком: президент схвалив створення Національної агенції з повернення та управління незаконно виведеними активами.

Процитуємо новину "Європейської правди" від того дня: "Варто зауважити, що наразі невідомо, чи отримали ці закони експертний висновок Єврокомісії. Адже, як повідомлялося, під час ухвалення "антикорупційного пакету" в частині законів норми, запропоновані ЄС, були суттєво змінені".

Наразі ми вже маємо відповідь на власне запитання.

Ні, президент не отримав висновку ЄК. І підписав закони "на власний ризик". Знаючи, що в них є суттєві проблеми. Просто тягнути з підписом вже не було коли.

Тоді ж – наприкінці минулого тижня – в АП отримали чіткий сигнал з Брюсселя: з такою редакцією закону про Нацагенцію Україна не отримає позитивний висновок ЄК.

ЄП бачила документи, що підтверджують – саме цей закон (а точніше – правки, внесені до нього Радою до другого читання) стали ключовою перешкодою для звіту, в якому ЄК констатувала би безумовне виконання ПДВЛ Україною.

Щоправда, як стверджують джерела, Київ до останнього сподівався, що президент ЄК Жан-Клод Юнкер зможе зламати бюрократичну систему ЄС та просунути позитивне рішення, яке він особисто обіцяв Порошенку.

Було навіть погоджено схему – Порошенко, Яценюк та Гройсман мали письмово гарантувати ЄК, що ухвалять зміни до закону про управління активами (і цей лист, за даними ЄП, був підписаний).

Але Брюссель так не працює.

В ЄС бюрократи часом справді мають не меншу вагу, аніж політики, а бюрократичний апарат був проти того, щоби давати Києву зайві обіцянки.

До слова, Порошенку немає кого звинувачувати в цьому провалі, окрім... власної фракції. Адже до ВР надійшов закон, який повністю відповідав вимогам ЄС. І ЄК відкрито заявляла, що ухвалити потрібно саме урядову версію законопроекту.

Але, "завдяки" лідеру фракції БПП Юрію Луценко, європейський проект в Раді переписали. З нього вилучили норми про управління активами, лишивши тільки функцію їх повернення. А це суперечить і законодавству ЄС і, що найважливіше, вимогам ПДВЛ.

Треба підкреслити – про жодні нові вимоги тут не йдеться.

Норма про агенцію з управління активами повторюється у звітах ЄС з року в рік (див. стор.12 звіту від 2013 р.; стор.12 звіту від 2012 р.).

Складно сказати, чим керувався Луценко, лобіюючи ці зміни, і чи були його дії погоджені з президентом.

Та співрозмовники ЄвроПравди досі згадують його виступ під час розгляду цього проекту як приклад беззастережного популізму – тоді Луценко заблокував фінансування агенції за рахунок частини повернених до бюджету вкрадених активів, порівнявши закон, розроблений Євросоюзом, із корупційним фондом "Професіонал" часів Азарова.

До того ж, заявив, що європейський проект передбачає "більші відкати, ніж за часів Азарова".

Тож тепер Рада опинилася у вкрай незручному становищі.

ЄС вимагає повернутися до урядової версії законопроекту про Нацагенцію. Саме до тієї, де Луценко "побачив відкати".

Як це зробити без значних іміджевих втрат для Ради – наразі не зрозуміло. Замінити ці 25% на бюджетні кошти також буде непросто – бюджет погоджений з МВФ, додатковий рядок туди не додати. Тож перед парламентом постала нова непроста задача.

Звісно, серед "антигероїв" – не лише лідер фракції БПП. Варто згадати також Єгора Соболєва, голову комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції. Саме його комітет протягом двох тижнів після голосування (!) не передавав на підпис спікеру закон про Нацагенцію. Через це, як стверджують в ЄС, вони не могли вчасно провести експертизу ухваленого Радою документа.

(Доповнено: Соболєв в коментарі "Європейській правді" заявив, що опрацювання закону в його комітеті забрало 8 днів, і було пов'язане з тим, що правки до закону вносилися "з голоса". Водночас, в апараті спікера Гройсмана стверджували, що у Соболєва закон провів два тижні, через що його не вдалося вчасно спрямувати до ЄС)

Інші безвізові умови

Наразі ще ведеться дискусія про те, які саме вимоги будуть записані у звіті Єврокомісії.

На щастя, до цього діалогу долучили й Україну – саме про це говоритиме в Брюсселі Петро Порошенко 16 грудня під час "міні-саміту", в екстреному порядку організованого Єврокомісією.

Очевидно, що від нас вимагатимуть завершити схвалення антикорупційного законодавства. Так, Україна ухвалила зміни до радянського Кодексу законів про працю, але всі розуміють, що це – тимчасова норма. Попереду – схвалення нового Трудового кодексу.

І там безумовно має опинитися норма про заборону трудової дискримінації, включно з дискримінацією сексменшин.

У Брюсселі чудово розуміють: в Раді є велика спокуса "кинути" європейських партнерів.

Приміром, від "Самопомочі" вже лунали заяви, що вони планують "забути" про цю норму при схваленні кодексу у другому читанні. Очевидно, що в цьому випадку безвізового режиму ми не отримаємо – в ЄС бояться зіткнутися з потоком ЛГБТ-біженців, які будуть посилатися на цю проблему як на доказ їхньої дискримінації в Україні.

Є імовірність, що серед умов, поставлених Єврокомісією, буде також запровадження системи первинної ідентифікації (частиною цього процесу є запровадження так званих "нових внутрішніх паспортів", тобто пластикових id-карток).

Та тут стерегтися нема чого – наразі Київ сумлінно виконує вимоги ЄС, а від 1 січня має розпочатися випуск нових паспортів.

І, нарешті, найголовніше. Знову йдеться про протидію корупції.

Якщо створення Національного антикорупційного бюро вже майже завершене, то спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) наразі тільки на початку шляху. Конкурс на керівника цього органу проходив під шаленим тиском Заходу та наперекір опору окремих органів влади.

Зрештою, генпрокурора змусили провести зміни в його квоті, після чого був обраний керівник САП, до якого ЄС не має претензій. Та під час добору кадрів теоретично ще можуть бути "сюрпризи".

Але найпроблемнішим виявився третій антикорупційний орган, щодо якого між Україною та ЄС вже точилася суперечка.

Йдеться про Національну агенцію із запобігання корупції (НАЗК).

"Корупція під контролем" – уряд обере, кому вона дозволена

Така кількість нових органів, що мають бути створені Україною – не примха. Ці вимоги є ідентичними для всіх країн (включно з державами ЄС). Причому остання названа установа – НАЗК – не є слідчим органом і лише побічно буде долучена до розслідування корупційних злочинів.

Його ключова функція – збирати, зберігати, оприлюднювати та аналізувати декларації про доходи та майно високопосадовців. А в українському випадку – ще й про їхні витрати. Остання норма вже кілька років закладена в українському законодавстві, просто досі вона не діяла на практиці.

Цей механізм має дозволити і слідчим НАБУ, і громадським активістам знаходити за публічними даними тих посадовців, у яких реальний спосіб життя не відповідає їхнім статкам. Причому НАЗК повинна сама ідентифікувати "групи ризику" серед посадовців та членів їхніх сімей.

Не дивно, що владі кортить зберегти контроль над цим органом.

Влітку вже буда спроба зробити НАЗК залежною від керівництва уряду. Тоді був організований фіктивний конкурс в комітет з обрання керівництва агенції, в якому "перемогли" близькі до влади особи. Лише під неймовірним тиском ЄС та США Яценюка змусили перезапустити цей орган.

Нині історія повторюється, але на новому рівні. В неділю завдяки серії махінацій призначили трьох з п’яти співкерівників НАЗК, двоє з яких пов’язані особисто з Яценюком.

Цьому передував тривалий період блокування роботи виборчого комітету НАЗК.

Ці події спричинили ланцюгову реакцію.

Представник Transparency International у виборчому комітеті в понеділок оголосив про "цинічний обман" з боку влади та пообіцяв вийти зі складу комітету, якщо ситуацію не буде терміново вирішено.

В заяві TI детально розписано, як відбулася маніпуляція

Того ж дня була оприлюднена спільна заява Реанімаційного пакету реформ та антикорупційних організацій з аналогічними звинуваченнями на адресу влади.

Для ЄС це – достатня підстава стверджувати, що Україна провалила завдання зі створення НАЗК.

Важливий момент – публічний скандал навколо НАЗК розгорівся вже в понеділок і тому не він став головною темою діалогу з Юнкером.

Але тепер – жодних сумнівів – саме ця проблема вийде на перший план.

Що у підсумку

Чи вважати ситуацію оптимістичною, чи песимістичною – залежить від того, з чим порівнювати. Лише місяць та один тиждень тому ситуація була незрівнянно гіршою і дозволяла говорити про зрив безвізового на дуже тривалий термін.

Зараз ми – у набагато кращому становищі.

Ми майже напевно отримаємо позитивний звіт Єврокомісії – нехай не 15 грудня, а кількома днями чи тижнем пізніше. Цей звіт буде останнім, тобто нам не доведеться проводити нову тривалу процедуру, з 5 оцінювальними місіями.

Однак без зобов’язань виконати те, що ми обіцяли раніше, Україна не обійдеться. Причому деякі пункти нам навіть пробачили – приміром, про конституційні зміни щодо знаття недоторканності з депутатів та суддів ЄК наразі не говорить.

Менше з тим, Києву доведеться звикати поводитися чесно з ЄС. Принаймні, у ключових питаннях.

Бо якщо ми і цього разу будемо діяти як зазвичай – безвізового режиму не буде. І винними будемо виключно ми, тобто держава Україна. В цілому.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---