Чи зможе громада Волині утримувати малокомплектні школи

Самодостатні громади: реальні зміни чи ілюзія реформ? Цю тему обговорювали під час засідання інтерактивного прес-клубу в рамках спільного проекту обласної ради та редакції газети «Волинь нова», – йдеться на сайті Волинської обласної державної телерадіокомпанії.

Депутати місцевих рад, експерти і журналісти аналізували умови і шляхи втілення однієї з найгарячіших реформ, зважаючи на її стислі терміни.

Перш ніж ухвалити перспективний план об’єднання територіальних громад, обранці волинян довго і прискіпливо обговорювали його під час Дня депутата і на сесії обласної ради. Втім, без відповіді поки залишилося чимало питань щодо майбутнього волинських сіл. Серед найбільш актуальних: чи дотримується принцип добровільності при утворенні територіальних громад, як формуватиметься їх бюджет, що спонукатиме селян долати пасивність і байдужість та активніше використовувати місцеві ресурси для блага громади.

Керівник Офісу реформ в області Анатолій Пархом’юк зазначив, що жодна територіальна громада не буде об’єднана примусово, оскільки між населеними пунктами повинен бути оптимальний зв’язок для їх подальшої спроможності.

«Територіальні громади будуть мати ті ж самі повноваження, які мали сільські та селищні ради. Вони будуть надавати ті ж самі адміністративні послуги. Але всі ренти, всі плати, всі відсотки, які раніше йшли до держбюджету, тепер будуть лишатися на території цієї громади. Тут виникає питання розбіжностей між добровільністю і спроможністю», – розповів він.

Новий адміністративно-територіальний устрій області, зменшення кількості сільських і селищних рад, розширення меж Луцька і деяких районних центрів – не всім до вподоби. Але, на думку депутата обласної ради Людмили Кирди, – це найголовніша реформа, ціль якої, в першу чергу, передати владу, повноваження і фінансовий ресурс на місця.

«Сьогодні дуже багато є розмов, що будуть закриватися школи, особливо, малокомплектні, ФАПи. Тут постає питання: чи зможе громада сама утримувати ту, чи іншу школу? Але як була освітня субвенція від держави, то вона і буде після об’єднання громад. Навпаки, сьогодні держава декларує те, що буде збільшено фінансування, залишиться більше податків і зборів на місцях», – зазначила вона.

Як повідомила заступник начальника управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Людмила Плахотна, в області діє 773 загальноосвітні школи. Серед них – десятки малокомплектних, де навчається з десяток і менше школярів. У цих навчальних закладах на одного учня держава витрачає, орієнтовно, 40–50 тисяч гривень. У порівнянні з іншими, це досить багато. Тому роботу малокомплектних шкіл в області планують призупинити. Втім, і такі рішення остаточно ухвалюватимуть громади.

«Така школа, в якій на дитину витрачається 30-40 тисяч в рік, буде функціонувати, тільки, якщо громада вирішить, що вона повинна існувати, адже вона буде фінансуватися з місцевого бюджету, з бюджету громади», – пояснила Людмила Плахотна.

Учасники засідання інтерактивного прес-клубу обласної ради зійшлися на думці, що процес реформування пришвидшиться завдяки активнішій інформаційній кампанії. Мовляв, і громадськість, і депутати повинні володіти достовірною інформацією з приводу усіх нюансів об’єднання громад.

Раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що відповідно до нового Закону України «Про освіту» у Горохівському районі Волинської області ліквідації підлягають школи, де навчається менше 5-ти дітей в класі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---