Чи виживуть села? 8 питань про адмінреформу на Волині

Розроблений і затверджений облрадою перспективний план розвитку територій Волині – відносно не найгірший на тлі всієї України, але є велика вірогідність, що Мінрегіонбуд затвердить його частково. Відтак, на Волині знову може відбутися черговий раунд переговорів між представниками місцевих рад щодо об’єднання у громади більш перспективні, аніж в першопочатковому варіанті плану розвитку територій.

1. Дедлайн – липень?

Нагадаємо, з початку року в області почалися розмови про об’єднання громад. На рівні облдержадміністрації навіть прозвучали терміни, так званий «час Ч», до якого мають об’єднатися громади.

Цією точкою неповернення мав стати липень. Cільради лякали: якщо до липня не вирішите об’єднатися – залишитеся без дотацій навіть на зарплату голові й працівникам сільради до кінця року. Та чи це направду так?

Минулого тижня в області відбувся семінар щодо стереотипів про децентралізацію на основі кращих іноземних практик та українських законодавчих ініціатив. На ньому побували представник Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лідія Євтушенко та координатор групи транскордонного та міжрегіонального співробітництва Платформи громадянського суспільства Договору про асоціацію Україна-ЄС Ростислав Томенчук. А запрошеними були голови сільських рад та працівники апарату райдержадміністрацій.

Власне, одним із стереотипів є твердження, що після липня «буде біда», адже саме липень ставився як термін, до якого сільради мали вирішити, з ким і як об’єднуватися. Насправді, причина такого твердження набагато простіша – гроші, великі гроші. З’ясовується, що ті області, які прийняли перспективні плани до 15 липня цього року, отримають додатковий ресурс з Фонду регіонального розвитку для бюджетів усіх рівнів.

А це - чимала сума для Волині (близько 100 мільйонів гривень, а, можливо, й більше), яку хочуть акумулювати в обласний централізований фонд (що не зовсім відповідає децентралізації, але це так, до слова). Крім того, в липні формуються бюджетні запити і прогнозуються бюджетні показники на 2016 рік, тож в Кабміні мають знати хоч приблизну картину, яким буде наступний рік.Саме тому на Волині так поспішали з прийняттям перспективного плану. Інакше ці кошти розподілили б між іншими областями.

2. Роздроблені громади знову доведеться збирати?

Проте питання в іншому: обговорення цього плану в обласній раді відбулося за два дні до сесії.

Як результат – замість 68 громад в авральному режимі довелося виокремити 74, що й зафіксовано в перспективному плані.

Проте перспективний план – це не догма, його можна коригувати. У волинському Офісі реформ чекають, що Мінрегіонбуд поверне його на доопрацювання в частині неперспективних громад.Чому Мінрегіон? Власне, все це виписано в законодавстві, в чому й полягає напівдобровільність і напівпримусовість таких об’єднань. Бо якщо поселення захочуть об’єднатися в громади, які не зможуть себе прогодувати, тоді їм доведеться таке «хотіння» переглянути і «захотіти по-іншому»: як радить затверджена Мінрегіонбудом методика. Інакше Кабмін не погодить такий розподіл бюджетних коштів.

Власне, згідно з методикою, на Волині мало б бути в ідеалі близько 40 об’єднаних громад.

«Ми мали декілька варіантів перспективного плану. Перший був запропонований відповідно до методики і містив 37 об’єднаних громад. Після активного обговорення, врахування добровільності і процесів, які відбувалися (коли громади самі почали шукати з ким об’єднуватися ще до прийняття методики) – вийшли на 68. Цей план ми презентували Мінрегіонбуду. Але напередодні сесії під час обговорення громад стало 74. Не хотів би образити чиїхось амбіцій, але чимало таких громад виникли на голому місці, без підстав мати сильну територіальну громаду, і вони не зможуть забезпечити населення послугами. На мою думку, план, який затверджуватиметься Мінрегіонбудом, можливо, буде доопрацьовуватися», - зауважив директор Офісу реформ Анатолій Пархом’юк.

Якщо громади в перспективному плані будуть завідомо збиткові, їх не затвердять у Кабміні, каже Лідія Євтушенко. Всі плани мають пройти обговорення з представникам Асоціації міст, Асоціації сільських і селищних рад, фахівцями Міністерств і аж тоді буде подане в Кабмін. А у 2016 році об’єднаним (сильним і спроможним) громадам обіцяють ще й держпідтримку у вигляді субвенції з держбюджету.

«Якщо громада створюється лише тому, що «я хочу», але це - заздалегідь збиткова громада, тоді вона не буде затверджена в рішенні Кабміну», - пояснює пані Євтушенко.

3. Село + місто = ?

Власне, не виключено, що перспективний план Волині доведеться допрацьовувати, зокрема й щодо приміських сіл. Адже до міст не бажають приєднуватися навколишні села. Глава парламенту Володимир Гройсман, коментуючи цю ситуацію під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ, зауважив, що з селами треба домовлятися і переконувати їх у тому, що створення альянсів сіл з містами буде всім на руку.

ЧИТАТИ ЩЕ: «ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА: СІЛЬРАДИ НЕ СПІШАТЬ ОБ’ЄДНУВАТИСЯ З ЛУЦЬКОМ

Ймовірно, що деякі села передумають, але навряд чи прилуцькі. Адже громади, які формуються навколо обласного центру, – самодостатні. Бо Луцький район навіть з централізованим бюджетом - єдиний бездотаційний в області (не рахуючи Луцька), а отже – найбагатший.

Щоправда, депутати Луцької міської ради за день до прийняття перспективного плану звернулися в облдержадміністрацію з проханням приєднати до Луцька навколишні сільради: Маяківську, Липинську, Підгайцівську, Боратинську, Рокинівську, Боголюбську, Гіркополонківську Луцького району, а також Жидичинську, Прилуцьку та Озерцівську сільради Ківерцівського району.

Та в перспективному плані це прохання не передбачене. Тим більше, зважаючи на те, що запит адресований голові ОДА, але той лише відповідальний за створення перспективного плану. А затверджує план обласна рада, а потім документ має бути погоджений Кабміном. Та й села навколо Луцька не прагнуть добровільно приєднуватися.

Щоправда, є ще одна можливість вирішувати спільні питання між вже утвореними громадами. В Україні прийнятий Закон про співробітництво територіальних громад. Згідно з цим документом, одна громада може підписувати угоди про співпрацю з 10-20 сусідніми громадами для вирішення спільних питань (приміром, ремонт спільних доріг з однією громадою, обслуговування водогону – з іншою).

Для таких громад також передбачена державна підтримка, переконують у Мінрегіонбуді.

ЧИТАТИ ЩЕ: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ НА ВОЛИНІ: ЯК ПОДІЛЯТЬ ПОВНОВАЖЕННЯ МІЖ ГРОМАДАМИ І РАЙОНАМИ
4. Вибори, вибори… Вибори?

Є ще один цікавий момент, який характеризує реформу децентралізації влади в Україні. У жовтні 2015-го року мають відбутися вибори до місцевих рад. За яким принципом вони пройдуть?

Насьогодні тут більше запитань аніж відповідей, бо реформа готується в авральному режимі. До виборів мають бути прийняті як мінімум два надважливі закони: про місцеві вибори і про зміни до Конституції.

Перший законопроект нині активно обговорюється комітетами, тривають політичні торги і остаточно про те, як відбуватимуться вибори, як розподілятимуться квоти, мажоритарна і так далі - поки що невідомо.

Крім того, у вересні Конституційна комісія готується до другого читання закону по зміни до Конституції України. Ці зміни здебільшого стосуватимуться децентралізації і закріплюватимуть передачу повноважень місцевим громадам.

Одним з ключових буде посада префектів, які замінять голів адміністрацій і здійснюватимуть функцію загального нагляду.

ЧИТАТИ ДЕТАЛЬНІШЕ: ЗАМІСТЬ ГОЛІВ ОДА І РДА - ПРЕФЕКТИ. ЇХНІ ПОВНОВАЖЕННЯ

Творці змін до Конституції додають, що в цьому законі може бути прописаний так званий «перехідний період» для тих громад, які не об’єднаються до виборів-2015. За цей час мають бути прийняті ще до півтисячі законів і підзаконних актів, які регулюють, регламентують і розподіляють повноваження і гроші на всіх рівнях нового адміністративно-територіального устрою України. Під час цього перехідного періоду набиватимуться «перші ґулі» громад, які об’єднаються, відбуватиметься «притирка» між поселеннями і формування виконкомів.

По тому, коли всі громади об’єднаються, настане потреба проводити дострокові вибори. Тут теж є декілька питань. Можливо, вибори проводитимуться лише в тих громадах, які до виборів 2015 року не встигли об’єднатися. Ще одне питання – терміни. У Верховній Раді поки що говорять про дворічний перехідний період. Та, не виключено, що до вересня політсили сторгуються на інший відтинок часу.

Власне, напередодні виборів у жовтні мають бути відомі відповіді хоча б на частину запитань. А реформатори сподіваються, що до виборів з’явиться хоча б по декілька громад в кожному регіоні.

6. Фінанси співають романси?

Що буде з громадами, які не об’єднаються ні до кінця 2015 року, ні до кінця перехідного періоду? Тоді, ймовірно, Кабмін, не питаючи їх доброї волі, приєднає до найближчої громади, та й по всьому.

І врешті, питання фінансів, яке турбує всіх. Що буде з грошима? Хто формуватиме бюджети?

До кінця 2015 року бюджет сформований і він працюватиме як і на початку року. Об’єднані громади отримають держпідтримку. Також вони отримають ще додаткові гроші в тому разі, якщо вирішать скористатися Законом про співпрацю громад.

З 2016 року об’єднані громади в міжбюджетних відносинах отримують статус міст обласного значення: виконкоми формуватимуть бюджети громад на зразок бюджетів великих міст. На місцях ради отримають акциз, податок на нерухомість, державне мито, кошти за реєстрацію транспортних засобів. До слова, найбільше виграють громади, на чиїх територіях розташовані АЗС, бо акциз надходитиме в місцевий бюджет.

ЧИТАТИ ЩЕ: ПРО ФІНАНСИ І ОБОВ’ЯЗКИ ОБ’ЄДНАНИХ ГРОМАД. ЩО БУДЕ?

Щодо кадрів, то кваліфіковані працівники адміністрацій та інших служб (реєстраційної, архбудконтролю і багато інших), які будуть переведені на місця, перейдуть працювати у виконкоми місцевих громад, ЦНАПи та місцеві інспекції.

7. Село без сільради?

Чи виживе село без сільради? Це питання особливо непокоїть невеликі села, які й раніше були периферією. Зараз принаймні вони мають хоч якусь видимість влади, а отже, й своєї значимості – сільраду. Якщо її ліквідують, то в селах побоюються, що про них взагалі забудуть, а гроші розподілятимуть на центр громади. Щоправда, нинішні сільради не можуть себе самі забезпечити, не мають фінансових ресурсів і чекають лише на «подачки» з району і області.

Тут на владну арену вступає ще одна людина, чия посада має з’явитися під час реформи – староста. У цієї людини буде печатка, право підпису. Ця людина буде членом виконкому громади і муситиме і могтиме лобіювати інтереси свого поселення. Саме від активності старости, його позиції, й залежить те, як розвиватиметься дане поселення. Тож мешканцям об’єднаних сіл треба буде з особливою уважністю і ретельністю обирати собі старосту. Адже від нього залежить багато важливих рішень.

Крім того, селяни також обиратимуть депутатів до місцевої ради громади, які теж братимуть участь у розподілі коштів. Тому в світлі реформи питання кому кожен волиняни віддасть свій голос набуває особливого сенсу, так би мовити концентруючи відповідальність за вибір.8. Що далі?

На сьогодні перспективний план затверджений депутатами обласної ради. У цьому документі прописані 74 громади. Всі документи вже перебувають у Мінрегіонбуді. Однак висновку Міністерства поки що Волинь не отримала.

Та, на думку члена Конституційної комісії Юрія Ганущака, більшість запропонованих волинських громад відповідають Методиці об’єднання громад. Проте більшість – не всі, тож у Офісі реформ чекають, які громади повернуться на доопрацювання.

А сьогодні, 14 липня, стало відомо, що луцькі чиновники вирішили таки розпочати переговори з приміськими селами щодо об’єднання. Першою на черзі є Жидичинська міська рада. Всього від міської ради надіслали листи про можливість об’єднання в єдину територіальну громаду усім сусіднім селам – восьми селам Луцького району та двом Ківерцівського.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОВИН ПРО АДМІНРЕФОРМУ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---