Доля Волинського перинатального центру: бути чи не бути

Будівництво довгоочікуваного Волинського перинатального центру - історія, яка тягнеться уже не один рік. Щороку чиновники обіцяють завершити зведення важливого для Волині комплексу. Але уже понад рік справа не зрушується з місця. Коли нарешті запрацює центр, скільки коштів уже виділено на будівлю та яка сума потрібна, щоб добудувати комплекс, читайте в матеріалі «Хронік Любарта».

Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що торік у Міністерстві охорони здоров’яназвали Волинський обласний перинатальний центр непродуманим проектом.

А Луцький міськвиконком прийняв протокольне доручення підготувати звернення до облради, абипередати обладнання обласного перинатального центру для Луцького пологового будинку.

Окрім того, видання писало про те, коли «вдихнуть життя» у перинатальний центр у Луцьку.

40 відсотків волинянок народжують у Луцьку

Комплекс обласного перинатального центру зводять поблизу Волинського територіального дитячого медичного об’єднання. Роботи здійснює ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536». Вони тривають із 2012 року, хоча капсулу під будівництво Волинського перинатального центру було закладено ще у 2001 році. Вартість робіт з будівництва центру, як розповів екс-заступник голови Волинської ОДА, радник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Олександр Курилюк, тоді становила майже сто мільйонів гривень.

Це приміщення площею 14 тисяч квадратних метрів мало стати другим пологовим будинком у місті, де приймали б важкі пологи з високим ризиком смертності чи ускладнень. Варто зауважити, що в усіх обласних центрах є два пологові будинки на той випадок, якщо у першому, наприклад, буде поширюватися якась інфекція.

«Ідея з’явилася у результаті розмови з лікарями. Це був 2001 рік і вже тоді було зрозуміло, що приміщення Луцького клінічного пологового будинку не вистачає. Бракувало й обладнання та новітніх технологій, – каже Курилюк. – Наша медицина на той час мала хороші напрацювання. Треба віддати належне волинським медикам, які дуже прогресивні і все, що стосувалося пологового будинку та обласної дитячої лікарні, робили у співпраці з ними, а також у рамках українсько-швейцарської програми співпраці».

Луцький пологовий клінічний будинок був призначений тільки для мешканців міста. Але 40 відсотків породіль приїжджали та приїжджають сюди з області. Зрозуміло, що в обласному центрі мав би бути ще один пологовий будинок. Так з’явився задум розпочати будівництво перинатального центру. Тоді ще й гостро стояла проблема малюкової смертності, особливо в тих районах, які потребували кращих фахівців та новішого обладнання.

Центр розпочали будувати для того, аби зменшити материнську та малюкову смертність, інвалідність і хвороби, пов’язані з акушерством та гінекологією. Наприклад, якби був добудований такий перинатальний центр, то жінку з хворим немовлям не треба було б везти з віддалених міст області до Луцька. Вона прийшла б сюди до пологів, обстежилася та народила б здорове немовля. У дорозі підвищується ризик смерті, а таким чином шанси на здорове та повноцінне життя стали б більшими.

До складу перинатального центру увійшло три блоки: блок А – акушерський стаціонар, блок Б – жіноча консультація та центр планування сім’ї, блок В – неонатологічний стаціонар.

Перинатальний центр мав бути оснащений найновішим обладнанням, вартість якого тоді сягала 28 мільйонів гривень, а ще 4,5 мільйони гривень обіцяли виділити у Фонді Віктора Пінчука. Такі перинатальні центри діють у Рівному, Києві, Полтаві, загалом у 10 містах України.

Потрібен чи не потрібен – ось у чому питання

У 2012 році для продовження будівництва було виготовлено проектно-кошторисну документацію та розпочато співпрацю з Національним проектом «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства» щодо реконструкції з прибудовою будівель Волинського обласного перинатального центру.

У рамках проекту «Нове життя» розглядалося будівництво та обладнання сучасного лікувального закладу третього рівня. Вдихнув життя в центр покійний голова Волинської ОДА Борис Клімчук. Йому вдалося донести ідею будівництва перинатального центру до керівництва: Міністерства фінансів та прем’єр-міністра. Тоді й було виділено кошти. Загалом кошторисна вартість у 2012 році складала майже сто мільйонів гривень.

«У 2012-2013 роках інтенсивно йшов процес будівництва, а ми взялися за підготовку кадрів, – каже Олександр Курилюк. – Наші фахівці їздили в Італію, працювали над створенням стимуляційного центру, аби запозичити досвід за кордоном. Медики мали хороші навички та методології».

Планувалося, що у перинатальному центрі буде працювати 540 фахівців. У серпні 2014 року проект мали здати в експлуатацію.

«Багато хто говорить, що цей заклад не треба було будувати. Але я так не вважаю, – запевняє екс-заступник. – Ідея будівництва перинатального центру була дуже правильною. Впевнений, що для Волині це був дуже серйозний крок у напрямку надання якісної медичної допомоги. Адже проект розглядали в комплексі. Проводили відповідні семінари та навчання».

Начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА Ігор Ващенюк розповідає, що потреба у побудові перинатального центру в Луцьку була: «У нас на весь обласний центр лише один пологовий будинок. Це унікальна ситуація, адже такого немає у жодній області. Перинатальна допомога має бути у тих центрах, які мають забезпечити новітні технології та відповідну якість надання медичної допомоги».

Коли добудують

Торік на перинатальний центр виділили лише 1 мільйон 600 тисяч гривень з обласного бюджету. Порівняно із 90 мільйонами гривень, це майже нічого. Місцева влада зверталася із проханням надати кошти до Києва, але, на жаль, ніякого фінансування не було.

«Уже проведено дуже багато робіт. Не завершувати такий проект було б дуже нерозумно, – запевняє Курилюк. – Будемо сподіватися, що в Кабінеті Міністрів зрозуміють, що такі проекти треба завершувати. Думаю, це буде не так швидко, як гадалося. Внутрішні роботи зроблено тільки в акушерському відділені. У жіночій консультації внутрішніх робіт не проведено. Якщо порахували, що для того, аби добудувати центр, треба понад 70 мільйонів гривень, то це дуже багато. Зараз там не роблять нічого. Для зберігання обладнання потрібний певний температурний режим, який там ще не забезпечено. У системі влади сьогодні відсутнє будь-яке планування. Звісно, це все можна пояснювати подіями на сході, але вже півтора року Міністерство охорони здоров’я не пропонує взагалі нічого. Нині навіть не фінансуються програми із забезпечення ліками важкохворих. Немає комплексного бачення та бажання щось робити».

Нині, враховуючи нові ціни, щоб завершити будівництво пренатального центру, треба ще майже 71,5 мільйонів гривень. Це при тому, що обладнання на 21 мільйон уже закуплено. Частину обладнання уже завезено, поки його використовують у обласній дитячій лікарні.

Якби не війна, то цю будівлю, можливо, уже давно здали б в експлуатацію. Чиновники сподіваються, що проект закінчать будувати уже наступного року.

З найбільших медичних об’єктів у Луцьку залишився тільки перинатальний центр. Якби цей проект належно фінансувався, то Волинський перинатальний центр нині уже працював би. А найважливіше – були б збережені маленькі життя. Адже малюкова смертність трапляється, а надати кваліфіковану допомогу не завжди є можливість.

Лілія БОНДАР

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---