Браконьєрство, свавілля і борги: «закулісся» Звірівського лісництва

Півмільйонний борг, відсутність звітної документації та замкнуті приміщення - ось що залишилось новому керівнику Звірівського мисливського господарства Яремі Байді «у спадок» від минулого очільника Андрія Шпорука.

Посадовця звинувачують в організації VIP-полювань для товстосумів та «впливових» громадян а громадські активісти надають докази звірського винищення дичини в корисливих цілях. Сам же Шпорук і далі вважає себе «легітимним» директором та через суд добивається відновлення на посаді.

Ми спробували розібратись в непростій ситуації, яка склалась навколо державного підприємства «Звірівське мисливське господарство», та довідатись чому останніми місяцями це мисливське господарство так часто з’являється у заголовках волинських ЗМІ,та чи дійсно тут в неймовірних кількостях вбивали дичину, яку згодом продавали на м’ясо луцьким ресторанам.

ЧИТАТИ ЩЕ: НА ВОЛИНІ ВБИЛИ ТРЬОХ ОЛЕНІВ. ТРОФЕЇ НА ЗАМОВЛЕННЯ?

Трішки історії

Андрій Шпорук був призначений на посаду виконувача обов’язків директора Звірівського мисливського господарства ще у 2008 році, а вже наступного з ним підписали перший трудовий договір, терміном на рік. Потім – ще один, який був дійсний до літа 2015 року. Робота на займаній посаді не викликала особливих запитань у громадськості, аж поки сам Шпорук не опинився в центрі одного з браконьєрських скандалів: в січні 2013 року в господарстві не дорахувались 15 зубрів, про яких ще рік перед тим браво звітував очільник «Звірівського». Разом з тим, надибали не менш цікаву знахідку – туші вбитих кабанів і оленя. Як стало відомо тележурналістам, невідомі застрелили дикого кабана, шкіра якого лежала у кімнаті для розбирання туш тварин, а собаки, треновані для ловлі здобичі, роздерли трьох оленів. Тоді директор Звірівського МГ Андрій Шпорук навідріз відмовився спілкуватися з журналістами і втік до лісу. Небажання розмовляти аргументував тим, що не має часу. Ліцензії на полювання представникам ЗМІ ніхто не показав.

Оминути увагою все те, що сталося всього за два дні перевірок у Звірові, не міг тодішній начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник. У четвер, 17 січня, він зібрав журналістів на прес-конференцію. Як йдеться у матеріалі Відомостей, посадовець особливо не шукаючи фраз, прокоментував катастрофічну ситуацію, яка склалася з зубрами у Звірівському МГ. Його обурило, що за прогалини у виконанні програми збереження зубрів звинувачують лише лісників.

«Дійде до того, що скоро лісівники ще й тим, хто завагітнів у лісі, аліменти платитимуть», — кинув Колісник.

Крім того, чиновник повідомив, що він і сам не знає, скільки точно зубрів мешкає на Волині, та й, у принципі, це не в компетенції його управління. Мовляв, усі претензії — до екологічної інспекції та управління охорони природного навколишнього середовища. Усе б нічого, якби не той факт, що саме управління лісового та мисливського господарства завозило зубрів, від яких вони так відхрещуються, на Волинь як у 1965-му, так і у 2010-му роках.

Скандал з часом вдалось «зам’яти», а Шпорук так і залишився на «старому місці».Новий трудовий контракт, який уклали з ним на 5 років у 2010-у, так ніхто і не розірвав. Можливо, так би і працював Андрій Михайлович на займаній посаді, проте після революційних подій Майдану свого крісла позбавився його патрон Богдан Колісник, який пішов на заслужений відпочинок. Минуло ще декілька місяців, і керівництво, помітивши грубі порушення в роботі Шпорука, 4 листопада 2014 року звільнило його. Формальною підставою для розірвання контракту стало відчуження посадовцем з активів мисливського господарства земельної ділянки без відома керівництва. До слова, після цього 0.25 гектара, які знаходяться неподалік від місця його проживання, перейшли у користування Шпорука. Хоча, подейкують, що попри це порушення, «гріхів» у екс-керівника мисливського господарства вистачало і без того.

З того часу знайти посадовця, який за день до звільнення пішов на лікарняний тривалістю більше двох місяців, новому очільнику «Звірівського» для того, щоб поспілкуватись, ніяк не вдавалось. А поговорити було про що. Адже залишивши місце роботи Шпорук закрив службові приміщення і забрав з собою ключі. Саме тому нещодавно працівникам підприємства із спеціальною комісією довелося виламувати двері кількох приміщень.А після інвентаризації в сейфі, замкнутому ним, не дорахувались 13 одиниць вогнепальної зброї. Проте, тут як у відомому жарті – «думали, що це дно, але знизу постукали…».

Півмільйонний борг та відсутність бухгалтерії: «спадок» екс-керівника

13 одиниць зброї, як виявляється, - це далеко не всі претензії, які в нового керівництва підприємства є до екс-посадовця. В громадських діячів є ряд доказів численних порушень і фінансових махінацій, вчинених за каденції Шпорука і з його відома. З їх слів, багато фактів стали відомі лише зараз, коли на зміну колишньому директору призначили нову людину з Івано-Франківської області, яке нині намагається навести порядок та позбавитись залишків старої «колісницької» системи на підприємстві.«Ми побачили там жах у фінансовому веденні господарства, знайшли «мертві душі» у штатному розписі» - двоє осіб, які отримували зарплату, але на роботу не виходили. Це страшні зловживання щодо використання бюджетних коштів, тому люди, які займалися та займаються цим, повинні відповісти перед законом. Є певні схеми для того, щоб довести підприємство до банкрутства та викупити його», - стверджує активіст Самооборони Волині Анатолій Сковера.

Згідно з фінансовими документами підприємства, його екс-директор Андрій Шпорук неодноразово закуповував предмети необхідності для «Звірівського МГ», нібито, за власні кошти, які подекуди перевищували суму заробітної плати. Так, екс-директор Андрій Шпорук отримував кошти від підприємства, але не складав авансових звітів з підтверджуючими документами (за період з 2013 до 1 листопада 2014 років). За цей період підприємством було виплачено Шпоруку готівки в сумі 91 тисяча 684 гривні. Оскільки Шпорук витрачав більше коштів, аніж йому видавалося з каси, то нині підприємство боргує йому за станом на 1 грудня 2014 року 45 тисяч 65 гривень.

Окрім того, фактичних коштів в бухгалтерії Звірівського мисливського господарства , згідно з документацією, яку залишила екс-головний бухгалтер Тетяна Гриневич, практично не було.

ЧИТАТИ ЩЕ: ЗВІРІВСЬКЕ МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВІ: ХТО ЗАМІШАНИЙ У КОРУПЦІЇ. ДОКУМЕНТИ

Як розповів під час візиту в мисливське господарство репортеру Інформаційного агентства Волинські Новини заступник начальника відділу протидії корупції Самооборони Волині Богдан Рущинський, як тільки в касі з’являлись хоч якісь кошти, їх тут вилучали на місці, про що свідчать відповідні документи. Для прикладу, згідно з прибутковим касовим ордером, 22 жовтня в касу внесли 1000 гривень готівки. І тим самим числом 1000 гривень видали директору підприємства Шпоруку в якості погашення кредиторської заборгованості.При цьом у, це не одиничний прецедент – така практика в бухгалтерії «Звірівського» була постійною.

А якщо проаналізувати фінансову документацію, то можна дійти цікавих висновків. Виявляється, з 2013 року кошти з каси виписували, фактично, лише головному бухгалтеру Тетяні Гриневич і директору Андрію Шпоруку.Частину документації держпідприємства, зі слів самооборонівців, втрачено. Інша частина велась недбало та з грубими порушеннями. Для прикладу, журнал реєстрації наказів держпідприємства «Звірівське», на думку Богдана Рущинського, заповняли поспіхом і «заднім числом».«Напевне, так поспішали, що пропустили 2013 рік. Ось, ви бачите, є 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік, пропуск та 2014 рік», - демонструє журнал активіст.Викликають підозри і окремі записи у цьому документі. Для прикладу, наказ на щорічну інвентаризацію, датований 3 листопадом 2014 року (в день, коли Шпорук пішов на лікарняне за день до його звільнення) в журналі є, проте самого наказу не існує.Головний бухгалтер, відповідальна за ці документи, спочатку двічі поспіль була на лікарняному, а згодом взагалі пішла в декретну відпустку по догляду за дитиною. Тому встановити, хто був головою комісії проведення інвентаризації, чи проводились роботи і які – невідомо.

Не менш «загадковим» є і запис від 11 листопада «Про призначення»: в ньому не вказується ні особа, про яку йдеться, ні посада, на яку призначили.

Що стосується книги вхідної документації, то останній запис в ній датований ще березнем 2012 року.Тобто, фактично, більше двох років цей документ взагалі не чіпали (або ж підприємство не надсилало і не отримувало ніякої документації чи навіть листів).

Не отримувало підприємство і виписок по рахунках – це банківські документи, в яких описаний рух коштів держпідприємством. Останній такий документ, який зберігся в бухгалтерії, датується жовтнем 2014 року. З того часу нових виписок немає. До слова, не знайшлося і первинних документів, які підтверджували би фінансові звіти.Згідно з документів, залишених екс-бухгалтером Тетяною Гриневич, за своєї каденції Андрій Шпорук увігнав підприємство у боргову яму, «глибиною» майже в півмільйона гривень.Останній запис про кредиторську заборгованість за вересень 2014 року свідчить, що підприємство боргує 464 тисяч 816 гривень 49 копійок.А для того, щоб відновити прибуткову діяльність підприємства, потрібно, знову ж таки, кошти.

Останньою краплею стала спроба екс-директора підпалити готель, який знаходиться на території лісництва. Як виявилося, колишній директор Андрій Шпорук опечатав музей-готель, який знаходиться на території мисливського господарства. Коли члени комісії під керівництвом директора господарства Яреми Байди потрапили у середину, в приміщенні були увімкнені усі електроприлади: електроплити, електрокаміни у всіх кімнатах та телевізори.

«Чудом не відбулося загоряння приміщення, хоча від біди було зовсім недалеко, адже в одній з кімнат килим на підлозі зовсім вигорів. Комісією своєчасно було здійснено розпечатування та злом замка на вхідних дверях готелю-музею. Своєчасне втручання запобігло пожежі», - кажуть у Самообороні.

Зі слів громадських активістів, є підозра, що «екс-директор мисливського господарства прагнув розправитися зі своїми опонентами по роботі спробою підпалу приміщення, яке знаходиться на території Звірівського лісомисливського господарства». Тоді з приводу вищеописаних подій був складений відповідний акт.«Браконьєрський рай»

Проте, як виявилось, і це ще далеко не вершина айсбергу. Як подейкують місцеві жителі, «Звірівське» вже не один рік поспіль є привабливим шматком для браконьєрів. Сюди за каденції Шпорука приїздило чимало можновладців та небідних громадян, які хотіли добряче пополювати «без заборон».Активісти зазначають, що робилось це все за відома екс-керівника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдана Колісника. Зрештою, дійшло до того, що полювали тут коли завгодно і на кого завгодно.Під час одного з рейдів волинських активістів їм вдалось зафільмувати дійсно шокуючі кадри. Підсобні приміщення вони застали залитими кров’ю тварин; тут же лежали туші вагітних олениць і залишки тварин.

Разом з активістами Правого сектору та новим очільником «Звірівського» вирушаємо проїхатись володіннями.Та під’їхавши до сусіднього мисливського господарства «Майдан» помічаємо чорний джип, який стоїть навпроти.Як виявилось, за кермом був Богдан Колісник, з яким нам вдалось поспілкуватись. Нинішній пенсіонер, а ще недавно, до революційних подій в країні – головний лісівник Волині стверджує, що ніяких «мажорних» браконьєрів у «Звірівському» тут зроду не було. А з недобросовісними працівниками він і сам «воював», звільняючи їх, у свій час, десятками на рік.«Один раз приїжджав до нас на Волинь на полювання Кучма (Леонід Кучма, 2-й Президент України, - авт.). Але який з нього мисливець – він картяр!», - жартома відповідає пан Колісник на запитання про VIP-мисливців.Проте, поговорити про туші вбитих тварин, в тому числі і вагітних самиць, пан Колісник не захотів. Навідріз відмовився навіть просто подивитись на фотографії цих звірств. «Не те що я не хочу. Просто вони мені не потрібні», - пояснив він.Зрештою, розповів, що про фотографії жорстокого винищення тварин (звичайним полюванням це назвати важко) він буцімто в курсі. Проте впевнено зауважив, що все це не більше ніж фотомонтаж. Але факти – річ уперта. Нинішній очільник «Звірівського» Ярема Байда показав нам ті самі підсобні приміщення, де у свій час були зроблені скандальні фото. Попри те, що частину котельні, де лежали туші, зруйнували, нам вдалось віднайти конкретні місця, на яких лежали тіла вбитих тварин.

Фото містять сцени насилля. Не рекомендуємо для перегляду неповнолітнім та особам зі слабкою психікою.

Порівняння місць: фото 1, фото 2, фото 3. Вбиті тварини: фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8, фото 9, фото 10. Ось, власне, приміщення, які були оснащені для розбирання туш. Сюди ж потрапляли вбиті браконьєрами тварини.

Екс-керівник ВОУМЛГ дивується, звідки у активістів такий інтерес до його «скромної персони» та стверджує, що за час його каденції на посаді йому вдалось зробити чимало, за що і отримав відзнаки: «За заслуги» ІІІ ступеня (1998 р.), Заслужений лісівник України (2002 р.), орден «За заслуги» ІІ ступеня (2008 р.).

Та факти говорять про інше, адже чутки про причетність Колісника до браконьєрства, вочевидь, не безпідставні.Так, нещодавно журналісти Громадського.Волині стали свідками того, як для «друзів» Колісника організовували VIP-полювання. Революціонери запідозрили, що нечесні на руку мисливці купують дозволи на відстріл «дешевої» дичини, в той час як відстрілюють оленів.Тоді активісти Правого сектору та Автомайдану стали свідками, як «поляну» для мисливців накривали люди, які працювали у «Звірівському» за каденції Шпорука. До слова, допомагав їм у цьому і сам екс-директор держпідприємства.

Самого ж Богдана Колісника застати на місці активісти не змогли. Як вдалося дізнатися із джерел у мисливському господарстві «Звірівське», Колісник, а також основна група мисливців, із якими він приїхав, вчасно дізналися про приїзд «Правого сектору» та «Автомайдану». Тому вони спішно покинули мисливські угіддя, при цьому забувши про «поляну», яку готували для них працівники «Звірівського».

«Смачні пастки» для звірів

Межа «Звірівського» та приватного господарства ТЗоВ «Майдан мисливський», яке пов’язують з Богданом Колісником, проходить буквально дорогою, яка веде лісом. Та проїхавшись нею можна помітити річ, яка на перший погляд викликає подив: корм для тварин лежить не лише в жолобах, але й відразу поблизу дороги зі сторони території «Майдану».Ярема Байда стверджує, що нічого дивного в цьому немає. З його слів, «сусіди» навмисно викидають корм для дичини на межі ділянок. Все це робиться для того, аби приманити тварин на свою частину володінь. І дійсно, проїхавшись повз, ми неодноразово стали свідками того, що тварини виходять просто на дорогу, майже не боячись ні шуму двигуна автівки, ні наближення людей.Нинішній очільник «Звірівського» пояснює, що така дичина є легкою здобиччю для браконьєра, чим вони, вочевидь, і користуються. Це частково пояснює те, чому ці території є ласим шматком для браконьєрів, які час від часу навідуються сюди на полювання.Замість P.S.

Серед місцевих жителів ходять чутки, що за часів керування мисливським господарством Андрієм Шпоруком відстріл тут вели практично кожного дня. Десятки туш обробляли у підсобних приміщеннях (чому є фото докази), а м’ясо дичини навіть продавали окремим луцьким рестораціям. Щоправда, активісти поки не змогли довести факт продажу. Як би там не було, того, що вдалось довести фактами, може бути достатньо аби не дозволити Шпоруку повернутись на займану раніше посаду. Адже нині чоловік позивається до суду для того, щоб поновитись на посаді.

Своє звільнення він називає незаконним, а себе досі вважає директором держпідприємства «Звірівське». Сторона-відповідач, своєю чергою, інкримінує «легітимному» відчуження з активів господарства земельної ділянки, яка згодом перейшла у власність Шпорука, а також інші порушення трудового контракту. Крапку в цій історії поставить Ківерцівський районний суд: перше слухання справи вже відбулось 22 січня, наступне заплановане на 10 лютого.

Іван САВИЧ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---