«За 10 годин роботи отримував 4 рентгени»: спогади ліквідатора з Волині про аварію на ЧАЕС
67-річний Анатолій Гайдук із села Чаруків Луцького району – ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції, де виконував роботу впродовж шести днів.
Суспільному чоловік розповів, у 1986 році біля атомної електростанції працював із 6 по 12 травня. Зі слів ліквідатора, цього часу вистачило, аби отримати дозу опромінення.
«Першило дуже. Коли приїхав уже додому, то пів року горло боліло страшенно. Воду ми пили 0,4 рентгена, а радіація має здатність накопичуватись. Якщо я був 10 годин, то я отримував 4 рентгени. Не дали нам ні захисних масок. Резинові чоботи, навіть, рукавиць ніхто не дав», – пригадує ліквідатор.
Коли стався вибух на Чорнобильській атомній електростанції Анатолій Гайдук працював електриком у «Мостозагоні № 60». Зі слів чоловіка, інформація про аварію стала з’являтися 1 травня. За декілька днів отримав від керівництва наказ рушати на Київщину.
Читати ще: Новий для Полісся вид хижаків помітили в Чорнобильському заповіднику
Тоді ліквідовувати наслідки аварії на ЧАЕС з Волині поїхали водії, кранівники, монтажники і електрики.
«Везуть колони людей і ми повз залізничного вокзалу проїжджали. То я скупчення людей такого ще не бачив. Нам пояснили, що ми працюватимемо 40 хвилин, а що робити, то ми й не знали тоді», – каже волинянин.У київському тресті «Мостобуду» волинянам дали спецодяг і відправили в Чорнобиль. Ліквідатор говорить: на 10 день після аварії приїхали у село Рудня Вересня, що поблизу Чорнобиля, де розгорнули табір.
«З ТрестоМостобуду пригнали три крани. Наша функція була така: екскаватором від 4-го блоку ми викопали котлован. І треба було його обтягнути отим залізним шпунтом. Аби шахтарі, які прибули у табір, вирізали в залізі отвір і стали занурюватися під четвертий блок. Для того, щоб радіація не пішла в ґрунтові води», – пригадує ліквідатор.
Як додав волинянин, перші роки після аварії на ЧАЕС ліквідатори мали можливість оздоровлюватися на курортах та у санаторіях. Нині ж, каже він, лишилася лише пенсія та ліки, частину з яких він може отримувати безплатно.
Станом на квітень 2024 року на Волині проживає 11,5 тисяч чорнобильців і 1400 ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Про це розповів голова громадської організації «Союз інвалідів Чорнобиля Волині» Ростислав Кухтей.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Суспільному чоловік розповів, у 1986 році біля атомної електростанції працював із 6 по 12 травня. Зі слів ліквідатора, цього часу вистачило, аби отримати дозу опромінення.
«Першило дуже. Коли приїхав уже додому, то пів року горло боліло страшенно. Воду ми пили 0,4 рентгена, а радіація має здатність накопичуватись. Якщо я був 10 годин, то я отримував 4 рентгени. Не дали нам ні захисних масок. Резинові чоботи, навіть, рукавиць ніхто не дав», – пригадує ліквідатор.
Коли стався вибух на Чорнобильській атомній електростанції Анатолій Гайдук працював електриком у «Мостозагоні № 60». Зі слів чоловіка, інформація про аварію стала з’являтися 1 травня. За декілька днів отримав від керівництва наказ рушати на Київщину.
Читати ще: Новий для Полісся вид хижаків помітили в Чорнобильському заповіднику
Тоді ліквідовувати наслідки аварії на ЧАЕС з Волині поїхали водії, кранівники, монтажники і електрики.
«Везуть колони людей і ми повз залізничного вокзалу проїжджали. То я скупчення людей такого ще не бачив. Нам пояснили, що ми працюватимемо 40 хвилин, а що робити, то ми й не знали тоді», – каже волинянин.У київському тресті «Мостобуду» волинянам дали спецодяг і відправили в Чорнобиль. Ліквідатор говорить: на 10 день після аварії приїхали у село Рудня Вересня, що поблизу Чорнобиля, де розгорнули табір.
«З ТрестоМостобуду пригнали три крани. Наша функція була така: екскаватором від 4-го блоку ми викопали котлован. І треба було його обтягнути отим залізним шпунтом. Аби шахтарі, які прибули у табір, вирізали в залізі отвір і стали занурюватися під четвертий блок. Для того, щоб радіація не пішла в ґрунтові води», – пригадує ліквідатор.
Як додав волинянин, перші роки після аварії на ЧАЕС ліквідатори мали можливість оздоровлюватися на курортах та у санаторіях. Нині ж, каже він, лишилася лише пенсія та ліки, частину з яких він може отримувати безплатно.
Станом на квітень 2024 року на Волині проживає 11,5 тисяч чорнобильців і 1400 ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Про це розповів голова громадської організації «Союз інвалідів Чорнобиля Волині» Ростислав Кухтей.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Підозрюваного у вчиненні ДТП в Торчині, у якій загинула 17-річна дівчина, взяли під варту
Сьогодні 19:28
Сьогодні 19:28
Волинське місто відзначило 507-му річницю
Сьогодні 18:50
Сьогодні 18:50
Луцька громада отримала шкільний автобус
Сьогодні 18:30
Сьогодні 18:30
ЗСУ до кінця року отримають 3 млн FPV-дронів
Сьогодні 18:09
Сьогодні 18:09
Усі пункти незламності в Україні матимуть інтернет, що не залежить від вимкнень світла: рішення уряду
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
Скільки на Волині досі є храмів московського патріархату
Сьогодні 17:32
Сьогодні 17:32
У Луцьку завершила роботу «Різдвяна майстерня»
Сьогодні 16:59
Сьогодні 16:59
В Україні пропонують встановити 7 січня Днем програміста
Сьогодні 16:43
Сьогодні 16:43
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.