Як волинські скороходи виступили у Ріо

Усі волинські легкоатлети виступили на Літніх Олімпійських Іграх в Ріо-де-Жанейро.

Про це повідомляє прес-служба Федерація легкої атлетики Волині.

Надзвичайно драматичним видалися змагання зі спортивної ходьби на 50 км. До фінішу у Ріо з різних причин не дісталися 19 спортсменів. Ще 12 були дискваліфіковані. Тим ціннішим був фініш волинянина Івана Банзерука. Хоча, як зізнається спортсмен, разів десять зупинявся і хотів сходити. Але тренери і усвідомлення того, що це перша Олімпіада підштовхнули попри все завершити дистанцію. З часом 4:11.51 год він став 39-м.

«Ноги не йшли від початку дистанції. Чи це акліматизація?.. – намагався зрозуміти Іван після фінішу те, що сталося на дистанції. - Підготовка була хороша, тренувалися в горах, у Кутахї. Не було травм. Розминка напередодні була дуже хороша, але вийшов на старт «порожній», - сказав Банзерук прес-службі Федерації легкої атлетики України.

Десь на 18 кілометрі відчував, що сили геть закінчуються, а як дійшов, і сам не знаю. Ігор Главан не зміг завершити дистанцію, у мене не було вибору, треба було доходити. І це мої перші Олімпійські ігри, не хотілося завершити їх без результату. Разів десять зупинявся, але все ж фінішував».

Найкращою з українок зі спортивної ходьби на 20 км стала волинянка Надія Боровська. Вона подолала дистанцію за 1:33.01 год і була 19-ю. Інна Кашина була 21-ю (1:33.15), а Валентина Мирончук фінішувала 46-ю (1:38.20).

«Ми прийшли на старт, якраз коли Сергій Будза фінішував. Знали, що він пройшов найкраще з наших, і відразу пішли до нього за порадами. Але я трішки не послухалася, відразу рвонула вперед. Мабуть, трішки адреналін виділився після того, як назвали десятку найкращих. Не треба було так швидко починати. Ближче до завершення дистанції трішки призупинилася, оскільки мала невеличкі проблеми з технікою і не хотіла, щоб мене зняли. Потрібно було гарно дійти дистанцію.

Для мене у Ріо було важче, ніж у Лондоні чотири роки тому. Там я встановила особистий рекорд, і місце було вище, 15-те. Але я не здаюся і буду готуватися далі і доведу, що можу. Але при цьому було не надто спекотно, самопочуття ніби і непогане, але не ноги. Не можу перебирати ними. Верхня половина тулуба працює добре, а ноги не слухаються. Думаю, якщо введуть жіночу 50-ку, піду її. Я витривала, а швидкості трішки не вистачає. Процес підготовки тривав чотири роки, після народження синочка хотіла краще виступити, але не так сталося, як гадалося. Синочку 2,5 рочки. Уявляла, як іду на тренування, а він біжить за мною. Я тренуюся в Луцьку в парку, і він зі мною. Йду пішки з дому три кілометри, а він за мною тупцяє», - розповіла Надія Боровська.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---