Школяр з Волині, який підкорив Європу, хоче розбудовувати Україну

Одинадцятикласник Роман Воробей з Нововолинська, який став бронзовим призером V Міжнародної олімпіади з географії в Іспанії, каже, що вірить в Бога і в свої сили, хоче внести свій вклад у розбудову країни і зробити світ кращим. Про це повідомляє Волинь Нова.

– Географією цікавлюся з дитинства, — говорить Роман. — Завжди був небайдужий до карт, глобусів, телепередач та книг про Всесвіт. Батьки відразу розгледіли в мені це захоплення, почали розвивати, а згодом і спонсорували, так би мовити. Купували художню, довідкову, наукову літературу. Пощастило, що цю схильність в мені помітила учитель географії Алла Євгенівна Горбач, яка почала допомагати глибше вивчити предмет. У 7–му класі Алла Євгенівна запропонувала піти на міську олімпіаду. До неї ми серйозно готувалися. І я показав там найкращий результат. Це був перший успіх, який мене окрилив. Уже з 8–го класу почав їздити на змагання всеукраїнського рівня. Перший раз мав «бронзу», згодом весь час посідав другу сходинку.

- Це був так би мовити підготовчий етап до Міжнародної олімпіади?

– Про неї почув ще у 7–му класі. Тоді учень нашої школи Владислав Дричик на такій олімпіаді в Італії здобув перемогу. Я подумав: «Чому б не спробувати й собі?». З новими силами взявся за географію. Маючи мрію позмагатися за кордоном, робив все, аби її реалізувати. Коли перед олімпіадою потрапив на відбіркові збори в Києві, переконався, що свого шансу не втрачу. Крім того, багато працював самостійно, за комп’ютером, оскільки у вільному доступі потрібної літератури обмаль. Багато допомогли мені викладачі Східноєвропейського університету Тетяна Сергіївна Павловська з географічного факультету та Павло Павлович Шигорін із фізичного.

– Завдання були дуже складними?

– Насамперед скажу, що захід проходив в іспанському місті Сантандер. Це не була олімпіада з географії у класичному розумінні. Вона називалася «Міжнародна олімпіада з наук про Землю», до якої входила ціла низка предметів: геологія, фізика, астрономія інші. Завдання були теоретичні і практичні. Доводилося навіть бігти дистанцію, на якій тебе зустрічав волонтер із відповідним завданням геологічного або гідрологічного змісту: визначити породу, яка там лежала, рівень води в океані чи кут якийсь… Олімпіада тривала сім днів, складалася з п’яти турів по півтори години кожен. Окрім індивідуального заліку, був ще командний. Нас ділили на групи з умовою, щоб не було двох людей із однієї країни.

- Скажи чесно, ти хвилювався?

– Ні, я вірив у свої сили. В рамках індивідуальної підготовки до олімпіади влітку перебував у міжнародних таборах. Тому вільно спілкуюся англійською мовою, саме її вибрав для відповідей, хоча завдання подавалися й російською.

– Романе, чи запитували твої ровесники про Україну?

– Звичайно. Про нашу країну, як я зрозумів, у світі знають завдяки останнім політичним подіям, красивим дівчатам та спортсменам. Але щодо останніх, то маються на увазі не боксери, а українські біатлоністи.

- Де ви мешкали і чи мали час для вільного спілкування?

– Програма олімпіади побудована таким чином, що ми мали час на екскурсії і обмін думками. Відвідали ярмарок ковбаси з дегустацією, побували в печері, де жили первісні люди, купалися в озері з голубою водою. Словом, усі дні видалися надзвичайно насиченими й цікавими. Жили в загадковому місці – королівському палаці Ла–Магдалена. Незважаючи на те, що нам відвели частину будівлі, де розташовувалися стайні, умови були чудові. До наших послуг — тенісний корт, футбольне поле, пляж, парк. Погода сприяла відпочинку.

- А як проходило відзначення переможців?

– Досить урочисто. Матеріальних нагород ми не отримували. Лише за «золото» вручили дуже цінний геологічний прилад. Але приємно було відчувати увагу до себе, бачити спалахи численних фотокамер. У рідному Нововолинську мене теж привітали на лінійці, вручили премію. Але, як на мене, грошова винагорода — лише приємний додаток.

– Романе, для одинадцятикласника, напевно, найбільш актуальне питання, куди піти вчитися. Підозрюю, тепер вузи шукатимуть тебе, а не ти їх?

– Насправді я ще не визначився, з якою сферою хочу пов’язати своє життя. Але знання з географії використаю однозначно. Буду старатися внести свій вклад у розбудову країни і в те, щоб зробити світ кращим.

- Ти народився 13 жовтня під знаком Терезів. Як вважаєш, він впливає на характер, інтелект, долю?

– Різні знаки й забобони – не для мене. Я вірю в Бога і в свої сили.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---