«Я нарешті виговорився…»: у Луцьку відбулася виставка художника Володимира Колодніцького

Днями в Галереї мистецтв Волинської організації національної спілки художників України відкрилася персональна виставка «Малярство» волинського художника Володимира Колодніцького. Твори соціального спрямування, філософські рефлексії автора, а також роботи політичного іронізму, представлені на ній, обов’язково зацікавлять луцьких глядачів, впевнений голова правління ВО НСХУ Володимир Марчук.

Ім’я і творчість Володимира Колодніцького стануть відкриттям для широкого загалу, хоча вже є добре відомими в культурно-мистецькому середовищі Луцька.

Після закінчення в 1975 році Косівського технікуму художніх народних промислів протягом 20 років він працював у виробничих майстернях Художнього фонду в Луцьку. Робив художню обробку металу, але, з його слів, завжди мріяв про той час у своєму житті, коли нарешті зможе присвятити себе тільки малярству.У Галереї мистецтв можна було побачити окремі твори Володимира Колодніцького у великих групових проєктах. Тут, в статусному просторі волинських митців, відбулися дві його персональні виставки: перша – близько 20 років тому, і, власне, цьогорічна презентація 1 грудня.

Здійснився давній творчий задум художника – вилити накопичений життєвий і мистецький досвід, персональну філософію в завершену серію полотен. Загалом це близько 60 великоформатних робіт, які окреслюють коло важливих для автора тем – роздуми про долю Батьківщини крізь призму реалій соціально-політичного життя народу, буремні події Майданів 2004, 2014 років, особисті спостереження за індивідуальною еволюцією людини і моральні орієнтири нашого сучасника.Подія спричинила помітний резонанс серед друзів і колег-художників, літераторів, музейників, давніх і нових шанувальників.

«Володимир Колодніцький належить до старшого покоління наших художників. Виставка неординарна, несхожа на попередні у цій залі. Зараз не так багато волинських митців реалізуються у соціально-політичній тематиці. Тому має бути особливо цікаво», – представив автора голова ВО НСХУ Володимир Марчук.«Я знаю його філософічний склад розуму, знаю, як іроніста. Там (у роботах, – авт.) є і сарказм, і ще багато чого! Мені симпатичний цей політичний іронізм, який довго в цього чоловіка сидів, і який він так неделікатно відверто викинув», – так висловився колега митця Микола Ковальчук.«У художника, мабуть, вікового цензу немає. Він завжди молодий! – висловила враження від побаченого мистецтвознавиця Зоя Навроцька. – Сьогодні в художників дуже складно побачити прямі репліки про наш час, його парадокси, символічні збіги. Володя прагне це зробити. Кожна його робота не просто інсайтна, занурення в себе, свої емоції й переживання. Це радше реакція на зовнішнє – на світ, на свої переживання цього світу, нашого життя. Мені так здається… А щодо ремесла – він намагається поєднати непоєднувані речі: реалістичні, декоративні… Це свідчить про пошук пластики, про роздуми і боротьбу з матеріалом, кольором, формою. Є ознаки цієї боротьби і є ознаки успіхів».Журналіста, письменника Сергія Цюриця особливо захопив образ міста на полотнах художника. Він привернув увагу гостей події до сюжету з хмарочосами на традиційних тканих килимках. Йому імпонує простота і скромність автора, його філософський погляд на речі.Для своїх перших глядачів Володимир Колодніцький провів імпровізовану екскурсію і розповів про історію створення робіт, їхню символіку та вкладені сенси. Вразила широта його поглядів, ерудиція та кількість прочитаного, проаналізованого філософського матеріалу: художник цитував Євангеліє, згадував грецьких гностиків і вчення Будди.Про початок роботи та малярську кухню

Я розпочав роботу над полотнами 14 лютого 2014 року і працював за принципом «Ні дня без мазка». Такий був у мене настрій. Дуже довго хотів відмовитися від усього й тільки малювати! І такий момент настав. Я писав, дещо переписував багато разів, деякі роботи стояли по пів року до стіни повернуті.

Потім наставав час, я їх розвертав і домальовував. Ось така кухня, так би мовити… Коли хочеш чогось домогтися, а не маєш конкретного бачення, то починаються пошуки – і в цьому весь кайф! Це такий медитативний стан, в який себе треба заганяти, в нього треба пхатися!

Час експериментів

Безперечно, що тут потрібно пояснювати, бо інформативний бік роботи часом переважає над живописним. Деколи переважає площина над мазком, над колористикою. Це експеримент в повному розумінні цього слова. Мені потрібно було «вималювати» все те, над чим я думав.

І це вже пройдений етап. Але від нього не можна було відмовитися, бо воно не дає жити! Потрібно вималюватися, виговоритися, висловитися.Закривавлена рілля на картинах митця

«Земля, яка родить хрести» – перша робота 2014 року, коли почалася війна. Таких полотен тут кілька. Такий мій відгук. Наша земля – найродючіша в Європі, але вона просякнута кров’ю. Золота земля кровоточить. Тому й кольори такі – чорні й червоні, тривожні…Пришестя сучасного Христа

Коли говорять про воскресіння і друге пришестя Христа, люди думають, що це буде так само, як дві тисячі років тому. Але прийде чоловік сучасний нам з вами, та ми його не впізнаємо… І розіпнуть люди Христа – все повториться знову.

У Достоєвського є містичний твір «Великий інквізитор», в якому головний герой, іспанський інквізитор, впізнав Ісуса Христа у приведеному до нього чоловікові. Він зрозумів, хто це є, і віддав його на вогнище. І це відбувається постійно! Христос приходить…

Персональний хрест, який несе кожен з нас

«День за днем» – перша робота цієї серії. Це картина про кожного з нас. За Євангелієм, «відмовся від себе, візьми свій хрест і йди за мною». Відмовитися від свого его, бажань, емоцій, пристрастей, чванства, хамства, постійного заробляння грошей, гонитви за благополуччям – це все найлютіші вороги людини.

Щоденний вибір – несемо, волочимо свій хрест: хтось з радістю, хтось мучиться… І що більше людина нарікає, то важчий той хрест. Розуміння, усвідомлення ситуації – початок просвітлення людини.Світоглядний статус – послушник

На цьому етапі свого життя я – послушник. Це визначається за такими п’ятьма правилами послушництва. Перше: я знаю, що нічого не знаю. Друге: навколо мене живуть і будуть жити люди, кращі за мене. Третє: все буде так, як має бути, навіть якщо буде інакше. Четверте: пізнай себе. П’яте: не нашкодь.

А що буде далі?

Я перегорнув цю сторінку. На чисте полотно можна буде накладати щось нове. Наступні роботи будуть зовсім інакші. Нічого не відволікатиме моєї уваги від узагальнення й абстрагування. Нова виставка буде суто абстрактною.Переглянути твори Володимира Колодніцького у великій залі Галереї мистецтв ВО НСХУ можна протягом кількох тижнів за умови дотримання актуальних правил карантину.

Персональна сторінка Володимира Колодніцького на сайті Галереї мистецтв – https://volart.com.ua/ukr21/volodymyr_kolodnitskyy/

Маша ПИЛИПЧУК

Фото Віктора ЧУХРАЯ та з архіву Володимира МАРЧУКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---