Волині загрожує сказ

Сказ на Волині, схоже, стає серйозною проблемою. Ветлікарі припускають, що цьогоріч він може побити обласний антирекорд – 32 випадки.

І тенденції до цього є, - повідомляє Український лісовод із посиланням на Слово Волині.

На Волині у 2012 році перший випадок сказу зареєстрували у березні, а за якихось два місяці, на початок травня, їх було вже 14. Панацею фахівці вбачають у вакцинації не лише у вигляді ін`єкцій, але й у пероральній.
Фахівці кажуть, що хворобу найчастіше переносять безпритульні тварини. Щодо Волині, то у більшості на сказ хворіють лисиці. Вони основні переносники збудника цієї недуги. Поділяє цю думку і заступник начальника управління ветеринарної медицини в області Сергій Войтюк.

Із його слів, цьогоріч на Волині вже зареєстрували 14 випадків сказу. Це непокоїть ветеринарів, бо 2010 за рік було лише 15 випадків, а торік – 22. Пан Войтюк каже, що зважаючи на темпи, цьогоріч на Волині може бути понад 30 випадків сказу.
У 2012 році його вже виявили у десяти районах. Найбільше – у Горохівському – три випадки, у Камінь-Каширському та Луцькому – по два, у Рожищенському, Ківерцівському, Ратнівському, Любешівському, Володимир-Волинському, Старовижівському та Шацькому – по одному.

Вакцини – вистачає

Зважаючи на серйозність ситуації, для профілактики ветеринари робитимуть тваринам безплатні щеплення від сказу.
Антирабічної вакцини вистачає. Вона недорога, близько п’яти гривень за ін’єкцію.
«Цьогоріч плануємо вакцинувати понад 70 тисяч собак. А от пероральну вакцинацію червоної лисиці, на жаль, не практикуємо. Річ у тім, що це дуже дорого. Уявіть, що на рік для Волині потрібно 555 тисяч пігулок-приманок. Якщо купувати українські – це обійдеться у понад п`ять мільйонів гривень. Сума непідйомна. Тож, зваживши на прикордонне розташування області, вирішили просити допомоги у Польщі. Наразі йдеться про фінансову підтримку, над цим працюють профільні міністерства обох держав», - розповів Сергій Войтюк.
Зі слів фахівця, вакцинувати диких тварин перорально потрібно двічі – навесні та восени. Щоб взагалі забути про сказ, знадобиться щонайменше десять років. Якщо поляки скажуть «так», то першу вакцинацію на Волині зроблять восени. Вона охопить 70-кілометрову прикордонну зону, до якої потраплять Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський, Шацький, Турійський, Ковельський та інші райони.

Від смертельної хвороби не вмирають

Як відомо, ліків від сказу немає. Втім, Сергій Войтюк не пригадує, коли б в області від нього помирали люди.

Не пам’ятає такого і Ніна Никитюк, лікар-невролог із майже 25-річним стажем роботи, у минулому – головний невропатолог Волині.
«Збудник сказу потрапляє до людини від хворої тварини через укуси та подряпини, коли у них потрапляє слина. Інкубаційний період – від одного місяця і навіть до року. Занедужати на сказ після інфікування може 40-50% осіб, все залежить від імунної системи. Недуга вражає головний та спинний мозок. По науковому – це енцефаломієліт, смертельний для людини. Якщо хворого вчасно не вакцинувати, він «згорить» за тиждень. Вакцинація ефективна перші два тижні після ураження. Найнебезпечніші укуси у шию та обличчя. Зазвичай збудник сказу виявляють у слині хворого та лімфі. Ознаки недуги: припухлість та почервоніння в області рубця, температура, бажання хворого усамітнитися, водобоязнь, агресивність, судоми та параліч», - каже вона.
Зі слів лікаря, від сказу рятує лише щеплення. На щастя, у волинян потроху вже формується медична культура і вони не зволікають із вакцинацією.
Лікар зауважила, що у Західній Європі про сказ фактично забули завдяки профілактиці, а саме пероральній вакцинації. Щодо Східної Європи, то за рівнем поширення сказу лідирує Польща, а на другому місці Україна.
Тож, беручи приклад із Європи, на думку Ніни Никитюк, на Волині якнайшвидше потрібно запровадити пероральну вакцинацію диких тварин.
Тварин відстрілювати чи вакцинувати?
До цього схиляються і волинські лісівники. Зі слів Руслана Люшука, мисливствознавця Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, контроль популяції лисиці відбувається завдяки полюванню на неї мисливців та цілеспрямованому цілеспрямованому регулюванню чисельності з ініціативи користувачів мисливських угідь.
«Був період, коли лисяче хутро було не в моді, тож як трофей тварина мисливців не цікавила. Тоді популяція лисиць на Волині зросла. Торік їх нарахували три тисячі 354 особини. Цьогоріч волинські модниці згадали про лисицю, і результат не забарився: популяція зменшилася до двох тисяч 57 особин», - каже Люшук.
Але, як наголосив фахівець, мода на натуральне хутро – це лише один із факторів, що впливає на чисельність лисиці та масштаби поширення сказу. На його думку, ще один шлях для боротьби з ним – вакцинація диких тварин пігулками-приманками, чим має займатися ветслужба. Третій фактор – тісна співпраця влади на місцях та користувачів мисливських угідь, яких на Волині 43.
До речі, цьогоріч, коли завершився сезон полювання, користувачам угідь видали 11 дозволів на регулювання чисельності хижих і небажаних для ведення мисливського господарства тварин. Їх отримали у Рожищенському, Луцькому, Локачинському, Маневицькому та Горохівському районах. Зараз таких дозволів не видають, бо у період виношування та годування потомства, добування заборонений законом.
Ще один чинник, який, на думку Люшука, впливає на збільшення популяції лисиць, - нерозорані сільськогосподарські угіддя. Це такий собі бенкетний стіл для цього хижака.
«Боротьба зі сказом — це спільна проблема для мисливців, ветеринарів, користувачів мисливських угідь, районних та місцевих владців. Якщо працюватимемо разом, вдасться забути про сказ на Волині назавжди», - переконаний Руслан Люшук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---