Україна почала імпортувати сіль з Африки, оскільки з видобутком у Закарпатті є проблеми

Україна змушена закуповувати технічну сіль в Африці, оскільки Буштинське родовище в Закарпатській області не працює на повну потужність.
Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів голова Закарпатської ОВА Віктор Микита, передає ЕП.
«Ситуація із закарпатською сіллю така: підприємство почало розробляти родовище у 2022 році, після російського вторгнення. Роботу запускали дуже швидкими темпами і постійно виникали проблеми. Це питання і фахового рівня працівників, і георозвідки», – зазначив він.
За словами очільника ОВА, проблема полягала в тому, що на момент запуску розробки родовища не було належним чином проведено геодезію.
Читати ще: На Закарпатті з нового родовища добули першу сіль
«Вони спочатку не планували бетонувати шахту, згодом, коли прохід почав засипатися, це необхідно було зробити. Тому наново копали, ставили металоконструкції, укріплювали тощо», – розповів Микита.
Також у разі, якщо родовище запрацює на повну силу, є ризик знищити вантажівками траси Мукачеве-Рогатин і Київ-Чоп.
«Потужності цієї шахти мають забезпечувати всі потреби країни в технічній солі. А це – 400 тисяч тонн на рік. Тепер уявіть собі, що ці 400 тисяч тонн поїдуть з місця видобутку вантажними автомобілями», – зазначив голова Закарпатської ОВА.
За його словами, влада планує домовитися з Укрзалізницею про прокладання окремої колії до родовища.
«Домовленості є, але це питання не закрите на сьогодні, бо підприємство наразі використало всі інвестиції», – розповів голова Микита.
Зокрема кошти було вкладено у на будівництво тунелю та проходу в сольову шахту.
«Там будують два тунелі, один – резервний, аби в разі пошкодження першого робота тривала через резервний та не зупинялося виробництво. Другий тунель наразі недобудований. Тому нині ми говоримо, що підприємство дісталося до породи, почали відбирати технічну сіль», – зазначив він.
Щоб налагодити інфраструктуру, провести дорозвідку родовища, доробити прохід, потрібен ще рік. Інвестор вклав у цей проєкт уже близько 170 млн грн.
На Буштинському родовищі зараз добувають близько 45 тонн технічної солі на добу. За потреби можуть збільшувати цифру до 200 тонн (з якої виходить 600 тонн суміші для посипання доріг).
«Цього вистачить Закарпаттю для себе й сусідніх областей. Але така кількість технічної солі не покриє усіх потреб країни», – наголосив Віктор Микита.
Тому технічну сіль нині доставляють з африканських країн по 2500 грн за тонну.
До великої війни вартість тонни технічної солі з «Артемсолі» становила 1500 грн. Коли у 2022-му не було ніякої солі, її завозили за ціною 7000-9000 грн за тонну.
Вартість закарпатської солі з Буштинського родовища зараз становить 3000 грн, але якість – значно вища за африканську, стверджує голова ОВА.
«Виробник проводив експертизи, вона чудово розчиняється. Тому закарпатську сіль купуватимуть. Плюс, якщо врахувати логістику, то сіль, яка надходить в порти, десь там на півдні країни й освоюватиметься, а ми своєю зможемо закривати потреби заходу та центру», – зазначив він.
Нагадаємо, у квітні 2022 року Державне підприємство «Артемсіль», розташоване у місті Соледар неподалік від Бахмута на Донеччині, зупинилося через постійні ворожі обстріли.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів голова Закарпатської ОВА Віктор Микита, передає ЕП.
«Ситуація із закарпатською сіллю така: підприємство почало розробляти родовище у 2022 році, після російського вторгнення. Роботу запускали дуже швидкими темпами і постійно виникали проблеми. Це питання і фахового рівня працівників, і георозвідки», – зазначив він.
За словами очільника ОВА, проблема полягала в тому, що на момент запуску розробки родовища не було належним чином проведено геодезію.
Читати ще: На Закарпатті з нового родовища добули першу сіль
«Вони спочатку не планували бетонувати шахту, згодом, коли прохід почав засипатися, це необхідно було зробити. Тому наново копали, ставили металоконструкції, укріплювали тощо», – розповів Микита.
Також у разі, якщо родовище запрацює на повну силу, є ризик знищити вантажівками траси Мукачеве-Рогатин і Київ-Чоп.
«Потужності цієї шахти мають забезпечувати всі потреби країни в технічній солі. А це – 400 тисяч тонн на рік. Тепер уявіть собі, що ці 400 тисяч тонн поїдуть з місця видобутку вантажними автомобілями», – зазначив голова Закарпатської ОВА.
За його словами, влада планує домовитися з Укрзалізницею про прокладання окремої колії до родовища.
«Домовленості є, але це питання не закрите на сьогодні, бо підприємство наразі використало всі інвестиції», – розповів голова Микита.
Зокрема кошти було вкладено у на будівництво тунелю та проходу в сольову шахту.
«Там будують два тунелі, один – резервний, аби в разі пошкодження першого робота тривала через резервний та не зупинялося виробництво. Другий тунель наразі недобудований. Тому нині ми говоримо, що підприємство дісталося до породи, почали відбирати технічну сіль», – зазначив він.
Щоб налагодити інфраструктуру, провести дорозвідку родовища, доробити прохід, потрібен ще рік. Інвестор вклав у цей проєкт уже близько 170 млн грн.
На Буштинському родовищі зараз добувають близько 45 тонн технічної солі на добу. За потреби можуть збільшувати цифру до 200 тонн (з якої виходить 600 тонн суміші для посипання доріг).
«Цього вистачить Закарпаттю для себе й сусідніх областей. Але така кількість технічної солі не покриє усіх потреб країни», – наголосив Віктор Микита.
Тому технічну сіль нині доставляють з африканських країн по 2500 грн за тонну.
До великої війни вартість тонни технічної солі з «Артемсолі» становила 1500 грн. Коли у 2022-му не було ніякої солі, її завозили за ціною 7000-9000 грн за тонну.
Вартість закарпатської солі з Буштинського родовища зараз становить 3000 грн, але якість – значно вища за африканську, стверджує голова ОВА.
«Виробник проводив експертизи, вона чудово розчиняється. Тому закарпатську сіль купуватимуть. Плюс, якщо врахувати логістику, то сіль, яка надходить в порти, десь там на півдні країни й освоюватиметься, а ми своєю зможемо закривати потреби заходу та центру», – зазначив він.
Нагадаємо, у квітні 2022 року Державне підприємство «Артемсіль», розташоване у місті Соледар неподалік від Бахмута на Донеччині, зупинилося через постійні ворожі обстріли.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 3

Мотя
Показати IP
27 Грудня 2023 13:01
Як завжди. З Африки привезти дешевше ніж дістати з власної землі

Кальян
Показати IP
27 Грудня 2023 15:08
З Африки деякі можновладці отримають непоганий відсоток

Уточніть
Показати IP
27 Грудня 2023 15:56
З яких країн Африки імпортують сіль?
71-річний американець вже з'їв понад 35 000 біг-маків
Сьогодні 00:32
Сьогодні 00:32
У Луцьку вибухнув гараж. На місці працюють рятувальники. Відео
21 Березня 2025 23:45
21 Березня 2025 23:45
Хотів до родини в Швейцарію: на Волині оштрафували чоловіка, який дав $2000 хабаря прикордоннику
21 Березня 2025 23:24

21 Березня 2025 23:24
Міністр у справах дітей Ісландії пішла у відставку, бо понад 30 років тому народила дитину від підлітка
21 Березня 2025 23:05
21 Березня 2025 23:05
У Всесвітній день поезії в Луцьку відбувся Волинський форум поетичного слова
21 Березня 2025 22:46
21 Березня 2025 22:46
Україна вже повернула з полону 4306 людей, – Зеленський
21 Березня 2025 22:27
21 Березня 2025 22:27
Повернення іспитів з водіння у Нововолинську: міськрада виділила 2 млн на закупівлю обладнання для сервісного центру
21 Березня 2025 22:08
21 Березня 2025 22:08
Кількість порушень з боку ТЦК зростає, але їхній характер змінюється, – Омбудсман
21 Березня 2025 21:49
21 Березня 2025 21:49
Суд зобов'язав волинянина повернути громаді самовільно захоплену землю
21 Березня 2025 21:30
21 Березня 2025 21:30
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.