У центрі Луцька зникла вулиця Некрасова. Бо "тоталітарна"?

Із ініціативи представника фракції ПР Володимира Наливайка Луцька міськрада перейменувала вулицю Некрасова у центральній частині облцентру на вулицю Нестора Бурчака. Про це повідомляє репортер «Волинських Новин».
 
Як пояснив пан Наливайко, рік тому депутатська комісія розглядала це питання і «за» проголосували два обранці громади, один – утримався. За словами регіонала, Нестор Бурчак працював у Луцьку 33 роки.
 
Окрім того, цій вулиці всього чотири будинки і згода мешканців на перейменування – є. Зрештою, із трьох спроб депутати зуміли набрати мінімально потрібні 24 голоси для перейменування вулиці.
Довідково:
Нестор Бурчак народився у селі Струтин Золочівського району Львівської області. За фахом економіст. Закінчив у 1953 році Львівський торгово-економічний інститут і з 1954 року по 1964 рік працював старшим викладачем Луцького державного педінституту імені Лесі Українки.
Після захисту у 1964 році кандидатської дисертації працював до 1972 року доцентом, а з 1972 року завідуючим кафедри політекономії та філософії. У 1980 році став ректором Луцького педінституту, який очолював до кінця життя.
Важка хвороба забрала Нестора Бурчака – професора і ректора у 1989 році Волинь втратила видатного економіста й організатора освіти, заслуженого працівника вищої школи України, відзначеного державою орденами Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани. Він мріяв про те, щоб педінститут став університетом, що й здійснилося у 1993 році, але вже не побачив наслідків своєї праці.
За час керівництва інститутом Нестор Бурчак вивів його на високий рівень визнання у державі. Луцький педінститут став справжнім центром освіти і культури Волині і завоював серед вищих навчальних закладів СРСР у 1984 році Перехідний Червоний Прапор ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ за успіхи колективу і випуск висококваліфікованих спеціалістів для освіти та науки, а у 1988 році серед закладів народної освіти України – Перехідний Червоний Прапор Міністерства народної освіти УРСР і Республіканського комітету профспілок.
Нестор Бурчак багато разів обирався депутатом Луцької міської і обласної рад, очолював обласне товариство «Знання», був чудовим лектором. Зміцнюючи навчальну базу інституту, він дбав про відкриття нових спеціальностей, лабораторій, музеїв. Серед музеїв вирізнялися музеї Лесі Українки і Археології Волині.
Як вчений, професор Нестор Бурчак працював у галузі вдосконалення форм і методів використання трудових ресурсів та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Серед публікацій варто представити «Проблеми розвитку Львівсько-Волинського промислового комплексу» (1984), «Агропромисловий комплекс адміністративного району (структура, функціонування, розвиток)» (1987), а також брав участь у підготовці «Історії Волині з найдавніших часів» (1988).
Важливою ділянкою своєї роботи Нестор Бурчак вважав будівництво навчальних корпусів, бібліотеки, гуртожитків. Саме за його активної діяльності було збудовано восьмиповерховий лабораторний корпус, четвертий і п’ятий гуртожитки, започатковано будівництво бібліотеки.
Для підготовки всебічно обдарованого вчителя в інституті працював факультет громадських професій, проводилася безперервна педагогічна практика в школах області, створювались творчі мистецькі колективи, окремі з яких мали звання народних. Великою популярністю в державі користувався студентський фольклорний фестиваль «Лесина пісня», на який приїздили студентські колективи з різних куточків України і СРСР.
Нестор Бурчак дбав про розвиток науки як основи плідної, високого рівня діяльності викладачів і навчання студентів. Відбувалися конференції і наукові семінари з педагогічної майстерності, а також були започатковані краєзнавчі конференції «Минуле і сучасне Волині».
У вільну хвилину полюбляв збирати гриби і рибалити. Знав цікаві куточки природи, історії та культури краю, який сходив лісовими і польовими стежками, тому надавав великого значення краєзнавчій освіті.
У педінституті влаштовувались виставки відомих волинських художників, часто виступав відомий у світі вокальний квартет «Явір». Яворяни у лютому 1989 році покинули гастролі і приїхали провести в останній путь Нестора Бурчака піснею «Думи мої, думи мої».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---