Тиск на суд і прослуховування послів. ДБР відкрило нову справу проти Порошенка

15 липня ДБР відкрило нову кримінальну справу за заявою проти Петра Порошенка. Провадження вже внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Про це «Стране» повідомило джерело в ДБР.

Заявником виступив ексглава Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко, який з 2015 року перебуває за межами України – після порушення проти нього кримінальних справ.

Таким чином проти Порошенка у відомстві вже накопичилося дев’ять кримінальних справ, і по деяких з них вже йдуть розслідування.

У чому цього разу звинувачують експрезидента

Заява Чернушенка

Документ, що надійшов у Держбюро, стосується незаконного втручання Порошенка та його оточення у судовий процес і тиск на суддів.

Кримінальне провадження відкрито за рішенням Печерського суду Києва від 8 липня.

У своїй заяві Чернушенко детально описує, як Петро Порошенко та заступник глави його адміністрації Олексій Філатов особисто вимагали у нього винесення неправосудних рішень щодо невинних.

Подібні вимоги почалися в жовтні 2014 року, коли суддю викликали на Банкову особисто до президента.

Там Порошенко висловив йому своє невдоволення тим, як в Апеляційному суді розглядалася справа ювелірної фірми Graff: він дорікнув судді, що той не зміг «захистити честь родини» президента.

Цей салон пограбували слідчі під час проведення обшуку. Інтерес президента міг полягати в тому, що в ювелірному салоні, за чутками, вкрали ексклюзивний перстень для Марини Порошенко.

Надалі президент перекинув кураторство судді вже на Філатова і передавав всі свої «вказівки» через нього.

Також у заяві Антона Чернушенка згадується агрофірма «Агрейн», на яку в 2014 році наклав арешт Голосіївський суд – а вища інстанція арешт врожаю скасувала.

Це скасування стала другою претензією Порошенко в розмові з суддею. На його думку, президент мав особистий інтерес в арешті агроактивів.

Третім епізодом в заяві стала історія з компанією «Нафтогазвидобування», що належала Рінату Ахметову. Чернушенко заявив, що навесні 2015 року активи цієї фірми були заарештовані Генпрокуратурою і Печерським райсудом на замовлення Петра Порошенка.

Суддя називає це рейдерським захопленням з метою отримання відступних в 130 мільйонів доларів на користь особисто Порошенка.

«З цього приводу Філатов неодноразово викликав мене в АПУ і наполягав на тому, щоб рішення Печерського суду про накладення арешту на майно «Нафтогазвидобування» були залишені Апеляційним судом Києва без змін», – пише Чернушенко в заяві.

Однак апеляція скасувала ці визначення і відмовила у клопотаннях слідчому Генпрокуратури Дмитру Сусу. «Що викликало незадоволення президента України Порошенка П.О.», – пише суддя.

Після чого і почалося переслідування Чернушенко з боку Генпрокуратури та Банкової. В Апеляційному суді провів обшук той самий слідчий Сус, якому напередодні відмовили в арешті «Нафтогазвидобування».

Цікаво, що це відбувалося в той день, коли мало відбутися чергове засідання суду з цього питання.

«Під час обшуку слідчий Сус навіть не приховував того, що він виконував вказівки керівництва ГПУ і доручення президента України», – заявляє Чернушенко. Він також посилається на інформацію нардепа Олександра Онищенка, який розповідав, що фабрикація справи проти Чернушенко була доручена замгенпрокурора Юрію Столярчуку.

Уже в кінці червня 2015 року Столярчук оголосив Чернушенко про підозру у винесенні неправосудних рішень і втручанні в систему авторозподілення справ. Суддя назвав справу сфабрикованою та, не чекаючи неминучої в’язниці, покинув Україну.

Також, за словами заявника, Філатов вимагав у нього залишити в силі вирок генералу Олексію Пукачу, якого звинувачують у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе.

Що ще відомо про справу Чернушенка

Про всі ці справи Антон Чернушенко ще в 2017 році розповідав в інтерв’ю. А також публікував відеоролики з викриттями Порошенка і Філатова.

У цих роликах колишній суддя говорив ще й про те, що керівництво країни веде прослуховування послів західних держав, а також місій ОБСЄ і МВФ в Україні.

«Навіть відносно міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною, низки посольств, які знаходяться в Україні, також відбуваються ці заходи. Це можна пояснити тільки політичним замовленням ... Відомо, що є політична воля, щоб отримувати відповідну інформацію, наприклад, від місії МВФ, особливо в моменти, коли в Україні знаходиться відповідна делегація; від представників ОБСЄ, від фонду Аденауера та цілої низки посольств, наприклад, Республіки Білорусь, Німеччини, Франції та інших», – говорив Чернушенко в 2016 році, вже після свого від’їзду за кордон.

Крім того, суддя досить докладно розповідав про свої взаємини з Порошенком і Філатовим.

«Мене викликали неодноразово в Адміністрацію президента і давали конкретні вказівки щодо прийняття рішень. Виклики надходили від Філатова», – говорив суддя-втікач.

За словами Чернушенка, Філатов почав вимагати у нього прийняти рішення про арешт майна підприємства Ріната Ахметова «Нафтогазвидобування». Тоді у Порошенка ще воювали з донецьким олігархом і намагалися «віджати» підприємство (пізніше Ахметов навпаки став підтримувати Порошенка).

Всього, як розповів суддя-втікач, справ, до яких Філатов і АП проявляли інтерес, було п’ять.

«Було всього п’ять справ, які перебували в моєму провадженні. Одного разу мені зателефонували з приймальні Філатова, і сказали, що чекають в гості. Ходив до нього на прийом. Було таке, що Філатов сам дзвонив», – розповів Чернушенко.

За його словами, перший раз Філатов повідомив, що в Апеляційному суді є певні справи і потрібно, щоб він проконтролював, як їх розглядати.

«Їх цікавив конкретний результат: на рахунку компанії («Нафтогазвидобування», – ред.) повинен бути накладений арешт. Я сказав, що можу дати відповідь щодо справ після того, як вивчу їх. Приїхав знову і сказав, що справи розглянуті в районному суді з порушенням закону. ... Я сказав Філатову, що рішення Печерського суду потрібно скасовувати, а в накладенні арешту потрібно відмовити», – говорив Чернушенко.

У відповідь Філатов «висловив жаль, що не можна вчинити так, як він просить». Після цього 19-го червня 2015 в кабінеті голови Апеляційного суду було проведено обшук, а сам суддя залишив країну.

З Філатовим колишнього служителя Феміди познайомив сам президент восени 2014-го року, коли особисто вимагав потрібного йому рішення суду щодо однієї з аграрних фірм, пов’язаних з кумою Порошенка Оксаною Білозір.

Пізніше він перейшов на контакт особисто із заступником глави АП.

«Філатов викликав мене до себе і акцентував, що є справи важливого державного масштабу. Але після того, як я їх вивчав, то бачив, що там лежить не державний, а особистий, корпоративно-бізнесовий інтерес», – згадує Чернушенко.

Ще одне свідчення Чернушенка стосується справи про вбивство Георгія Гонгадзе. У травні 2015 року його викликав Філатов.

«Він довів до мого відома позицію президента про те, що вирок суду першої інстанції бажано залишити таким, як він є. Більше того, він (Філатов – ред.) зазначив, що в цій справі ні в якому разі не потрібно викликати в якості свідків колишнього президента Леоніда Кучму та інших осіб », – заявив суддя.

Сам Філатов тоді назвав звинувачення Чернушенко «маячнею».

«Маячня. Я не знаю, наскільки цей суддя релігійна людина, щоб клястися на Біблії. Але, якби були факти тиску на суд з приводу «Нафтогазвидобування» або іншого підприємства, то суддя повинен був негайно повідомити в правоохоронні органи», – зазначив заступник голови адміністрації президента в інтерв’ю «1 + 1».

Наразі ДБР розслідує декілька справ проти Порошенка. На черговий допит у ДБР його викликали вже на 12 серпня. Натомість експрезидент з родиною покинув Україну.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---