Три «Б» команди Романюка. Частина друга

Формування «уряду» Луцька – його виконавчого комітету - стало черговим випробуванням для міського голови. І ще одним свідченням живучості принципу трьох «б» - безініціативності, безсистемності і безпорадності, які видно з більшості рішень, що приймаються на Хмельницького, 19, у Луцьку.

Адже як інакше можна пояснити те, що й через три місяці після затвердження кількісного складу виконкому міський голова Микола Романюк не здатен не те що «проштовхнути» через депутатський корпус потрібних йому членів виконкому, але й навіть визначитися, кого ж він хоче бачити на двох усе ще вакантних кріслах у виконавчому комітеті?

Яскравим свідченням цього став випадок під час сесійного засідання 26 січня. Коли на порядку денному постало питання обрання ще двох членів виконкому, міський голова почав розказувати, кого ж «висувають» на ці посади різні політичні сили і громадські організації.

Його попередник Богдан Шиба, нині депутат міськради, нагадав Романюку: кандидатів у члени виконкому має пропонувати депутатам міський голова. Сам. Прийнявши виважене рішення. Обґрунтувавши його перед депутатами. Спробувавши переконати їх, що саме ця людина, яку він пропонує, має бути у виконкомі. Тим самим взявши частину відповідальності за роботу цієї людини на себе.

«Тож пропонуйте!» - сказати депутати Романюку. «Я поки що знімаю це питання з розгляду. Я можу це зробити?» - поспішив відповісти Романюк…

Читайте також Три «Б» команди Романюка. Частина перша.

13 друзів Оушена

Міський виконавчий комітет налічує 13 членів. Сьогодні їх – 11. Два місця – вакантні.

Шестеро осіб у виконком потрапили за посадою – міський голова, усі четверо його заступників та секретар ради.

Міськрада мала призначити ще сімох членів. П’ятьох із них призначили відразу ж після того, як затвердили кількісний склад – ще 25 листопада. Ними стали начальник Луцького міськвідділу УМВС Роман Крохмаль, представник великого будівельного бізнесу Віктор Чорнуха, директор Луцького автозаводу Володимир Гунчик, підприємці Євген Мельник та Юрій Циганюк.

Роман Крохмаль потрапив до цього списку «за інерцією». Традиційно за мерства Богдана Шиби до складу виконавчого комітету включали правоохоронців.

Віктора Чорнуху пов’язують з Романюком давні дружні стосунки. Лобіював Чорнуху сам Романюк.

Проти іншого члена виконкому та давнього колеги Романюка – Володимира Гунчика – заперечували представники фракції «За Україну!» та частина фракції «Батьківщина» у міській раді.

Причиною цього став той факт, що Гунчик, скориставшись моментом, стягнув з міського бюджету Луцька через виконавчу службу вартість тролейбуса, розрахуватися за який мала держава.

Микола Романюк «проковтнув» цю «дрібницю», але, за інформацією джерел у міській раді, незабаром депутати ініціюватимуть виключення Володимира Гунчика зі складу виконкому.

Не свої, але потрібні

Підприємець Євген Мельник потрапив у виконавчий комітет за умовною «квотою» фракції «Свободи» у Луцькраді. За те, аби одного зі спонсорів цієї політсили на Волині взяли у виконком, «свободівці» у міськраді підтримали Василя Байцима і Юрія Вербича під час голосування за них як за заступників мера.

Це, до речі, дало підстави частині опозиційних сил навіть стверджувати, що «Свобода» зрадила домовленості: тоді, перед сесією, опозиційні сили домовлялися не підтримувати Байцима і Вербича.

Та обіцянка виконкомівського крісла для Мельника, очевидно, заставила «свободівців» змінити думку.

Не зовсім зрозумілим лишається питання, для чого Мельнику крісло у виконкомі? Адже у більшості питань «Свобода» у міськраді позиціонує себе як опозиційна до влади сила. А свій виконкомівець хоч-не-хоч, а заставить цю партію брати частину відповідальності за владні рішення.

І навіть можливість відстоювати бізнес-інтереси своїх однопартійців не переконливо пояснює бажання Мельника, у якого власний бізнес не пов’язаний з Луцьком, бути членом виконкому.

А ось Юрій Циганюк, який потрапив у виконком за умовною «квотою» «Батьківщини», отримав місце у виконкомі як компенсацію за роботу у виборчій комісії на користь «Батьківщини» та відмову від балотування у депутати на місцевих виборах.

Кажуть, Циганюк – найкомфортніша з усіх запропонованих «Батьківщиною» для Романюка кандидатур. Бо найменш конфліктний і, за висловом одного з «тимошенківців», найменш зубастий.

Вакантні й ласі

Два місця у виконавчому комітеті наразі є вакантними, і претендентів на них вистачає. Спочатку постійна комісія з питань депутатської діяльності, етики та регламенту, рекомендувала сесії міськради затвердити кандидатури Ігоря Гузя та Юрія Бондарука - брата депутата-тимошенківця Романа Бондарука.

Кандидатуру Гузя лобіювала депутатська фракція «За Україну!». Ігоря Гузя не проти бачити серед членів виконкому і сам Романюк. Адже, з одного боку, він отримає лояльність чотирьох «багнетів» у міськраді (саме стільки нараховує фракція «За Україну!»).

З іншого боку, Романюк знає, як Ігор Гузь вміє критикувати владу і який резонанс це може отримати у ЗМІ. Романюк цього не хоче. Романюк - не «товстошкірий» губернатор Клімчук, який на численні критичні випади з боку Гузя, практично не звертає уваги.

Хоча, за деякою інформацією, замість Гузя Микола Романюк може включити до складу виконкому свою людину - Григорія Павловича, який є головою обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану.

Юрія Бондарука на члена виконкому пропонувала «Батьківщина». Проте у перший день чергової сесії міської ради Микола Романюк заявив, що хоче ще подумати, та не став вносити ці кандидатури на голосування.

А вже наступного дня він був готовий висунути лише кандидатуру Юрія Бондарука. Проте, як виявилося на засіданні фракції «Батьківщина», за кандидатуру свого однопартійця були готовими проголосувати лише 8 депутатів із 23.

А тому це питання було вирішено навіть не ставити на голосування.

Причиною цього, як повідомляють джерела в «Батьківщині», є те, що частина фракції «тимошенківців» за умови висунення Романюком тільки одного їх кандидата у виконком, воліє підтримати не Бондарука, а іншу кандидатуру – Володимира Пащенка.

Формула доводиться

Нерішучість міського голови не дає, здавалося б, вирішити найпростіше питання – включити ще двох членів виконкому у його склад і нарешті перейти від дріб’язкового ділення посад до вирішування серйозних проблем міста.

Романюк хоче бути «добрим» до усіх – відтак не може вибрати з чотирьох, запропонованих йому кандидатур, двох тих, кого внесе на розгляд депутатів.

Принцип «партійних квот» при формуванні виконкому доповнює у «формулі дій Романюка» принцип «любих друзів» - особисті друзі мера мають стати, на його думку, гарантією стабільної роботи виконкому.

І, схоже, він у це вірить. Адже, за свідченням громадських спостерігачів, воліє навіть не проводити голосування під час засідання виконкому…

Далі буде…

* * *
P. S. Автор при підготовці цього матеріалу спілкувався з колишніми чиновниками високого рангу, які знаються у сфері державного управління – у кожного в підпорядкуванні був не один десяток людей.
Інша категорія експертів - експерти добре знайомі із ключовими фігурами, призначеними Романюком. На жаль, поки ці експерти побажали залишитися неназваними.
* * *
P.P.S. У третій частині матеріалу «Три «Б» команди Романюка» читайте про процес і особливості реорганізації виконавчих органів міськради та призначення керівників структурних підрозділів.

Андрій ЛУЧИК, експерт ЦПАВК - спеціально для «Волинських новин»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---