ТОП-10 подій і людей року в Україні

Календарний рік майже збігся з роком політичним. Пройшов рік, і тепер можна подивитися, що з цього вийшло, а також подумати над тим, що розповіли події 2010-го про нашу державу і про нас самих. Свій варіант найважливіших подій року подав тижневик «Контракти».

1. Підприємницька революція

18 листопада 1950 тисяч підприємців з усіх регіонів України - від Донецька до Мукачево - пройшли маршем від Хрещатика до Адміністрації президента на Банковій, протестуючи проти ухвалення Податкового кодексу, посилення податкового тиску і скасування спрощеної системи оподаткування.
Паралельно стихійні мітинги пройшли у всіх великих містах і районних центрах країни. У Хмельницькому страйкуючі проти скасування «спрощенки» взяли штурмом будівлю міськадміністрації. Активісти протестних акцій відмовилися взаємодіяти з будь-якими політичними партіями, висловивши недовіру і владі, і опозиції.

Масові протести представників малого бізнесу, в яких взяли участь майже 500 тисяч громадян, виявилися повною несподіванкою для влади. Пару днів влада робила вигляд, що нічого не відбувається, але коли на київському Майдані було розбито наметове містечко, а мітингувальники слідом за скасуванням кодексу зажадали відставки уряду, президент Віктор Янукович привіз на "підприємницький майдан" натхненника Податкового кодексу Миколи Азарова.

Була проведена піар-акція "Влада слухає народ", підсумком якої стало президентське вето на Податковий кодекс. Втім, через пару днів парламентарії вето легко подолали, викинули з документа пару одіозних нововведень і норм, які прямо суперечать Конституції.

2. Янукович - наш президент

Віктор Янукович, який програв шість років тому в "третьому турі" Віктору Ющенку, в 2010 році виграв президентські вибори. Його головний до цього часу опонент Юлія Тимошенко поступилася лише 3,5% голосів.
Першим політичним рішенням четвертого президента України став обмін продовження (до 2042 року) перебування на українській території Чорноморського флоту на газову знижку: в 2010-му середня вартість тисячі кубометрів газу для України не перевищувала 230 доларів.
Українська влада подала це як першу переговорну перемогу Віктора Федоровича, хоча газ (у тому числі і російський) під час кризи подешевшав у всьому світі просто так.

3. Знову президентсько-парламентська

30 вересня Конституційний Суд одноголосним рішенням змінив форму правління в країні з парламентсько-президентської республіки на президентсько-парламентську. Для цього суду довелося зробити те, що неможливо в будь-якій демократичній країні - одним рішенням скасувати діючу Конституцію.
У підсумку повноваження президента значно зросли, а відповідальність так і залишилася нерегламентованою. Тепер для формування уряду не потрібно збирати коаліційну більшість парламенту, прем'єра і голів місцевих адміністрацій президент може призначати і звільняти сам.
У той же час зміна масштабів повноважень не призвела до повторних виборів, КС вважає допустимим обирати президента з одними повноваженнями, а правити дозволити з іншими.

4. Ручна опозиція

Нова влада не забула ні помаранчеву революцію-2004, ні розмитнений газ РосУкрЕнерго, ні роль у всьому цьому другого лідера президентської гонки Юлії Тимошенко. 2010-й для опозиції пройшов під знаком втікання і арештів.
Втікали багато - хто в Чехію (як колишній міністр економіки Богдан Данилишин), хто з БЮТ до Партії регіонів.

Ключові фігури колишнього уряду - під слідством (як Олександр Турчинов і тепер вже сама Юлія Тимошенко) чи заарештовані (як колишній перший заступник голови Нафтогазу Ігор Діденко), решта - залякані.

Сама Юлія Володимирівна, залишена багатьма соратниками і фінансистами, за рік втратила понад 20% прихильників (у лютому 2010-го за Тимошенко-президента проголосували 45,47% виборців, а вже в жовтні на місцевих виборах її партія набрала трохи більше 20% голосів) .

Інший – ще вчора опозиціонер Сергій Тігіпко – кардинально еволюціонував. Спочатку один з лідерів президентської гонки увійшов до одіозного уряду Миколи Азарова, потім виступив співавтором Податкового кодексу, що призвів до стихійних мітингів підприємців.

Тепер, згідно віянням адмінреформи, Сергію Леонідовичу належить добити свій політичний електорат, впроваджуючи пенсійну і житлову реформи.

Ще один опозиціонер вперто нав'язується телевізійними каналами - Арсеній Яценюк. Багатьох останній факт насторожує, адже показують Арсенія Петровича в основному на каналах, які пов'язують з Дмитром Фірташем.

5. Адміністративна реформа

9 грудня президент Віктор Янукович підписав указ "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". У ході реформи деякі міністерства об'єдналися, деякі комітети (наприклад, дискредитований Михайлом Бродським Держкомпідприємництва) скасовані, кількість міністрів і віце-прем'єрів скоротилося з 29 до 17. А 50% чиновників, включаючи дев'ятьох міністрів, повинні бути звільнені з вихідною допомогою.

Останній пункт поки що зводиться до скорочення держвакансій, а більшість звільнених міністрів майже відразу ж отримали нові призначення.

На практиці адмінреформа стала наслідком боротьби груп впливу всередині самої влади. Оскільки багато які креатури Ріната Ахметова втратили місця, а ставленики Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна, навпаки, у владі зміцнилися, зрозуміло, що вагу набирає остання група.
У той же час майже паралельне скасування заборони на приватизацію деяких стратегічних об'єктів дозволяє висунути версію про те, що баланс впливу може бути збережений шляхом допуску групи Ріната Леонідовича до великих покупок.

6. Дмитро Фірташ

24 листопада Верховний суд України легітимізував рішення Стокгольмського арбітражу, відповідно до якого НАК "Нафтогаз України" повинна повернути компанії "РосУкрЕнерго" (співвласник - Дмитро Фірташ) 12,1 млрд кубометрів газу.

Важлива деталь: з того моменту, як у РУЕ відібрали газ, вартість блакитного палива зросла майже вдвічі - у результаті профіт РосУкрЕнерго складе близько $ 1,3 млрд.

"Нафтогаз міг би, наприклад, підписати мирову угоду на умовах реструктуризації боргу на десять років, - пояснює експерт з енергетичних питань Центру Разумкова Володимир Омельченко. - Але, мабуть, мета була інша. Наприклад, розплатитися в першу чергу з приватним акціонером трейдера, який фінансово підтримує Партію регіонів".

2010 рік взагалі став вдалим для Дмитра Фірташа. Належна йому компанія Group DF почала рік з придбання найбільшого вітчизняного хімічного концерну "Стирол", що дозволило йому контролювати значну частину українського виробництва азотних добрив. Крім того, під час адміністративної реформи Дмитро Васильович, який очолив, до речі, і об'єднання роботодавців України, значно зміцнив свої позиції, зберігши своїх ставлеників у головних кріслах країни.

7. Не дефолт

28 липня Рада директорів МВФ прийняла рішення виділити Україні кредит у 15,5 млрд доларів за програмою stand by. Офіційно ці гроші потрібні для "відновлення фінансової системи, забезпечення стабільності курсу гривні, підвищення інвестпривабливості країни".
Втім, грошей, реально отриманих Україною від МВФ в 2010 році, для всього перерахованого вище, м'яко кажучи, недостатньо. Гроші знадобляться уряду в 2011-2013 рр.., щоб уникнути дефолту і мати можливість погашати постійно зростаючі зобов'язання по кредитах.

Якщо в 2010-му Україна повинна була погасити $ 4,6 млрд, то в 2011-му - вже $ 5,5 млрд, у 2012-му - $ 5,2 млрд, в 2013 році - $ 6,3 млрд.

До 2014-го гроші Міжнародного валютного фонду закінчаться. За три роки без дефолту України наобіцяла МВФ багато чого: відмова від утримання стабільного курсу гривні, податкову і пенсійну реформи, як мінімум дворазове зростання житлово-комунальних тарифів і т. д. Плюс - погашення боргу і виплату відсотків. Для чого, швидше за все, знову доведеться брати гроші в борг.

8. Голос столиці

8 вересня Віктор Янукович підписав зміни до Закону "Про столицю України - місто-герой Київ", отримавши право призначати голову міської та голів районних адміністрацій.

Трьома місяцями раніше парламент змінив ще один закон - про місцеві вибори, позбавивши киян права обирати мера і депутатів Київради в 2010 році.

16 листопада Віктор Янукович звільнив з посади голови КМДА Леоніда Черновецького, замінивши його регіоналом Олександром Поповим, а 25 листопада звільнив із займаних посад голів усіх районів столиці.

Менш ніж за півроку президент, за якого на початку 2010-го проголосувало трохи більше 25% киян, зумів сформувати лояльне керівництво столиці. Позбавлений практично всіх владних повноважень чинний мер Києва Леонід Черновецький на те, що відбувається ніяк не відреагував.

9. Рінат Ахметов

Рінат Ахметов підкорює Київ. У липні 2010 року його структурам належало 6,1% Київенерго, у вересні - вже 24,9%, в грудні - 39,98%. У вересні СКМ придбала 23% київського ЦУМу. Компанія буде фінансувати будівництво торгово-офісного центру в історичній частині столиці. Також СКМ - основний претендент на Укртелеком.

Крім того, ДТЕК що входить до СКМ збільшив частку у ВАТ "Західенерго" до 24,9%. У листопаді підконтрольний бізнесменові Метінвест завершив угоду по об'єднанню з ММК ім. Ілліча.

У той же час політичний вплив Ріната Леонідовича формально слабшає. У ході адмінреформи позбулися своїх крісел лояльні до бізнесмена міністри - промислової політики Дмитро Колесников і глава Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін. Обидва міністерства були ліквідовані указом президента.

10. Велика приватизація

10 грудня Віктор Янукович зняв заборону на приватизацію стратегічних об'єктів: ВАТ "Дніпро-", "Донбас-", "Захід-" і "Центренерго", харківського Турбоатому, Одеського припортового заводу та Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР).

Очікується розширення списку - на приватизацію може бути виставлений практично будь-який стратегічний об'єкт держвласності, включаючи київське, харківське і дніпропетровське метро (дана ініціатива вже озвучена Мінекономіки).

Крім того, ще 13 жовтня Фонд держмайна виставив на продаж "Укртелеком". Реальних претендентів на об'єкт поки двоє: СКМ Ріната Ахметова і російська АФК "Система" Володимира Євтушенкова.

За матеріалами UBR

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---