Таємниці, сховані у закинутій лабораторії. ФОТОРЕПОРТАЖ від ВН

Одним із найцікавіших і найзагадковіших місць столиці, без сумнівів, є закинута лабораторія, що знаходиться біля Протасового яру на території Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних захворювань імені Громашевського.

Ще донедавна мало хто знав про її існування, а ті, кому інформація таки була відома, тримали місцезнаходження об’єкту у секреті. Знайти приміщення, що під плином часу заховалось у чагарниках та хащах, - не так вже і просто. Утім, головне – бажання! Тож ми з друзями, добряче подерши ноги та руки об чагарник, врешті-решт дістались до місця, яке так довго шукали.




Цю лабораторію створили в сімдесятих роках як науково-дослідницький інститут Епідеміології УССР, що вивчав вірусні інфекції. Зокрема, СНІД, рак, холеру, чуму та інші «зарази».





Уже зайшовши всередину, ми одразу зрозуміли, що це місце – не для слабких нервами. Наче живі докази минулих подій, навколо валялися ампули та пробірки із збудниками цих страшних хвороб, шприци, клітки для піддослідних тварин, старі книги, медикаменти, органи у баночках (підозрюю, теж заражені якоюсь «бідою»).






Багато «експонатів», - наприклад, «законсервований» у банці мозок - любителі гострих відчуттів розтягнули ще в 2000-их роках, утім ампули з написами «Холера», «Тиф» та «СНІД» ніхто не спішить забирати у свої домашні колекції. Ба, навіть утилізувати!






Варто зазначити, що без рукавичок та високих черевиків заходити туди – зась! Хто-зна, які «сюрпризи» можна привезти додому з цього, м’яко кажучи, небезпечного місця.





То що ж трапилось із загадковою лабораторією?

За однією із версій у 90-х роках таємну лабораторію для розробки нових препаратів просто закинули, залишивши обладнання, препарати, інструменти… Такий собі міні-Чорнобиль.

За іншою - у зв’язку з розпадом СРСР фінансування лабораторії припинилось і її закрили.

Сьогодні приміщення колишньої медичної установи перебуває у наджахливому стані. Справа у тому, що лабораторія тричі горіла. Причому, перший раз – у тих же «гарячих» 90-их. Існує думка, що підпалили її спеціально ті, кому було невигідно поширення результатів експериментів та досліджень після припинення існування лабораторії. Дехто вважає, що таким чином намагалися знищити віруси та інфекцію. Інші ж дотримуються версії, що будівлю підпалили безхатченки, намагаючись зігрітися взимку.





Так чи інакше, історія припинення існування об’єкту вкрита мороком.

У саме приміщення, на перший погляд, не пробратися, адже усі вікна та двері забиті дошками й оснащені сталевими гратами. Тоді я дістала фотоапарат та засунула його в щілину. Спалах!!! І ось на дисплеї вимальовуються стелажі з пробірками. Значить, ми на місці. Тоді, обійшовши будівлю тричі, все ж таки вдалось знайти двері, що вели до якогось підвального приміщення. Як виявилося, це і був вхід.




Окрім медикаментів, на підлозі розкидані таблички з написами на кшталт «Обережно! Тварини інфіковані», номера кабінетів, наукова література та інші цікаві речі.






Звісно, лабораторія захоплює та приваблює до себе «сталкерів», фотографів та просто любителів екстриму. Але! Перш ніж відвідати це місце з досить цікавою репутацією, тричі подумайте, потрібне воно вам чи ні. Адже ніхто не знає, які ще «несподіванки» ховаються в запустілих кабінетах.



















Вікторія СЕМЕНЮК спеціально для ВОЛИНСЬКИХ НОВИН

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---