Розкопали 950-річну писанку Волині

Зброя, монети, прикраси та посуд - 553 унікальних знахідки з розкопок берегів Хрінницького водосховища - показують у Рівненському обласному музеї. У четвер тут відкрили зал найцікавіших речей, які витягли із хрінницької землі археологи за останні 20 років. Виставку по цій ділянці показують вперше в Україні, інформує Gazeta.ua.
Тут лежать кістяні рибальські знаряддя, застібки для одягу, амулети, наконечники для стріл, ножі, кістяні гребені, римські монети.
З усіх знахідок найбільш цінними називають 950-річну глиняну писанку часів Київської Русі та невелику бронзову статуетку Сарапіса - античного божества родючості та покровителя душ померлих.
У музеї розповідають, що полив'яну писанку розкопали у давньому могильнику. На розписному яйці зображено хвилі та колоски. Всередину давні майстри заклали камінчик і заліпили його глиною, щоб калатав. Таке яйце вважалося потужним оберегом."Це перша настільки давня писанка на Волині, яку знайшли цілою – вона просто безцінна! А таких статуеток Сарапіса у світі всього існує лише дві – і оця друга якраз була знайдена у Хрінниках. Яким чином її занесло у наші краї, ніхто не знає. Можливо, вона була трофеєм, який захопили у битві? - припускає зберігач фондів музею Людмила Бабінчук. – За іншою версією, вона була власністю давнього колекціонера, бо статуетку знайшли на розкопках в окремій ніші будинку. Сарапіса особливо шанували елінські моряки, які йшли в море і сподівалися повернутися додому живими. Культ божества у давнину був створений для зближення греків та єгиптян".
На виставку відібрали тільки найбільш цікаві знахідки, а решту зберігають у фондах музею. Над вітринами висять роботи-реконструкції художниці Ірини Ковтун – на них зображено, як мешкали, полювали та готували собі їжу у давнину.
"Люди селилися уздовж берегів річки Стир ще 5-6 тисяч років тому. Поселення змінювалися одне іншим, тому знахідок багато. Там можна відкопати все – від зброї бронзового віку до горщиків Середньовіччя, - розповідає рівненський археолог Олексій Войтюк. – Коли на Хрінницькому водосховищі на Стиру будували ГЕС, почали руйнуватися береги – тоді територією навколо зайнялися волинські та рівненські науковці. Загалом в експедиціях за 1993-2013-ті роки побувало 2,5 тисячі людей. Ми й досі із задоволенням виїжджаємо туди щороку на два місяці. Розкопки у басейні Хрінницького водосховища є одними за наймасштабніших у Західній Україні".
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Тут лежать кістяні рибальські знаряддя, застібки для одягу, амулети, наконечники для стріл, ножі, кістяні гребені, римські монети.
З усіх знахідок найбільш цінними називають 950-річну глиняну писанку часів Київської Русі та невелику бронзову статуетку Сарапіса - античного божества родючості та покровителя душ померлих.
У музеї розповідають, що полив'яну писанку розкопали у давньому могильнику. На розписному яйці зображено хвилі та колоски. Всередину давні майстри заклали камінчик і заліпили його глиною, щоб калатав. Таке яйце вважалося потужним оберегом."Це перша настільки давня писанка на Волині, яку знайшли цілою – вона просто безцінна! А таких статуеток Сарапіса у світі всього існує лише дві – і оця друга якраз була знайдена у Хрінниках. Яким чином її занесло у наші краї, ніхто не знає. Можливо, вона була трофеєм, який захопили у битві? - припускає зберігач фондів музею Людмила Бабінчук. – За іншою версією, вона була власністю давнього колекціонера, бо статуетку знайшли на розкопках в окремій ніші будинку. Сарапіса особливо шанували елінські моряки, які йшли в море і сподівалися повернутися додому живими. Культ божества у давнину був створений для зближення греків та єгиптян".
На виставку відібрали тільки найбільш цікаві знахідки, а решту зберігають у фондах музею. Над вітринами висять роботи-реконструкції художниці Ірини Ковтун – на них зображено, як мешкали, полювали та готували собі їжу у давнину.
"Люди селилися уздовж берегів річки Стир ще 5-6 тисяч років тому. Поселення змінювалися одне іншим, тому знахідок багато. Там можна відкопати все – від зброї бронзового віку до горщиків Середньовіччя, - розповідає рівненський археолог Олексій Войтюк. – Коли на Хрінницькому водосховищі на Стиру будували ГЕС, почали руйнуватися береги – тоді територією навколо зайнялися волинські та рівненські науковці. Загалом в експедиціях за 1993-2013-ті роки побувало 2,5 тисячі людей. Ми й досі із задоволенням виїжджаємо туди щороку на два місяці. Розкопки у басейні Хрінницького водосховища є одними за наймасштабніших у Західній Україні".
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
Коли в школах Луцької громади пролунає останній дзвінок
Сьогодні 12:54

Сьогодні 12:54
Ведення бухгалтерії ФОП і ТОВ: самому чи аутсорсинг?
Сьогодні 12:04
Сьогодні 12:04
«Стільки шкоди і стільки руйнувань». Байден розкритикував Трампа у першому публічному виступі після відставки
Сьогодні 11:47
Сьогодні 11:47
Чи скоротять комендантську годину на Волині у великодню ніч
Сьогодні 11:31
Сьогодні 11:31
Воєнний стан в Україні продовжили ще на три місяці
Сьогодні 11:14
Сьогодні 11:14
Трамп анонсував програму «самодепортації» зі стипендіями та авіаквитками для іммігрантів
Сьогодні 10:42
Сьогодні 10:42
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.