Репортери пробралися в КНДР і розповіли про побачене

Майже відразу після перетину китайсько-північнокорейського кордону британських репортерів вразили абсолютно порожні будинки без вікон.

Про це повідомляє ТСН.
Британський таблоїд The Sun стверджує, що два його репортери ‒ Саймон Пік і Алекс Джонс ‒ провели тиждень в КНДР, назвавшись бізнесменами. Візи вони отримали через посередника в Китаї, що працює на одну з британських туристичних компаній.

Як пише видання, майже відразу після перетину китайсько-північнокорейського кордону британців вразили абсолютно порожні будинки без вікон, які з «китайського берега» здавалися звичайними житловими шестиповерхівками з затишними квартирами. Вони виявилися просто бутафорськими «коробками», зведеними за наказом Кім Чен Іра, щоб китайцям здавалося, ніби сусіди живуть благополучно.

Ділячись враженнями від відвідин прикордонного міста Сінийджу, репортери зізналися, що відчували себе, немов на іншій планеті. Дорогою до готелю в похмурому місті західні гості не помітили жодного магазину або ресторану ‒ тільки адміністративні будівлі і блокові житлові будинки з облупленою фарбою на стінах.
Ніхто з людей на вулиці не посміхався, а на іноземців у вікні автобуса вони дивилися, як на щось дивовижне. З Сінийджу «бізнесменів» повезли поїздом в Пхеньян. Дорога зайняла приблизно 6 годин, і весь цей час вони бачили з вікон нескінченні рисові поля, де по коліно у воді працювали люди.

У столиці іноземців поселили в одному з двох готелів, де дозволяють розміщуватися туристам, ‒ у хмарочосі Янгакто на однойменному острові за два кілометри від центру. Саймона і Алекса задовго до прибуття в готель попередили, що їх номери будуть прослуховуватися.

Як зазначається у статті, Янгакто особливо «зручний» тим, що з острова неможливо вибратися в місто непомітно для місцевої влади: єдиний міст патрулюється озброєною охороною. «Бізнесменів» поселили на останньому, 47-му, поверсі. Всього в будівлі шість ліфтів, але в жодному немає кнопки пʼятого поверху.

За офіційною версією, там живе обслуговуючий персонал, але, за чутками, звідти агенти шпигують за постояльцями.

У кожному готельному номері є телевізор, але показують там в основному програми пропагандистського характеру. Години ефіру відведені під відеокадри того, як Кім Чен Ин, син Кім Чен Іра і новий лідер країни, проводить військові огляди.

Окремо репортери The Sun розповідають про їжу і напої. В готелі є бари, де, в основному, продають у пляшках світле пиво місцевого виробництва. Як відзначають автори статті, на подив, добре. Персонал категорично відмовляється від чайових, а здачу може видати жуйкою.

Також журналісти з подивом дізналися, що в Пхеньяні є ресторани швидкого харчування, де готують бургери і піцу. Однак, на відміну від пива, північнокорейські «Біг Маки», які, як запевняв гід, роблять точно за рецептом оригінальних, залишили у репортерів жахливе враження.

«Бог знає, чого вони туди напхали замість мʼяса, за смаком це навіть близько не нагадує яловичину», ‒ розповіли вони.

Знайомство з «Пхеньяном культурним» у британців почалося з центральної бібліотеки, де, як стверджують гіди, зберігається понад 25 мільйонів книг. Показуючи гостям приміщення фонотеки, один із гідів поставив диск Beatles і заспівав знамениту «Yellow Submarine». Всі троє гідів зізналися, що люблять музику «бітлів», проте, як зʼясувалося, ніхто з них ні разу не чув про таких музикантів як Леннон, Маккартні, Харрісон і Старр. Крім Beatles, із західних музикантів вони знали Майкла Джексона, але були просто вражені, дізнавшись, що Джексон три роки тому помер.

Як і всіх іноземців в Пхеньяні, британських гостей прокатали в метро. Це одна з найбільш помпезних підземок світу, пишуть вони: кругом золото і кришталь, а стіни прикрашають фрески, картини та мозаїка. Все це дуже контрастує з життям простих жителів столиці. Офіційно у метро Пхеньяну ‒ 2 лінії і 17 станцій, але насправді, схоже, станцій всього три, а їздити в зелених і червоних поїздах зі Східної Німеччини, вагони яких все ще прикрашають німецькі графіті, можуть собі дозволити тільки партійні бонзи, бо простому населенню це просто не по кишені, пишуть британці.

Ходять чутки, що коли гіди показують станції підземки іноземним туристам, в метро зганяють спеціально навчених статистів, щоб зображали діловий натовп. Репортери зазначили також, що міста, навіть такі як Пхеньян, не знають проблему пробок, тому що ніхто не може купити собі машину. Зате порожніми вулицями їздять блакитні мінівени з мегафонами, з яких монотонно лунає фраза: «Працюйте старанніше».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---