Реанімація «Луцькреклами»: благі наміри чи корупційні схеми?

Луцька влада вирішила реанімувати «поховане» в 2009 році комунальне підприємство «Луцькреклама» аби збільшити дохід в бюджет міста. Однак, не зважаючи на благі наміри, гравці рекламного ринку сумніваються в тому, кому насправді вигідні новації влади.

Комунальне підприємство «Луцькреклама» було створене в 2004 році. Основними послугами його було оформлення дозвільних документів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

Проте у 2009 році в силу вступила нова постанова Кабінету Міністрів, яка зазначала, що робочим органом для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами повинен бути лише орган місцевого самоврядування. Відтак «Луцькрекламу» вирішили ліквідувати, а її функції покласти на трьох працівників департаменту підприємництва Луцької міської ради.

Його директор Олександр Козлюк повідомив, що за дев’ять місяців 2010 року до міської казни завдяки роботі цього відділу департаменту надійшло мільйон гривень.

Для порівняння: у докризовий благополучний 2008 рік КП «Луцькреклама» заробила 1,380 мільйона гривень. Проте у міську казну віддала лише 600 тисяч….

Нове - забуте старе

У проекті рішення про створення комунального підприємства «Луцьк-реклама» зазначається, що з прибутку підприємства до місцевого бюджету відраховуватиметься 75 %. Решта йтиме на розвиток підприємства.

Луцький міський голова Микола Романюк, аргументуючи доцільність відновити «Луцькрекламу», зазначив, що таким чином вдасться отримати додаткові кошти у міський бюджет. Мовляв, нині ситуація з рекламою не достатньо контролюється.

Однак, депутати міської ради під час сесії 23 лютого на аргументи мера не «повелися» і відклали питання – на доопрацювання.

«Дуже шкода, що депутати не підтримали відновлення підприємства «Луцькреклама». Там спрацювали зовсім інші підходи, чисто особисті», - сказав на це Романюк.

«По грубих підрахунках – як мінімум мільйон гривень міський бюджет недоотримав в напрямку реклами», сказав мер. Проте оптимістично додав, що влада «по-любому буде в цьому напрямку працювати, може трошки іншими методами».

Влада каже: вище, більше, сильніше

Заступник міського голови Василь Байцим вважає, що статус підприємства підштовхне «рекламних контролерів» виконувати роботу активніше. Відтак надходження від цього виду діяльності у місті зростуть. Чиновники ж нині це зробити не можуть, тому що не мають підприємницького стимулу заробляти більше, - вважає Байцим.

«Чиновник ніколи не буде бігати і шукати як наповнити дохідну частину бюджету. Чиновники знають, як витрачати гроші, а як заробляти – треба вводити ринкові інструменти», - каже Байцим.

«Ми хочемо зарплату працівників і директора поставити в пряму залежність від кількості надходжень до бюджету. Умовно кажучи, принесуть до бюджету на мільйон більше – то ми їм збільшимо зарплати на декілька тисяч через преміювання», - коментує Василь Байцим. І додає, що таку схему до чиновників не застосуєш - не дозволяє закон.

Крім того планується, що «Луцьк-реклама» спільно з відділом архітектури візьметься за розробку нової концепції реклами в Луцьку.

Байцим каже, що спілкувався з операторами ринку реклами і ті йому підказали, де саме міський бюджет втрачає в зборах за рекламу. За словами Байцима у новоствореному підприємстві працюватимуть максимум семеро людей. Натомість у «старій версії» «Луцькреклами» працювало більше десятка.

Хто очолить ймовірно створене в майбутньому підприємство – поки що невідомо, стверджує Байцим.
«Мені така задача не ставилася – знайти директора. Мені ставили задачу відновлення роботи «Луцьк-реклами». Але кандидат має подати бізнес-план, план інвестицій, план діяльності штатний розпис і ті прибутки, які він принесе до бюджету», - каже Байцим.

Депутати кажуть: незаконно, недоцільно, корупційно, хоча може бути

Депутат Андрій Козюра зазначає, що рішення про створення підприємства немає юридичних підстав, адже робочим органом, який регулює ринок реклами, може бути лише структурна одиниця виконкому або міської ради.
«Якщо не вистачає людей – то необхідно більше залучити в відділ підприємництва і реклами та заохочувати їх. Якщо вони просто так там сидять і отримують свою ставку – то гнати їх треба в шию. Кажете, що немає контролю, стимулу працювати? У чиновника премія від 20 до 60 відсотків. Заберіть її – буде стимул», - каже Андрій Козюра.
«Доцільності немає. Всі кошти від рекламної діяльності мають спрямовуватися в міський бюджет. А, якщо буде створено підприємство - воно не зможе за рахунок якихось там окремих робіт утримувати себе, воно буде використовувати кошти від реклами. Комунальне підприємство на себе лише витрачало 600 тисяч гривень в рік», - зазначає депутат міськради, колишній міський голова Богдан Шиба.
«Якщо воно відновиться – відновляться додаткові дозвільні процедури, за які підприємцям доведеться платити. У такий спосіб є бажання контролювати ринок реклами, якщо навіть не цензурувати. Бо воно матиме різні інструменти як впливати на підприємців.», - натякає на можливість корупційних схем Шиба, за головування якого і ліквідовували «Луцькрекламу».
«Департамент – не може вийти за рамки законну, створювати якісь додаткові умови підприємству. А комунальне підприємство буде це робити, аби заробити додаткові кошти», - пояснює Шиба.
«Крім того департамент заробляв в 2010 році 1,380 мільйона гривень, з них 1,300 мільйонів йшли до бюджету. А коли було комунальне підприємство в 2009 році з прибутку в 900 тисяч гривень лише 400 тисяч йшло до бюджету», - додає колишній мер.
А от депутат та голова бюджетної комісії Олег Чернецький стверджує, що створення підприємства не коштуватиме для міста грошей, адже 70 тисяч для поповнення статутного фонду надійде з основних засобів, які вже існували. У разі ж, якщо експеримент провалиться – підприємство можна буде знову ліквідувати.
На запитання чи готові депутати взяти на себе відповідальність за такий експеримент і можливу втрачену вигоду від діяльності підприємства Чернецький відповів, що обранці будуть максимально контролювати роботу підприємства.
«Реклама є, а люди за неї не платять. Мер розповідав, що колись, будучи керівником банку, «Приватбанк» поставив вивіску на обмін валюти і відразу «Луцькреклама» видала штрафні санкції. Це говорить про те, що ініціативна група, коли вона існує і отримує від обороту свою зарплату може принести місту свої дивіденди. Минула каденція не приділяла контролю над цим», - каже депутат Олег Чернецький.

«Quid prodest?» - запитують рекламісти

Якщо чергове переведення функцій від департаменту підприємництва до КП «Луцьк-реклама» відбудеться – операторам ринку, очевидно, доведеться знову переоформляти договори. Останнього разу, аби укласти нові угоди, знадобилося близько п’яти місяців.

«По великому рахунку оператори не відчувають великої різниці в роботі комунального підприємства чи департаменту. Департамент міг би взяти цю ланку роботи на себе і успішно її вести і надалі. Різниця в економічних позиціях, адже тепер усі кошти надходять до міського бюджету», - зазначає голова громадської організації «Асоціація рекламістів Волині» Григорій Куніцин.

Крім цього, як і рік тому, при зміні рекламних правил гри громадський сектор, що орієнтується в ринку, поки що до обговорення не запросили, - каже Куніцин.
Деякі гравці рекламного ринку підтверджують слова депутата Шиби про можливі корупційні схеми у випадку відновлення «Луцьк-реклами». Вони розповідають, що нині є баланс місцевих і національних операторів.
Однак, за часів існування комунального підприємства національні, - потужніші, - оператори домовлялися з директорами «Луцькреклами» про вигідне розміщення, до прикладу, біг-бордів.

Зі структурним підрозділом органу влади це робити багато важче – так й «ціна питання» піднімається ледь не у двічі, - пояснив один з операторів зовнішньої реклами у Луцьку.

Запасний план

Остаточне рішення стосовно підприємства прийматиме сесія міськради на наступному засіданні.

Коли питання відправили на доопрацювання, заступник міського голови Василь Байцим розповів, що в разі, якщо рішення створити нове комунальне підприємство таки провалять, все-одно треба було розширити склад контролерів рекламного відділу управління підприємництва та реклами. Й, окрім того, вирішити питання невпорядкованості реклами у місті, яку хотіли покласти на «Луцькрекламу».

«Проблема залишиться з тим бардаком, що робиться з рекламою. Треба все рівно приймати рішення, хто буде відповідальним за те, аби демонтовувати ті щити за які або не платять, або не відповідають правилам», - сказав Байцим.

Коментуючи позицію депутатів, які поки що відхилили пропозицію створити підприємство, Микола Романюк зазначав, що вони гають час, відтягуючи момент, коли міська казна почне наповнюватися грошима від діяльності «Луцьк-реклами».

За неофіційною інформацією думки у фракції «Батьківщин» стосовно цього рішення розділилися навпіл, фракція «За Україну» виступає категорично проти, «Свобода» - за, інші – поки думають. Остаточно з тим, хто контролюватиме рекламу у Луцьку – чиновники чи комунальне підприємство – депутати міськради мають визначитися під час продовження сесії у понеділок, 28 лютого
Тетяна ГРІШИНА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---