Проблеми влади вирішують за рахунок споживачів

Уже шість років поспіль у Ковелі встановлюють обмеження подачі населенню гарячої води.

Вода за графіком

Проблема тепла і гарячої води в населених пунктах України з кожним роком стає все більш гострою. Причина цілком очевидна: радянські системи тепловодопостачання тримаються на «чесному слові», внаслідок чого вони часто-густо опалюють та заливають вулиці. Тут і незадовільний технічний стан об'єктів теплової енергетики, і застарілий житловий фонд. Все це й спричиняє надмірні втрати тепла при його виробництві, транспортуванні та споживанні. А нам залишається сидіти без гарячої води, облаштовувати нагрівачі-бойлери, а потім ще й платити за тарифами, які в черговий раз зросли.

Ковельчани, у квартирах яких відсутні газові колонки, знову живуть за графіком подачі гарячої води, уже звичним для себе за шість останніх років. Цього разу гарячу воду в оселі жителів міста подаватимуть чотири дні на тиждень: у вівторок та четвер — з 6-ї, а в суботу та неділю — з 7-ї до 23-ї години. Передував такому владному рішенню лист директора підприємства теплових мереж «Ковельтепло» Володимира Бойка з проханням затвердити графік.

Як пояснює заступник ковельського міського голови Геннадій Сорока, у зв'язку із закінченням опалювального сезону та великими затратами на підігрів води, які несе «Ковельтепло», спершу виконком, а потім і міськрада прийняли рішення стосовно згоди на зміну порядку надання послуг з гарячого водопостачання. Виконком традиційно посилався на те, що у містах Нововолинську та Володимирі-Волинському гаряча вода подається теж за графіком.

На словах

Якщо проаналізувати розрахунки за газ, то з різницею в опалювальний сезон 2011-2012 років процент проплати по «Ковельтепло» становить 94 відсотки. Не погашена різниця за теплову енергію для населення за 2011 рік становить понад 5 мільйонів гривень, а за чотири місяці 2012 року – вже 4,6 мільйона гривень.

«Держава заборгувала підприємству «Ковельтепло» більше десяти мільйонів гривень за різницю в тарифах. Сьогодні на урядовому рівні вирішується питання компенсації по різниці в тарифах. Якщо, як обіцяють, у липні буде проведена компенсація, то тоді з'явиться фінансова можливість у «Ковельтепло» повернутися до старого графіка, який існував до закінчення опалювального сезону. Як довго буде діяти графік? Думаю, що не довше, ніж торік, - до двох місяців. До таких кроків вдається місцева влада, щоб мати змогу вчасно і в повному обсязі розпочати опалювальний сезон для об'єктів соціальної сфери та житла», - акцентує Геннадій Сорока.

Який же відсоток міського населення підпадає під графік обмеження подачі гарячої води? Геннадій Сорока такою інформацією не володіє, але при цьому наголошує, що сьогодні підприємство «Ковельтепло», аби зменшити витрати, планує провести реконструкцію і закрити у місті ще дві котельні. «Тобто зменшиться чисельність операторів, що дасть змогу, працюючи на перспективу, не переглядати тарифи», - пояснює Сорока.

Хтозна, чи лише незначним скороченням обслуговуючого персоналу міській владі вдасться забезпечити покриття боргів «Ковельтепло», бо лише за газ підприємство винне майже 9 мільйонів гривень. Ковельський міжрайонний прокурор Василь Лопоха в інтересах держави (в особі Волинської філії ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») звернувся із позовом до комунального підприємства «Ковельтепло» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ на загальну суму 2 мільйони 481 тисяча гривень. Господарським судом Волинської області позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі.

На ділі

Як бачимо, керівництво міста головною проблемою в безперебійному забезпеченні населення гарячим водопостачанням та теплом вважає великі затрати на підігрів води, неналежне відшкодування державою вартості різниці в тарифах для населення та борги населення за спожиті послуги з теплопостачання. Водночас не чути про реальні та ефективні кроки, які б запобігли появі цих чинників.

По-перше, як свідчить практика, доскіпливий інтелект «тепловиків» віднайшов силу-силенну доріжок, як заробити «ліві» гроші навіть на боргах. Їх монопольне становище на ринку робить їх практично невразливими. Чого варта одна тільки стаття в тарифі — «Втрати»! Комунальники «заганяють» у неї все реальне й нереальне, роздуваючи її до 30 відсотків складової тарифу.

Вже сьогодні собівартість тепла, яке виробляють українські комунальники, удвічі-втричі вища, ніж у їхніх європейських колег. Це при тому, що європейці платять за газ у 3-4 рази дорожче наших вітчизняних теплокомунальних енергетиків.

Є ще неабиякі адміністративно-управлінські витрати, які пов'язані з управлінням підприємством як цілісним комплексом. Тут і заробітна плата, і страхування, і додаткові виплати тощо. При таких багатомільйонних боргах заробітна плата керівників підприємств теплових мереж досягла також європейського рівня. А відповідальність за наслідки господарювання?

По-друге, борги населення теж не з'явились на рівному місці. Вони є наслідком зубожіння населення, невідповідності їх доходів запровадженим тарифам на житлово-комунальні послуги. І єдиним шляхом для підприємства «Ковельтепло», аби змусити споживачів сплатити борги, є судове переслідування неплатників. Так згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень кількість справ, стороною у яких виступає «Ковельтепло», сягнула чотирьох тисяч. Однак мало хто задається питанням: «Як виживати людям на безгрошів'ї?»

На відміну від комунального підприємства, цим ковельчанам ніде взяти коштів. Це лише «Ковельтепло» може раз за разом, за згодою міської ради, брати багатомільйонні кредити. Нещодавно підприємство отримало черговий «транш», який, за словами директора і водночас депутата міської ради від партії «Совість України» Володимира Бойка, необхідний для забезпечення користувачів тепловою енергією та гарячою водою, з метою поповнення обігових коштів та покращення розрахунків за енергоносії, матеріали і обладнання.

Кредит із шістьма нулями брався з терміном виплати на 36 місяців та зі списком застави, у який увійшло п'ятнадцять об'єктів ПТМ «Ковельтепло», серед них дванадцять котелень. Міські депутати дозволили «Ковельтепло» відкрити кредитну лінію з рекомендацією брати кредит лише у тих банківських установах, які запропонують максимальну річну відсоткову ставку по кредиту – 22%.

Якщо ж підприємство не виконає перед банком своїх зобов'язань, то лихварі отримають повне право на відчуження всього зазначеного у тому списку майна підприємства. Таким чином, на плечі ковельчан лягає ще й відшкодування банківських процентів.

Альтернатива для людей

Чи є альтернатива цьому замкнутому колу? Безумовно. Така реальність змусила людей активно використовувати індивідуальне опалення. Однак, як тільки встановлення «автономок» набуло масового характеру, уряд це швидко заборонив. Точніше, дозволив відключатися від центрального опалення і гарячого водопостачання тільки за умови відключення всього будинку, що фактично унеможливило відключення окремих квартир.

У 2007 році монополісти – підприємства комунальної теплоенергетики, побачивши загрозу з боку автономного опалення, лобіювали цю заборону. Тисячі сімей відмовлялися від послуг комунальників через те, що в них немає тепла, немає гарячої води, а платити за це змушують.

Згідно з даними голови Асоціації теплотехнічних компаній України Віталія Яковенка, мешканці мільйона квартир, які перейшли на автономне опалення, не платять підприємствам комунальної теплоенергетики в рік від 750 тисяч до 1 мільярда доларів комунальних платежів. Уявляєте, як впадуть обороти комунальників, якщо рік за роком люди почнуть відмовлятися від їхніх послуг? Адже в нашій країні близько 15 мільйонів газифікованих квартир і щонайменше третина з них не задоволені роботою «тепловиків».

Без корупції – нікуди

При цьому варто відзначити високий ступінь корупційної складової в галузі. У ній є безліч лазівок, які дають змогу вимивати мільярди гривень. Вільне розповсюдження автономного опалення практично стає загрозою для існування цих схем. В умовах, коли споживач у будь-який час може піти, підприємства теплоенергетики будуть змушені робити все, щоб поліпшити якість послуги і зменшити її ціну. А для цього їм доведеться забути про тіньові прибутки, бо ці гроші доведеться витрачати на модернізацію та здешевлення тепла.

Сама процедура отримання дозволу на відключення має багато проблем. Тим самим спонукаючи людей на самовільне облаштування індивідуального опалення. Нелегальна установка автономного опалення набула серйозних масштабів. Причина проста: якщо раніше у чиновників, які відповідають за видачу дозволів, була можливість дати технічні умови на автономку «заднім числом», то тепер такої можливості немає. Люди йдуть до міської влади, просять дозволів, отримують відмову, зневірившись, купують котел і встановлюють автономне опалення.

Добрий десяток таких випадків, коли споживач самовільно від'єднався від мережі центрального опалення, є у Ковелі. На такі кроки людей скеровує неабияка економія газу, а відтак і кровно зароблених грошей.

«Є дуже знаковий приклад, який вводить у шок монополістів, що «сидять» на газовій трубі і опаленні наших міст, - це Ужгород, в якому кілька років тому почався масовий перехід житлового і нежитлового фонду на автономне опалення. Місто практично перейшло на автономне опалення. Результат — споживання газу в місті зменшилося у 5 разів! При цьому бюджет не витратив жодної копійки на перехід жителів на автономне опалення. Вони це зробили самі з задоволенням. Адже централізоване опалення вже практично не давало тепла, а тарифи були космічними. Вкладення ужгородців окупилися за рік, після чого сім'я мала 5-7-разову економію в порівнянні з централізованим опаленням. Вартість обігріву та гарячого водопостачання квартири з автономним опаленням у 5-10 разів менша за середню по країні ціну опалення від підприємств комунальної теплоенергетики. Звідси й несприйняття комунальниками цих автономних систем. Це шлях реформ. Це те, що раз і назавжди вирішить проблеми опалення українських міст. Потрібна тільки політична воля і бажання працювати на людей, на нас з вами, а не на жменьку комунальників і чиновників, що контролюють фінансові потоки галузі», - говорить голова Асоціації теплотехнічних компаній України Віталій Яковенко.

І дійсно, різного роду «теплоенерго» є просто дуже великим витратним механізмом. Якось на «круглому столі» один із керівників запитав: «Скажіть, будь ласка, чи є державницька позиція в тому, що малозабезпеченим кожного місяця надаються величезні субсидії на покриття затрат по теплу?»

Чому не звернутися владі, політичним партіям до Кабінету Міністрів та Верховної Ради, щоб субсидії надавались на купівлю обладнання автономного опалення? Ця субсидія буде тривати рік або два, максимум три, після того потреба в ній відпаде, тому що автономне опалення вже на сьогодні — значна економія.
***
Забороняти ставити автономне опалення не можна, бо це суперечить і здоровому глузду, і законодавству. Однак реформаторські підходи, здається, не для ковельської влади. Раз за разом судовими рішеннями визнається неправомірною бездіяльність виконавчого комітету Ковельської міської ради, що полягає у неналежному розгляді заяв громадян про надання дозволу на відключення користувачів комунальних послуг від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання і оформлення необхідних документів. І бідні ті люди, на плечі яких звалюються владні проблеми.

Ярослав ГАВРИЛЮК, газета Волинь-нова

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---