Петро Мах стане почесним громадянином Луцька

Звання «Почесний громадянин міста Луцька» вирішили присвоїти члени виконавчого комітету Луцької міської ради українському письменнику, публіцисту, громадському діячу Петру Маху. Про це повідомляють «Волинські Новини».
Як інформує сайт Луцької міськради, таке рішення виконком прийняв сьогодні й подав його для затвердження на сесію міської ради, що відбудеться 27 травня.
Як йдеться у рішенні, це почесне звання Петро Петрович Мах отримає за активну громадянську позицію, відродження національної думки, значні здобутки у писемній творчості та публіцистиці.
Знаково, що таке рішення виконком прийняв якраз у день ювілею письменника: сьогодні, 25 травня, Петру Маху виповнюється 75 років.Довідково:
Мах Петро Петрович – відомий український письменник: поет, прозаїк та публіцист, сценарист. Народився  25 травня 1934 року в селі Корхові Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща) в селянській сім’ї.Батько  письменника, Петро Олексійович, після евакуації в 1914 році в Ростов-на-Дону, встиг закінчити гімназію і здобути фах молодшого працівника права.
Це знадобилося йому по поверненню в 1917 році з Росії.Спочатку зупинилися на одному з хуторів у Володимир-Волинському повіті, а згодом багатодітна сім’я переїхала знову до Корхова. Пілсудчина жорстоко глумила будь-які паростки українства. У м. Холмі  батько купив  «Кобзар» для своїх дітей. В кінці квітня 1941 року польський шовініст Лембрик з німецького парабелума розстріляв Петра Олексійовича, і мати, Анастасія Дмитрівна, з чотирма дітьми опинилася у вирі страшної війни. В 1944 році сім’я була репатрійована на Радянську Україну.
Петро Мах закінчив Підгаєцьку семирічку, Луцьку середню школу № 1, українське відділення філологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка. Згодом, вже після закінчення  Львівського університету, коли працював у волинській обласній газеті, в розгул атеїзму він не  відступився від передсмертного слова матері і поховав її по-християнськи, зі священником ,- був звільнений з роботи. Тільки підтримка Олеся Гончара та Олександра Сизоненка допомогла отримати місце виїзного редактора видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях Керував після Дмитра Павличка літературною студією «Франкова кузня». Працював у пресі на Волині «(РадянськаВолинь»).
Створював товариства «Просвіта» та Книголюбів,організував Волинсько-Рівненську організації СПУ, редагував інформаційно-мистецьке видання «Краєвид». Свого часу  він  серйозно захопився різновидом поезії -  пастелями. Після  опублікування в журналі «Дніпро» схвально відгукнувся про них Максим Тадейович Рильський. Малюнки словом – це  не словесна екзальтація для  прихильників неоімпресіонізму, а «біографія життя нашого», як висловився про пошуки Петра Маха незабутній Олесь Терентійович Гончар.
В царині дитячої літератури Петро Мах зробив першу загінку ще книгою про маловідомі або зовсім не знані сторінки з творчої біографії нашої геніальної землячки  Лесі Українки - «Гостини в матері» («Веселка»,1971 рік). У образках, етюдах, новелах та захоплюючих поезіях письменником відображене колодяжненське раннє  повесіння поетки, її приятелювання з дооколишньою дітворою.
У 1998 році видавництво «Надстир’я» видало збірку поезій для дітей «Ластів’ятко», оформлення якої здійснила онука письменника Анастасія Мах. Пропоноване увазі читачів кольорове видання «Ганнусина стежка» також оформляла Анастасія Мах.
Петро Мах знаний в Україні і як автор популярних пісень, зокрема, таких, як:«Ожини» (музика Віктора Герасимчука), «Вишивала мати зозуленьку…»,«Лесина казка» (музика Анатолія Пашкевича),«На білих крилах рушників» (музика Богдана Янівського), «Сповідь Сивого Клена» та «Ген на узліссі хрест мовчить…» ( музика Валерія Маренича), «Мавки» (музика Бориса Буєвського) та інших.
Петро Мах нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, іменною медаллю уряду, Відзнакою Президента. Лауреат літературних премій імені Олександра Гаврилюка, Агатангела Кримського . Друкувався в антологіях поезії в Польщі, Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччині. Вийшла книга вибраних поезій російською мовою «Светёлка», Москва,1986 рік). Перекладалися твори також білоруською, грузинською та азербайджанською мовами.
До речі, пісня «Ожини» репрезентувала цього року Україну в Єльському університеті (США) на Міжнародному форумі славістів. Прем’єра пісні «На білих крилах рушників» відбулася успішно  кілька років тому у Філадельфії (США).
Петро Мах - Почесний професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, голова Конгресу інтелігенції Волині.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---