Нелітературні пасажі навколо «Книжкового пасажу»

Чимало об’єктів у Луцьку, які розташовані в, так би мовити, «прибуткових» місцинах, мають багату судову історію. Згадати хоча б протистояння ПФ «Скорпіон-сервіс» та підприємців із торгового ряду, розташованого між ТЦ «Ювант» та Завокзальним ринком, яке триває донині.

Не став винятком і ринок «Книжковий пасаж», розташований у центральній частині обласного центру на вулиці Лесі Українки. Попередньо варто зазначити, що нинішній директор об’єкту Володимир Пахольчук відмовився коментувати ситуацію, хоча він – один з учасників конфлікту. Однак «ВН» готові надати йому можливість висловити власну точку зору щодо цього конфлікту.

«Переселенці» з-під ЦУМу

Зі слів підприємця Олександра Платонова, у березні 2001 року йому та ще 20 бізнесменам, які продавали книги біля ЦУМу, міська влада запропонувала «переїхати» на вулицю Лесі Українки. Мовляв, торгівлю біля універмагу потрібно припинити, а їм виділять земельну ділянку біля Будинку побуту для будівництва книжкових магазинів. «Ми пристали на пропозицію та розпочали створення товариства «Книжковий пасаж», аби оформити оренду землі, розробили ескіз будівлі, вклали кошти у робочий проект, що розроблявся з 2001-го по 2002 рік», - згадує він.
Однак товариство не зареєстрували, а земельну ділянку у користування не дали. Зі слів Платонова, у квітні 2001 року землю, яку обіцяли під «Пасаж», мерія віддала в оренду на 25 років громадянину Володимиру Пахольчуку, який зобов’язався упродовж трьох місяців побудувати об’єкт.
«Нас навіть не повідомили про це. Хоча тоді вже пообіцяли землю. Не зрозуміло, на яких підставах надали 500 квадратних метрів землі у центрі міста звичайному підприємцю, що торгував на вулиці та навіть не мав власних коштів для здійснення будівництва», - каже він.
Він спробував знайти рішення виконкому чи міськради, яким затвердили оренду ділянки. Однак зробити це не вдалося, бо, за його словами, документи такої давності в мерії не зберігають.
Згодом Пахольчук нібито звернувся до книгарів з-під ЦУМу з пропозицією організувати всі роботи, потрібні для зведення об’єкту, тобто взяти «на себе» функції забудовника. «Від нас були потрібні лише гроші. За період 2002-2003 років були укладені типові договори інвестування будівництва «Книжкового пасажу». Щоправда, перелік інвесторів за деякий час збільшився до 10 осіб. Бізнесмени передали йому кошти обсягом майже 265 тисяч гривень», - зауважив Платонов.


Як множились інвестори

У грудні 2002 року будівництво зупинилося. Платонов стверджує, що забудовник звернувся до них з вимогою виділити додаткові кошти на завершення робіт. «Ми попросили забудовника показати документи про витрати, але той відмовився. Він заважав зустрітися з підрядником, який виконував роботи. Я підозрюю, що Пахольчук шукав додаткові кошти, бо розтратив наші гроші», - припускає підприємець.
За словами Платонова, отримавши відмову інвесторів, не розірвавши договори та не повернувши інвесторам кошти Пахольчук з 2003 року нібито розпочав на власний розсуд підписувати нові договори інвестування та отримувати необхідні кошти.
«Сформувалося три черги інвесторів: перша - торгівці з-під ЦУМу, друга – підприємці, яких ще можливо було залучити до інвестування, третя – ті, кого долучили у 2004 році, аби просто отримати кошти. Так станом на 2004 рік на 8 павільйонів претендувало 15 осіб. Ще один інвестор був залучений у 2008 році, хоча будівництво завершилось у 2004 році. Зрештою, інвесторів стало значно більше, як самих торгових павільйонів, і декотрі завідомо вкладали гроші в те, на що не могли претендувати», - стверджує Платонов.
Тому, коли в 2004 році будівництво закінчилося, представникам «першої черги» начебто не знайшлося місця на ринку. «Коли ми прийшли займати магазини – нам сказали, що наші магазині продані», - бідкається бізнесмен.


На думку Платонова, того ж року Пахольчук нібито незаконно оформив «Книжковий пасаж» як ринок та призначив себе директором об’єкту. «Про це свідчать відповідне рішення виконкому та дозвіл управління торгівлі», - додав чоловік.

Судові справи

З 2004 по 2010 роки Платонов судився з Пахольчуком. Спочатку тривала перевірка міськвідділом міліції, який не знайшов порушень у діяльності забудовника.


Згодом відбулися десятки засідань служителів Феміди. Зрештою, у 2009 році суд визнав інвестиційні договори підприємців «третьої» черги недійсними.


А 15 вересня 2010 обласний Господарський суд вирішив виділити Платонову магазин на «Пасажі».


Коли ж він прийшов, аби оглянути свою власність, Пахольчук нібито скоїв бійку та вигнав його. Згодом з’ясувалося, що директор ринку контролює ринкові комунікації та адміністративне приміщення з санвузлом.

На думку Платонова, Пахольчук користуючись тим, що він орендар земельної ділянки, на якій розташовано «Пасаж», підписав з комунальними установами договори щодо світло- та водопостачання. «Тобто він міг людям відключити світло. І так десь погрозами, десь шантажем він змусив в 2004 році усіх підприємців з третьої та деяких з другої черг укласти договори оренди торгових павільйонів. Тобто вони платили за комунальні, за оренду землі та ряд інших виплат», - переконує бізнесмен.

В 2011 році Платонов пішов дещо іншим шляхом. Він напряму звернувся до підприємця Ярослави Третяк, яка орендувала у Пахольчука відсуджений магазин. «Пояснив їй ситуацію. Вона сказала, що має підписаний договір оренди з Пахольчуком і платити ще комусь не буде. Наразі вона змінила свою думку і готова підписати договір оренди, хоча й досі це не зробила – вивчає документи», - розказав він.

Землю дали, а далі – самі

Перший заступник мера Святослав Кравчук каже, що міську владу звинувачували, нібито певні посадовці з мерії займалися «якимись питаннями», коли приймалося рішення про зведення «Пасажу».

«Людям виділили земельну ділянку, а все що стосується будівництва, організації, взаємовідносин фінансових – це їх проблеми. Звинувачувати владу в зацікавленні, ніби хтось з підприємців був прихильніший до влади, а хтось далі - абсолютно безпідставно», - висловився посадовець.

Маємо майно – дайте землю

Нині, зі слів Платонова, підприємці, які відсудили магазини у Пахольчука, просять мерію передати в оренду землю під їх об’єктами. Мовляв, вони їх зареєстрували в БТІ і тепер павільйони вважаються нерухомим майном.

Начальник управління земельних ресурсів муніципалітету Сергій Шабала стверджує, що така передача - можлива. «Право оренди набувається, якщо на ділянці є нерухоме майно. Одне діло мати у власності ларьок чи палатку, а друге – об’єкт нерухомого майна, який зареєстрований в БТІ», - з усмішкою додав фахівець.

Водночас Шабала не відкидає такого варіанту розвитку подій, коли Пахольчук погодиться здати землю в суборенду.

«Або ж якщо в суді визнають чинний договір оренди недійсним. Тоді на сесії міськради визначать нові умови, на яких підпишуть угоду. Сьогодні існує практика передачі в оренду на 5 років», - констатував він.

Виселять чи не виселять?

Наразі підприємці, які торгують на «Пасажі», стурбовані чутками про ймовірне перенесення ринку в інше місце через відкриття Центру надання адміністративних послуг. Вони навіть надіслали листа у мерію з проханням не роботи цього. «Ми не згідні покидати власні магазини, оскільки це є наші інвестиції, розраховані на майбутнє, наша приватна власність, захищена законодавством», - йдеться в зверненні бізнесменів.

Перший заступник мера Святослав Кравчук запевняє, що варіант з перенесенням «Пасажу» в інше місце лише розглядається. «На мою думку, він не заважає вулиці Лесі Українки, я рахую що він не буде заважати ЦНАП. Я буду відстоювати думку залишити «Пасаж» на місці, бо переносити його недоцільно», - відзначив посадовець.

Міський голова Микола Романюк переконує, якщо не знайдеться іншого місця та компромісу з тими, хто там працює, – нікого силою не виселятимуть.

«Книжковий пасаж» закриває і дещо заважатиме роботі Центру. Є різні роздуми та пропозиції. Щоб перенести на проспект Волі та інші», - зауважив мер.

Підготував Анатолій КОТЛЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---