Навіщо Ахметов і Порошенко придумали «Роттердам+». Розслідування

Скандальна формула Роттердам+ — це не тільки історія про завищену вартість вугілля, але і про те, як президент дав можливість заробити олігарху, а натомість отримав компенсацію, аналізує видання Новое время. 

3 лютого 2012 року Олег Семінський, голова найбільшої приватної газодобувної компанії країни Нафтогазвидобування (НГВ), вийшов з корпоративного офісу на столичному Верхньому Валі й зник. Невідомі викрали і протримали Семінського в темному приміщенні 3,5 року.

Тепер, коли він нарешті опинився на волі і заговорив з НВ, з'ясувалося, що його історія поклала початок низці подій, які призвели до появи в квітні минулого року суперечливої формули Роттердам+, а навколо самого НГВ сплелися інтереси перших осіб держави і найбагатших бізнесменів. Саме через колись втрачені Петром Порошенком акції цієї компанії нинішній президент, як пояснює депутат Самопомочі Вікторія Войціцька, пішов на домовленості з її новим власником — мільярдером Рінатом Ахметовим.

Результатом домовленостей стала поява в квітні минулого року так званої формули Роттердам+, яка з тих пір викликає суперечки серед політиків та експертів. Ця формула дозволяє електростанціям, які працюють на вугіллі, закладати в тариф ціну енергоносія, що дорівнює його вартості в голландському порту Роттердам, плюс доставка на українську територію.

Ключовим вигодонабувачем від Роттердам+ стала компанія ДТЕК, яка належить мільярдерові Рінату Ахметову. Формула дозволила ДТЕК встановлювати більш високі ціни за електроенергію, продану Енергоринку, що своєю чергою призвело до зростання цін на неї для кінцевих споживачів. Адже насправді ДТЕК використовує власне вугілля, собівартість видобутку якого істотно нижча, ніж ціна енергоносія за роттердамською формулою. Маржа, що утворилася, дала можливість структурі Ахметова збільшити доходи на 20%.

За цей подарунок ДТЕК може дякувати держава в особі Нацкомісії з регулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) — остання і ввела формулу Роттердам+.

Чому Нацкомісія виявилася настільки прихильною до Ахметова — це питання і стало предметом суперечок, що безрезультатно тривають вже більше року.

Однак тепер НВ отримав нову інформацію, що дозволяє прояснити ситуацію: заговорив несподіваний свідок — Олег Семінський. Заради пояснення дій НКРЕКП він запропонував НВ повернутися в минуле.

НОВИЙ СВІДОК: Олег Семінський знає, які інтереси були у Петра Порошенка в компанії Нафтогазвидобування

Акції розбрату

На глухій вулиці в приватному секторі машину Семінського заблокували три автомобілі, з яких вискочили міцні хлопці у балаклавах. Представилися міліцією, поклали на землю, наділи наручники і закинули в одну зі своїх машин.

Пізніше слідчі Генпрокуратури, які розбиралися у викраденні, встановили: групу захоплення очолював Андрій Мельник, на той момент голова Федерації гандболу. Спланували операцію Юрій Єриняк, меценат УПЦ МП і носій кримінальної клички Молдаван, і такий собі Рафаїл Салаватов.

Так почався полон голови НГВ, який тривав 3,5 року, причому перші півтори він пролежав у масці і наручниках на підлозі темного санвузла.

Годували кашею, бутербродами та чаєм. Часто били, іноді до втрати свідомості.

У підсумку Семінський, високий кремезний чоловік, схуд з 106 кг, до 62 кг

Лише в травні 2015‑го нападники відпустили заручника: викинули з машини в лісі біля одного з райцентрів Київської області. Заборонили вставати впродовж 20 хвилин, а потім втекли, залишивши одного. “Сім хвилин минуло, і я відкрив маску: сонце світить, мурашки повзають по мені,— згадує Семінський.— Я воскрес. Це мій другий день народження".

Тепер він знає, чому опинився в полоні: через акції НГВ.

Зараз компанію контролює Ахметов, який сконцентрував 75% її акцій. Але спочатку вона була державною і називалася Укрнафтогазтехнології.

У 1997 році Микола Рудьковський, представник Соцпартії, який тоді був директором Держінвесту, вивів компанію зі списку державних активів і став в ній ключовим акціонером. При цьому він заручився підтримкою Порошенка, на той момент бізнесмена і близького до президента Леоніда Кучми політика-початківця, поділившись з ним часткою, розповідає Семінський.

У 2001‑му на місці Укрнафтогазтехнологій утворилося Нафтогазвидобування, що володіє великими родовищами газу в Полтавській області з доведеними запасами в 20 млрд куб. м.

В той момент Порошенко вирішив підтримати Віктора Ющенка і через це потрапив у немилість до президента Кучми. Рудьковський від гріха подалі перереєстрував компанію і оформив на нову юрособу обладнання та ліцензії на видобуток. А місце Порошенка серед акціонерів посів представник СДПУ (о) Нестор Шуфрич, який привів за собою свого партійного патрона Віктора Медведчука. Останній з 2002 року очолював Адміністрацію президента.

За словами Семінського, якого Рудьковський покликав керувати НГВ, частки розподілилися так: 50% — Рудьковський, 50% — Шуфрич. "Причому в частці Рудьковського — "сиджу" я з 10%, а в частці Шуфрича — Медведчук",— пояснює екс-глава компанії.

Кілька років тому в інтерв'ю НВ Ігор Кононенко, депутат Блоку Петра Порошенка (БПП) і багаторічний бізнес-партнер глави держави, заявив: на початку нульових НГВ рейдерством відібрали у порошенківської групи компаній Укрпромінвест.

Семінський в підсумку також втратив акції: його 10% не фігурували в офіційних документах. І коли в 2004‑му він став вимагати їх, Рудьковський відповів, що їх слід віддати для отримання протекції Олександру Морозу, кандидату в президенти від Соцпартії. Семінському натомість пообіцяли місце в списку цієї політсили. Однак у підсумку він так його і не отримав. Як і Мороз — "своєї" частки.

З 2010 року Семінський сам почав нараховувати собі дивіденди в розмірі 10% від чистого прибутку — в чіткій пропорції з часткою, на яку претендував.

Доходи НГВ зростали. І Рудьковський, за словами екс-гендиректора компанії, вирішив її продати. Заковика була у Семінському — він за підтримки Шуфрича замкнув всі бізнес-процеси на собі.

Проблема зникла, коли взимку 2012 року Семінський вийшов ввечері з роботи — і зустрівся зі спортивними хлопцями в масках.

"Я на 100% впевнений, що за моїм викраденням стоїть Рудьковський",— говорить колишній бранець.

В даний час Рудьковський втік з країни і, за даними НВ, живе у Франції.

У гру вступає Ахметов

У 2013‑му, на першому році ув'язнення Семінського, ДТЕК купив у Рудьковського і Шуфрича більшу частину акцій НГВ, заплативши кожному по $125 млн.

Пізніше ДТЕК викупив у останнього ще 15%, збільшивши свою частку до 75%.

З точки зору бізнесу НГВ — хороший актив. Видобуток йде вгору: в 2016‑му він становив 1,6 млрд куб. м. Експерти вважають, що якщо продати цей обсяг, то можна отримати прибуток приблизно в $200 млн.

На запит НВ про нинішні фінансові показники компанії ДТЕК відмовився відповісти.

Ще в 2014‑му, за даними джерел НВ, Порошенко спробував повернути частку в цьому видобувачі — акціями або грошима. Про це заявив і депутат-втікач Олександр Онищенко, обвинувачений українськими правоохоронцями в махінаціях. Він і сам свого часу займався газовидобутком і збирався придбати акції НГВ.

“Наприкінці осені 2014‑го Порошенко покликав мене до себе і попросив знайти на посаду міністра екології та природних ресурсів надійного юриста,— розповідає Він.— Головне, чого він хотів,— створити НГВ ліцензійні проблеми і змусити Ахметова до переговорів у правильному дусі".

Онищенко стверджує, що порадив президенту Ігоря Шевченка, який у грудні того року і став міністром екології у другому уряді Арсенія Яценюка.

Сам Шевченко, спілкуючись з НВ, підтвердив: главі держави його рекомендував Онищенко.

За словами нинішнього гендиректора НГВ Ігоря Щурова, з початку 2014‑го його компанія пережила дюжину перевірок і п'ять обшуків від різних інстанцій за підозрами в незаконному отриманні дозволів на видобуток нафти і газу.

Онищенко каже, що Порошенко хотів поставити свою людину ще й на чолі Держслужби геології і надр, яка видає ліцензії на видобуток. Але чинив опір Яценюк, у якого, за словами депутата-втікача, були хороші відносини з донецьким мільярдером.

Шевченко в свою чергу розповів: Яценюк через своїх людей блокував обшуки в НГВ.

Через арешт рахунків НГВ у рамках слідства у справі про викрадення Семінського, за версією Онищенка, Ахметов вирішив вислухати пропозицію Порошенка. "Президент з порога зажадав, щоб той заплатив $200 млн відкупних",— продовжує Онищенко, якому про цей епізод нібито розповів сам Порошенко в одній з бесід.

У середині 2015‑го, вже після звільнення, Семінський зустрівся з Шуфричем, тоді ще міноритарним акціонером НГВ. Той попросив підписати папір про відсутність претензій до компанії, щоб розблокувати заморожені судом рахунки. А в обмін пообіцяв грошову компенсацію, яку так і не виплатив.

Копія документа є у розпорядженні НВ. "Я заявляю, що компанією не було вчинено проти мене жодних дій",— сказано в ньому від імені Семінського, який дійсно підписав цей папір.

А вже в січні 2016‑го суд остаточно розморозив рахунки НГВ.

Войціцька з партії Самопоміч, яка активно цікавилася справою скандального газового видобувача, каже: закриття справ по компанії — прямий результат домовленості між Порошенком і Ахметовим.

При цьому Кононенко раніше заявляв НВ: повертати контроль над НГВ Порошенко не збирається.

За словами декількох джерел, формула Роттердам+ була придумана для вирішення вузла претензій Порошенка до Ахметова.

Реалістичність такого сценарію підтверджує Андрій Герус, колишній член НКРЕКП. Войціцька в свою чергу впевнена: Роттердам+ входив в пакет домовленостей між Порошенком і Ахметовим навколо долі НГВ. "З Ахметовим був пакет вимог [з боку президента] і, як наслідок, пакет домовленостей",— зазначає вона.

Формула вигідна обом сторонам. Ахметов отримав додаткові 20% доходу, закладені у комунальні тарифи. А інвесткомпанія ICU, за даними сайту Наші гроші, в інтересах Порошенка купила, якраз напередодні запровадження формули, євробонди ДТЕК.

Цю інформацію виданню Дзеркало тижня підтвердив Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК. "За нашими даними, компанія ICU придбала облігації ДТЕК з випуску 2013 року",— заявив він.

ICU давно і міцно пов'язана з главою держави. Компанія консультувала ключовий бізнес Порошенка — кондитерську корпорацію Roshen. Серед іншого ICU структурувала офшорну частина цього бізнесу на Британських Віргінських островах. Крім того, вихідці з цієї інвесткомпанії — Валерія Гонтарева, Дмитро Вовк, Володимир Демчишин — у різний час обіймали високі державні посади, на які їх висувала або Адміністрація президента, або президентська фракція БПП.

У ICU проігнорували прохання НВ надати більше інформації про операцію. Однак заперечувати сам факт її не стали.

Залишили без відповіді питання НВ по цій справі і ДТЕК. Точно так само вчинили і в Генпрокуратурі, яка розбирається з викраденням Семінського. Процес там завис: у квітні звільнили старшого слідчого Дмитра Суса, який вів справу, а нового так і не призначили.

Департамент ГПУ, який відповідає за розслідування, курують Кононенко і близький до нього депутат БПП Олександр Грановський,— запевнив НВ Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

На запит НВ з проханням про коментар не відповіли протягом визначених законом п'яти днів і в прес-службі глави держави.

Між тим цінні папери ДТЕК після набрання чинності Роттердам+ сильно подорожчали. Як припускають учасники ринку, покупець мав інсайдерську інформацію, адже він придбав євробонди і борги компанії Ахметова номінальною вартістю $500 млн всього за $200 млн. Потім ці папери зросли в ціні до $450 млн, що означає зростання від 40% до 90% від їхньої номінальної вартості. У підсумку чистий виграш по цій угоді склав 50 процентних пунктів.