Мойсей Данцігер. Життя під час війни, або Непроста дорога в рідний Ковель

Війни та революції кардинально змінювали долі людей. Волиняни у цьому плані, напевно, тримають першість, адже територією краю пройшло чимало лихоліть. З-поміж багатьох доль людей привертає увагу життєпис волинського єврея Мойсея Данцігера. Він пройшов не одну війну, побував у багатьох країнах, досяг успіху в бізнесі, встиг попрацювати робітником і поліцейським, був солдатом та, можливо, навіть шпигуном.

Його життєва дорога розпочалася в містечку Мельниця Ковельського повіту, де він народився у 1894 році. На той час тут проживало понад 2500 мешканців, з них більш як половина євреїв. Ставши дорослим, Мойсей вирушив на роботу до Ковеля, адже у місті для нього відкривалися, безумовно, куди кращі перспективи. Власне тут його і застала Перша світова війна.

Перебіг бойових дій мав перемінний успіх сторін, що воювали, і 16 серпня 1915 року австро-німецькі війська захопили Ковель, Володимир та Горохів.Листівка із видами Ковеля початку ХХ ст.

На той час Мойсей Данцігер працював у магазині канцтоварів, але письмове приладдя під час війни вочевидь попиту не мало, тому юнак знайшов нове місце праці. Влітку 1916 року він вступив до лав новоствореної поліції Ковеля, яку окупаційна влада укомплектувала з поляків та євреїв. Завдання, які вона виконувала, нагадують повноваження сучасної муніципальної варти в містах. Разом із колегами Данцігер стежив за чистотою будинків і вулиць, дотриманням особистої гігієни ковельчан. Завдання не було простим, адже за переписом 1897 року в Ковелі проживало 17 697 осіб.

Читати ще: До історії луцьких громад. Колоритні фото бідної Жидівщини

Чистота – не лише забаганка влади, але й профілактика хвороб, особливо у час війни. Тому комендант міста наказував не менш як один раз на тиждень відвідувати лазню. Для контролю за виконанням цього розпорядження місцеві жителі мали спеціальну картку, де фіксували проходження санітарної обробки.

Серед інших цікавих інновацій була заборона спати після восьмої години ранку. За цим також мала слідкувати поліція міста, і Данцігер у тому числі. Його кар’єра складалася по-різному. Упродовж першого року служби він перебував на посаді старшого поліцейського, згодом із невідомих причин його понизили до рядового. Обіймаючи керівну посаду, Мойсей здійснював обхід міста разом із 10-12 колегами. Під час патрулювання вони контролювали дотримання вказаних санітарних вимог і не лише їх.

9 лютого 1918 року в тодішньому Брест-Литовську Німеччина та Австро-Угорщина з союзниками визнали молоду Українську державу і ввели свої війська, аби прогнати більшовиків. Бойові дії поступово завершилися, врешті настала стабільність, яка активізувала економічне життя. Тому влітку того ж року Данцігер звільнився зі служби й взявся за торгівлю господарськими товарами.Біженці на вокзалі в Ковелі. Листівка видавництва Карла Харбауера. Відень, 1916 рік. Із колекції Віктора Літевчука

Однак це було лиш затишшя перед черговим ураганом. Восени в Австро-Угорській та Німецьких імперіях почалися революції. Як наслідок, їхні солдати залишили Ковель та інші українські землі. Данцігер також поїхав з міста останнім пасажирським потягом.

Читати ще: Різні за вірою й походженням: мультикультурний Луцьк 400 років тому

Пів року він мешкав у Лейпцигу, працював у торгівлі, але постійного місця роботи так і не мав. На той час в Німеччині у першу чергу приймали на роботу демобілізованих ветеранів війни, а Данцігер таким не був. Не зреалізувавши себе, Мойсей вирішив повернутися додому. Це було непросте завдання: йшла польсько-радянська війна, і Волинь перебувала за лінією фронту, через який потрібно було пройти.Єврейський базар у Ковелі. Листівка часу Першої світової війни

Дорога Данцігера до Ковеля пройшла неподалік містечка Граєво (нині Підляське воєводство Польщі), де він минув лінію фронту. Однак не все пішло за планом. Особисті переконання або ж збіг обставин стали причиною його мобілізації до лав Робітничо-селянської Червоної армії. Він став солдатом окремої стрілецької бригади особливого призначення, яка діяла в складі 3-го кавалерійського корпусу Гайка Бжишкяна.

Все ж йому пощастило, принаймні через те, що частина воювала недовго, і вже восени 1920 року поляки й більшовики уклали перемир’я. Та повернутися додому Данцігер все одно не міг. Волинь опинилась у складі Польщі, а він – в країні більшовиків. У складі військової частини його перевели до Москви, а згодом до Ленінграда.

У нових реаліях Мойсей знову взявся за пошук місця для себе. Він полишив службу і з весни 1921 року почав працювати агентом із забезпечення у повітовому відділі народного господарства в місті Дєтскоє Сєло (нині Пушкін у складі Санкт-Петербурга). Та й тут затримався ненадовго. У результаті об’єднання повітового відділу народного господарства з комунхозом в листопаді 1922 року Данцігера звільнили.

Читати ще: Луцька синагога на світлинах столітньої давнини

Не знайшовши себе у «радянському раю», він вдався до ще однієї спроби повернутися додому.

Подолавши більш як півтори тисячі кілометрів, Мойсей прибув до Славути на Хмельниччині й почав шукати шляхів для перетину кордону. Зробити це законно було неможливо. Маючи життєвий досвід та пристосовуючись до викликів часу, Мойсей познайомився з іншими охочими перейти радянсько-польський кордон. Разом вони знайшли провідника, який за гроші погодився їм допомогти.

Все склалося успішно: Данцігер дістався Острога, а далі залізницею вирушив до Ковеля. Вже через три дні перебування у місті його заарештувала польська поліція за нелегальний перехід кордону. Покарання було не надто суворим – три місяці ув’язнення спочатку в ковельській тюрмі, згодом у так званому арештанському будинку. Звільнившись, він вдало одружився: на отриманий посаг дружини у 15 тисяч злотих відкрив взуттєвий магазин.Титульний аркуш кримінальної справи на Мойсея Данцігера

Напрями своєї підприємницької діяльності Данцігер змінював. У 1932 році замість торгівлі взуттям перейшов на бакалійні товари. Бізнес, очевидно, був вдалим, адже у 1936 році він став співвласником одного з млинів у Ковелі. Все складалося добре, однак 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, і життя Мойсея знову перевернулося з ніг на голову.
Фото Мойсея Данцігера із картотеки 2-го відділу Генерального штабу Війська Польського

Радянська влада націоналізувала його млин, а самого арештувала як німецького шпигуна. Цього не сталося б, якби польський секретний архів не потрапив до радянських спецслужб. У картотеці 2-го відділу Генерального штабу Війська Польського, що спеціалізувався на розвідці та контррозвідці, Данцігер значився як агент німецької розвідки.Облікова картка 2-го відділу Генерального штабу Війська Польського, де зазначено, що Мойсей Данцігер німецький шпигун

Незважаючи на те, що Німеччина була союзником СРСР, 31 травня 1940 року Управління держбезпеки Волинської області видало постанову про його арешт. Слідство у справі вів заступник начальника 1-го відділення 3-го відділу управління держбезпеки УНКВС у Волинській області молодший лейтенант Скоропадський. Спочатку Мойсей перебував у луцькій в’язниці, згодом його етапували до табору в Старобільську Ворошиловоградської області (нині місто у складі Луганської області).

Читати ще: Уламок колишнього штетлу посеред сучасного Луцька. Фото

Окрім облікової картки Данцігера з архіву польських спецслужб, радянські слідчі не мали жодних доказів, які підтверджували б його роботу на німецьку розвідку. Незважаючи на це, рішенням Особливої наради НКВС СРСР від 5 червня 1941 року його визнали «соціально-небезпечним елементом» та відправили у виправно-трудовий табір терміном на вісім років.
Вирок із кримінальної справи на Мойсея Данцігера

Через кілька десятиліть, з огляду на відсутність складу злочину в матеріалах кримінальної справи, його реабілітували 24 травня 1989 року. Як склалося подальше життя Мойсея Данцігера та чи вдалось йому повернутися до рідного Ковеля – невідомо.Довідка про реабілітацію Мойсея Данцігера у 1989 році

Покарання – непростий виклик долі, але якби не воно, він міг загинути разом із іншими ковельськими євреями під час Голокосту. Мойсей Данцігер побував у багатьох країнах, але все одно мріяв про Волинь. Сподіваємося, що його життя було довгим.

Богдан ЗЕК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---