Молоко, яке не бачило корови

Що кладуть виробники до пачок з написами «молоко», «сметана», «масло»Кілька місяців тому галасу наробили офіційні результати перевірки кисломолочних продуктів. Тоді у сметані однієї української торгової марки взагалі не знайшли… молочних жирів.У звіті «Укрметртестстандарту», опублікованому у вересні 2009 року, так і було написано: «У перевіреній сметані торгової марки «Щодня» взагалі не було виявлено молочних жирів».Виявляється, сметану, згущене молоко, питне молоко, масло цілком можна зробити з пальмової олії, сої, сухого молока і кількох Е-добавок.Українська сметана: «Привіт із Ефіопії!»Лікар з гігієни харчування Луцької міськрайонній СЕС Олена Петриченко розповідає, що для нормалізації жирності дозволяється використовувати сухе молоко. «Якщо молоко невисокої жирності, його можна нормалізувати, довести до стандарту сухим молоком. Але проблема криється в тому, що сьогодні в харчі додають багато синтетичних добавок, здешевлюючи продукт. Ми заміняємо сьогодні багато тваринного білка соєвим, рослинні жири вводяться у вершкове масло. Широко використовується пальмова олія», - розповідає лікар.За словами начальника науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» Володимира Семеновича, виробники підробляють молоко аби знизити його ціну:  «Вони використовують дешевшу сировину, а вироблену з неї продукцію продають за цінами продукції, виготовленої з дорожчої сировини. Наприклад, так зване, вершкове масло, вироблене з додаванням рослинних жирів, продають за ціною масла, виробленого з молочних жирів, яке, зрозуміло, коштує дорожче. Але масло із рослинними жирами не можна називати маслом - це спред» - каже начальник «Укрмерттестстандарту».Пальмову олію в Україну завозять в необмеженій кількості. Вона не окислюється, довго зберігається. ЇЇ використовують у парфумерії для виготовлення мила. Спеціально очищену пальмову олію додають у кондитерські вироби. Та й ціна цього рослинного жиру нижча вартості вітчизняного тваринного. Виходить, утримувати українські корови в українських фермах – набагато затратніше, ніж привезти олію, виготовлену із пальм далекої Ефіопії…Дієтологи визнають, що пальмова олія не є здоровим продуктом харчування, оскільки в ній міститься велика кількість насичених жирних кислот, які сприяють підтримці високої концентрації холестерину в крові, що призводить до розвитку атеросклерозу.Молоко зі свіжими бактеріямиПитним молоком називається продукт, який має жирність до 9,5 %, виготовляється з молока без додавання немолочних компонентів і піддається термообробці. За даними досліджень «НДЦ НСЕ «ТЕСТ» кількісний показник жирності масла, сметани та молока у протестованих зразках знаходиться в нормі, але якість жиру залишає бажати кращого – у деяких з них фахівці не виявили й натяку на тваринні жири.Крім того, у кількох зразках були знайдені кишкові палички, які у великій кількості можуть викликати харчове отруєння. Порушення такого типу можуть бути як виною виробника (неналежний санітарний контроль), так і недобросовісне зберігання продукції.Окрім того, за нормами Світової організації торгівлі в переробку не повинно йти молоко від приватного сектору з малою кількістю корів. Тобто звідти, де корів доять звичним способом – руками. За міжнародними нормами під час доїння корів молоко не повинно взаємодіяти з повітрям. Автоматичні ж дійки завдяки вакууму не дозволяють потрапляти в продукт мікробам та бактеріям з навколишнього середовища.Спеціалісти стверджують, що практично все молоко, яке надходить на переробку з молокоприймальних пунктів, не сортується. Тому добросовісним виробникам для доведення молока до норми доводиться ставити бактофуги - спеціальні апарати для зниження мікробної забрудненості молока без теплової обробки і додавання хімічних речовин.  Проте, такі апарати є недешевим задоволенням. Тому й використовуються далеко не всіма.Складна хімічна формулаОстанні кілька років українські випробувальні лабораторії  тестують молочні продукти на вміст сорбінової та бензойної кислоти, а також штучних барвників. Наприклад, бензойна кислота у високих концентраціях може негативно впливати на розвиток та регуляцію нервової системи, розвиток ембріонів, а також викликати індивідуальні реакції у вигляді кропивниці, астми та анафілактичного шоку. Ця кислота може потрапити в молоко з кормами (силосом та сінажем). Бензойна кислота, як консервант може бути зашифрована позначкою Е-210.До молочних виробів виробники можуть додавати і крохмаль.«Сьогодні крохмалю в продажу немає , його ви ніде не купите великими партіями, як колись. Практично весь він іде на харчову промисловість, наприклад в якості загущувача. Законодавець чомусь забрав метод перевірки сметани йодом на наявність крохмалю», -  каже начальник Волинського обласного управління захисту прав споживачів Геннадій Кожевніков.Методики виявлення згущувачів у сметані немає. Свого часу робили це відомим ще зі школи методом – капали на сметану йодом. Якщо продукт змінював колір на синій, це означало, що в сметані є крохмаль.Виявляється, капнувши йодом на сметану, чи розкотивши її в склянці, довівши таким нехитрим способом наявність загущувача у продукті, контролюючі органи не мають можливості використовувати це, як доказ і привід для «бракування» продукції – такого у законі нема. Начальник випробувального центру ДП «Волиньстандартметрологія» Віолетта Шулятицька розповідає: «Коли ви візьмете склянку сметани і розколотите її, то побачите, що зверху утворилася піна. Але в наших нормативних документах таких методів не вказано. Тому ми можемо забракувати продукцію хіба що за органолептичними (смаковими) показниками. А це річ відносна, яку легко можна оскаржити. А оскільки методики виявлення загущувачів немає, то виробники цим і користуються», -  каже Віолетта  Шулятицька.«Згідно Закону України «Про молоко і молочні вироби»,в національні продукти – ряжанку, кефір,сметану, молоко  в жодному разі не можна вносити консерванти, загущувачі. Але ж ми бачимо яка густа сметана, правда? Там, як правило всюди загущувач. На маркуванні ви ніде цього не прочитаєте. Я спілкувалася, з зававідуючою лабораторії одного виробника і запитала, чому в їхню 15-%- ну сметану можна поставити ложку і вона буде стояти, який загущувач ви туди пхаєте? А вона мені відповіла, що у них такі хороші закваски», - розповідає експерт.Начальник випробувального центру звертає увагу і на термін зберігання молока та сметани: «Колись, згідно ГОСТу молоко мало зберігатися три доби. А зараз термін зберігання 15 діб, а то й більше. Виробники кажуть, що вони використовують високі технології, високу пастеризацію. І ми мусимо їм вірити».Споживача врятують не скарги, а експертизи?Цьогоріч до Волинського обласного управління захисту прав споживачів скарг на молоко і сметану від волинян майже не було. Начальник управління Геннадій Кожевніков стверджує, що претензії до молочних продуктів, якщо й були, то стосувалися лише упаковки.«Випадки звернень громадян були поодинокі. Вони скаржилися, що термін придатності було погано видно. Після нашого припису виробник виправив», - запевняє посадовець.Щоб знати, на що скаржитися, споживач може віддати продукт на експертизу. Лабораторні дослідження можуть замовити державні управління, виробники та споживачі.Втім, з такими проханнями до «Волиньстандартметрології» громадяни самі звертаються дуже рідко. Одна з причин – експертиза коштує відносно немалих грошей.  Аналіз на жирність коштує 33,66 гривні, на кислотність молока  – 30,29 гривні, на густину  - 20,20 гривні. Є й дорожчі експертизи: щоб визначити масову частку білка в продукті, треба заплатити 107,71 гривні, а щоб виявити кількість рослинних жирів - 311,36 гривні.За січень - жовтень минулого року до ДП «Волиньстандартметрологія» з проханням дослідити зразки продукції управління захисту прав споживачів  зверталося більше 400 разів, а за аналогічний період 2009 року поступило всього лише 38 зразків продукції. Причина такого явища банальна до безглуздя – відсутність державного фінансування. Цьогоріч управління на проведення аналізів не отримало ні копійки. А свого часу була у них і власна лабораторія, яку потім забрали.В Україні незалежні тестування різноманітних продуктів харчування, косметики, побутової техніки тощо проводить громадська організація захисту прав споживачів «НДЦ НСЕ «ТЕСТ» («Науково-дослідницький Центр Незалежних Споживчих Експертиз «ТЕСТ».У полоні абревіатур: ДСТУ і ТУНа упаковках молочної продукції, окрім складу продукту вказано і нормативні документи, згідно яких вона зроблена. Це може бути як ГОСТ (або ДСТУ) так і технічні умови (ТУ). І хоч в молоко виробник не має права нічого додавати крім самого молока, на маркуванні різних торгових марок вказані різні документи.«ГОСТ (Государственные стандарты )або ДСТУ ( Державні стандарти України) –  стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі  консенсусу та затверджені уповноваженим органом», - пише Вікіпедія.Технічні умови – це вже не ДСТУ, а відхилення від нього. ТУ розробляють самі підприємства, але затверджуються ці умови державними органами у встановленому законодавством порядку.Виробники розробляють ТУ під свій виробничий процес, - розповідає начальник випробувального центру ДП «Волиньстандартметрологія» Віолетта Шулятицька: «Виробники нам пояснюють: в ДСТУ термін зберігання молока три доби, а в технічних умовах він продовжений за рахунок нових технологій пастеризації. Вся різниця цих нормативних документів у процесі термообробки молока».Отже, паралельно із стандартом, затвердженим держорганами в Україні існують різноманітні технічні умови, які пройшли необхідні інстанції, але мають все-таки якусь відмінність від ДСТУ і від таких варіацій, як правило, страждає якість продукту.Сім раз відміряй: поради споживачамАби не опинитися у числі ошуканих покупців найперше, звичайно, потрібно звертати увагу на дату виробництва та кінцеву дату споживання. Термін придатності повинен бути чітко написаний. Звертайте увагу на цілісність упакування. Якщо воно якимось чином пошкоджене, не виключено, що його неправильно транспортували або зберігали.Подивіться, в яких умовах продукти реалізуються: термометр в холодильнику, де зберігається молочна продукція повинен показувати від 4 до 6 градусів за Цельсієм.Не лінуйтесь, уважно читайте склад продукту, особливо звертайте увагу на текст, написаний маленьким шрифтом. Запам’ятайте: у молоці, сметані, вершковому маслі, згущеному молоці не повинно бути рослинних жирів. Інакше – це вже не справжнє масло, сметана чи молоко.Якщо склад продукту на упакуванні не вказаний, скоріш усього, виробнику було що приховувати.Звертайте увагу на абревіатури ГОСТ (ДСТУ) і ISO. Перша означає, що продукт відповідає встановленим державою стандартам, а друга - що продукт до того ж відповідає європейським стандартам якості.Якщо ж на упаковці вказано «ТУ», тобто «технічні умови» - це значить, що виробник сам склав рецептуру і пропорційне співвідношення інгредієнтів. Звичайно, цей рецепт повинен бути зареєстрований в Міністерстві охорони здоров\\\'я, але якщо порівнювати ці продукти з продуктами, виготовленими за ГОСТом - якість перших, скоріш усього, виявляється набагато гіршою.Щоб упевнитися, що ви придбали натуральний продукт, можете провести кілька експериментів в домашніх умовах. Наприклад, автори програми «Правила життя» на СТБ радять все ж не ігнорувати «йодовий тест». Якщо капнувши на продукт йод, ви бачите, що продукт посиніє – знайте, там є крохмаль в якості загущувача.Якщо сметану у склянці розколотити, то натурпродукт залишиться незмінним, а на підробленому з’явиться зверху піна.А якщо до несправжнього молока додати додати трохи оцту або лимонної кислоти – на ньому з’являться бульбашки.До молока додайте рівну кількість спирту – в справжньому молоці пластівці з’являться одразу, у розведеному – згодом.Справжнє молоко при кімнатній температурі скисає уже за добу.Якщо розчинити чайну ложку сметани в окропі, то у розчині з підробленою сметаною з’явиться осад, справжня ж розчиниться.Розтопіть трохи масла у теплій горілці. Натурпродукт повністю розчиниться і утворить прозору рідину. Якщо розчин каламутний – у маслі є барвники.Замість післямовиВідомий на всю Україну волинський молочар – «Західна молочна група»(ТМ \\\"КОМО\\\") - мав добру нагоду виступити експертом у цьому матеріалі, на власному прикладі показавши, як робиться якісний продукт. Автор матеріалу телефоном запропонувала дозволити глянути на процес виробництва сметани і масла, послухати про способи консервування молокопродуктів та зняти найбільш цікаві моменти виробництва молокопродуктів на плівку.Проте навіть надісланий на прохання представника компанії офіційний запит на ім’я директора  і настирливі дзвінки по телефону не дали результату.«ВН» все ж  запрошує молочного гіганта розкрити секрети сучасного молоковиробництва, запросивши репортера нашого видання до себе на завод.Юлія Малєєва 

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---