Місто на Волині вчора і сьогодні: Рожище. ФОТО

Перші письмові відомості про Рожище датуються 1377 роком, коли литовський князь Любарт Гедемінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку. З того часу воно більше трьох століть було власністю Луцького єпископа. Рожище не раз спустошувалось під час нападу татар на Волинь, але завдяки вигідному розташуванню завжди відбудовувалось. Повідомляє сайт міста.

Після Люблінської унії 1569 року місто було захоплено шляхетською Польщею. По адміністративному поділу воно входило до складу Волинського воєводства. Луцька єпископія часто здавала містечко в оренду різним шляхтичам, які у гонитві за прибутками збільшували панщину, грошову і натуральну ренту. Обурені жорстокістю орендаря Борковського, жителі Рожища 17 жовтня 1582 року напали на його двір і спалили. Це був не єдиний випадок помсти рожищенців панові.


Кірха - одна із найстаріших будівель Рожищ, в якій зараз знаходиться римо-католицький костел.

Після третього розподілу Польщі в 1795 році Рожище в складі Західної Волині ввійшло до складу Росії. У містечку почався швидкий розвиток ремесла і торгівлі, зросла кількість населення. В 1833 році на окраїні Рожищ були побудовані кілька суконних фабрик. У зв’язку з цим район одержав назву Вовнянка. Рожище будувалося без будь якого плану, житлові будинки зводили поблизу підприємств, що призводило до частих пожеж. Так, у 1850 і 1851 роках під час однієї з таких пожеж згоріло 16 будинків.

Після скасування кріпосного права поблизу Рожища були споруджені залізничні колії Київ-Варшава, залізнична станція. В 1899 році з Рожищі проживало 3646 чоловік, діяло 20 суконних фабрик, консервний, цегельний, пивоварний, винокурний заводи, фабрики гнутих меблів, залізних ліжок, кілька кравецьких майстерень. Всі ці підприємства були невеликі, в них працювала мала кількість робітників. Найбільшими з них був винокурний завод.

Умови праці промислових і сільськогосподарських робітників були доволі важкими. Поміщики та капіталісти не приділяли уваги культурному розвитку населення. Лише у 1871 році в Рожищі було відкрито однокласне училище, у якому в 1892 році навчалося 43 хлопчики і 8 дівчат.

У червні 1915 року містечко захопили австро-німецькі війська. Окупанти спалили суконні фабрики, пограбували населення, розібрали чимало будинків, використавши цеглу з них на спорудження укріплень. У липні 1916 року російські війська, здійснивши Луцький прорив, визволили Рожище.

У лютому 1918 року Рожище знову захопили німецькі війська. Навесні 1919 року місто окупували війська буржуазної Польщі, яких влітку 1920 року вигнала Червона Армія. Проте у вересні 1920 року Рожище знову окупували війська панської Польщі.
23 вересня 1939 року в Рожище вступили воїни Червоної Армії. Народні Збори проголосили на Західній Україні Радянську владу. Рожище стало районним центром.


1934. Польський період Рожища


1934. На ковзанах каталися і 80 років тому


1939. Комсомольці у Рожищі

26 червня 1941 року Рожище окупували німецько-фашистські загарбники. У районі Рожищ велися важкі оборонні бої. У роки окупації гітлерівці безпощадно катували і розстрілювали мирних жилелів, юнаків та дівчат вивозили на каторжні роботи. 1 лютого 1944 року на підступах містечка розгорілися бої, а 2 лютого Рожище було визволене. Після цього фашистам ще вдавалось знову тимчасову захоплювати владу в містечку, проте 20 березня Рожище все ж таки стало вільним назавжди.


1959. Леніна у Рожищі вже немає понад 20 років


Сталіна також. Він раніше був по сусідству із Будинком культури

У післявоєнні роки Рожище знову стає районним центром. Тут споруджуються нові підприємства, харчкомбінат, міцніє народне господарство та поліпшується добробут. У 1949-1951 роках у центрі міста насаджується новий великий парк та споруджується монумент Вічної Слави.
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 31.08. 1989 № 8030-XI селище міського типу Рожище віднесено до категорії міста районного підпорядкування.


1964. Так рожищани святкували Івана Купала на Стиру


1966. Такими були продавці та торгові стелажі в гастрономі


1967. Навпроти магазину Веселка


100-квартирний будинок - найбільший у місті

Станом на 1.01.2004 року в місті нараховувалось 90 вулиць, 2725 будинків, 3066 присадибних ділянок.
Промисловість міста представляють 6 підприємств, з них 5 роздержавлені і лише одне – друкарня – є державним і відноситься до обласної комунальної власності.


1987. Дитячий садок №2


Залізничний вокзал наприкінці 80-х минулого століття


1987. Так виглядав загс


А так виглядає зараз. Тут ще і міська рада осіла

Зміцнюється матеріальна база соціально-культурних закладів. Збережено такі заклади, як краєзнавчий музей, музична школа, діє художня майстерня та дитяча студія при ній.


Кінотеатр МИР у 1987


А нині рожищани без кінотеатра, зате мають де перебувати соціальні працівники

Останнє десятирччя XX століття принесло для України нову хвилю випробувань в умовах самостійності. Перші кроки в умовах демократії, перші спроби ринку, перші рішення місцевої і державної влади формують нові відносини і нову незалежну державу.

З Навчально-виховних закладів в місті працюють 4 загальноосвітніх школи, школа-інтернат, 4 дошкільні заклади, будинок дитячої творчості, притулок для неповнолітніх „Надія”. З 1956 року в районному центрі працює зооветеринарний технікум.
З культосвітніх закладів в місті знаходиться районний Будинок „Просвіта”, музична школа.
Визнання жителів міста та району завоювали: драматичний самодіяльний театр, хор ветеранів війни та праці „Надвечір’я”, фольклорний колектив.
На території міста розташовані парк культури відпочинку.


Зооветеринарний технікум в радянські часи користувався попитом серед абітурієнтів


Перед розвалом СРСР неподалік центру стояв танк, біля якого любили проводити час любителі послухати тодішній рок. А ще - це була одна з найкращих атракцій міста, яку згодом прибрали. Можливо, на металолом

В місті функціонує стадіон „Колос” та дитяча спортивна школа.
Знаходяться філії банків: „Приватбанк”, Ощадбанк, „Авальбанк”, „Банк Мрія”.


В центрі міста досі є пам'ятник Богданові Хмельницькому. Існувало повір'я, що молода пара на авто перед дорогою в загс мусила тричі зробити коло пошани навколо постаменту. Тоді шлюб вдасться

Сучасний Хмельницький рідко бачить подружні пари


Фонтан у центрі міста функціонує з минулого року. Подарував його рожищанам кандидат у депутати

У місті зареєстровано 8 релігійних конфесій.
На сьогодні на території району знаходяться такі історичні пам’ятки:
Михайлівська церква в с. Щурин (побудована в 1767 році).
Стефанівська церква в с. Пожарки (побудована в 1788 році).
Петропавлівська церква в с. Іванівка (побудована в 1629 році).
Троїцька церква в с. Рудка-Козинська (побудована в 1700 році).
Луківська церква в с. Доросині (побудована в 1887 році).
Успенська церква в с. Сокіл (побудована в XVII столітті).
Покровська церква в с. Городині (побудована в 1762 році).
Поштова станція в с. Копачівка (побудована в 1846 році).



Популярний транспорт серед місцевих жителів


Обеліск десятиліттями стоїть в центральному парку міста



Рожищани одні з найзатятіших кіноманів на Волині


А ще рожищани полюбляють поторгуватися на місцевому ринку, який вже давно виповз на сквер у центральній частині міста


Колишня вулиця Леніна - нині носить назву Незалежності


Сонце заходить над Рожищами, проте завтра знову новий день

Старі фотографії взяті з Інтернету, а нові - авторства Вікторії ВЕЛИЧКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---