Мандрівник представив фото хрестів-фігур із різних районів Волині

Виставка «Фігури та оброчні хрести як елемент народної культури» за участю автора фотографій Павла Савчука відкрилася у Волинському краєзнавчому музеї.
Лучанин зібрав колекцію із понад 150 фото, частину з яких представив у музеї, - інформують Хроніки Любарта.
Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею – тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.
Петро Савчук багато років захоплюється мандрами рідним краєм і досліджує місцеві цікавинки, а віднедавна ще й працює у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща».У подорожах Волинню фотограф звертав увагу на хрести-фігури біля доріг, на окраїнах населених пунктів, на роздоріжжях. Він помітив, що на Поліссі, а це Волинська, Рівненська, Житомирська області, південь Білорусі, придорожні хрести оздоблені символами Страстей Господніх: молоток, драбинка, обценьки, спис, палка з губкою, півник та іншими. Дослідник зауважує, що селяни переважно не можуть пояснити, що означають ці знаки і взагалі яке призначення цих фігур.«У 1960-х було масове знищення таких хрестів: їх зрізали, спалювали чи використовували в будівництві, - розповідає автор фотографій. – Більшість хрестів, які у волинських селах стоять зараз, зведені в 90-х роках. Та оскільки народна традиція була перервана на тривалий час, люди забули, що колись означали ті чи інші атрибути. Змінилося і трактування встановлення придорожніх хрестів».Вважається, що на в’їзді в село хрести ставили для захисту, як обереги. На роздоріжжях – на могилах самогубців чи тих, хто загинув наглою смертю. З фігурами пов’язано багато переказів і легенд: що вони відводять хвороби, перетворюють людей на перевертнів, допомагають завагітніти тощо. Віруваннями в те, що хрести мають якісь магічні властивості, дослідники пояснюють їх прикрашання кольоровими стрічками, рушниками, фартушками і хустками – це ніби дари.
У давніші часи на хрестах біля доріг заввишки п’ять і більше метрів вішали тільки рушники, які заборонено було знімати. Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею– тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Лучанин зібрав колекцію із понад 150 фото, частину з яких представив у музеї, - інформують Хроніки Любарта.
Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею – тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.
Петро Савчук багато років захоплюється мандрами рідним краєм і досліджує місцеві цікавинки, а віднедавна ще й працює у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща».У подорожах Волинню фотограф звертав увагу на хрести-фігури біля доріг, на окраїнах населених пунктів, на роздоріжжях. Він помітив, що на Поліссі, а це Волинська, Рівненська, Житомирська області, південь Білорусі, придорожні хрести оздоблені символами Страстей Господніх: молоток, драбинка, обценьки, спис, палка з губкою, півник та іншими. Дослідник зауважує, що селяни переважно не можуть пояснити, що означають ці знаки і взагалі яке призначення цих фігур.«У 1960-х було масове знищення таких хрестів: їх зрізали, спалювали чи використовували в будівництві, - розповідає автор фотографій. – Більшість хрестів, які у волинських селах стоять зараз, зведені в 90-х роках. Та оскільки народна традиція була перервана на тривалий час, люди забули, що колись означали ті чи інші атрибути. Змінилося і трактування встановлення придорожніх хрестів».Вважається, що на в’їзді в село хрести ставили для захисту, як обереги. На роздоріжжях – на могилах самогубців чи тих, хто загинув наглою смертю. З фігурами пов’язано багато переказів і легенд: що вони відводять хвороби, перетворюють людей на перевертнів, допомагають завагітніти тощо. Віруваннями в те, що хрести мають якісь магічні властивості, дослідники пояснюють їх прикрашання кольоровими стрічками, рушниками, фартушками і хустками – це ніби дари.
У давніші часи на хрестах біля доріг заввишки п’ять і більше метрів вішали тільки рушники, які заборонено було знімати. Виставку фотографій доповнили експонатами з фондів Волинського краєзнавчого музею– тканими рушниками початку ХХ століття з різних районів, що помітно по візерунках, техніці вишивання, кольору полотна.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
На індійському курорті невідомі застрелили 26 туристів
Сьогодні 13:09
Сьогодні 13:09
«Українська фотографія – це не про мистецтво, це про боротьбу». Лучанам розповіли, чому фотографія не має бути красивою
Сьогодні 12:52

Сьогодні 12:52
Заборонена деревина з РФ і Білорусі контрабандою ввозиться до Великої Британії, – The Guardian
Сьогодні 12:36
Сьогодні 12:36
Ціна на газ для населення ще рік залишиться незмінною
Сьогодні 12:20
Сьогодні 12:20
У 12 селах на Ковельщині два дні вимикатимуть газ
Сьогодні 11:13
Сьогодні 11:13
Україна таємно навчає британських військових боротьбі з російськими дронами, – The Times
Сьогодні 10:57
Сьогодні 10:57
Суд наказав Трампу відновити роботу «Голосу Америки»
Сьогодні 10:40
Сьогодні 10:40
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.