Луценко дасть сигнал до перевиборів Ради. Думка

Тема дострокових виборів до Верховної Ради знову повернулася в топ найбільш обговорюваних в Україні. Згідно з спостереженнями, розмови про можливість виборів спровоковані, по-перше, політичною ситуацією в країні. В середині квітня закінчується імунітет уряду Володимира Гройсмана від відставки, і прем'єр-міністр має дати звіт в парламенті. Як все складеться для нього, наразі неясно.
По-друге, з вуст опозиціонерів постійно лунають заяви про швидкі вибори. Преса запитує про це владу, а та заперечує такий варіант розвитку подій. Але сама дискусія утримує і підігріває інтерес суспільства до сценарію виборів. Воно втягується в обговорення їх необхідності.
«Страна» зібрала думки експертів, наскільки ймовірна дострокова виборча кампанія в Раду і прогнози, як може розвиватися ситуація.
Стінка на стінку
Колони прихильників і противників проведення дострокових парламентських виборів уже в основному сформувалися. У своїх заявах влада запевняє, що стан країни більш-менш нормальний, і виборче потрясіння їй ні до чого.
«Відповідно до Конституції, рішення про дострокові парламентські вибори і про розпуск парламенту приймає виключно президент, я хочу заспокоїти цих опозиціонерів і відзначити, що ніяких дострокових парламентських виборів, у яких зацікавлена Росія, яка зацікавлена в дестабілізації ситуації, я їм не подарую», - заявив президент Петро Порошенко в недавньому інтерв'ю телеканалам. Солідарні з главою держави його союзники по владі з «Народного фронту» (НФ), які, в разі виборів, взагалі не потрапляють до парламенту, судячи з рейтингів.
«Для владних партій дострокові вибори - це зміна балансу, швидше за все, не в їх користь», - говорить політолог Руслан Бортник.
Як вважає політолог Вадим Карасьов, за вибори виступають ті політичні сили, які «зацікавлені в ослабленні президентської опіки над урядом і парламентом» і кому виборча кампанія принесе більше вигоди, ніж шкоди. Під той чи інший критерій (або під обидва відразу) підпадають, на думку Карасьова, «Опозиційний блок» і «Батьківщина» Юлії Тимошенко, а також партії так званої майданної опозиції, перш за все «Самопоміч» мера Львова Андрія Садового та «Рух за реформи» екс-голови Одеської області Михайла Саакашвілі.
Їх ситуативними союзниками в плані виборів є і націоналістичні політсили, які нещодавно заявили про свою кооперації – «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор». «Свобода» має непогані шанси пройти в парламент навіть поодинці, а в союзі з ідеологічно близькими партіями ймовірність цього ще вище», - вважає Карасьов.
Захід думає
На перший погляд, влада виявилася в меншості. Але не все так просто.
На думку Руслана Бортника, на руку противникам виборів грає розкол в суспільстві з цього питання. Експерт запевняє: громадська думка неоднозначна. «За моїми спостереженнями, однозначної думки на користь переобрання парламенту немає, хоча за це виступають все ж більше людей, ніж проти», - зазначає Бортник.
А ось політолог Анатолій Окстісюк, навпаки, каже, що суспільство зацікавлене у дострокових виборах. «Ця тема номер один в регіонах», - стверджує він.
Інший фактор, що впливає на ситуацію - настрої західних партнерів України. Бортник допускає, що дострокова виборча кампанія викликає певні побоювання на Заході. «Не виключаю підозри з їх боку, що в результаті дострокових виборів повернуться у владу, в тому чи іншому вигляді, або хоча б посиляться проросійські політичні сили. Можливо, тому Захід не хоче квапити події, але продовжує уважно спостерігати», - стверджує Бортник.
З іншого боку, там вже не вважають за потрібне приховувати роздратування з приводу різних «фінтів» правлячих партій, наприклад, з електронними деклараціями для одержувачів західних грантів. Реакція на утиснення владою протеже із НАБУ також говорить сама за себе.
Крім того, в минулому році стало очевидно, що саме нинішній склад парламенту є головною перешкодою для реалізації політичної частини Мінських угод, на яких наполягали Франція і Німеччина. Таким чином, з точки зору мирного процесу на сході, і з точки зору боротьби з корупцією і реформ, Верховна Рада сьогодні є не вирішенням проблеми, а її частиною.
Межа влади
Причин, за якими дострокові вибори можуть все ж відбутися, вистачає. Перш за все, сам парламент восьмого скликання не функціонує належним чином. У ньому панує розбрат і коливання. Коаліція відсутня.
Черговим випробуванням Ради і влади на міцність стане звіт Кабінету Володимира Гройсмана у зв'язку із закінченням мораторій на відставку. Термін закінчується 14 квітня, і це пленарний день. Але потім тільки 16 травня депутати зберуться знову. Тобто, швидше за все, доля Кабміну вирішиться вже після травневих свят.
У політичних колах ходять чутки, що влада не тільки не збирається йти на вибори, а й рухається взагалі в зворотному напрямку - під гаслом наведення порядку в країні спробує закрутити максимально гайки, закрити неугодні ЗМІ, заарештувати найбільш небезпечних політичних супротивників і так далі, аж до введення воєнного стану.
Однак, політолог Вадим Карасьов реалізацію цих планів вважає малоймовірним. «Диктатура неможлива, тому що неможливо керувати морем в стані шторму, - каже він. - Все важче пресингувати на хвилях хаосу, в стані якого знаходиться наша країна. Може так статися через пару місяців, що варіант дострокових виборів стане оптимальним. Питання постане: або вибори, або ми далі послаблюємо державу».
У команді президента до останнього часу були налаштовані на те, щоб в будь-якому випадку тягнути до «календарних» виборів в 2019 році.
Розрахунок на те, що якщо не в цьому, то вже точно у наступному році населення відчує ефект від відновлення економіки і, з вдячності до влади, переобере їх на новий термін. Але якщо віра в швидкий позитивний ефект похитнеться, то для Порошенка і Ко буде вигідніше провести вибори Ради (а можливо і глави держави) раніше терміну.
Тому що до 2019 року роздратування щодо них в народному середовищі буде близько до 100%.
Точка відліку
Що цікаво: влада начебто чинить опір виборів, однак деякі дії змушують засумніватися в її щирості. Політолог Бортник допускає, що відставка головного політтехнолога президента Ігоря Гриніва з посади голови фракції «Блоку Петра Порошенка» (БПП) пов'язана з підготовкою владної команди до дострокових виборів. «Догляд Гриніва може бути сигналом, що АП вже готується до виборчої кампанії», - вважає він, додаючи про пожвавлення в місцевих структурах різних партій.
Карасьов чекає на більш серйозні ознаки. «Маркером стануть радикальні перестановки у вищих ешелонах влади. Якщо розмови про призначення Юрія Луценка новим прем'єр-міністром виправдаються, значить, саме він в новій якості поведе БПП на перевибори», - вважає він. На користь цього говорить те, що Луценко «не господарник, а політик для гучних кампаній». Експерт також вважає, що Генеральний прокурор більш лояльний до президента. «Якщо Гройсман стане головним у кампанії БПП, то він буде ділити з президентом вплив на партію, заводити своїх людей в список. Навряд чи це подобається Порошенку», - наполягає Карасьов.
Політолог Окстісюк також вважає, що вирішення ситуації з урядом Гройсмана покаже, яким шляхом піде країна. Як уже писалося вище, рішення, швидше за все, буде прийнято в другій половині травня.
Час, що залишився противникам і прихильникам виборів знадобиться для підготовки до визначального багато бою. І, з огляду на ресурси тих і інших, передбачити його результат вкрай складно.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
По-друге, з вуст опозиціонерів постійно лунають заяви про швидкі вибори. Преса запитує про це владу, а та заперечує такий варіант розвитку подій. Але сама дискусія утримує і підігріває інтерес суспільства до сценарію виборів. Воно втягується в обговорення їх необхідності.
«Страна» зібрала думки експертів, наскільки ймовірна дострокова виборча кампанія в Раду і прогнози, як може розвиватися ситуація.
Стінка на стінку
Колони прихильників і противників проведення дострокових парламентських виборів уже в основному сформувалися. У своїх заявах влада запевняє, що стан країни більш-менш нормальний, і виборче потрясіння їй ні до чого.
«Відповідно до Конституції, рішення про дострокові парламентські вибори і про розпуск парламенту приймає виключно президент, я хочу заспокоїти цих опозиціонерів і відзначити, що ніяких дострокових парламентських виборів, у яких зацікавлена Росія, яка зацікавлена в дестабілізації ситуації, я їм не подарую», - заявив президент Петро Порошенко в недавньому інтерв'ю телеканалам. Солідарні з главою держави його союзники по владі з «Народного фронту» (НФ), які, в разі виборів, взагалі не потрапляють до парламенту, судячи з рейтингів.
«Для владних партій дострокові вибори - це зміна балансу, швидше за все, не в їх користь», - говорить політолог Руслан Бортник.
Як вважає політолог Вадим Карасьов, за вибори виступають ті політичні сили, які «зацікавлені в ослабленні президентської опіки над урядом і парламентом» і кому виборча кампанія принесе більше вигоди, ніж шкоди. Під той чи інший критерій (або під обидва відразу) підпадають, на думку Карасьова, «Опозиційний блок» і «Батьківщина» Юлії Тимошенко, а також партії так званої майданної опозиції, перш за все «Самопоміч» мера Львова Андрія Садового та «Рух за реформи» екс-голови Одеської області Михайла Саакашвілі.
Їх ситуативними союзниками в плані виборів є і націоналістичні політсили, які нещодавно заявили про свою кооперації – «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор». «Свобода» має непогані шанси пройти в парламент навіть поодинці, а в союзі з ідеологічно близькими партіями ймовірність цього ще вище», - вважає Карасьов.
Захід думає
На перший погляд, влада виявилася в меншості. Але не все так просто.
На думку Руслана Бортника, на руку противникам виборів грає розкол в суспільстві з цього питання. Експерт запевняє: громадська думка неоднозначна. «За моїми спостереженнями, однозначної думки на користь переобрання парламенту немає, хоча за це виступають все ж більше людей, ніж проти», - зазначає Бортник.
А ось політолог Анатолій Окстісюк, навпаки, каже, що суспільство зацікавлене у дострокових виборах. «Ця тема номер один в регіонах», - стверджує він.
Інший фактор, що впливає на ситуацію - настрої західних партнерів України. Бортник допускає, що дострокова виборча кампанія викликає певні побоювання на Заході. «Не виключаю підозри з їх боку, що в результаті дострокових виборів повернуться у владу, в тому чи іншому вигляді, або хоча б посиляться проросійські політичні сили. Можливо, тому Захід не хоче квапити події, але продовжує уважно спостерігати», - стверджує Бортник.
З іншого боку, там вже не вважають за потрібне приховувати роздратування з приводу різних «фінтів» правлячих партій, наприклад, з електронними деклараціями для одержувачів західних грантів. Реакція на утиснення владою протеже із НАБУ також говорить сама за себе.
Крім того, в минулому році стало очевидно, що саме нинішній склад парламенту є головною перешкодою для реалізації політичної частини Мінських угод, на яких наполягали Франція і Німеччина. Таким чином, з точки зору мирного процесу на сході, і з точки зору боротьби з корупцією і реформ, Верховна Рада сьогодні є не вирішенням проблеми, а її частиною.
Межа влади
Причин, за якими дострокові вибори можуть все ж відбутися, вистачає. Перш за все, сам парламент восьмого скликання не функціонує належним чином. У ньому панує розбрат і коливання. Коаліція відсутня.
Черговим випробуванням Ради і влади на міцність стане звіт Кабінету Володимира Гройсмана у зв'язку із закінченням мораторій на відставку. Термін закінчується 14 квітня, і це пленарний день. Але потім тільки 16 травня депутати зберуться знову. Тобто, швидше за все, доля Кабміну вирішиться вже після травневих свят.
У політичних колах ходять чутки, що влада не тільки не збирається йти на вибори, а й рухається взагалі в зворотному напрямку - під гаслом наведення порядку в країні спробує закрутити максимально гайки, закрити неугодні ЗМІ, заарештувати найбільш небезпечних політичних супротивників і так далі, аж до введення воєнного стану.
Однак, політолог Вадим Карасьов реалізацію цих планів вважає малоймовірним. «Диктатура неможлива, тому що неможливо керувати морем в стані шторму, - каже він. - Все важче пресингувати на хвилях хаосу, в стані якого знаходиться наша країна. Може так статися через пару місяців, що варіант дострокових виборів стане оптимальним. Питання постане: або вибори, або ми далі послаблюємо державу».
У команді президента до останнього часу були налаштовані на те, щоб в будь-якому випадку тягнути до «календарних» виборів в 2019 році.
Розрахунок на те, що якщо не в цьому, то вже точно у наступному році населення відчує ефект від відновлення економіки і, з вдячності до влади, переобере їх на новий термін. Але якщо віра в швидкий позитивний ефект похитнеться, то для Порошенка і Ко буде вигідніше провести вибори Ради (а можливо і глави держави) раніше терміну.
Тому що до 2019 року роздратування щодо них в народному середовищі буде близько до 100%.
Точка відліку
Що цікаво: влада начебто чинить опір виборів, однак деякі дії змушують засумніватися в її щирості. Політолог Бортник допускає, що відставка головного політтехнолога президента Ігоря Гриніва з посади голови фракції «Блоку Петра Порошенка» (БПП) пов'язана з підготовкою владної команди до дострокових виборів. «Догляд Гриніва може бути сигналом, що АП вже готується до виборчої кампанії», - вважає він, додаючи про пожвавлення в місцевих структурах різних партій.
Карасьов чекає на більш серйозні ознаки. «Маркером стануть радикальні перестановки у вищих ешелонах влади. Якщо розмови про призначення Юрія Луценка новим прем'єр-міністром виправдаються, значить, саме він в новій якості поведе БПП на перевибори», - вважає він. На користь цього говорить те, що Луценко «не господарник, а політик для гучних кампаній». Експерт також вважає, що Генеральний прокурор більш лояльний до президента. «Якщо Гройсман стане головним у кампанії БПП, то він буде ділити з президентом вплив на партію, заводити своїх людей в список. Навряд чи це подобається Порошенку», - наполягає Карасьов.
Політолог Окстісюк також вважає, що вирішення ситуації з урядом Гройсмана покаже, яким шляхом піде країна. Як уже писалося вище, рішення, швидше за все, буде прийнято в другій половині травня.
Час, що залишився противникам і прихильникам виборів знадобиться для підготовки до визначального багато бою. І, з огляду на ресурси тих і інших, передбачити його результат вкрай складно.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
Вуглецеві астероїди майже ніколи не падають на Землю: розгадали одну з таємниць космосу
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
Данія придбає за $600 мільйонів кораблі для спостереження через загрозу з боку РФ
22 Квітня 2025 23:54
22 Квітня 2025 23:54
Загрожувало п’ять років тюрми: на Волині за крадіжку дизеля покарали працівника вагонного депо
22 Квітня 2025 23:35

22 Квітня 2025 23:35
Міністерку внутрішньої безпеки США пограбували в центрі Вашингтона
22 Квітня 2025 23:18
22 Квітня 2025 23:18
Постраждав власний автомобіль: у Луцьку водія Opel покарали за зіткнення з потягом
22 Квітня 2025 22:59

22 Квітня 2025 22:59
На Волині після обіду трапилося 10 пожеж сухостою
22 Квітня 2025 22:40
22 Квітня 2025 22:40
Греція виділить 1 млрд євро соцвиплат завдяки профіциту бюджету
22 Квітня 2025 22:21
22 Квітня 2025 22:21
Безпека, каналізування, аудит господарств та ремонти: у Волинській ОДА обговорили проблеми національних парків
22 Квітня 2025 22:02
22 Квітня 2025 22:02
У центрі іпотерапії на Волині організовують кінні заняття для поранених бійців
22 Квітня 2025 21:45
22 Квітня 2025 21:45
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.