Локачинська бібліотека - центр культурного життя селища

Локачинську центральну районну бібліотеку збудували у 1980 році. Приміщення було розраховане на 100 тисяч томів книг. Коли його стало важко утримувати, частину будівлі віддали в оренду. П’ять років тому внаслідок стихійного снігопаду обвалився дах приміщення. Доки тривали ремонтні роботи, пішов дощ, через що у читацькій залі затекла стеля. Дерев’яні рами на вікнах деформувалися, а деякі зовсім погнили. На зиму старі вікна доводилося заклеювати, а то й забивати плівкою. Працівники пригадують: узимку було холодно, навіть верхнього одягу не скидали, влітку навпаки – гаряче, оскільки вікна не відчинялися, приміщення не провітрювалося.

Бібліотекарі шукали різні способи, щоб зробити хоча б невеликий косметичний ремонт залу. Адже саме тут найбільше збираються люди для проведення заходів. По допомогу працівники бібліотеки звернулися у локачинське представництво Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». У ході проекту на умовах співфінансування було замінено вісім вікон та двері, здійснено монтаж натяжної стелі в читальній залі, інформують у прес-службі Фонду.
Керівник східної філії Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Сергій Костриченко зауважив, що такі проекти гуртують людей та роблять їхнє життя кращим.

«Бібліотеки в наш час перебувають у важкому стані. Та ваша книгозбірня особлива – жива, – каже Сергій Костриченко. – Ви хотіли поміняти лише кілька вікон. Разом ми цей проект почали розвивати. До нього долучилася місцева влада – районна адміністрація, селищна рада, громада. Спільно нам вдалося повністю оновити читальну залу».Своїми силами працівники бібліотеки пофарбували стіни та створили затишок у просторій залі. Тепер тут стало ще тепліше та комфортніше.За день поріг бібліотеки переступають 10-15 читачів, інколи кількість відвідувачів сягає тридцяти. Хоч Локачі – невеличке селище, та щороку бібліотеку відвідують близько двох тисяч користувачів. Особливо людно тут, коли працівники книгозбірні влаштовують виставки, інсталяції та проводять масові заходи, приурочені до важливих дат і подій.Директор бібліотеки Людмила Мариняк каже: був період, коли люди перейшли на електронні книги, проте багато хто згодом повернувся до справжніх, паперових. Адже їх зручніше читати, та й інформація з паперу краще сприймається. Крім цього, естетично приємніше тримати в руках книгу, ніж дивитися на комп’ютерний файл.«До нас приходить дуже багато молоді. У рамках програми «Бібліоміст» в читальному залі підключено безплатний інтернет. Люди йдуть, щоб знайти потрібну інформацію, поспілкуватися у Skype з рідними, які працюють за кордоном. Часом старші люди просять, щоб ми в інтернеті пошукали лікувальні рецепти, то йдемо назустріч», – розповідає про будні книгозбірні бібліотекар читацького залу Ганна Марчак.

Людмила Мариняк розповідає, що відві­дувачі бібліотеки найбільше люблять читати книги сучасників, особливо волинських письменників. Бібліотекарі часто організовують зустрічі з письменниками рідного краю, на які збирається дуже багато місцевих жителів.

«Був період, коли ми соромилися запрошувати людей в читальну залу. А тепер у планах – кликати в гості побільше письменників, поетів, знаних людей», – ділиться директор бібліотеки.

Однією з найповажніших відвідувачок локачинської бібліотеки є Ганна Полухіна. 73-річна жінка ходить у бібліотеку з 10 років.

«Беру книжки додому, також маю абонемент у читальний зал. Мені подобається читати. Коли була молода, навіть їсти сідала з книжкою», – пригадує Ганна Петрівна.Жінка щотижня, а то й кілька разів на тиждень приходить у книгозбірню. Буває таке, що здоров’я не дозволяє, тоді просить, щоб донька занесла книги.

Директор районного центру зайнятості Олександр Ребрук має почесне звання найактивнішого читача Локачинської районної бібліотеки.

«Книжка – друг нашої сім’ї. Читати почав досить рано. Любов до друкованого слова прищепили батьки, – розповідає він. – Саме книга допомогла здобути багато знань, які потрібні в житті. Я й зараз, хоч постійно працюю за комп’ютером, все одно читаю книжки».Локачинський районний центр зайнятості розташований у приміщенні бібліотеки. Олександр Ребрук не з розповідей знає, в яких умовах доводилося працювати бібліотекарям. Каже: тепер у книгозбірні стало знач­но комфортніше та затишніше.

«Проект «Бібліотека: комфорт і затишок» – один з найвагоміших і найдорожчих, які реалізував Фонд на території району. Його загальна вартість – майже 73 тисячі гривень, – зазначає керівник представництва Фонду в Локачинському районі Оксана Дмит­рук. – Люди по-своєму підійшли до цієї проб­леми. Вони навіть зі мною ділилися якоюсь позитивною енергією, додавали впевненості. Це такі невиправні оптимісти, які завжди готові переборювати труднощі, що трапляються на їхньому шляху. Адже вони знають: якщо самі не почнуть змінювати життя на краще, то ніхто цього не зробить».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---