Крапки над «і» у ковельському скандалі розставить суд

У судовому розгляді справи за позовом мера Ковеля Олега Кіндера, який звинувачує підприємця Віктора Каваса в поширенні недостовірної інформації, оголошено перерву для того, аби представники відповідача зібрали додаткові докази.

Нагадаємо, бізнесмен стверджує, нібито Олег Кіндер отримав від нього кошти за певне рішення Ковельської міської ради. Водночас під час судового засідання стало відомо, що в 2009 році, коли Кіндер очолював комісію Волиньради з питань екології та раціонального використання природних ресурсів, він буцімто отримав від Каваса 5 тисяч доларів – за допомогу в отриманні ділянки для відкриття мисливського господарства.

Свідок є, але передачі грошей він не бачив

На засіданні суду представники відповідача викликали нового свідка у справі – підприємця, депутата Ковельської міськради В’ячеслава Шаву. Той розповів, що в першій половині травня 2011 року він бачив, як до автомобіля, в якому сидів Кавас, підійшов незнайомий йому чоловік та 1,5-2 хвилини розмовляв з відповідачем. «При тому він часто озирався», - стверджує він.

За словами депутата, після того, як невідомий пішов, він підійшов до Каваса. «Я привітався з ним, спитав, як справи. Він сказав, що нарешті йому повернули гроші, які Кіндер мав віддати. Каже, що думав, ніби вони пропадуть», - розказав свідок.

Водночас Шава стверджує, що бачив на передньому сидінні авто відповідача 100-доларові купюри. «Я не можу сказати, чи чітко помітив момент передачі грошей. Я бачив, як вони, може, привіталися потиском руки, а, може, в той момент гроші передавалися», - відзначив він.

Насамкінець свідок повідомив, що 19 лютого цьогоріч його викликали до міжрайонної прокуратури. Він розповів правоохоронцям те ж саме, що й суду.

Громадянин Кузнєцов із Луганська

Така інформація дещо здивувала суддю. Бо він отримав від правоохоронців документи, в яких йдеться про те, що прокуратура не відкриватиме кримінальної справи проти Кіндера і не проводить слідчих дій у цій справі.

Суддя зачитав деякі матеріали. Зокрема заяву Каваса до правоохоронців, у якій той звинуватив Кіндера у вимаганні та одержанні хабара.

Також серед документів знаходиться звернення мешканця Луганська Кузнєцова. Той пише, що в 2008 році разом із Кавасом надумав організувати на Волині мисливське господарство. Тривалий час не вдавалося вирішити питання отримання земельної ділянки. Зрештою, в 2009 Кавас повідомив Кузнєцова, що потрібно 5 тисяч доларів США, аби вирішити цю проблему.

У документі також ідеться, що Кузнєцов приїхав на Волинь та передав ці кошти колезі-підприємцю. Також він стверджує, що перебував при зустрічі Каваса з Кіндером, під час якої нібито відбулася передача грошей, але з авто не виходив.

Жодних претензій до Каваса у нього немає, бо той повернув йому гроші в 2011 році.

Лісова епопея

Натомість у своїй заяві до правоохоронців Кавас стверджує, що в 2009 році він нібито погодив з начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Богданом Колісником питання виділення землі під мисливське господарство. Однак той начебто запропонував йому зустрітися з Олегом Кіндером, який тоді був депутатом обласної ради та очолював комісію з питань екології та раціонального використання природних ресурсів, яка попередньо розглядала прохання про надання ділянок.

При зустрічі Кіндер буцімто сказав, що для того, аби комісія підтримала виділення угідь, потрібно 10 тисяч доларів. Своєю чергою, Кавас начебто запропонував 5 тисяч. Мовляв, це найбільша сума, яку він може зібрати, і, переконує заявник, голова комісії на це пристав.

Через певний час, йдеться у заяві Каваса, він передав гроші Кіндеру, і комісія погодила передачу ділянки. Згодом це зробили під час сесії депутати Волинської облради. Однак через протест прокуратури в 2010 році це рішення скасували.

Тож Кавас начебто звернувся до Кіндера з вимогою віддати гроші, які йому буцімто повернули в травні 2011 року. А він в свою чергу повернув їх колезі з Луганська.

Непостійні депутати

Також Кавас написав правоохоронцям, що у 2010 році він вирішив на місці ринку, яким він володіє, будувати торговий центр. Однак міська рада, яку тоді очолював Сергій Кошарук, йому відмовила. Мовляв, на тому місці не можна зводити фундаментних будівель.

Як ідеться у заяві Каваса, після виборів до місцевих рад, які відбулися того ж року, він уже звернувся до Кіндера, який став мером Ковеля, з проханням допомогти у вирішенні проблеми з ринком. Новий міський голова, нібито, почав вимагати 10 тисяч гривень за позитивне вирішення прохання. Кавас пише, що зумів «збити» ціну до 4 тисяч. Потім Кіндер, начебто, отримав від нього ще 1 та 2 тисячі гривень.

Варто зазначити, що обранці ковельської громади спочатку погодили будівництво торгового центру, але навесні 2011 року передумали та скасували своє ж рішення.

Тож у червні 2011 року Кавас передав цю заяву та аудіозаписи начебто бесід із Кіндером правоохоронцям, закидаючи меру хабарництво.

Прокуратура відмовила «ковельському мельниченку»

Також суддя зачитав документи про результати перевірки, яку спричинило звернення Каваса. Правоохоронці відмовили у порушенні кримінальної справи, бо не вбачали складу злочину через недостатність доказів. Мовляв, надані аудіозаписи не можуть бути доказами.

Однак в липні заступник обласного прокурора Сергій Масалов повернув цю справу в район для додаткового розслідування. Ковельські правоохоронці повторно розглянули справу і знову відмовили у порушенні кримінальної справи.

Варто зауважити, що, слухаючи матеріали з прокуратури, сторони не вступали у дискусії. Лишень коли суддя завершив читати, представник відповідача Сергій Товкач висловив здивування тим, що прокуратура надала суду відмовні документи щодо заяви Каваса, але вже втретє викликає людей.

Мовляв, 19 лютого викликали не тільки Шаву, але й Каваса та ще декількох фігурантів. Тож він попросив суд зробити перерву на декілька днів, аби з’ясувати, з чим пов’язані такі дії правоохоронців.

Представники позивача намагалися переконати суддю, що заява Каваса не має стосунку до справи, яка розглядалася на засіданні, і пропонували переходити до дебатів.

Однак суд вирішив перенести засідання, щоб представники відповідача надіслали запит правоохоронцям щодо нових викликів.

За давання хабара теж карають

Слід зазначити, що в Україні законом переслідується як одержання, так і давання хабара.

Стаття 369 Кримінального кодексу України. Пропозиція або давання хабара :

1. Пропозиція хабара - карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Давання хабара - карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Давання хабара, вчинене повторно, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна або без такої.

4. Давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

5. Давання хабара службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу.

Примітка. Повторним у статті 369 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила такий злочин або будь-який із злочинів, передбачених статтями 368, 368-3 чи 368-4 Кримінального кодексу України.

Підготував Анатолій КОТЛЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---