Комусь вигідно нагнітати страхи, ‒ наркоман про Євро

Із наближенням чемпіонату з футболу в багатьох країнах газети рясніють заголовками: «Україна ‒ заповідник СНІДу», «Кожна пʼята повія ‒ ВІЛ-інфікована», «Остерігайтесь наркозалежних, які залишені напризволяще».

Спекуляції на тему безпеки вболівальників змушують подивитися на ситуацію очима тих, ким лякають гостей Євро, хто знає реальну картину загрози ВІЛ-СНІДу

«Серед нас нема вболівальників, нема тих, хто поїде на матчі»

Ігорю (імʼя змінене) ‒ 22 роки. З 13 він «підсів» на наркотики, нині ‒ «збиває дозу», одержуючи в наркодиспансері «замісну терапію» ‒ лікування наркозалежності із застосуванням метадону й бупенорфіну.

Хлопець ВІЛ-інфікований, але духом не падає, навпаки, намагається допомагати іншим, працюючи в соціальній службі благодійного фонду «Шанс».

‒ Я щоденно спілкуюся з такими, як сам, коли приходимо в наркодиспансер на «замісну терапію». Нам видають таблетки, які дають змогу без «ломки» зменшувати дозу, не колотися. Завдяки цій терапії знижується небезпека поширення ВІЛ, і менше стає випадків, коли хворі на наркоманію в такому стані, що готові на все, аби роздобути наркотик. Те, що в Україні запроваджено таку програму, наближає нас до цивілізованого вирішення проблеми, як це робиться в Європі, ‒ розповідає Ігор.

‒ Вас послухати, то у наркозалежних тепер нема причин нарікати на життя, а в оточуючих нема підстав боятися наркоманів?

‒ Я сам найбільше боюся втратити право на підтримуючу терапію. А така небезпека є, бо найменше порушення, яке зафіксує міліція, означає, що ти «вилітаєш» з програми. Багато хто з хлопців скаржиться, що їх просто «підставляють», якщо на них міліція «має зуб». Я сам багато пережив, будучи системним опійним наркоманом. Не раз був за крок до смерті, здоровʼя підірвав повністю. Бувало, підлітком у пошуках «кайфу» експериментував з аптечними таблетками, які продаються без рецепта. Випʼєш за один раз кілька упаковок тих таблеток ‒ і «розбирає». Але дуже швидко шлунково-кишковий тракт вгробив, маю виразку кишківника, яку вилікувати тяжко, маю багато інших серйозних проблем зі здоровʼям. І так майже кожен із нас. Можна засуджувати, що ми через дурість «підсіли» на наркотики, але не можна до хворих на наркоманію ставитися як до ізгоїв, лякати ними людей.

‒ З чиїх рук ви вперше взяли наркотик?

‒ Я ріс без батька, у 13 років почав на канікулах працювати, щоб заробити якусь копійку на прожиття. Але в такому віці власні гроші ‒ це не завжди добре. Почуваєш себе дорослим, думаєш, що все доступне. Спочатку спробував «травку», потім ‒ трамадол, далі почав колотися. Навіть не знаю, кого звинувачувати, що так все пішло. Але якби сьогодні почув, що хтось підсуває наркотики моєму молодшому братові, я б такому горло перегриз.

‒ У вас ВІЛ, а в 22 роки хочеться мати кохану дівчину, хочеться жити, любити, шукати пару.

‒ Про сімʼю я ще не думав, і стосунки будувати з дівчатами мені не просто. Якщо скажеш, що ВІЛ-інфікований ‒ відвертаються, а мовчати про свою хворобу ‒ не чесно, не порядно. Серед моїх знайомих є пари, в яких один з подружжя ВІЛ-позитивний, але вони вже були в шлюбі, коли це зʼясувалось. Живуть, дитинку народили здорову, бо вагітна пила антиретровірусні препарати. Я теж зараз одержую антиретровірусну терапію. Головне для мене ‒ зміцнити здоровʼя, нормально себе почувати і фізично, і морально. Думаю, що буду вступати на факультет психології до університету, бо мені ця наука дуже цікава, багато читаю.

‒ Усі хлопці люблять футбол. Ви чекаєте чемпіонату Євро-2012, будете стежити за його перебігом?

‒ Знаєте, я прожив так, що мені здається, наче позаду не 22 роки, а 50. Футболом я захоплювався колись давно, в дитинстві. А потім, як у всіх наркозалежних, єдиним захопленням стали наркотики. Серед нас нема вболівальників, нема тих, хто поїде на матчі. Тому гостям Євро нема чого переживати. Думаю, просто комусь вигідно нагнітати страхи.

«Ситуацію «підігрівають» гологруді столичні феміністки»

Організувати це невеличке інтервʼю було дуже непросто. Добрий десяток людей допомагали вийти на одну з професійних представниць «секс-бізнесу». Жінка назвалася Тетяною. Виглядала молодшою від своїх 40 років, доглянутою, схожою на бізнес-леді.

‒ Ті, хто працює у сфері секс-послуг постійно, до свого здоровʼя ставляться відповідально, ‒ стверджує співрозмовниця. ‒ Можливо, раніше, коли було багато «трасовичок», які від випадку до випадку шукали способу підзаробити, й траплялося, що хтось міг підчепити якусь заразну хворобу. Часом сільські дівчата, яким ніхто не розказав, що секс має бути захищеним, потрапляють в халепу. Але тепер міліція, а особливо з наближенням Євро, прибрала з доріг це посміховисько, цю ганьбу з нечесаними головами й немитими ногами.

‒ У Центрі боротьби з ВІЛ-СНІДом розповідали, що ваші «колеги» охоче проходять тести-дослідження, спілкуються з медиками, які виїжджають до них безпосередньо на «місце роботи».

‒ Кожен, хто має голову на плечах, знає, що лікуватися дорого і складно, краще берегтися від хвороб. Особисто я маю свого гінеколога, свого терапевта, до яких звертаюся приватно, оплачую послуги, обстеження, зате більш-менш впевнена, що їх висновкам, рекомендаціям можна вірити. Дівчата «з вулиці», наскільки я знаю, справді колись проходили просте тестування, що його проводили медики з Центру СНІДу. Привозили їм і презервативи, куплені за кошти міжнародних фондів. Думаю, далеко не всі ті гроші використовуються за призначенням ‒ на захист людей з груп ризику. Але, як кажуть, хоч є видимість, що в нас цивілізована держава.

‒ Чи є серед ваших знайомих ВІЛ-інфіковані? Як ви до них ставитесь?

‒ Є. Моя подруга вже 6 років є ВІЛ-позитивною. Я підтримую з нею стосунки, допомагаю. Вона, до речі, жила у шлюбі, була вірною дружиною і трохи мене засуджувала, що я веду неправильний, на її думку, спосіб життя. А підхопила вірус імунодефіциту не я, а саме вона. Тому до ВІЛ-інфікованих треба ставитись як до людей, що потрапили в біду.

‒ Чи виправдані, на вашу думку, побоювання, що Євро-2012 в Україні спричинить «секс-революцію» з негативними наслідками?

‒ Усе це дурня, яку «підігрівають» гологруді столичні феміністки. Нічого надзвичайного не станеться навіть якщо й приїдуть іноземці. Наскільки я знаю, серед наших дівчат, з мого кола, нема хворих на ВІЛ чи венеричні хвороби.

Коментар спеціаліста

Головний лікар Обласного центру боротьби з ВІЛ-СНІДом Олена Макаренко зазначає: «Не секрет, що Україна, почергово з Росією, займає «лідируючі» позиції в Європі щодо поширеності ВІЛ-СНІДу. Можливо, це і є головною причиною настороженості майбутніх гостей Євро-2012. Але робити винними у цьому тільки представників так званих груп ризику було б неправильно. Як свідчать дозорні епідемічні дослідження, котрі ми проводимо з 2002 року, відсоток ВІЛ-позитивних серед інʼєкційних наркоманів, представниць комерційного сексу, чоловіків, які віддають перевагу сексу з чоловіками, постійно зменшується. Наприклад, поширеність ВІЛ серед інʼєкційних наркозалежних у 2011 році становила 15,3%, серед жінок «секс-бізнесу» ‒ 2,5%, серед чоловіків нетрадиційної орієнтації ‒ 3,3%, в той час як у 2002 році ці цифри були удвічі-втричі більші. Сьогодні нас більше турбує те, що вірус імунодефіциту поширюється на благополучні прошарки населення, збільшується кількість вагітних інфікованих жінок та народжених ними дітей. За період епідемії ‒ з 1996 року ‒ в області виявлено 3357 осіб з антитілами до ВІЛ. Уже за чотири місяці цього року таких зареєстровано 115. Статистика тривожна, адже інфікуються переважно люди віком 20-49 років. Продовжує збільшуватися захворюваність та смертність від СНІДу. За період епідемії на Волині захворіли на СНІД понад 650 осіб, померло 362. Дещо стабілізувати ситуацію з поширенням ВІЛ-інфекції нам вдалося з допомогою міжнародних благодійних організацій, завдяки яким ведеться медико-соціальна підтримка людей з груп ризику, ВІЛ-позитивних, хворих на СНІД. Соціальні працівники обласного благодійного фонду «Шанс» безкоштовно роздають їм шприци, презервативи, гігієнічні, продуктові набори. З травня 2005 року наша область включена в план впровадження розширеної антиретровірусної терапії, її отримують 386 хворих на ВІЛ/СНІД. Ці люди завдяки антиретровірусним препаратам вже через півроку стають безпечними для суспільства, мають змогу народжувати здорових дітей. Одне слово, ми йдемо тим шляхом, що й усі країни Європи. І робити якісь сумні прогнози, зокрема, повʼязані з майбутнім чемпіонатом з футболу, з можливими загрозами для вболівальників нема жодних підстав».

Галина Світліковська, «Волинь-нова»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---