Комунальний ринок зможе приносити Луцьку мільйони, - депутат

Рішення про розірвання у судовому порядку довогору оренди землі між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств прийняли більшість депутатів під час останньої, 41-ої сесії Луцької міської ради.

Окремі з обранців громади тоді утрималися, але жоден не виступив проти прийняття такого рішення. Причина – бажання захистити інтереси підприємців, які неодноразово скаржилися на дії облспоживспілки: це, за їхніми словами, і вимагання безповоротної фінансової допомоги, і небажання укладати договори на тривалий термін, висока платня за оренду місця на ринку. Як альтернативу депутати пропонують створити комунальний ринок. Структура ця, хоч і не є панацеєю від усіх проблем, однак, при налагодженій роботі, зможе приносити місту мільйони, а це - нові садочки, школи, дороги.

З чого все починалося

Комунальний ринок у Луцьку хотіли створити ще у 2008 році, за каденцію Богдана Шиби. Саме тоді у Волинської обласної спілки споживчих товариств збіг термін оренди землі на «Завокзальному» і «Центральному» ринках. Однак ідею передачі цієї території у комунальну власність та створення нового комунального підприємства депутати тоді так і не підтримали. Тож у кінці 2008 року Луцька міська рада підписала з облспоживспілкою договір оренди «Завокзального ринку» на рік. Наступного року Волинській облспоживспілці продовжують оренду, але вже «Завокзального» та «Центрального» ринків до кінця 2014 року.

У 2011 році, в обмін на залізничний перехід, місто зобов'язалося продовжити договір оренди на 3,5 гектари землі під найбільшим ринком на Волині - «Завокзальним» - на 22 роки. І хоч депутати впиралися до останнього, всупереч ухвалі Луцького міськрайонного суду, за це питання таки проголосували з другого разу.

Волинська облспоживспілка не збирається відступати

Голова Волинської облспоживспілки Марта Кандиба не береться давати характеристики депутатам. Однак переконана, що якби на сесії вони уважно вислухали її заступника Володимира Горгута, їхнє рішення могло б бути зовсім іншим. У цій думці з нею одностайний і сам Горгут.

Посадовець пояснив, що вони не уклали довготермінових договорів через зміни в українському законодавстві, зокрема, у податковому кодексі.

«Хто взагалі на торгове місце може укладати договір на 22 роки?! Нині не простий час і ми не хочемо з людьми вступати у конфлікт, який буде значно масштабніший, ніж той, що є зараз. Помінялося податкове законодавство, й мінятиметься ще, це однозначно. У скорому часі змусять підприємців ввести касові апарати. Окремі з них можуть піти з ринку, бо не захочуть працювати з касовими апаратами. Лишать металеві конструкції й узагалі перестануть нам платити при такому договорі. Ми можемо бути доведеними до банкрутства, нас не стане», - каже чоловік.

За словами Володимира Горгута, договорів на 22 роки в Україні ніде немає. Та ще й таких, як у них і міської ради Луцька, де пункти суперечать один одному.

«Забезпечити вільне ведення господарської діяльності існуючим на ринку підприємцям, шляхом укладення договорів, - цитує перший пункт Володимир Горгут. - Другий пункт – розробити й погодити проект реконструкції ринку. Коли почали розробляти схему із дотриманням усіх стандартів та норм, на «Завокзальному ринку» лишається лише 60% площ і на 20% зменшиться кількість місць. Це означає, що із 2000 підприємців - 400 необхідно викинути з території. І цього ми зробити не можемо. Не дивлячись ні на що, ми готові були йти назустріч підприємцям. Готові були показати, що маємо намір на довгу співпрацю з ними. Виступили з пропозицією, щоб укладати договори на 5 років із пунктом, де вписано: з правом пролонгації на той самий термін, що укладено договір з міською радою та нами».

Крім того, керівник Волинської облспоживспілки Марта Кандиба запевняє, що захищатимуть вони не лише право на оренду спірної території, а й своє майно, якого на «Завокзальному ринку» на мільйони доларів.

Підніжка від депутатів

Депутати на сесії під час голосування за питання розірвання договору оренди землі між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств подивували своєю одностайністю.

«Свободівець» Андрій Калахан розповідає, що проголосував за це рішення через те, що облспоживспілка не виконала умов, які їй висувалися.

«Вона повинна була укласти договори з підприємцями на той самий термін, що укладався договір із ними. Цього зроблено не було й продовжилася тактика «річних» договорів з підприємцями. Також стали збирати безповоротну фінансову допомогу. Тобто підприємців, скоріше за все, змушували добровільно-примусово ці внески здавати на поповнення майна облспоживспілки. І хоч формально це майно облспоживспілки, але насправді це гроші самих підприємців. Окрім того, є інформація, що здійснювався тиск на неугодних керівництвом ринку. Тому позиція нашої фракції була однозначною - голосувати «так», - розповідає депутат.

А от представниця від «Партії регіонів» Тетяна Дементьєва утрималася при голосуванні за згадане рішення.

«У цьому питанні слід розбиратися, уважно його вивчити. Хоч позиція моя однозначна: слід підтримувати людей, щоб вони могли заробляти гроші, адже це робочі місця, та мені було недостатньо аргументів, які почула на сесії, щоб ставати на чийсь бік», - пояснила свою позицію депутатка.

Не голосував за це питання і Луцький міський голова Микола Романюк. Мотив свій не став приховувати – лежить він у морально-етичній площині.

«Я звертався не лише до облспоживспілки, а й до інших підприємців. Ніхто не хотів йти назустріч, аби допомогти нам у споруджені переходу через залізничні колії. Лише облспоживсспілка дослухалася до нас, вони це зробили для міста, для безпеки лучан. Виділили 1,3 мільйона гривень. Тому не голосував».

Микола Романюк наголошує, що ситуація із ринком склалася неоднозначна: «Рішення вступило в дію. Доручено юридичному відділу подати до суду. Лише тільки після того, як суд прийме позитивне рішення, тоді далі проводитимуться якісь юридичні дії. Але спірна територія все одно стане вільною ділянкою. І підприємці не матимуть ніякого відношення до неї».

Створення комунального ринку Романюк не розглядає як ідеальний варіант, але бачить його як один із можливих. «Комунальне підприємство звичайно справа не погана. Воно б обслуговувало територію, брало за це б гроші. З прибутків платило б податки до бюджету». Однак на великий зиск для міської казни мер не сподівається.

Позафракційний депутат Луцькради Андрій Осіпов має протилежну думку. На його переконання, прибуток від новоствореного комунального підприємства може сягнути 30 мільйонів щороку.

«Я підтримав питання про розірвання договору з облспоживспілкою, бо це моя послідовна позиція, якої дотримувався протягом двох років. Зокрема нагадаю, що 5 травня 2011 року відбулося друге повторне, при чому незаконне, голосування про продовження оренди земельної ділянки облспоживспілці на 22 роки. Я подав позов до суду, після нещодавнього голосування зрозумів, що мої зусилля не були даремними. Що депутати зрозуміли: діяльність облспоживспілки є економічно недоцільною, соціально невигідною, приносить лише шкоду і ніякої користі. Зрозуміло, що я хотів би в цілому скасування рішення про надання їм землі в оренду, але тоді, в травні 2011, я заклав механізм і він спрацював».

За словами Андрія Осіпова, разом з депутатом Андрієм Козюрою («Наша Україна») було внесено гарантійну норму у проект рішення та сам договір про те, що облспоживспіслка зобов’язується провести інвентаризацію місць на Завокзальному ринку, розробити проект реконструкції, а також розробити договори з підприємцями на 22 роки.

«Ми таким чином прагнули захистити звичайних підприємців, - наголосив Осіпов. - І зараз саме ці пункти спрацювали і дали юридичні можливості розірвати цей договір. І я буду активним учасником судового процесу по його розірванню».

Найкращий варіант розв’язання конфліктної ситуації, за словами Осіпова, це прямі договірні відносини між міською радою і підприємцями.

«Я пропонував створити комунальне підприємство «Луцький ринок». Ще в травні 2011 року підготував його статут. На 100% впевнений, що це підприємство зможе приносити прибуток місту щонайменше 30 мільйонів у рік. А зараз ці гроші, замість того, щоб використовуватися лучанами на розбудову доріг, садочків, шкіл, осідають в кишенях працівників облспоживспілки та інших ділків, які прагнуть нажитися на місті», - вважає Андрій Осіпов.

Гуртом і батька легше бити

Підприємець «Завокзального ринку», заступниця голови ради підприємців Алла Сівак має своє бачення того, з чого виник конфлікт із облспоживспілкою.

«Почалося все з того, що коли надавалася на 22 роки земля для Волинської облспоживспілки й відповідні папери підписувалися між міською радою, облспоживспілкою та Тетяною Степанівною Іовенко, як представника підприємців, обумовлювалися певні пункти, яких мала дотриматися спілка, - констатує жінка. - Однак усі умови, що висувалися облспоживспілці, стосовно підприємців, були проігноровані. Вони зобов’язувалися з нами на 22 роки укласти договір – цього зроблено не було, обіцяли мати на підприємцях не більше 50% зиску – знову не виконується. Навіть не проведено повну інвентаризацію. Вони платять місту 3,60 гривні, а ми їм - 60 гривень за квадратний метр. Що стосується фінансової безповоротної допомоги, то калькуляції нам ніхто так і не надав. Вони ще в минулому році мали розробити план реконструкції ринку. Знову ігнорування. Він ніким не затверджений, нічого не зроблено»

Для того, щоб захистити свої права, власники торгових точок вирішили згуртуватися. Було створено раду підприємців, головою її обрали Тетяну Іовенко, Алла Сівак стала заступником. Перше, чого хочуть домогтися підприємці в разі ігнорування їхніх вимог - зміну керівництва ринку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---