Епопея зі ставками: орендарі не помиряться вже 15 років

15 років триває суперечка за право оренди ставків у Горохівському районі між двома чоловіками. Уступати ніхто не хоче, проте й за «стіл переговорів» сідати не поспішають.

Про це пишуть «Відомості».

Навколо ставка площею 50 гектарів у селі Старостав Горохівського району склалася парадоксальна ситуація: голова Холонівської сільської ради Ніна Брикайло на вже орендований ставок видала документ ще одному орендарю, чим спричинила серйозний конфлікт між людьми, який вже довгий час ніхто не може розвʼязати.

Варто зауважити, що історія «тягнеться» із 1997-го року: тоді Холонівська сільська рада, якою тоді керувала Ніна Брикайло, уклала із 5 чоловіками договір про оренду земельної ділянки водно-болотних угідь площею 50 гектарів. Хоча, згідно з положеннями Земельного кодексу редакції 1992 року, рішення про виділення землі водно-болотного фонду може приймати тільки районна рада. Тобто, пані Брикайло перевищила свої повноваження.

Горохівська РДА, як ідеться в рішенні Горохівського районного суду від 25 листопада 2009 року, двічі протягом 2000 року направляла листи до сільської ради, аби та переглянула прийняте рішення. Проте у селі вирішили проігнорувати районну владу. А на підставі того, що ніхто з 5 орендарів, як зазначається у рішенні суду, не виявив бажання отримати ставок, сільська рада у 2002 році оголосила конкурс. Проте один із орендарів Олег Поліщук стверджує, що вже до оголошення конкурсу він мав погоджувальні висновки усіх контролюючих служб.

До слова, у разі, коли водойма знаходиться на території сільської ради, але за межами населеного пункту, то будь-які рішення щодо неї, зокрема, про виставлення на аукціон, приймає лише районна державна адміністрація і лише за умови, що водойма не перебуває в оренді.

Тож 12 квітня 2002 року Холонівська сільрада провела конкурс і рішенням №1/6 надала землі водно-болотного фонду площею 50 га в селі Старостав і 30 га в селі Холонів у оренду іншому чоловікові ‒ Сергію Балабусі.

Також Ніна Брикайло порушила клопотання перед обласною радою, яка, в свою чергу, 31 травня затвердила оренду ставків загальною площею 80 га для орендаря.

Задля «страховки» Сергій Балабух перед засіданням сесії зустрівся із 5 орендарями та попросив у них написати відмову від водойми. Її написали 4-ро, окрім Олега Поліщука, який, нагадаємо, оформив уже всю потрібну документацію.

Тоді і «завʼязався» конфлікт. Як зʼясувалося, обоє орендарів ‒ і Поліщук, і Балабух ‒ мають документи. Щоправда, обом оренда надавалася із порушенням закону.

Заступник начальника екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу обласної Держекоінспекції Юрій Джам, який підписував один із актів, наданих Поліщуком, зазначає, що ситуація, яка склалася між двома орендарями, ‒ винятково у компетенції суддів. Хоча стверджує, що за статтею Земельного кодексу, між орендарями повинен діяти принцип добросусідства.

На запитання ж, чому закриваються очі на те, що поблизу ставка паном Балабухом уже зведена споруда, що нагадує гараж, відповів, що будівля знаходиться за межами водоохоронної території, тобто належить до дачного масиву.

Проте голова садово-городнього товариства масиву «Старостав» Юрій Кутас стверджує, що земельна ділянка Балабуху не надавалася, членом товариства він не є, а територія, на якій побудований гараж, земельному товариству не належить.

В екоінспекції радять: сісти обом орендарям за стіл переговорів, бо ж вода потрібна обом.

Виконувач обовʼязків начальника Держекоінспекції Волині Олександр Ткачук нарікає, що такі «розборки» забирають багато часу в його підлеглих. Окрім того, каже, що родина Поліщуків «перекручує факти».

Дійти компромісу порадив орендарям і заступник начальника управління водних ресурсів Петро Панасюк. Посадовець розповів, що ситуація навколо ставків у Старостові «з бородою» ‒ кожен із орендарів має документи, але, що основне, один ставок залежить від іншого, тому без переговорів проблему не вирішити.

Докази того, що у справі «Поліщук проти Балабуха» кожен маю свою правду, знайшлися й у Волиньдержрибоохороні. За словами Поліщука, інспектор відомства Юрій Ришневський сфальсифікував акт перевірки та безпідставно склав припис.

Начальник Держрибоохорони Волині Тарас Куньчик надав акт перевірки від 13 грудня 2011 року. У ньому зазначається, що водойма ‒ у задовільному стані і порушень природоохоронного законодавства не виявлено. Припис же склали за відсутність дозвільних документів на спеціальне використання риби й інших водних ресурсів, відсутність накладних, які б свідчили про зарибнення ставка. Крім того, за словами Куньчика, інспектор зафіксував ремонтні роботи, які велися на дамбі, чого без проектної документації робити не можна.

Щодо договору з ДП «Укрриба», то очільник Волиньдержрибоохорони радить Поліщуку все-таки його укласти, бо оскільки 3 гідротехнічні споруди на території ставка, який він орендує, є державним нерухомим майном і перебувають на балансі «Укрриби», то вони використовуються протиправно, адже за них не вноситься орендна плата. Зі слів Куньчика, інший орендар ‒ Балабух ‒ такий договір має. А Поліщук отримуватиме приписи ще не раз, аж поки не укладе договір.

Сергій Балабух каже, що за «стіл переговорів» не сідатиме, мовляв, говорити із Поліщуком йому нема про що, адже документи у нього всі оформлені, і це лише з «його доброї волі» Поліщук може користуватися 7-ма гектарами водойми. Для підтвердження своїх слів, орендар надав рішення судів різної інстанції: Горохівського районного, Луцького міськрайонного, Апеляційного суду Волинської області та Львівського апеляційного.

В юридичному відділі облради кажуть, що обласна рада ‒ безсила. На цей момент чинне рішення виборного органу від 31 травня 2002 року, за яким Сергію Балабуху надано 80 га ставків. Ситуацію може вирішити лише суд.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---