Допомогти не можна позбавити. Де поставлять кому?

Луцькі освітяни задекларували для забезпечення належного рівня освіти в місті на 2012 рік понад 280 мільйонів гривень. Однак отримали з Держбюджету лише близько 230 мільйонів. Як повідомляли «ВН», під час останньої у 2011-му сесії міськради (тоді депутати ухвалювали бюджет міста на 2012 рік) з’ясувалося, що за такого фінансування грошей вистачить на зарплату лише на десять місяців.


Аби не допустити такої ситуації влада вирішила – ще 19 мільйонів гривень додати з міського бюджету на виплату заробленого в повному обсязі, а також змусити керівників навчальних закладів економити.

Слід зауважити, що поряд з недофінансуванням освіти, обласна влада задекларувала підвищення зарплати вчителям упродовж року.

Економіка повинна бути економною

Принаймні, зважаючи на те, що серед заходів задля економії коштів директори луцьких шкіл і міська влада запропонували переглянути навантаження педагогів, просити працівників загальноосвітніх закладів взяти відпустки за власний рахунок, а ще зменшити або зняти доплати за завідування кабінетом, головування у методоб’єднанні тощо.

Щоправда, керівники шкіл наголошують: більшість із цих заходів - вимушені й відбуватимуться за згодою колективу. Так, директор ЗОШ №15 Світлана Романюк розповіла про резерви для економії у цьому закладі. З її слів, педагоги разом із дирекцією переглянули свою роботу, і було вирішено зменшити розмір доплат за завідуванням кабінетами, головування у методичних об’єднаннях.

«Ми якийсь відсоток знімемо, люди з розумінням поставляться. Ми переглянули роботу, люди написали самоаналіз своєї роботи (звіти), і ми побачили, наскільки відповідає той відсоток, який ми ставили. Кому 17%, кому 13%, переглянемо, і будуть просто зміни в тарифікації. Знімати повністю, мені здається, буде трохи жорстоко», - розповіла вона.

Крім того, у школі заплановано економити на замінах. Мова про те, що замість тимчасово відсутніх учителів уроки вестимуть педагоги з нижчим фаховим рівнем і, відповідно, меншою зарплатою. Фінансове навантаження зменшиться і якщо педагоги йтимуть у «декретні відпустки», - зауважила директор.

Серед заходів економії Світлана Романюк також відзначила: «Вакансії є: посади завканцелярією і оператор комп’ютерного набору. Людина виконує обов’язки обох. Поки немає необхідності брати когось, і ми вже економимо».

Щодо відпусток без збереження заробітної плати, то, за потреб школи і бажання та розуміння проблем із боку працівників, такий варіант заощадження коштів директор теж не відкидає. Водночас констатує, що попередніми роками охочих «погуляти за власний рахунок» було дуже мало.

Світлана Романюк також зауважує, що зекономити стільки коштів, скільки доведено на функціонування школи впродовж року, можливо лише за умови, якщо усі педагоги погодяться на такі відпустки, а ще будуть втілені інші заходи економії.

15-та луцька школа, як і решта загальноосвітніх закладів, муситиме й ощадливіше використовувати енергоносії. За словами Світлани Романюк, у школі, яку вона очолює, задля контролю споживання і зменшення витрат води, світла, серед педагогів і школярів відбуватимуться профілактичні бесіди.

«Як кожен вдома економить, так само буде економити у школі, тобто один за одним буде стежити і дивитися, коли світло включати, коли – виключати, де є потреба… Діти відповідальні в кожному класі будуть за електроенергію і за воду, наприклад, теж. Можна сказати, така служба ревізійна...», - зазначила Світлана Романюк.

Водночас на запитання, чи ж раніше не економили, директор відповіла, що робили це. І відразу ж додала, що сподівається на підтримку влади – нібито мають знайтися кошти, ажіотаж сплине, адже «влада розуміє, що не треба нагнітати ситуацію, і вчительство в розкоші такій не купається».

Загалом, за даними директора, заклад мав би зекономити за рік майже 460 тисяч гривень. Втім, після співбесіди у міськраді залишилося тільки 200 тисяч. Решту пообіцяли відшкодувати з міського бюджету.

Педагогів не звільнятимуть

Співбесіди з директорами луцьких шкіл у міській раді тривали декілька днів. Кожен керівник пропонував першому заступнику Луцького міського голови Святославу Кравчуку свій варіант заощадження коштів і заходи, які потрібно втілити, аби витрачати менше грошей на утримання закладу і персоналу.

Як розповів у коментарі «ВН» Кравчук, мова, насамперед, йшла про те, як пережити фінансову скруту, не позбавивши жодного вчителя роботи й не знизивши рівень надання освітянських послуг.

Посадовець переконаний, що резерви для виконання цього завдання у школах є. Як приклад він наводить ті ж заходи, що й Світлана Романюк. Водночас додає, що в кожному загальноосвітньому закладі все відбуватиметься по-різному. Це спричинено декількома чинниками – статусом закладу, його розміром, станом, кількістю працівників тощо. За словами Кравчука, показники економії для шкіл значно відрізняються. Ці обсяги найбільші, зокрема, в НВК №26, гімназії №21. Тут мусили б зекономити більш як 900 тисяч гривень і 890 відповідно.

Та, попри будь-які намагання директорів, заощадити ці кошти, не знизивши рівень надання освітянських послуг, не вдасться, - констатує Святослав Кравчук.

«Ми прекрасно розуміємо, якщо 26-ій школі сказати: «Ви повинні вкластися в 900 тисяч», чи сказати 21 гімназії – 700 чи 800 тисяч – це нереально. Вони то вкладуться, але це призведе до того, що рівень надання освітянських послуг різко знизиться, і ми не будемо говорити, що 21-ша школа чи 26-та мають переможців олімпіад… Тобто рівень надання освітянських послуг перенесеться в площину батьківського фінансового ресурсу, але ми розуміємо, що батьки теж не можуть у повному обсязі компенсувати затрати, які несе міськрада, для того, щоб рівень надання цих послуг був високим. Тому ми говоримо, тут повинен бути компроміс», - каже посадовець.

Власне, компроміс полягає у тому, що виконавча влада, як запевнив Кравчук, обіцяє частину коштів економії компенсувати школам з міського бюджету.

«Наприклад, 900 тисяч, але ми говоримо про те, що порядка 500 чи 600 тисяч ми беремо на себе. Те, що мусить знайти депутатський корпус. От 26 школа … ми говоримо про те, що вони повинні будуть зекономити 350 тисяч. Тобто міський бюджет муситиме відшукати 600 тисяч, щоб в повному об’ємі їм хватило коштів», - пояснив Кравчук.

Висловив чиновник і свою позицію щодо такого заходу економії коштів як відпустки без збереження заробітної плати. На його думку, це - прийнятний варіант, бо ліпший, ніж скорочення працівників.

«Треба, щоб і педагоги теж зрозуміли, можливо, в канікулярний період, при всій повазі до педпрацівників, думаю, день-два дні можна взяти за власний рахунок. Ми говоримо про те, що зараз, згідно з законом, кожен педагог може йти на 14 днів за власний рахунок, ми прекрасно розуміємо, що 14 днів – це багато, і ясно, що це скажеться досить серйозно на фінансовій частині заробітної плати», - зауважив Кравчук.

Й одразу ж додав, що, за наявності фінансових ресурсів наприкінці року, гроші, яких не отримали педагоги через те, що використали відпустки без збереження заробітної плати, повернуться їм у вигляді премій чи заохочувальних виплат.

Чиновник каже, що іншого виходу немає, адже після співбесід з директорами з’ясувалося, що з міського бюджету, крім обіцяних раніше 16 мільйонів гривень, доведеться відшукати ще приблизно 13 – і це лише на зарплати. Щоправда, це з урахуванням дитячих дошкільних закладів та інших освітніх установ міста. «Ми не знаємо, яка ситуація буде ще по теплу, можливо, ще на тепло треба буде додавати кошти, бо ціни будуть мінятися», - відзначив посадовець.

Кравчук закликає педпрацівників і техперсонал шкіл «з розумінням поставитися до цієї проблеми» і теж сподівається, що додаткові кошти згодом знайдуться не лише в міському, а й у Держбюджеті.

У Києві переклали проблему на луцькі плечі

Дійсно, кошти можуть з’явитися, але тільки за умови, що зберігатиметься тенденція до збільшення податкових надходжень, - переконаний голова постійної депутатської комісії з питань освіти, науки, культури, мови Луцької міської ради, «нашоукраїнець» Анатолій Пархом’юк.

У коментарі «ВН» депутат розповів, що у своїх висновках покладається на тенденцію 2011-ого. «Не знаю, чи в силу того, що активізувався бізнес і активізувалася економіка? Напевно ні, це швидше в силу того, що була дуже жорстка податкова і монетарна політика і, з огляду на це, забирали в людей те, що вони мали в резерві. За рахунок цього досягалися показники. Тому надіятися на те, що також будуть великі надходження, – ми хочемо, щоб так було, і думаю, що тут якраз компетенція виконавчої влади активно працювати з податковою і з усіма органами, щоб надходження були, де їх взяти, «не викручуючи рук», - пояснив голова «освітньої» комісії.

Пархом’юк також запевнив, що депутати міськради звертатимуться до Верховної Ради, аби та розглянула можливість надання додаткові субвенції для освітян. Адже, на думку депутата, за рахунок так званого «другого кошика» міського бюджету, тобто коштів, отриманих від місцевих податків і зборів, навряд чи вдасться подолати нестачу фінансів на потреби освіти.

«Будем так говорити: проблему саму трішечки змінили – переклали проблему державну на плечі органів місцевого самоврядування. Розмовляючи про те, що в нас багато ставок, багато заступників директорів, багато ще чогось, забуваючи про те, що освіта для будь-якої держави є в пріоритеті. І той, хто економить на освіті, пізніше буде вкладати кошти в боротьбу зі злочинністю, в міліцію, в прокуратуру…», - наголосив депутат.

Відразу ж додав, що ухвалити рішення про бюджет міста на 2012 рік з тим обсягом коштів, зокрема, на освіту, який був доведений, обранці громади Луцька мусили. Адже без цього документа місто не змогло б розвиватися. «Всі депутати прекрасно розуміють, що такий бюджет в державі прийнятий, і ми не маємо повноважень його побороти. Хіба що вийти на мітинг, але це не дасть можливості щось змінити», - відзначив Пархом’юк.

Серед можливих заходів заощадження коштів у школах депутат також не назвав нічого іншого як економію на витратах енергоносіїв та перегляд навантаження педпрацівників.

А от щодо зменшення окладів чи «добровільно-примусових» відпусток «за власний рахунок», то обранець громади переконаний, що до таких заходів вдаватися не варто.

«Нічого катастрофічного немає, але, як на мене, якщо хоч одна людина буде ображена і людину треба, чи з повної ставки на пів, чи взагалі скорочувати посади – це взагалі неприпустимо…», - наголосив Пархом’юк.

Він додав: якщо працівників змушуватимуть використати відпустку без збереження заробітної плати – їм слід захищати свої інтереси і права. «Пора навчитися себе захищати. Не може депутат чи ще хто за всіх. Коли всі мовчать, лише кажуть: «Ідіть, щось кажіть, щось робіть», коли немає ініціативи, коли люди не хочуть про це говорити, бо вони чогось бояться. Коли всі разом згуртуються, тоді, можливо, буде трішки більший такий тиск на виконавчу структуру», - зауважив депутат міськради.

Як платитимуть – так і працюватимуть?

Щоправда, мітингувати працівники шкіл не збираються. Можливо, тому, що офіційно їм про необхідність економити ще не повідомили. Як розповіли працівники однієї з луцьких шкіл, за станом на 17 січня, відповідні накази директор уже підписав, але жодної інформації ще не оприлюднив. Зі слів однієї з працівниць, доплати з педагогів «знімають» нібито «заднім числом», тобто до попередження про такий крок, і з 1 січня.

Тим часом про необхідність економити й можливі заходи, втілення яких може відбитися на заробітній платі, у школах уже знають. І сприймають, схоже, без оптимізму. «Всі настроєні дуже погано через те знімання годин, скорочення. Так само як відправляти будуть за власний рахунок. Скажем так – техперсонал і вчителі – різниця в зарплаті дуже велика між ними, але тих і тих будуть відправляти на той самий період. Для мене це взагалі. Я не знаю, за що я буду жити, якщо поскорочують – в нас і так зарплата дуже маленька. Думаю, звільняти не мають права, але години можуть познімати», - розповіла працівниця школи.

Водночас констатувала, що навіть за умови, якщо її заробітна плата значно зменшиться і її змушуватимуть піти у відпустку за власний рахунок, звільнятися вона не збирається і навіть боїться.

«Краще, напевно, терпіти. Звичайно, що будуть возмущатися і будуть скандали, але, якщо вже в наказовому порядку, не будуть вибору ставити, наприклад, «ідеш у відпустку і все!», то вони погодяться і будуть іти… Краще працювати за 800 гривень, бо зараз знайти роботу іншу дуже важко. Але, якщо зараз я отримую більше тисячі, а, наприклад, буде 800, то теж працювати цілий день ніхто не збирається. Півдня - і додому», - наголошує працівниця.

***
Насамкінець, пропозиція, як зекономити «освітянські» гроші, від працівника школи: «Вчителям не давати матеріальної допомоги на оздоровлення і позбавити премії до Дня вчителя».

Вікторія ПОЛІЩУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---