Гривня може укріпитися до 24 за долар. Чому зміцнилася національна валюта і що буде восени

Курс української гривні наприкінці минулого тижня виріс і закріпився на позначці 26 грн за долар США. Зокрема, в п’ятницю, 5 липня, на міжбанку гривня зміцнилася до 25,64-25,68 за 1 долар США, а в обмінниках - до 25,90-25,95 грн, що на 50 копійок нижче, ніж на початку тижня.
На цьому тижні гривня продовжувала дорожчати. У вівторок, 9 липня, на міжбанку американську валюту вже можна було купити за 25,60-25,62 гривні. А в окремі тимчасові проміжки курс долара взагалі падав до 25,44 −25,46 грн. Готівковий і чорний ринок викуповував долар по 25,72, а продавав по 25,8 гривні.
Чому виріс курс гривні, обвалився долар і що буде далі, розбиралася «Страна».
«Українська гривня продовжує зміцнюватися на валютному ринку, подолавши позначку 25,50. Гривня сьогодні коштує дорожче, ніж будь-коли за останні 34 місяці», – констатує економіст і координатор експертної платформи Нацбанку Андрій Блінов.
Втім, до вечора 9 липня долар на міжбанку подорожчав на 7 копійок, але, якби не НБУ, який скуповував «зайвий» долар, курс, на думку експертів, міг би просісти і до 25 гривень.
З ранку 10 липня курс гривні дещо впав відносно долара - на 11 копійок, до 25,70-25,75 грн за $1. Подорожчання американської валюти спровокували нафтотрейдери, які скуповують долар, готуючись до виплат за своїми контрактами. На готівковому і чорному ринку долар 10 липня подорожчав на 5 копійок – до 25,8-2569 грн.
Втім, відкат може трапитися в будь-який момент, – пояснюють експерти. «Гривня може зміцнитися і до 24 гривень», – не виключив економіст Віктор Скаршевський.
Пощастило з погодою і цінами на руду
З однієї сторони, літнє здешевлення долара – не новина для українського ринку. «Спрацював фактор сезонності: щорічно гривня починає ревальвувати з лютого, максимально зміцнюючись до червня-липня», – пояснив радник президента з економічних питань Данило Гетьманцев. Плюс, за його словами, є економічні передумови для зміцнення гривні.
Це, перш за все, сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках, зокрема, високі ціни на залізорудну сировину і хороші прогнози на урожай зернових.
«Кон’юнктура на ринку залізорудної сировини, сталевого прокату і більшості зернових культур розгорнулася в бік України. Так, ми маємо від’ємне сальдо торгового балансу, але зміна кон’юнктури в майбутньому може дещо покращитися», – написав на своїй сторінці в Facebook головний експерт Ради Нацбанку Віталій Шапран.
«Збіг сприятливих тенденцій у зовнішній торгівлі. Ціни на залізну руду перевищили п’ятирічний максимум, а прогноз врожаю-2019 поступово переглядається в кращу сторону аж до повторення торішнього рекорду щодо зернових. При цьому ціни на природний газ в Європі, в порівнянні з закінченням опалювального сезону, впали у понад два рази», – констатує Андрій Блінов.
Так, 9 липня ф’ючерси на залізну руду в Сінгапурі зросли на 3,1%, до 115,8 доларів за тонну, а на Дальнянській сировинній базі – на 2,7%, до 128,4 долара за тонну, – повідомляє Bloomberg.
Це пов’язано з активним попитом на руду в Китаї, що вже спровокувало дефіцит поставок.
«При цьому рік тому за руду давали не більше 60 доларів, тому ріст ціни, звичайно ж, просто шалений», – говорить Кущ.
Щодо цін на зерно, то стрибок не настільки істотний, але приріст на 15-20% все ж є.
До того ж, очікуються рекордні обсяги експорту. У своєму травневому прогнозі Мінсільгосп США (USDA) оцінив майбутній український урожай в 72,1 млн тонн, що на 2,6 млн тонн більше, ніж минулого року. На експорт же, згідно з прогнозами цього відомства, Україна відправить близько 50,7 млн тонн, хоча минулоріч було 49 млн.
Крім того, необхідно враховувати і високий приплив коштів від заробітчан з-за кордону.
Але ця смуга везіння може закінчитися так само раптово, як і почалася.
«Зовнішня сировинна база схильна до циклічності, тобто, якщо на горизонті замаячать ознаки світової кризи, то ціни на наші експортні товари різко обваляться», – говорить Скаршевський.
Про нову кризу експерти попереджають вже давно, і, за їхніми словами, «перші тривожні дзвіночки» вже є, в тому числі, на товарних ринках. Так, за перший квартал цього року ціни на метал, а він теж приносить чимало валюти в український бюджет, впали на 9%. І ця тенденція триває.
«Внутрішніх же факторів росту у нас немає. Вітчизняна промисловість падала два квартали поспіль (4 квартал минулого і перший нинішнього року), зростання ВВП сповільнилося з 3,5% до 2,5%. При цьому зростання ВВП на 2,5% на тлі падіння промислового виробництва на 1% вже саме собою – тривожний сигнал, тому що говорить про деіндустріалізацію економіки і все більшу її залежність від зовнішньої сировинної кон’юнктури», – пояснив Скаршевський.
Зростання ВВП забезпечує, наприклад, роздрібна торгівля, яка, за підсумками першого кварталу, зросла на 8-10%.
«Але це відбувається, перш за все, за рахунок збільшення імпорту, а значить – зростає мінус у зовнішньоекономічному сальдо і валютний дисбаланс. Якщо в 2013 році він становив 3 млрд доларів, то в минулому році вже 12,6 млрд, а за 5 місяців цього року зріс ще на 13%. Все це підвищує вразливість гривні», – попереджає Скаршевський.
Як спекулянти обвалили долар
Втім, за словами Олексія Куща, одних зовнішніх чинників – явно замало для пояснення такого курсу гривні.
«Економічно обгрунтований курс має бути 28 гривень за долар, а не 25,5», – говорить економіст.
На його думку, набагато більший внесок у зміцнення нашої валюти внесли іноземні покупці облігацій внутрішньої держпозики.
«Мнфін будує свого роду піраміду з ОВДП, розміщуючи короткі позики на 3-6 місяців під рекордні відсотки – до 20% річних. Це забезпечує профіцит спекулятивного долара – щоб купити гривневі ОВДП нерезиденти активно здають валюту», – пояснює Кущ.
За останній рік обсяги вкладень в ОВДП зросли вдесятеро – до 55 млрд гривень.
9 липня Мінфін провів чергове розміщення на 6 млрд гривень. За останні два місяці, за даними Блінова, збільшення портфеля іноземців в ОВДП становить близько 3 млрд гривень (110-120 млн доларів) в тиждень. «Причому позитивні новини поступово збільшують обсяг коштів, що заходять в Україні», – стверджує він.
Кажучи про «позитивні новини» Блінов має на увазі, зокрема, розміщення єврооблігацій на суму 1 млрд євро Міністерством фінансів і на 500 млн доларів «Укрзалізницею».
«Це фактично зняло будь-які сумніви в здатності уряду і держкорпорацій платити за зовнішніми боргами до кінця 2019 року. Мінфін повідомив про те, що у нього на рахунках понад 3 млрд доларів, а цього більш ніж достатньо для проходження пікових виплат у вересні, в т. ч. першого погашення реструктуризованих в 2015 році єврооблігацій. До того ж, вікном на ринку запозичень можуть скористатися й інші держкорпорації, які потребують валюту, перш за все «Нафтогаз», який вже приступив до відповідного роуд-шоу (серія виїзних зустрічей з інвесторами для просування цінних паперів на ринок, – ред.). Це зняло всі підозри на рахунок того, що нова українська влада може оголосити дефолт. Адже, коли в травні про дефолт заявив бізнесмен Ігор Коломойський, то курс відразу ж девальвував до позначки 27,20 гривень за долар», – пояснив Блінов.
Разом з тим, багато економістів говорять про ризики «піраміди ОВДП».
«У пастку потрапив, зокрема, Нацбанк – він не може зараз радикально знизити облікову ставку, яка фактично заблокувала кредитування бізнесу і вбиває економіку. Адже держава не встигає погасити одні борги по ОВДП, як нерезиденти вже приходять за іншими. І, щоб підтримувати цю систему, потрібно постійно розміщувати все нові і нові позики під високі відсотки», – пояснює Кущ.
Дешевому долару дали термін
На думку Скаршевський, жадібність спекулянтів може зміцнити гривню до 24-25 грн за долар. Але, як тільки вони почнуть масово йти з нашого ринку, є ризик стрімкого зростання курсу.
«У липні минулого року, коли нерезиденти почали фіксувати прибуток і виводити його з України, за два тижні долар подорожчав на 2 гривні. Але тоді в ОВДП було 200 млн доларів, а зараз – 2 млрд. Тому девальвація може виявитися ще більш масштабною, ніж в минулому році», – вважає Скаршевський.
Серед факторів, які можуть спровокувати «втечу» власників ОВДП, експерти називають, зокрема, підвищення облікової ставки ФРС США. Це змусить інвесторів зменшити вкладення в ризиковані ринки третіх країн. Крім того, паніку можуть спровокувати і внутрішні чинники, наприклад, політична нестабільність. А з огляду на майбутні вибори, таку ймовірність не можна повністю виключити.
«Спровокувати відкат курсу зараз може будь-який «чорний лебідь» – чи то зміна ситуації на сировинних ринках, чи то політичні ризики. І тоді курс долара відразу ж повернеться до економічно обґрунтованого рівня у 28 гривень», – говорить Олексій Кущ.
«Курс долара почне рости восени через закупівлю енергоресурсів напередодні нового опалювального сезону, тоді як експорт аграрної продукції ще не вийде на пікові показники. Плюс – населення восени завжди збільшує обсяги придбання валюти», – пояснив Данило Гетьманцев.
«Імовірно, в 2019 році зміна тенденції на валютному ринку співпаде з традиційним закінченням весняно-літнього сезону надлишкової пропозиції долара. Але при цьому необхідно розуміти, що зовнішньоекономічна кон’юнктура вкрай мінлива в силу ризику масштабних торговельних воєн і з високою точністю передбачити сплески попиту і пропозиції неможливо. Національний банк сьогодні не викривляє тенденції, що склалися на ринку, помітно пом’якшуючи лише амплітуду коливань. В останні тижні регулятор викуповує не менше 2/3 надлишкової пропозиції іноземної валюти», – пояснив Блінов.
На думку Скаршевського, в серпні-вересні долар досягне запланованого в бюджеті середньорічного курсу в 28,2 гривні. Втім, якщо, як і передбачають експерти, вдарить світова криза, гривня почне знецінюватися набагато швидше і цілком може впасти до 30 гривень за долар, а то і нижче.
При цьому, за словами Віктора Скаршевського, занадто дешевий долар вже шкодить бюджету. «40% надходжень залежать від валютного курсу – це імпортний ПДВ, ввізне мито, акцизи та інше. Тому зниження курсу б’є по дохідній частині. Наприклад, вже третій місяць поспіль є помітний провал з митних зборів. Так що в такій сировинної економіки, як наша, однаково небезпечні як девальвація, так і ревальвація», – підсумував він.
«Дешевий долар невигідний експортерам, оскільки вони втрачають валютну виручку. Але в той же час вони можуть закупити за більш дешевими цінами імпортні товари. Аналогічно держава може заощадити на критичному імпорті», – додав Гетьманцев.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
На цьому тижні гривня продовжувала дорожчати. У вівторок, 9 липня, на міжбанку американську валюту вже можна було купити за 25,60-25,62 гривні. А в окремі тимчасові проміжки курс долара взагалі падав до 25,44 −25,46 грн. Готівковий і чорний ринок викуповував долар по 25,72, а продавав по 25,8 гривні.
Чому виріс курс гривні, обвалився долар і що буде далі, розбиралася «Страна».
«Українська гривня продовжує зміцнюватися на валютному ринку, подолавши позначку 25,50. Гривня сьогодні коштує дорожче, ніж будь-коли за останні 34 місяці», – констатує економіст і координатор експертної платформи Нацбанку Андрій Блінов.
Втім, до вечора 9 липня долар на міжбанку подорожчав на 7 копійок, але, якби не НБУ, який скуповував «зайвий» долар, курс, на думку експертів, міг би просісти і до 25 гривень.
З ранку 10 липня курс гривні дещо впав відносно долара - на 11 копійок, до 25,70-25,75 грн за $1. Подорожчання американської валюти спровокували нафтотрейдери, які скуповують долар, готуючись до виплат за своїми контрактами. На готівковому і чорному ринку долар 10 липня подорожчав на 5 копійок – до 25,8-2569 грн.
Втім, відкат може трапитися в будь-який момент, – пояснюють експерти. «Гривня може зміцнитися і до 24 гривень», – не виключив економіст Віктор Скаршевський.
Пощастило з погодою і цінами на руду
З однієї сторони, літнє здешевлення долара – не новина для українського ринку. «Спрацював фактор сезонності: щорічно гривня починає ревальвувати з лютого, максимально зміцнюючись до червня-липня», – пояснив радник президента з економічних питань Данило Гетьманцев. Плюс, за його словами, є економічні передумови для зміцнення гривні.
Це, перш за все, сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках, зокрема, високі ціни на залізорудну сировину і хороші прогнози на урожай зернових.
«Кон’юнктура на ринку залізорудної сировини, сталевого прокату і більшості зернових культур розгорнулася в бік України. Так, ми маємо від’ємне сальдо торгового балансу, але зміна кон’юнктури в майбутньому може дещо покращитися», – написав на своїй сторінці в Facebook головний експерт Ради Нацбанку Віталій Шапран.
«Збіг сприятливих тенденцій у зовнішній торгівлі. Ціни на залізну руду перевищили п’ятирічний максимум, а прогноз врожаю-2019 поступово переглядається в кращу сторону аж до повторення торішнього рекорду щодо зернових. При цьому ціни на природний газ в Європі, в порівнянні з закінченням опалювального сезону, впали у понад два рази», – констатує Андрій Блінов.
Так, 9 липня ф’ючерси на залізну руду в Сінгапурі зросли на 3,1%, до 115,8 доларів за тонну, а на Дальнянській сировинній базі – на 2,7%, до 128,4 долара за тонну, – повідомляє Bloomberg.
Це пов’язано з активним попитом на руду в Китаї, що вже спровокувало дефіцит поставок.
«При цьому рік тому за руду давали не більше 60 доларів, тому ріст ціни, звичайно ж, просто шалений», – говорить Кущ.
Щодо цін на зерно, то стрибок не настільки істотний, але приріст на 15-20% все ж є.
До того ж, очікуються рекордні обсяги експорту. У своєму травневому прогнозі Мінсільгосп США (USDA) оцінив майбутній український урожай в 72,1 млн тонн, що на 2,6 млн тонн більше, ніж минулого року. На експорт же, згідно з прогнозами цього відомства, Україна відправить близько 50,7 млн тонн, хоча минулоріч було 49 млн.
Крім того, необхідно враховувати і високий приплив коштів від заробітчан з-за кордону.
Але ця смуга везіння може закінчитися так само раптово, як і почалася.
«Зовнішня сировинна база схильна до циклічності, тобто, якщо на горизонті замаячать ознаки світової кризи, то ціни на наші експортні товари різко обваляться», – говорить Скаршевський.
Про нову кризу експерти попереджають вже давно, і, за їхніми словами, «перші тривожні дзвіночки» вже є, в тому числі, на товарних ринках. Так, за перший квартал цього року ціни на метал, а він теж приносить чимало валюти в український бюджет, впали на 9%. І ця тенденція триває.
«Внутрішніх же факторів росту у нас немає. Вітчизняна промисловість падала два квартали поспіль (4 квартал минулого і перший нинішнього року), зростання ВВП сповільнилося з 3,5% до 2,5%. При цьому зростання ВВП на 2,5% на тлі падіння промислового виробництва на 1% вже саме собою – тривожний сигнал, тому що говорить про деіндустріалізацію економіки і все більшу її залежність від зовнішньої сировинної кон’юнктури», – пояснив Скаршевський.
Зростання ВВП забезпечує, наприклад, роздрібна торгівля, яка, за підсумками першого кварталу, зросла на 8-10%.
«Але це відбувається, перш за все, за рахунок збільшення імпорту, а значить – зростає мінус у зовнішньоекономічному сальдо і валютний дисбаланс. Якщо в 2013 році він становив 3 млрд доларів, то в минулому році вже 12,6 млрд, а за 5 місяців цього року зріс ще на 13%. Все це підвищує вразливість гривні», – попереджає Скаршевський.
Як спекулянти обвалили долар
Втім, за словами Олексія Куща, одних зовнішніх чинників – явно замало для пояснення такого курсу гривні.
«Економічно обгрунтований курс має бути 28 гривень за долар, а не 25,5», – говорить економіст.
На його думку, набагато більший внесок у зміцнення нашої валюти внесли іноземні покупці облігацій внутрішньої держпозики.
«Мнфін будує свого роду піраміду з ОВДП, розміщуючи короткі позики на 3-6 місяців під рекордні відсотки – до 20% річних. Це забезпечує профіцит спекулятивного долара – щоб купити гривневі ОВДП нерезиденти активно здають валюту», – пояснює Кущ.
За останній рік обсяги вкладень в ОВДП зросли вдесятеро – до 55 млрд гривень.
9 липня Мінфін провів чергове розміщення на 6 млрд гривень. За останні два місяці, за даними Блінова, збільшення портфеля іноземців в ОВДП становить близько 3 млрд гривень (110-120 млн доларів) в тиждень. «Причому позитивні новини поступово збільшують обсяг коштів, що заходять в Україні», – стверджує він.
Кажучи про «позитивні новини» Блінов має на увазі, зокрема, розміщення єврооблігацій на суму 1 млрд євро Міністерством фінансів і на 500 млн доларів «Укрзалізницею».
«Це фактично зняло будь-які сумніви в здатності уряду і держкорпорацій платити за зовнішніми боргами до кінця 2019 року. Мінфін повідомив про те, що у нього на рахунках понад 3 млрд доларів, а цього більш ніж достатньо для проходження пікових виплат у вересні, в т. ч. першого погашення реструктуризованих в 2015 році єврооблігацій. До того ж, вікном на ринку запозичень можуть скористатися й інші держкорпорації, які потребують валюту, перш за все «Нафтогаз», який вже приступив до відповідного роуд-шоу (серія виїзних зустрічей з інвесторами для просування цінних паперів на ринок, – ред.). Це зняло всі підозри на рахунок того, що нова українська влада може оголосити дефолт. Адже, коли в травні про дефолт заявив бізнесмен Ігор Коломойський, то курс відразу ж девальвував до позначки 27,20 гривень за долар», – пояснив Блінов.
Разом з тим, багато економістів говорять про ризики «піраміди ОВДП».
«У пастку потрапив, зокрема, Нацбанк – він не може зараз радикально знизити облікову ставку, яка фактично заблокувала кредитування бізнесу і вбиває економіку. Адже держава не встигає погасити одні борги по ОВДП, як нерезиденти вже приходять за іншими. І, щоб підтримувати цю систему, потрібно постійно розміщувати все нові і нові позики під високі відсотки», – пояснює Кущ.
Дешевому долару дали термін
На думку Скаршевський, жадібність спекулянтів може зміцнити гривню до 24-25 грн за долар. Але, як тільки вони почнуть масово йти з нашого ринку, є ризик стрімкого зростання курсу.
«У липні минулого року, коли нерезиденти почали фіксувати прибуток і виводити його з України, за два тижні долар подорожчав на 2 гривні. Але тоді в ОВДП було 200 млн доларів, а зараз – 2 млрд. Тому девальвація може виявитися ще більш масштабною, ніж в минулому році», – вважає Скаршевський.
Серед факторів, які можуть спровокувати «втечу» власників ОВДП, експерти називають, зокрема, підвищення облікової ставки ФРС США. Це змусить інвесторів зменшити вкладення в ризиковані ринки третіх країн. Крім того, паніку можуть спровокувати і внутрішні чинники, наприклад, політична нестабільність. А з огляду на майбутні вибори, таку ймовірність не можна повністю виключити.
«Спровокувати відкат курсу зараз може будь-який «чорний лебідь» – чи то зміна ситуації на сировинних ринках, чи то політичні ризики. І тоді курс долара відразу ж повернеться до економічно обґрунтованого рівня у 28 гривень», – говорить Олексій Кущ.
«Курс долара почне рости восени через закупівлю енергоресурсів напередодні нового опалювального сезону, тоді як експорт аграрної продукції ще не вийде на пікові показники. Плюс – населення восени завжди збільшує обсяги придбання валюти», – пояснив Данило Гетьманцев.
«Імовірно, в 2019 році зміна тенденції на валютному ринку співпаде з традиційним закінченням весняно-літнього сезону надлишкової пропозиції долара. Але при цьому необхідно розуміти, що зовнішньоекономічна кон’юнктура вкрай мінлива в силу ризику масштабних торговельних воєн і з високою точністю передбачити сплески попиту і пропозиції неможливо. Національний банк сьогодні не викривляє тенденції, що склалися на ринку, помітно пом’якшуючи лише амплітуду коливань. В останні тижні регулятор викуповує не менше 2/3 надлишкової пропозиції іноземної валюти», – пояснив Блінов.
На думку Скаршевського, в серпні-вересні долар досягне запланованого в бюджеті середньорічного курсу в 28,2 гривні. Втім, якщо, як і передбачають експерти, вдарить світова криза, гривня почне знецінюватися набагато швидше і цілком може впасти до 30 гривень за долар, а то і нижче.
При цьому, за словами Віктора Скаршевського, занадто дешевий долар вже шкодить бюджету. «40% надходжень залежать від валютного курсу – це імпортний ПДВ, ввізне мито, акцизи та інше. Тому зниження курсу б’є по дохідній частині. Наприклад, вже третій місяць поспіль є помітний провал з митних зборів. Так що в такій сировинної економіки, як наша, однаково небезпечні як девальвація, так і ревальвація», – підсумував він.
«Дешевий долар невигідний експортерам, оскільки вони втрачають валютну виручку. Але в той же час вони можуть закупити за більш дешевими цінами імпортні товари. Аналогічно держава може заощадити на критичному імпорті», – додав Гетьманцев.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 5

Навуходоносор
Показати IP
10 Липня 2019 21:43
Значит надо ждать резкого падения гривны. Сколько раз все это уже было!

Рекс
Показати IP
11 Липня 2019 07:19
То Порошенко напевно нашоколадив....

Ххх
Показати IP
12 Липня 2019 13:43
Просто бабло в офшори перестали виводити.

Матвей
Показати IP
30 Липня 2019 09:23
Как не крути, основной фактор, что поясняет то, что происходит, это побег диктатора-мародёра Порошенко!

шшш
Показати IP
1 Серпня 2019 17:17
Доллар растет - цены растут, доллар падает а цены все равно растут
Українці назвали сфери, де найчастіше вимагають хабарі
Сьогодні 07:42
Сьогодні 07:42
Волинянина, який заволодів чужою карткою і розраховувався нею, оштрафували на 5100 гривень
Сьогодні 07:15
Сьогодні 07:15
ООН озвучила невтішний прогноз щодо врожаю в Україні
Сьогодні 06:46
Сьогодні 06:46
Неможливе можливо: дуже рідкісна черепаха вперше стала мамою у віці близько 100 років
Сьогодні 00:12
Сьогодні 00:12
8 квітня: свята, події, факти. Заклали Успенський собор у Володимирі, запатентовано першу пожежну драбину
Сьогодні 00:00

Сьогодні 00:00
Зірку «Гри в кальмара» засудили за сексуальні домагання
7 Квітня 2025 23:43
7 Квітня 2025 23:43
50 тисяч штрафу, автівку конфіскували: лучанина судили, бо п’яним спричинив ДТП
7 Квітня 2025 23:24

7 Квітня 2025 23:24
Німеччина більше не лідер серед країн ЄС за кількістю заявок на притулок
7 Квітня 2025 23:05
7 Квітня 2025 23:05
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.