Чи «вип’ють» білоруси Світязь?

Незважаючи на півторарічну історію із Хотиславським родовищем, питання про те, що видобуток крейди може загрожувати Шацьким озерам, відкрито і досі. Черговий «раунд» переговорів відбувся минулої суботи, 27 лютого.
У приміщенні Волинської обласної ради відбулися громадські слухання, присвячені впровадженню білорусами проекту «Розробка крейдових покладів родовища «Хотиславське» в Малоритському районі Брестської області Республіки Білорусь. У слуханнях взяли участь науковці, журналісти, чиновники та представники громадськості..
Трохи історії
У минулому столітті уже була загроза втратити Шацькі озера. Кабінет Міністрів колишнього Радянського Союзу прийняв рішення про будівництво атомної електростанції у Шацькому районі. Проте після повторної оцінки уряд Радянського Союзу вирішив не будувати АЕС на Волині. Її збудували пізніше на території сусідньої Рівненщини.
А півтора роки тому, 18 вересня 2008 року заступник голови Шацької районної добровільної громадської організації «Зелений край» Петро Подубінський чи не перший раз публічно заявив, що Світязь може зникнути через видобуток крейди із Хотиславського кар’єру в Малоритському районі Білорусі.
Далі депутати Волиньради звернулися до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо ймовірного зникнення озер. 26 березня 2009 року Волиньрада отримала лист-відповідь, в якому йшлося про те, що видобуток крейди таки може мати негативний вплив на загальну екологічну ситуацію.
Через це Мінприроди України звернулося до Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь, щоб дізнатися що саме планують білоруси робити у Хотиславському родовищі і яким буде вплив на природу. Такі дані сусідня держава мала надати згідно міжнародного природоохоронного законодавства.
У квітні минулого року журналісти «Першого Національного» вирушили до Білорусі і на власні очі побачили, що кар’єр уже працює: на об’єкті були задіяні важка техніка, великі землерийні машини.
13 квітня 2009 року Посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко порадив дочекатися висновків українського-білоруської міжпарламентської комісії, котра була створена спеціально для оцінки розробки Хотиславського родовища та можливої загрози для Шацьких озер, а тоді вже піддаватися емоціям.
16 червня 2009 року заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України Дмитро Гурський повідомив Волинській обласні раді, що Мінприроди досі чекає від Міністерства природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Респуліки Бєларусь інформацію про наміри проведення господарської діяльності у Хотиславському кар’єрі. Разом з тим Мінприроди тоді запропонувало Волинській обласній раді «відновити в повному обсязі систему моніторингу в зоні впливу Хотиславського кар’єру, а також на території Шацького національного природного парку, що потребує фінансування в обсязі біля 300 тисяч гривень».
Скоріш усього, білоруси й  далі відмовчувалися, адже 27 липня 2009 року Мінприроди запропонувало білорусам обговорити загрозу Шацьким озерам. Посольство України в Білорусі надіслало ноту до МЗС Республіки Білорусь, щоб отримати відповідь. Білоруси пообіцяли відзвітуватися у серпні-вересні. Тоді йшлося про те, якщо сторони в межах обговорення проблеми не зможуть знайти спільного рішення, українська сторона звернеться до міжнародних інституцій, котрі покликані захищати водно-болотні угіддя міжнародне значення.
Українці чекали аж до листопада. Тільки тоді Міністерство природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь запросило волинян у грудні взяти участь в громадських слуханнях щодо подальшого використання родовища «Хотиславське».
Громадські слухання таки відбулися у грудні у будинку культури села Хотислав Малоритського району Брестської області. Йшлося про те, що якщо виникнуть непередбачувані наслідки, то, за запевненнями представників влади та фірми-розробника, роботи в кар’єрі будуть негайно припинені.
Білоруси зауважували, що негативних наслідків на флору і фауну не передбачаються, але відбудеться зниження ґрунтових вод. Українській стороні висновки науковців видалися непереконливими. Експерти із України наполягали на тому, що розробка родовища може призвести до незворотних процесів і навіть до зникнення окремих озер.
Уже у січні 2010 році сторони вкотре провели експертні консультації. Волиньраду в цей же час Мінприроди закликало провести оцінку впливу білоруських копачів корисних копалин на навколишнє середовище Волині.
3 лютого 2010 року Волиньрада висловила своє незадоволення результатами попередньої оцінки впливу на Шацькі озера. Зокрема, у висновках ради йдеться про те, що у звіті білоруської сторони відсутня належна обґрунтованість висновків. Також взагалі не відображений вплив на озеро Дружба, яке найближче розташоване до Хотиславського кар’єру з української сторони.
Наступним кроком у обговоренні проблеми стали громадські слухання, котрі відбулися на Волині 27 лютого.
Тільки цифри
Проект кар’єру передбачає, що його площа становитиме 100 гектарів, максимальна глибина видобутку крейди – 45 метрів. Тривалість видобутку крейди і піску триватиме понад 30 років. Опікується видобутком крейди ТОВ «Трайпл» та її дочірна компанія СЗАТ «КварцМелПром».
За рік роботи глибина кар\'єру вже досягла 12 метрів. Тутешні поклади піску та вапна вважаються найбільшими не лише в Білорусі, але й усій Європі. Хотиславський кар’єр у Малоритському районі Білорусі розміщений за 300 метрів до державного кордону і за 26 кілометрів від озера Світязь.
Озеро Світязь – найглибше в Україні. Його максимальна глибина досягає 58 метрів. Площа 25,2 кв км, довжина – 9,3 км, найбільша ширина – 8 км. Входить до складу Шацького природного національного парку. Його вода містить багато срібла, дуже швидко загоює рани, лікує шкірні захворювання. У серпні 2008 року озеро Світязь увійшло до сімки природних чудес України.
За ефектом лійки
Найбільша небезпека, котра може загрожувати каскаду Шацьких озер через добування крейди білорусами - зниження рівня ґрунтованих вод. Що може викликати обміління Шацьких озер. Озера мають карстове походження – утворилися у великий льодовиковий період і пов’язані із між собою.
За словами доктора біологічних наук, провідного наукового співробітника інституту гідробіології НАН України Йосипа Гриба, якщо трапиться щось із одним озером, то постраждають й інші. «Проколіть одну дірку внизу бочки, - витече все» - пояснює вчений. А територія, на якій розробляється кар’єр, розташована нижче, ніж Шацькі озера.
Щоб зменшити вплив Хотиславського родовища на довкілля, білоруси планують спорудити довкола кар’єру спеціальні канали, котрі допоможуть регулювати рівень води. Хоча завідувач сектором гідроекологічних обгрунтувань та прогнозування, екологічний аудитор ЦНДІКВВР Білорусі Віктор Музикін і зізнається, що білоруські спеціалісти не мають достатнього досвіду спорудження таких систем - усі подібні кар’єри постали на території сусідньої держави ще у 60-70-тих роках минулого століття, коли про захист довкілля на посиленому рівні не йшлося.
Окрім того, білоруси обіцяють обладнати дорогу, якою їздитимуть автомобілі із крейдою від родовища. Шлях має бути асфальтованим, аби крейда не потрапляла до ґрунту, а обабіч дороги буде висаджена стіна із дерев.
Жива природа може стати неживою
Ще однією бідою, яку може покликати до життя розробка кар’єру, можуть стати зміни у рослинному і тваринному світі краю, викликані тою ж зміною ґрунтових вод.
Безпосередньо на ділянці розробки крейдяного кар’єру тварин та рослин, що занесені до Червоної книги Білорусі, не виявлено – стверджують вчені.
Територія, що відводиться під кар’єр, являє собою шматок сільськогосподарських угідь і не несе особливої природоохоронної цінності.
Проте за 25-40 кілометрів від кар’єру знаходяться різноманітні заказники та пам’ятки природи. В ймовірній зоні впливу Хотиславського кар’єру таки було виявлено 7 видів рослин та 6 видів тварин, котрі занесені до Червоної книги сусідньої держави.
Завідувач сектору моніторингу рослинного світу Інституту експериментальної ботаніки імені В.Ф.Купревича НАН Білорусі Олександр Суднік стверджує, що особливого впливу на тваринний та рослинний світ від видобутку крейди не буде.
Науковці із сусідньої держави розповіли, що територія поруч із Хотиславським родовищем в свій час уже постраждала від меліорації. Тому вплив кар’єру буде незначним  у порівнянні із розтягнутим у часі процесом осушення.
Вчені з-за кордону вважають, що до 2040 року близько 700 гектарів лісу навколо родовища і так зникнуть. Протягом цих тридцяти років дерева досягнуть своєї зрілості і будуть зрубані, незалежно від можливого впливу родовища.
Звісно, ліс біля кар’єру буде сохнути через зниження ґрунтових вод, проте, мовляв, яка різниця, його ж і так вирубають?
Українські вчені не сумніваються у впливі видобутку крейди на зовнішнє середовище. Завідувач Шацької міжвідомчої науково-дослідницької екологічної лабораторії Володимир Кошовий каже, що від зниження рівня ґрунтових вод можуть постраждати унікальні вільхові ліси, котрі ростуть у Поліській зоні. Зниження води на 30-40 сантиметрів, а тим паче, більш ніж на метр, призведе до поступової деградації цих зелених насаджень.
Сосновим лісам теж не пощастить, у них зникнуть цілі поля чорниці, а натомість виросте вереск. Доктор технічних наук Леонід Муравський назвав вплив на довкілля через видобуток крейди «точковим вибухом для природи».
Доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник інституту гідробіології НАН України Йосип Гриб вважає, що навіть півметрового зниження рівня підземних вод достатньо для значного впливу на довкілля. Він зауважує, що поблизу Хотиславського родовища можуть зникнути гриби.
Хоча білорус Олександр Суднік переконаний, що якщо рівень ґрунтових вод таки знизиться, то гриби не тільки не зникнуть, а їхня кількість значно збільшиться – вони полюблять більш сухі ґрунти.
А тепер – про гроші
Від змін у довкіллі можуть постраждати жителі волинських сіл поблизу Світязя. Адже якщо зникнуть чорничники у соснових лісах – жителі позбудуться одного з найпоширеніших промислів.
Та й, зрозуміло, що коли обміліє каскад Шацьких озер, Волинь позбудеться і натовпу відпочиваючих, котрих зараз приваблює Світязь.
Білоруси планують видобувати крейду поки що на чверті Хотиславського кар’єру. Попит на крейду зумовлений тим, що в Білорусі діє спеціальна державна програма, котра опікується будівництвом, а крейда є основою для малобюджетних будівельних матеріалів. Крейда у Хотиславському родовищі – високої якості, що дозволяє використовувати її також у хімічній, лакофарбовій промисловості, медицині, для розкислення ґрунтів і виробництва комбікормів у сільському господарстві.
Помічник генерального директора ТОВ «ТРАЙПЛ» Ігор Сидельніков зауважує, що підприємство розраховує на мінімальну низьку додану вартість продукції. Мовляв, Хотиславське родовище – це соціальний проект, адже країна отримає недорогі будматеріали.
Старший науковий співробітник Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України Юрій Тищенко стверджує, що крейда із родовища не окупиться, оскільки для її добування використовуватимуться мільйони кубометрів води, якщо Хотиславське працюватиме як планується із 2010 по 2040 рік. Тож для видобутку крейди можуть використати заледве не третину водних запасів області.
І що далі…
Результатом громадських слухань, що відбулися у Волиньраді 27 лютого 2010 року став… протокол засідання. Так, було вирішено створити єдину систему спостережень, тобто моніторинг в зоні можливого впливу Хотиславського кар’єру. Система моніторингу має передбачити дослідження особливостей підземних і поверхневих вод, спостереження за рослинами, тваринами. Планується, що це будуть точкові пункти спостереження, де працюватимуть біологи та гідрологи.
Говорили на слуханнях і про те, що мусить бути розроблений механізм відшкодування Білоруссю збитків,  якщо ті виникнуть через розробку кар’єру в Хотиславі. Проте на основі яких законодавчих актів це зробити – учасники слухань так і не придумали.
А от звичну схему «слухаймо громадськість» на суботньому заході передбачити не забули. Було заявлено, що кожен волинян може дати оцінку можливим загрозам розбудови другої черги родовища «Хотиславське» на території сусідньої Республіки. До обласної ради протягом наступних шести днів можна подавати пропозиції та зауваження, що стосуються цієї справи. Усі вони будуть опрацьовані і включені до протоколу громадських слухань – пообіцяв головуючий на громадських слуханнях начальник державної екологічної інспекції у Волинській області Олег Кіндер.
Підсумки громадських слухань мають бути затверджені на черговій сесії Волиньради. Потім на міжурядовому рівні відбудуться консультації між спеціалістами з обох держав.
Олена КУЗЬМИЧ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---