Богдан Шиба: «Щоб владу шанували інші, вона повинна шанувати сама себе»

У цій  тезі мер обласного центру Волині мав на увазі центральну українську владу, яка по вуха загрузла у внутрішніх протистояннях.  А чи дозволяють можливості, обставини і вчинки луцькій міській владі поважати себе, а, відповідно, мати повагу від інших? В ексклюзивному інтерв’ю Луцького міського голови «Волинським Новинам» – коментарі цікавих подій та заяв.
 
– Богдане Павловичу, на останній сесії міськрада прийняла цільову програму, що передбачає підтримку культурної спадщини міста. Відомо, що будь-яка програма не має сенсу без реального фінансування. В той час, як органи місцевого самоврядування нарікають, що їм через кризу ледве вистачає коштів на зарплату та енергоносії, Ви виділяєте фінансування на збереження спадщини. В Луцьку немає кризи чи програма «дута»?
 
– А хто нас буде питати: є криза чи нема? Ми взагалі не припинили фінансування жодної з програм. Для того, щоб продовжувати ці роботи по місту, ми здійснили емісію муніципальних облігацій і 50 мільйонів гривень використаємо на інфраструктурні об’єкти. Тобто не на проїдання, а на розвиток. Я маю на увазі реконструкцію теплопостачання і гарячого водопостачання, на будівництво доріг, звершення програми «Дахи» і, так само, на облаштування спортивних майданчиків. Звичайно, ми не можемо обминати старого міста. Хоча це – функція держави і вона мала б опікуватися цим. А нам потім ще й доведеться пояснювати прокурору, чому ми з міського бюджету фінансуємо такі заходи, але ми нікуди не подінемося. Якщо навіть у цьому році не вдасться фінансувати цю програму, то з початку 2010 року ми будемо обов’язково виділяти кошти на реконструкцію Старого міста.
 
– І що саме плануєте реконструювати?
 
– Там так само зношені комунікації, у будь-який момент можуть бути аварії. Треба провести ревізію всіх комунікацій, поправити дорожнє покриття. Я вважаю, що у Старому місті не варто класти асфальту, а використовувати для дорожнього покриття лише бруківку. Є в нас ще кілька об’єктів, котрі не ремонтуються багато років. Це і будинок Пузини зокрема. Надії на державний бюджет немає, а тому це треба робити з міського бюджету.
 
– А чи буде міська рада писати проекти для залучення позабюджетних коштів для реконструкції старого міста?
 
– Так.
 
– Абсолютно переконана в тому, що реконструкція Старого міста чи дії, пов’язані зі збереженням історико-культурної спадщини, – дуже важлива і потрібна місія, але мені не зрозуміло, яким чином місто, яке у той час, коли бере кредит для погашення боргів НАК «Нафтогазу», дозволяє собі планувати подібні видатки, які дійсно повинні здійснювати в рамках державних програм?
 
– Кредити для погашення боргів «Нафтогазу» ми беремо для  «Луцьктепла» і підписуємо з цим підприємством договір поруки, що розрахунки за цими кредитами буде проводити підприємство «Луцьктепло». Якщо ж саме підприємство візьме такий кредит, то буде відсоток не 18,5% річних, а 40%. Крім цього, підприємство буде змушене віддати під заставу все, що має. Тоді виникає дуже серйозна небезпека, що підприємство може бути кимось прибране до рук. Адже всі ми знаємо про важкий фінансовий стан НАК «Нафтогазу». Як далі розвиватимуться події, невідомо. У випадку, якщо почнуться якісь процедури банкрутства, то потім може в когось виникнути бажання позабирати все те майно, яке було в заставі. Я такого ризику майном міської комунальної власності не можу допустити. Міськрада бере через себе кредити тільки тому, що це фактично без застави і під низьку процентну ставку. Але, наголошую, платити по цих кредитах буде «Луцьктепло».
 
– Чи зростуть тарифи на тепло для населення?
 
– Вони є економічно обґрунтованими і підстав для підвищення немає.
 
– Ви зробили публічну заяву про те, що голова облради Анатолій Грицюк має перед вами вибачитися...
 
– ...Я не робив такої заяви.
 
– Назвемо це не заявою, а висловлюванням чи реплікою...
 
– ...Це була офіційна заява інформаційно-аналітичного центру «Луцьк». Я особисто ніяких заяв не робив з цього приводу.
 
– Тобто особисто Ви вибачення від голови облради не вимагаєте?
 
– Я взагалі не коментую цього випадку.
 
– Тоді прокоментуйте заяву згаданого вами центру. Він має повноваження робити подібні заяви без Вашого відома?
 
– А чому ви в цьому сумніваєтесь? Це офіційна установа, яка зробила заяву.
 
– Як Ви оцінюєте нинішні стосунки з головою облради Анатолієм Грицюком?
 
– На превеликий жаль, у нас немає ніяких стосунків, хоч мали би бути.   
 
– Чому був звільнений із посади ваш колишній заступник Святослав Зелінський?
 
– Він написав заяву, а я її підписав. Це було його власне бажання.
 
– У вас не було конфліктів?
 
– Які можуть бути конфлікти між міським головою та його заступником?
 
– А Вас влаштовувала робота пана Зелінського на посаді заступника.
 
– Про це пізно говорити.
 
– Нещодавно Борис Клімчук в інтерв’ю нашому виданню напівжартома заявив, що балотуватиметься в мери Луцька. Якою була Ваша реакція на цю інформацію?
 
– Нормальна була реакція. Я вважаю, що має бути багато претендентів і вони мали би починати щось робити та вкладати в місто кошти.
 
– Хто, на Вашу думку, складе Вам конкуренцію під час майбутніх виборчих перегонів?
 
– Думаю, буде багато кандидатів. Я не задумувався над тим. Я не буду розробляти окремої програми підготовки до виборів, а постараюся виконувати належно свої обов’язки та заплановані програми. Лучанам видніше.
 
– Чи велика сума коштів бюджету Луцька зберігається на депозитах «Західінкомбанку». Яким чином обласна рада буде виходити з ситуації, пов’язаної з нинішніми проблемами цієї установи?
 
– Там було біля трьох мільйонів гривень. По них є рішення суду про примусове стягнення. Ці кошті будуть повернуті у бюджет міста. Сподіваюся, що у нас ще правова держава. Ми всіх вимог законодавства дотрималися, маємо судові рішення і виконавчі приписи.
 
– Чи буде міськрада розміщувати депозити в комерційних банках після цієї історії?
 
– Ви з таким оптимізмом запитуєте... Ніби ми в момент кризи не живемо.
 
– Ви на початку інтерв’ю також відносно кризи не демонстрували песимізму. Криза буде не завжди, та я й запитувала про ставлення до розміщення бюджетних коштів на депозитах комерційних банків після конкретної неприємної історії, яка, як Ви самі сказали, закінчилася судовим позовом.
 
– Я думаю, що це – не головна історія, яка нас має вчити. Страшніша історія –це те, що криза загострилася тоді, як зовнішніх причин для неї не було. Адже фінансова система України не інтегрована у світову фінансову систему. Ця криза наша – доморощена. Думаю, важливіше розібратися , чому так сталося і чому від цього страждає вся економіка і всі громадяни України. Тому пропоную відмовитися від дискусії, де ми відкриватимемо депозити, коли з’являться гроші.
 
– Головою наглядової ради «Західінкомбанку» є Василь Гаврилишин, якого обрали депутатом міськради. Сьогодні проти нього порушено кримінальну справу. В суді слухається справа стосовно іншого депутата – Дмитра Москвича. Обидва – під вартою. Чи не забагато таких прикрих випадків для такої нечисельної міської ради, як Луцька?
 
– Мене дивує, чому в такій великій Верховній Раді, про яку так багато пишуть і називають суми, немає жодної гучної справи. Мене так само дивує, чому на інших рівнях немає гучних справ. А вам здається, що тільки в Луцькій міській раді два депутати робили щось злочинне? Я – Луцький міський голова, а не голова Луцької міської ради. Міськрада – це один орган самоврядування, а міський голова – інший.
 
– Чи вдалося до кінця вирішити проблему заборгованості зарплати працівникам Луцького підприємства електротранспорту?
 
– Ситуація не буде врегульованою доти, поки не будуть в повному обсязі надходити субвенції на пільгове перевезення пасажирів для цього підприємства. В минулому році з 12 мільйонів потрібних коштів з держбюджету поступило тільки половина. Частину ми перекрили коштами міського бюджету. В цьому році такої можливості немає, а тому виникла заборгованість по зарплаті. В травні поступила сума, якої бракувало, і було виплачено зарплату за два місяці. Як буде далі? Я не можу нічого гарантувати, бо не знаю як надходитиме субвенція.
 
– Головне фінансове управління ОДА у травні  перерахувало суму, про яку Ви  говорили, Луцькому підприємству електротранспорту, в той же час майже не було компенсацій за пільгові перевезення іншим перевізникам. Це справедливо, з Вашої точки зору? Як Ви гадаєте, в інших містах і районах Волині пільговики користуються послугами транспорту і чи заслуговують інші перевізники на кошти державної субвенції, які їм так само гарантовані законом?
 
– А чому ви так протиставляєте? До чого луцькі водії до ковельських пасажирів?
 
– Я не вважаю це протиставленням. Ковельським перевізникам варто компенсувати з державних коштів за пільгові перевезення?
 
– Якщо держава не виділяє достатніх коштів, то винні луцькі водії?
 
– Ви відповідаєте запитанням на запитання. Мені цікаво почути Вашу думку стосовно того, яким чином варто розподіляти державну субвенцію, яка надходить не у повному обсязі. І в цьому не винні ні луцькі, ні ковельські водії, але пільгові категорії населення користуються послугами тих та інших?
 
– Я вважаю, що субвенція з держбюджету повинна надходити в повному обсязі. Тоді не буде суперечки, а вистачатиме усім.
 
– Ваше ставлення до ідеї запровадження адресної допомоги пільговим категоріям населення?
 
– Позитивно.
 
– Але за таких умов, скажімо, підприємству електротранспорту не доведеться нарікати на недостатні надходження субвенцій. Ви вважаєте, що фінансові проблеми міського підприємства електротранспорту пов’язані лише з неналежним фінансуванням з держбюджету?
 
– А ви вважаєте, що не так?
 
– Чи ефективною, на Ваш погляд, є господарська діяльність згаданого підприємства? Коли питання заборгованості по зарплаті на ЛПЕ обговорювалося на сесії облради, то звучали пропозиції депутатів про необхідність проаналізувати, наскільки грамотно здійснюється менеджмент на цьому підприємстві. Про те ж саме говорив депутат Луцької міськради Андрій Козюра в прямому ефірі «Аверсу». Не варто забувати, що підприємство має досить прибуткові автобусні маршрути.
 
– Моніторинг проведено і всі причини з’ясовано. Не треба шукати кішку в темній кімнаті, особливо тоді, коли її там нема. Не забувайте, що у країні криза, і вона так само зачепила це підприємство. Чомусь ніхто не говорить про те, що багато підприємств скоротили людей, зупинили виробництво… Чому різне ставлення до приватного підприємства і комунального, бо об нього можна витерти ноги? Бо воно працює відкрито і прозоро? Платить легальну зарплату? Несе весь тягар податкового навантаження. Тільки за перший квартал цього року тролейбусне управління заплатило 1,8 мільйона у Пенсійний фонд. Якщо всі податки сплюсувати, то вийде сума, яка перевищує 3 мільйони гривень. Деякі інші підприємства взагалі не платять податків.
 
– Якщо підприємство переживає складну фінансову ситуацію через погане надходження субвенції і зобов’язання по лізингу, то скажіть, будь-ласка, яка логіка в тому, що сьогодні відкривається філія цього підприємства – «Служба автомобільних перевезень Луцького підприємства електротранспорту»?
 
– Щоб ви не мали підстав казати, що причиною кризи на підприємстві є створення підрозділу автобусних перевезень. Яке, до слова, працює відкрито, створено 300 робочих місць. Філія відкривається для того, щоб не було зловживань. Вона не буде юридичною особою. Просто буде окремий облік для електротранспорту та автобусного транспорту.
 
– Ваші опоненти стверджують, що філія може створюватися для того, щоб створити сприятливі умови для подальшої приватизації...
 
– Я цього не буду коментувати. Це – діагноз того, хто це казав. Висмоктаних з-під пальця заяв я не коментую. Засновником підприємства є Луцька міськрада і без її рішення нічого не може відбутися. Сьогодні підприємства треба не приватизовувати, а реприватизовувати. Ми додатково створюємо комунальні підприємства.
 
– Зараз місто готується до затвердження генерального плану забудови і триває процедура обговорення. Нещодавно була заява голови Луцької районної ради Богдана Пруса про те, що цей генплан не погоджувався з наближеними до обласного центру сільськими радами, які, з його слів, уже мають свої плани забудови. Прокоментуйте цю ситуацію.
 
– Процедура узгодження генплану відбувається згідно з законодавством, що регулює сферу містобудування. Я не бачу жодних порушень. Богдан Прус каже, що всі населені пункти навколо Луцька мають генеральні плани...Я поки не бачив ніяких.
 
– Хто з ким мав би погоджувати такий план, із Вашої точки зору?
 
– Ви не слідкуєте за подіями. Півроку тому відбулася презентація в облраді та облдержадміністрації проекту генерального плану і почалася процедура узгодження. Керівництво Луцького району було присутнє на тій презентації, представники територіальних громад, що межують із Луцьком, – також.
 
– Тоді ні в кого не було ніяких претензій?
 
– Підчас процедури обговорення мають звучати пропозиції, а не претензії. Нам жити поруч, мають бути узгодження, а не пози.
 
– В одному з інтерв’ю Ви казали, що будете вести перемовини з наближеними сільськими радами щодо виділення землі для багатоповерхової забудови і фактично розширення меж Луцька...
 
– Сільські ради на цю пропозицію не відгукнулися. Далі говорити про це нема підстав.
 
– Коли буде затверджено генплан?
 
– Як будуть готові усі матеріали. Скільки часу це займе? Може, з місяць.
 
– Межі Луцька будуть змінені?
 
– Практично ні. За сучасними розрахунками проектувальників підстав для розширення міста немає. Збільшення кількості житла має бути за рахунок реконструкції кварталів існуючої старої малоповерхової забудови та ущільнення забудови в середині міста. Ні на які додаткові землі Луцьк не претендує.
 
–Чи планується промислова забудова згідно з цим генпланом?
 
– Резервні території для промислової забудови не передбачаються, тому що в нас достатньо території колишніх недіючих підприємств.
 
– Яким чином використовуватимуться водойми в районі Ковельської, які фактично стали болотами?
 
– Ми будемо відновлювати і ставки, і русла річок. Я не маю права ризикувати природнім багатством міста та екологією.
 
– Парки і сквери також залишаться?
 
– Планом передбачено їхнє розширення.
 
– Що планується робити з ветхим фондом. Скажімо, дуже багато старих забудов у тому ж таки районі Ковельської. А це – ворота міста. Іноземці заїжджають до Луцька по цій вулиці також.
 
– Там дуже мало будинків, де ніхто не живе...  Згідно з генпланом, там планується малоповерхова забудова.
 
– А чи планується збільшення кількості дитячих та спортивних майданчиків?
 
– Вони будуть у кожному дворі багатоповерхових житлових будинків. Там вистачає території. Просто зараз там розміщено багато гаражів та інших споруд, а мали б бути дитячі майданчики. Ми їх будемо поетапно облаштувати. Є проблема з недостатньою кількістю облаштування спортивних споруд. Навіть в цьому році плануємо побудувати кілька універсальних спортивних майданчиків.
 
– А окрім цього, що планується зробити в місті для пропаганди здорового способу життя та розвитку дитячого спорту. Зараз багато розмов про шкідливість ігрових автоматів. Чи має місто намір, забравши дітей від ігрових автоматів, запропонувати гідну альтернативу?
 
– Ми маємо затверджену програму облаштування спортмайданчиків. Головне, щоб дітям були створені умови для заняття фізкультурою і спортом. Більш спеціалізовані спортивні споруди варто будувати поблизу шкіл, бо треба, щоб було кому доглядати за ними. Підрозділ «Спорт для всіх» недостатньо кваліфікований для цього.
 
– Зараз триває міжнародний дитячий тенісний турнір під Вашим патронатом. Яким чином вдалося залучити кошти для цього заходу?
 
– Ми проводимо багато заходів: і спортивних, і культурних. Знаходяться благодійники і меценати. В бюджеті коштів, на жаль, немає. Є багаті люди, які хочуть, щоб спорт розвивався.
 
– Найближчим часом планується провести подібний захід?
 
– Мені складно відповісти, бо я не знаю, що буде до кінця літа. Ми планували низку серйозних заходів, Але будуть вноситися корективи, бо може так статися, що в серпні-вересні не лише бюджет не матиме грошей, а й підприємства та підприємці. Без матеріальної бази складно проводити серйозні заходи.
 
– Це пов’язано з виборами?
 
– Та ні. Навпаки, як будуть вибори, то хтось приїде з грішми і можна буде когось розкрутити. Я за те, щоб кожна партія чи кандидат замість того, щоб витрачати гроші на що-небудь дурне, провели дитячий спортивний турнір чи музичний фестиваль.
 
– Ви претендуватимете на мандат народного депутата України на наступних виборах? Якщо так, то у списках якої політичної сили?
 
– Ні, я не хочу. Але якщо це буде дуже комусь треба...  (сміється) Насправді мене це не цікавить.
 
– Чи спостерігали за фіналом Кубка UEFA, де тріумфував український клуб «Шахтар»?
 
– Дивився по телебаченню і вперше в житті вболівав за «Шахтар». Я все життя вболіваю за київське «Динамо» – років 40 і років 25 – за «Волинь». Дуже переживав програш «Динамо» у півфіналі Кубка UEFA, але я був задоволений, що все одно український клуб потрапив до фіналу.
 
– У минулому році Кубок виграв російський «Зеніт», де грає лучанин Анатолій Тимощук. Він став Почесним громадянином міста Луцька. У «Шахтарі» також є лучани. Вони матимуть таке ж звання?
 
– Вони не дуже признаються до Луцька. Якщо вони захочуть сюди приїхати та привести той Кубок... Та хоч би признавалися...
 
– Позив від того, що український клуб виграв престижний європейський  Кубок, здатний перекрити негативні наслідки у формуванні іміджу України в Європі через наші внутрішні протиріччя чи такі скандали, як нещодавно з Луценком?
 
– На жаль, ні. Про український футбол знають давно, в нього достатньо висока репутація в Європі та світі. А покращити державну репутацію загалом футболу не під силу. Випадок з міністром Луценком – одна з крапельок, яка показала, наскільки серйозні проблеми в української влади. Щоб владу шанували інші, вона повинна шанувати сама себе. На превеликий жаль, ми бачимо, що на всіх рівнях йде перманентна боротьба за владу навіть тоді, коли нема виборів. Якби політикою займалися тільки у вибори, було в дуже добре. Після виборів треба займатися роботою, її вистачає усім. У нас же тривають дискусії навколо Конституції та чинного законодавства. Треба спочатку стару Конституцію почати виконувати, а тоді дивитися, чи вона досконала. Всі критикують пропорційну систему. 10 років тому всі кричали, що погана мажоритарна система...
 
А може, не в правилах гри справа? В усьому винна тіньова політична система в державі. Партії фінансуються за рахунок тіньових грошей. Вплив на партії має не політична позиція і переконання, а ті, хто має фінансові важелі. В цьому винна не виборча система. Вихід із ситуації – детінізація політики та економіки. А головне – виконання Конституції. Ті, хто говорить, що люди обирають не тих, кого треба, просто ображають народ. Народ дуже мудрий, але ті, кого обирають, не поводяться так, як слід.
 
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---