Білоруський злив українського Світязю. ВІДЕО

Чи не вперше українсько-білоруські стосунки на межі конфлікту не через економічні аби політичні суперечності, а через проблеми екології. Волинське озеро Світязь та каскад лісових водойм можуть зникнути через розробку північними сусідами Хотиславського кар’єру. Принаймні, про це говорять українські вчені та політики.
Про це повідомляє ЗІК.
Натомість білоруси заперечують. Мовляв, подібної катастрофи не буде, а їх діяльність не нашкодить українським екосистемам, бо вживаються відповідні заходи.
Продовжили розпочате в 1993-му
Уперше про проект розробки Хотиславського родовища заговорили в 1993 році. Про це йдеться в документі, який надав перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Волині Олександр Романюк.
У 1994-му запроектовано та розпочато будівництво потужного комплексу по видобутку та виробництву будівельних матеріалів, в який входить кар’єр «Хотиславський» та виробничі потужності. За 4 роки через фінансові труднощі та протести екологів проект зупинили.
Протягом цього періоду волинські природоохоронні інстанції моніторили ситуацію щодо стану навколишнього середовища на українській території прилеглій до родовища.
«Були встановлені фонові показники щодо рівнів водних об’єктів, лісових угідь, ґрунтового покриву і фауни на прилеглих до нього територій», – йдеться у документі.
У 2009 році білоруське підприємство «Трайпл» відновило роботи над проектом. Наразі родовище використовують, аби видобувати крейду. Чи не найбільше занепокоєння у волинських екологів викликає розробка другої черги родовища, яка повинна сягнути глибини понад 40 метрів.
«Крейдяні» збитки України
Охоронці навколишнього середовища припускають, що розробка родовища може призвести до пересушення на території України 40 тисяч гектарів сільськогосподарських та лісових угідь. На їх думку, це може викликати зниження урожайності сільськогосподарських культур на 50%. В зону впливу кар’єру потрапляє 11 населених пунктів, в побутових криницях яких, ймовірно, зникне вода.
Доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України Йосип Гриб стверджує, що розробка кар’єру вже нанесла значних збитків Україні. «Знизився рівень води у Верхньо-Прип’ятській системі. Йдеться про зниження на 0,6 метра. Ми маємо проблеми з довкіллям і деградацією ґрунтів, вторинним заболоченням тощо», – розповів фахівець.
З його слів, підрахунки науковців підтверджують збитки обсягом 0,9 мільярда доларів. «Потрібно врахувати деградацію торф’яників, порушення травостою, порушення врожайності тощо», – додав вчений.
Якщо білоруси продовжуватимуть розробку Хотиславського родовища і дійдуть до глибини 45 метрів, на думку Гриба, це може змінити вигляд прилеглих до кар’єру українських територій. Зокрема зникнуть озеро Світязь та декількох інших водойм.
Науковець стверджує, що водойми у верхів’ї річки Прип’ять розташовані на карстових породах і, швидше за все, з’єднані між собою підземними каналами. «Тож коли білоруси почнуть відкачувати воду при розробці родовища – її рівень зменшуватиметься у волинських озерах», – відзначив Гриб.
Угоди підписали і не виконують?
Вченого підтримує депутат Верховної Ради Віктор Олійник. На його переконання, наслідки розробки кар’єру можуть бути катастрофічними. «Вони вже й сьогодні є», – стверджує нардеп.
Використавши свої депутатські права, він звернувся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова та секретаря РНБО Андрія Клюєва з пропозицією сформувати міжнародну комісію, яка займеться вивченням екологічних небезпек, що може становити Хотиславський кар’єр.
«Подібна діяльність становить небезпеку для екологічної безпеки нашої держави», – вважає Олійник.
«Тим більше і Україна, і Білорусь підписували міжнародну угоду про захист флори та фауни на природоохоронних територіях», – додав Олійник.
На його переконання, експертиза продемонструє реальну «картину» впливу на екологію. Також депутат розказав, ніби подібні експертизи проводили білоруси, але їх результати демонструють, що «по великому рахунку все харашо».
Вихід лише один?
Як стверджує Йосип Гриб, єдиновірний шлях вирішення проблеми – припинення видобутку. Водночас його дивує, що 30% коштів при реалізації проекту направляють на мінімізацію впливу на природу. На його переконання, такі умови – нераціональні. Мовляв, білоруські підприємці могли б розробляти подібні кар’єри на Україні, але без «екологічних» витрат.
Окрім цього, на думку науковця, зупинити роботу на родовищі можна шляхом передачі земель, на яких розташований кар’єр, до заповідного фонду. «Тоді б ніякої розмови про промислову діяльність не було б», – висловив думку вчений.
На думку нардепа Олійника, для залагодження проблеми потрібно максимально залучити міжнародну спільноту, аби гуртом тиснути на Білорусь та досягнути компромісних рішень, які захистять українську екосистему.
Під знаком радіації
До речі, торік член Білоруської соціал-демократичної партії «Громада» Валерій Лазаренков під час прес-конференції в Луцьку розповів, що у Малоритському районі Білорусі захороненні радіоактивні відходи, і чи не становить це додаткової загрози для екології – наразі не знає ніхто.
Тоді він заявив, що розробка кар’єру неможлива без спільної експертизи європейських екологів. Мовляв, лише тоді стануть відомі наслідки для навколишнього середовища обох держав.
Натомість Олійник сказав, що темою радіаційних відходів не цікавився. Також він не повідомив, чи займеться цим детальніше.
***
Зрештою нині все вирішуватиметься лише на дипломатичному рівні. Зі слів першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області Олександра Романюка, влада на місцях наразі «серйозно» вплинути на ситуацію не може.
Натомість Гриб стверджує, що діалогу через дипломатичні канали – недостатньо. На його переконання, все повинно вирішитися на «рівні президентів», за якомога ширшої участі науковців.
Довідково:
Кар’єр площею до 240 га та глибиною 35 м має загальний об’єм розробки 93 млн т піску та 117 млн т крейди розташований південніше населеного пункту Хотислав Малоритського району Брестської області. Розробка планується протягом 45 років. Кар’єр перетинатиме водоносні горизонти четвертинних та верхньокрейдяних порід.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---