Аварійну школу на Волині педагоги ремонтують із власної кишені

Скандал, що спалахнув у селі Осівці Камінь-Каширського району, дійшов аж до Кабінету Міністрів. Ще б пак: через критичний стан закладу батьки школярів бойкотували Свято першого дзвоника, інформує Волинь-нова.

Розгніваний прем’єр-міністр Микола Азаров порекомендував головному освітянину Дмитрові Табачнику звільнити начальника обласного управління освіти і науки Олександра Хомича і заступника голови ОДА з питань гуманітарної політики Олександра Курилюка. Однак чиновників не звільнили, лише догани їм оголосили. А далі в хід пішла «важка артилерія» - 6 вересня голова облдержадміністрації Борис Клімчук відвідав проблемний навчальний заклад, поспілкувався з педагогами та учнями і згодом запевнив, що будівництво нового приміщення розпочнеться 1 березня 2014 року.

Корпуси школи розкинуті по селу Школа в Осівцях з'явилася ще за часів Польщі, 1932 року, щоправда, називалася тоді «Ольблє Ляцька початкова». А з 1946-ого стала Осовецькою. Діти навчаються в чотирьох старих хатинках, побудованих у різні часи. Першокласники - на іншому кінці села - в дитсадочку, розташованому у новій двоповерховій будівлі.

Найкомфортнішим є четвертий корпус. Спочатку це був житловий будинок для молодих педагогів, а коли його мешканці виїхали чи збудували власні хати, районне начальство дозволило обладнати кабінети для 2 і 3 класів. Лише тут є бібліотека та внутрішній санвузол. А от їдальня - у старому приміщенні, до якого школярі мусять іти стежкою через спортивний майданчик.

«Якщо дощ – це півбіди, а якщо замете снігом - техпрацівники роблять дорогу і допомагають переводити дітей. Тоді дуже важко, – розповідає заступник директора Галина Митчик. – Нещодавно перевірка із санстанції визнала, що тепловий режим у класах відповідає нормі, але в деяких кабінетах недостатнє освітлення. Ми не маємо спортивного залу, хоча вже чотири роки здобуваємо перші місця з фізичної культури серед неповних середніх шкіл району. Наші учні цілий рік займаються на вулиці. З одного боку, це загартовує, але ж не всі мають однакове здоров’я. Тенісний стіл теж у дворі. А коли сильний вітер, то його переносять за корпус. У нас немає жодних умов для нормальної праці, усе тримається на ентузіазмі вчителів. До речі, із зарплати педагоги щомісяця викроюють гроші на школу. Різні суми, залежно від потреб, але іншого виходу немає. Цьогоріч батьки відмовилися здавати кошти на ремонт, бо, мовляв, якби не ремонтували, то влада швидше збудувала б нову школу. З фінансами допоміг районний відділ освіти».

Нині в Осівцівській школі навчається 191 дитина. Серед них – 19 першокласників (наступного року буде більше), у випускному дев'ятому – 27 учнів. Їх виховує 24 педагоги, серед яких чимало місцевих випускників. Щоб забезпечити або хоча б наблизити навчально–виховний процес до інформаційних технологій, учителі використовують на уроках власні ноутбуки. Комп’ютерного класу немає.

Майже 40 років влада годує обіцянками

«Якщо подивитися на вашу школу, то хто скаже, що у вас там щось може бути», – так ще у радянський період оцінювали роботу педагогів в Осівцях за зовнішнім виглядом школи. Але не вина вчителів, що влада 38 років обіцяє збудувати нове приміщення. Вони й далі навчають дітей. І хоча предметні олімпіади ще не закінчилися, але учні вже посіли 14 призових місць на районних змаганнях. На стіні біля одного з кабінетів грамота сповіщає про нові спортивні досягнення: «Нагороджується команда хлопців за І місце в естафеті 4х60 метрів серед учнів загальноосвітніх шкіл району з результатом 33.34 у 2013 році».

Серед випускників Осівцівської школи – заслужений будівельник України Петро Сомопал, власний кореспондент «5 каналу» в Харкові Людмила Сотник, суддя Львівського апеляційного господарського суду Марія Хабіб–Плясун, доцент романо–германських наук Лариса Гостур–Метчик, яка проживає в Потсдамі (Німеччина), де викладає англійську та німецьку мови.

«Я також здобула тут початкову освіту, а 1975 року прийшла на роботу. Цю школу закінчили два мої сини, онуки, а двоє з них ще навчаються. Скільки ж можна чекати на нове приміщення? Уже 38 років нам обіцяють, що в Осівцях буде нова школа. Невже ми забуті людьми і Богом?» – з болем у голосі запитує завуч Галина Митчик.

Виготовлену декілька років тому кошторисно–проектну документацію передали до Луцька на коригування, бо відтоді ціни на будівельні матеріали збільшилися. Старий фундамент експертна комісія визнала непридатним. Із нового 2014 року все в цій справі розпочнеться з нуля. Мало хто вірить, що побудують за один рік, але всі живуть надією. Тим часом батьки з острахом відпускають дітей на навчання і чекають їх додому живими і здоровими.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---