Анатолій Гриценко: «Нинішня влада – садомазохісти»

Лідер партії «Громадянська позиція», народний депутат Анатолій Гриценко, вирізняється в українському політикумі чи не найконструктивнішою і найфаховішою критикою дій влади. Разом з тим він закликає опозиційні партії об’єднуватись у єдину політичну силу, аби не розпорошувати голоси виборців на майбутніх парламентських виборах. Спілкуючись з волинськими журналістами, Анатолій Гриценко говорив і про енергетичну безпеку, і про проблему олігархії, і про реалії українського війська, і ще багато про що…

– Верховна Рада списала борги підприємств паливно-енергетичного комплексу перед державним бюджетом на суму понад 24 мільярди гривень. На Вашу думку це був вимушений крок держави чи таки «послуга» олігархам?

- Вважаю це абсолютно безвідповідальним, аморальним, цинічним вчинком. На місці Януковича я за жодних умов не підписав би цей закон.

Скажу більше – притягнув би до відповідальності тих урядовців, які його розробляли і вносили до парламенту. Показово, що цей закон приймався в цілому практично без обговорення за 15 хвилин.

- Поясніть, будь ласка, суть цього закону.

- Суть його полягає в тому, що обленерго, облгазам, теплокомуненерго, тим підприємствам, якими володіють мільярдери, олігархи, які фінансували виборчу кампанію Януковича, одномоментно списано 24 мільярди гривень.

А якщо врахувати списані взаємні заборгованості між цими підприємствами, то це майже 52 мільярди гривень.

На цьому фоні всі розмови щодо піклування про діток, материнство, дитинство втрачають будь-який сенс. Янукович таким кроком показав, що він не є гарантом конституційних прав 46 мільйонів громадян, а показав натомість, що він є гарантом збагачення і добробуту кількох олігархічних сімей – нічого більше.

- Не так давно у ЗМІ з’явилася інформація про те, що держпідприємство «Чорноморнафтогаз» придбало бурову установку вартістю у 250 мільйонів доларів за 400 мільйонів доларів. Ви якось будете на це реагувати?

- Так, я вимагаю від Януковича відсторонити від посади Міністра палива і енергетики Юрія Бойка на період проведення службового розслідування тієї оборудки, про яку стало відомо із журналістського розслідування, пов’язаного із закупівлею морської бурової установки в Сінгапурі.

Адже в результаті цієї оборудки втрати для країни склали 150 мільйонів доларів. За це треба відповідати.

Як народний депутат я днями спрямував звернення на ім’я Прем’єр-міністра Азарова, Генерального прокурора Пшонки і керівника головної фінансової інспекції з вимогою невідкладно провести в межах компетенції службове, прокурорське і фінансове розслідування цієї оборудки для того, щоб з’ясувати, хто за нею стоїть, яка особиста міра відповідальності міністра Бойка, і притягти винних до відповідальності.

Це не жарти. Важливе завдання насправді – диверсифікація надходження енергоресурсу для країни. На цьому пробують заробляти, причому в масштабах, небачених раніше. Це нахабство.

Всі пояснення Бойка з цього приводу, де він говорить, що ніби в рамках цієї суми за тендером буде закуплено не тільки бурова установка, а ще й якісь вертольоти, кораблі і так далі, то це все безпідставно, тому що рукописи не горять.

На сайті Мінекономіки є пакет тендерної документації, в якому чітко вказано, що предметом закупівлі була саме бурова установка. В умовах і в тендерній документації немає жодного слова про закупівлю вертольотів і кораблів.

Тобто міністр, якого спіймали на гарячому, а нагадаю державне підприємство «Чорноморнафтогаз» – це сфера управління саме міністра Бойка, має відповідати. І для того, щоб він не впливав на хід цих розслідувань, Бойко має бути відсторонений рішенням Януковича від виконання обов’язків Міністра палива і енергетики.

– Нині українські дипломати, політики ведуть переговори з ЄС щодо зони вільної торгівлі. Як ви вважаєте, чи готова Європа прийняти Україну і як швидко це відбудеться?

– Дійсно, Україна виходить на завершальний етап переговорів по підписанню угоди з ЄС про асоціацію і про зону вільної торгівлі. Це рішення є для України стратегічно важливим.

Після підписання цієї угоди рух до Європейського Союзу стане незворотним. І будь-які розмови про митний союз з Росією, Білоруссю, Казахстаном мають завершитись.

Це стратегічний вибір України, це не питання економіки і торгівлі, це питання наших цінностей і нашої стратегічної перспективи на десять років вперед, це питання європейських стандартів у нашій державі.

І саме тому, я вважаю, зараз треба об’єднати зусилля всіх – і влади, і опозиції, і суспільства – для того, щоб якомога швидше завершилися ці переговорні процеси, і щоб до кінця року ця угода була підписана, а як мінімум порахована.

Це вкрай важливо на фоні того, що в цей же самий період я очікую надзвичайно сильний тиск з боку Російської Федерації, пов'язаний, у тому числі, з її внутрішніми процесами. В грудні будуть вибори до Державної Думи, наступного року будуть обирати нового президента. І на фоні цих виборчих кампаній буде спокуса, думаю вона буде реалізована, відвернути увагу російських виборців від невирішених проблем в середині держави і переключити на зовнішній фактор – на Україну. Цей тиск треба вистояти.

– Після сутичок 9 травня у Львові Михайло Добкін заявив, що повезе туди 22 червня харківських ветеранів. Думаєте, знову варто чекати провокацій?

– Ми всі знаємо про ті провокативні дії, які завершилися конфліктом 9 травня у Львові. Я вважаю, що кожен на своєму місці повинен зробити все можливе для того, щоб не допустити повторення таких подій 22 червня, попри всі намагання влади спровокувати такі дії.

Ми чули відразу після 9 травня, як губернатор Харківщини Михайло Добкін заявив, що він повезе харківських ветеранів до Львова. На превеликий жаль, Янукович йому рота не закрив після цього і не зняв з посади. Губернатор має відповідати за свою територію і за людей, які на ній проживають, за економічний розвиток, дотримання закону, соціальні стандарти.

І Михайло Добкін мав би турбуватися про ветеранів, які живуть там. Переконаний, суспільство в умовах, коли влада діє, як бульдозер, нахабно краде і порушує закон, повинно об’єднуватися проти влади.

– Що дасть Україні позаблоковий статус, якого так хоче влада?

- Часто запитують, що таке позаблоковий статус України. Я можу сказати як професіонал у цій сфері, як людина, яка в армії прослужила понад 25 років, займалась професійно в науковому плані цією сферою. Можу сказати без перебільшення, що я у сто разів прочитав більше книжок з цієї галузі, ніж нинішній верховнокомандувач.

Так от, позаблоковий статус України – це абсолютна нісенітниця, нікому незрозумілий нонсенс. Я думаю, навіть тим, хто голосували за нього. Немає такого терміну, він надуманий. Є статус нейтральний, але статус нейтралітету надає ООН після виконання певних процедур. А Україні не пройти цих процедур. А позаблоковий статус – це, як кажуть в Одесі, «мєжду там і здєсь».

Якщо уважно подивитись, як діяв Янукович після ухвалення цього позаблокового статусу, то жодного стратегічного документу не було прийнято і у сфері національної безпеки, і у сфері воєнної безпеки, і стосовно розвитку армії. Жодних змін не було внесено. І слава Богу. Це все тимчасово, воно пройде.

Ніякого позаблокового статусу не може бути, тому що характер нинішніх загроз, які мають транскордонну, навіть трансконтинентальну ознаку, не дозволяє жодній країні, у тому числі нашій державі, бути позаблоковою, а простіше кажучи, не може бути «моя хата скраю». Жодна країна не може впоратись з наркотрафіком, створюються коаліції. Жодна країна не впорається з кібернетичною злочинністю, з поширенням зброї масового знищення. Всі ці та інші загрози потребують взаємної координації спільних дій. А в нас хтось вирішив, що Україна сама може впоратись з усіма загрозами зовнішньо-воєнного характеру. Дурниця абсолютна.

– Наскільки грандіозно, на вашу думку, держава має організовувати військові паради? На які свята?

– Військові паради можуть проводитися у трьох випадках. Перший – це кругла річниця, наприклад 20 років Незалежності. Другий випадок – це якщо від вітчизняної оборонної промисловості отримали власні системи озброєння, які варто показати людям для того, щоб показати рівень впевненості в тому, що армія розвивається належним чином і підняти рівень військово-патріотичного виховання. І третій випадок – як було у 41-му році – прямо на фронт.

Але коли армія у злиднях, то проводити парад, на який замахувався міністр Михайло Єжель, не варто. Він подав заявку до Кабміну додатково виділити йому для проведення параду 380 мільйонів гривень. Навіть Микола Янович сказав обмежитись тими 56 мільйонами, які виділені на поточний рік.

Я на місці президента провів би парад у такому мінімально витратному режимі, виставив кращі зразки техніки на Хрещатику для того, щоб пацани могли там полазити, сфотографуватись, щоб в них очі загорілись і щоб вони не втікали від армії, а хотіли служити. Виставити військові оркестри, при чому не тільки на Хрещатику, а й у міських парках. Так само зробити й в обласних, районних центрах, де є військові частини. Тобто зробити це для людей, а не для верховного командувача, який стоятиме на постаменті, коли за двадцять хвилин перед ним пройдуть сотні солдатів, а на те витратять десятки мільйонів гривень.

І я щасливий з того, що, коли я був Міністром оборони у 2005-2007 роках, не було жодного параду, бо ми займались військовою підготовкою.

– Крісло під міністром Єжелем хиталось неодноразово. Чи зможе він за власною ініціативою піти у відставку?

– Немає причин, які б змусили Єжеля піти зі своєї посади у відставку. Це абсолютно аморальна людина, яка навіть у ситуації, у якій їй натякають про це, він все одно тримається за своє крісло. І Єжель таке рішення не прийме. Таке рішення мав би прийняти Віктор Янукович, який ще 6 липня минулого року на засіданні РНБО був готовий прийняти це рішення. Але Єжель майже рік після того залишається на посаді, продовжує займатись фінансовими, матеріальними оборудками, а не армією. Єжель мав би вилетіти ще до міністра охорони здоров’я, інших міністрів. У Януковича є всі повноваження для того, щоб прийняти будь-яке кадрове рішення одноосібно в будь-яку секунду.

– У вас дуже багато антипрезидентської патетики, хоча напередодні виборів до Верховної Ради мала б бути антипарламентська…

– Я відповідаю за кожне своє слово, називаю ті факти, які вважаю абсолютно брутальним порушенням, які негативно б’ють по десятках мільйонів людей. Те, що я говорю про одномоментне списання 24 мільярдів – це не патетика. Про це не можна мовчати. Це неприйнято в будь-якій країні, це суперечить моїй системі цінностей.

Я брав участь у президентських виборах і одразу кажу: якби я був на місці президента, такого ніколи не було б. Моя позиція – я бачу, що треба діяти по-іншому і підказую як це треба робити.

– Як оцінюєте законопроекти про спрощену систему оподаткування?

– Мені приємно, що на 90% проект закону про спрощену систему, поданий Кабміном, це є мій законопроект, зареєстрований у 2009 році і відхилений. Це не питання права власності, копірайту чи плагіату. В мене ідей багато. До речі, так само вони вкрали ідею зі скасуванням техогляду, податкової міліції. Від себе хочуть давати, а не від опозиції. Ради Бога, аби воно впровадилось в життя.

Такий законопроект має шанс бути прийнятим. Єдине, що він показує. Я якось говорив на одному радіо про садомазохістський характер цієї влади. Вона діє, як садист, розмазує його, розчавлює, змушує закривати підприємства, шукати якісь інші форми. Втрачаються робочі місця.

За період роботи уряду Азарова втрачено 20% робочих місць. Наїлися критики, тепер вирішили повернути ту систему. Таке враження, що їм подобається, що їх б’ють, бо вони зробили помилку, виправляють яку з великим запізненням. Нарвалися – відкликали, знову внесли – відкликали. Тепер внесли після так званого «всенародного обговорення». Все одно теж саме.

Тігіпко якось казав, що якщо парламент не прийме його пенсійну реформу, то він піде у відставку. Краще б пішов, це було б дешевше для країни і простіше для мільйонів наших жінок. Вони б йому тільки аплодували, щоб більше не вестися на такі популістські обіцянки. Коли Янукович йшов на вибори, він не обіцяв підвищення пенсійного віку, він не обіцяв, що спише 24 мільярди олігархам, він не обіцяв, що його міністри будуть красти. За це треба відповідати.

– Які плани має ваша партія на найближчі парламентські вибори і якою ви прогнозуєте боротьбу на цих виборчих перегонах?

– Парламентські вибори – це вкрай важливий етап для того, щоб зупинити цю бульдозерну владу. Бо їхня стратегія полягає в тому, щоб в наступному парламенті отримати 300 голосів. Проста, як валянок стратегія. Для чого? Для того, щоб змінити Конституцію і більше президентських виборів в країні не буде, а президента переобиратимуть в парламенті. Ось їхня стратегія, яка називається «Янукович forever».

Відповідно, стратегія тих, хто з цим незгоден, має завдання мінімум – не допустити їх 300, залишити за 46 мільйонами людей право обирати собі главу держави і таким чином змінювати владу. Завдання максимум – отримати більшість. Для цього вже зараз треба максимальна координація дій всіх опозиційних сил: і парламентських, і позапарламентських. Для цього потрібне залучення нових людей, яким довірятимуть, які ще не проявили себе погано, коли були при владі.

Наступним кроком після такої координації має бути об’єднання опозиційних партій. Якщо неможливо буде об’єднатись в одну, нехай буде дві для того, щоб люди не отримували список із 35 партій і не знали потім, що з тим робити, щоб не розпорошувалися голоси. Бо розпорошення голосів – це знову ж таки «Янукович forever».

Наша партія «Громадянська позиція» до такої координації готова. І в Луцьку я зібрав всіх керівників опозиційних партій для відвертої розмови. Те ж саме робив під час останньої поїздки до Харкова, Донецька, Франківська, Тернополя, всюди. Запрошуємо всіх, хто називає себе опозиціонерами.

Записала Ірина КАЧАН

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---