11 жовтня: події, факти, дні народження

День народження 11 жовтня відзначають начальник служби у справах захисту дітей Волинської облдержадміністрації Алла Онищук та волейболістка Анна Довгополюк (на фото).

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх та бажає здоров’я, достатку, професійних досягнень, миру і добра. Нехай життя тішить новими перемогами.

Новинка! Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Торік видання розповідало, що троє волинян стали претендентами на здобуття премії ВВС-Україна. Тоді оприлюднили Довгі списки літературної премії «Книга року ВВС-2013» та «Дитяча Книга року ВВС – 2013», яка проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

У 2012 році показали місця, в яких варто побувати, перш ніж вони зникнуть. Дивіться фото з куточків світу, які обов’язково потрібно відвідати.

А у 2010 році волинянин виростив 80-кілограмового гарбуза. Рекордсмена занесено до «Книги рекордів Волині».

Народилися:

Цього дня народилися гетьман України Пилип Орлик, французький письменник Франсуа Моріак, український композитор і музичний діяч Мирослав Січинський, перший губернатор Австралії Артур Філліп, радянський кінодраматург Олексій Каплер, український кінорежисер Ігор Савченко («Дума про козака Голоту», «Партизани в степах України», «Тарас Шевченко»), американський хореограф, кінорежисер Джером Роббінс, італійський композитор, автор музики до фільмів Енніо Моріконе, російський кінорежисер Ельдор Уразбаєв («Транссибірський експрес», «Інспектор ДАІ», «Візит до Мінотавра»), український письменник і політик Володимир Яворівський, російський актор, шоумен Ігор Верник, український футболіст, захисник Володимир Горілий, українська легкоатлетка Тетяна Терещук-Антипова, російська фігуристка Олена Бережна, український шахіст Руслан Пономарьов, українська актриса та дизайнер інтер'єру Ольга Жук.

Сталося:

1891 - у Стокгольмі відкрито перший етнографічний музей просто неба.

За місцем розташування він отримав назву «Скансен», що згодом стала загальною для музеїв цього типу. У 1901 році музей такого типу Зоргенфри з'явився у Данії, у 1902 році — в Норвегії.

Спочатку в музеї переносили тільки типові сільські споруди, оскільки вважали, що характер сільського життя найцікавіший для етнографічного вивчення. Але швидко змінювалася і міська забудова. У 1909 році в Данії створили музей «Старе місто», куди перенесли 50 експонатів — дво- і триповерхові будинки, виробничі майстерні, торговельні споруди та ін.

Зараз у Європі нараховується понад 2000 музеїв просто неба. Найбільше скансенів у скандинавських країнах: у Швеції — 1162, в Норвегії — 314, у Фінляндії — 230. З 1970 року в Японії було засновано понад 100 музеїв просто неба. Парки культурної спадщини створюються в країнах Південно-Східної Азії.

1921 - на Всеукраїнському православному синоді в Києві була створена незалежна від російської православної церкви Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ).

Протягом 1917—1921 років УАПЦ вже мало понад 1500 парафій і в кожній з них священиків, 30 окружних церковних рад, 30 єпископів, в Києві відбувся випуск 300 слухачів теологічних курсів (спочатку були місячні, опісля тримісячні і згодом піврічні богословські курси).

В ситуації, коли неможливо було провести канонічне поставлення єпископів, собор вирішив провести висвячення єпископів через рукоположення самих священиків, що є грубим порушенням згідно з Православними канонами (1 правило святих Апостолів). Таким чином було висвячено протоієрея Василя Липківського, який став митрополитом УАПЦ та протоієрея Нестора Шараєвського. Після цього, вони рукоположили інших 27 єпископів для УАПЦ.

Все священство та активні вірні УАПЦ були заарештовані, заслані та розстріляні НКВД протягом 1930 — 1937 рр. Напередодні Другої світової війни були ліквідовані майже всі прояви УАПЦ в підрадянській Україні.

1921 - 1922 - директорією Совнаркому введено у обіг червонець.

Радянські червонці, будучи в достатній мірі твердою і стійкою валютою, володіли в країні високою купівельною спроможністю. Червонці підробляли для проведення фінансових махінацій за кордоном.

Найбільш відомі афери з підробкою червонців співробітниками англійського капіталіста Генрі Детердінга, власника найбільшого нафтового концерну «Shell», який був незадоволений тим, що СРСР продавав свою нафту дешевше за середню ціну на ринку.

Через прагнення завдати шкоди народному господарству Радянського Союзу, червонці стали об'єктом фальсифікації з боку білоемігрантських і інших ворожих груп, розташованих, зокрема, в Німеччині.

Найчастіше об'єктами підробки ставали купюри номіналом в 1 червонець, бо на них малюнок був тільки з одного боку. Найбільша партія фальшивих червонців була арештована в Мурманську в 1928 році - поштовий службовець Сепалов розкрив підпільну мережу з розповсюдження фальшивих банкнот, які друкувалися в Німеччині. У ній були задіяні колишні білогвардійці, в тому числі Карумідзе і Садатьерашвілі. Всі вони були засуджені в Німеччині і Швейцарії, де отримали мінімальні терміни. Згодом їх досвід був використаний гітлерівською Німеччиною під час Великої Вітчизняної війни для підробки радянських та інших грошових знаків.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---