Референдум у Нідерландах: євроскептицизм голландців та наслідки для України

Результати референдуму щодо ратифікації Угоди про Асоціацію з ЄС, що відбувся 6 квітня, виявилися невтішними для України. Що насправді вони означають для майбутнього Угоди та наскільки серйозною є загроза євроінтеграції України, з’ясовувало Інформаційне агентство Волинські Новини.

Проти ратифікації Угоди про Асоціацію України та ЄС проголосували 61% виборців, які взяли участь у референдумі. Явка становила трохи більше 32%, але, незважаючи на це, уряд не може просто визнати його результати недійсними (це було б можливо у разі явки менше 30%).

Передумови голосування: закон про референдум та його мета

Нідерланди – перша країна, яка запровадила закон про референдум щодо європейських питань (Акт про консультативний референдум), і зараз існує серйозна небезпека того, що інші країни також запровадять подібні закони. Нещодавній референдум не можна порівнювати з референдумом 2005 року, коли Нідерланди відмовилися від конституції Євросоюзу, тому що тоді йшлося про угоду уряду Нідерландів з іншими країнами, де уряд Нідерландів був невід’ємною частиною. Тоді вилучення Нідерландів фактично знищувало всю угоду.

У випадку з Україною ситуація інакша – важливо розуміти, що закон був створений не через Угоду з Україною. Просування такого Акту у парламенті Нідерландів розпочалося 10 років тому, у 2005 році, після історичного референдуму щодо Конституції ЄС. Зараз закон виявився невідповідним вимогам часу. Так, колись для ініціювання референдуму заклали велику кількість підписів, яку необхідно зібрати. Тоді вважалося, що технічно складно зібрати таку кількість підписів, тож це означає, що референдуми проводитимуть лише з тих питань, які дійсно турбують усе суспільство. На той час не існувало поширених нині соціальних мереж, недоступним було голосування через інтернет тощо. А вже під час підготовки референдуму щодо України 95% підписів (470 тисяч) зібрали через інтернет і вони є легітимними з точки зору нідерландської ЦВК. Цікаво, що партія, яка була автором законопроекту (Politieke Partij Democraten 66), зараз була головним адвокатом України на цьому референдумі.

Проти чого насправді голосували голландці: євроскептицизм та Україна

Як зауважує співзасновник та співредактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко, сутність референдуму у Нідерландах розуміють не всі. Йшлося не про погодження з Угодою про Асоціацію, насправді, з його слів, нідерландці голосували за що завгодно, але не за питання, що були прописані у бюлетені референдуму. По суті, на думку голландців, під час референдуму йшлося про питання «чи хочете ви зближення з Україною?» та «чи довіряєте ви політиці Євросоюзу?». Отже, значна частина виборців голосували проти ЄС, як такого (яке питання не було б винесене на референдум, вони голосували б проти).

Спочатку ідея референдуму полягала в тому, щоб оскаржити рішення ЄС, які діють для Нідерландів. Закон про референдум присвячений саме цьому – оскарженню законодавчих актів ЄС, які набувають чинності в Нідерландах. Не очікувалося, що міжнародна угода стане питанням цього референдуму. Нідерланди – дуже євроскептична країна, що мало значну вагу під час голосування однак ще більшу вагу мало небажання зближуватися з Україною. Більшість аргументів противників Угоди насправді не дотичні Угоди про Асоціацію як такої. Наприклад, це болюче нині питання міграції, яке взагалі не регулює Угода. Серед причин, через які голландці голосували проти – високий рівень корупції в Україні, думка про те, що Угода стане невигідною для економіки Нідерландів, критична позиція стосовно Євросоюзу загалом тощо. В Нідерландах існує певний скептицизм щодо будь-якого розширення ЄС та зближення з Україною у нинішніх умовах зокрема.

Частково мала вплив російська пропаганда у Нідерландах, але не можна усе списувати лише на неї. Дійсно, у прибічників відповіді «ні» на референдумі аргументи часто збігалися з аргументами Путіна, зокрема, щодо сходу України. Говорилося про те, що «ми будемо злити Путіна голосуванням за, тому краще зберігати нейтралітет». Певний російський вплив був відчутним під час публічних заходів. Так, як стверджують очевидці, була група «навіжених бабусь», які приїздили з одного міста на інше і за акцентом можна було зрозуміти, що вони росіянки, а не українки. Вони публічно говорили про те, що «ми з України, нас прітєсняют» тощо, ще один чоловік, який постійно бере участь у заходах, організованих російським посольством, долучався до подібних пропагандистських заходів.

До програшу референдуму українські експерти були готові, хоча прогнозували менший розрив. Сподівалися на розрив 55 на 45%, що дозволило б парламенту Нідерландів проігнорувати результати референдуму.

Попри те, що репрезентативність референдуму виглядає низькою, вибори у Нідерландах відбуваються за принципом врахування голосів тих, хто проголосував, незалежно від відсотка явки. Вважається, що ті, хто не прийшов, не зацікавлені у результаті виборів і їм байдуже. Українці очікували інших результатів і опитування давали дещо відмінну картину – явку від 40% і не надто разючу різницю між «за» і «проти». Багато хто з нідерландців, налаштованих на підтримку України, вирішив не йти на референдум, поки не побачить, що явка протягом дня збільшиться до 50%. Так, на деяких дільницях були помітні черги наприкінці дня, коли прийшли голосувати виборці, що були налаштовані проти референдуму. Таким чином, вони спеціально затягували, щоб проукраїнськи налаштовані виборці не пішли на голосування. Це певним чином внесло корективи в результати. Очікувалося, що явка становитиме до 28% - це було б найкращим результатом для України.

Євроінтеграція України після референдуму: «адвокати» та противники серед країн ЄС

Найбільш активним «адвокатом» України в ЄС зараз можна вважати Литву, а її президент Даля Грибаускайте є надзвичайно авторитетним політиком на рівні ЄС. На другому місці експерти називають Велику Британію, тож для України дуже небажаний її вихід з Євросоюзу – у такому разі ми втратимо потужний голос на нашу користь в ЄС. Також значні наміри допомагати Україні демонструє Румунія, хоча їх і недооцінюють на державному рівні. До прикладу, Румунія була першою країною, яка ратифікувала Угоду про Асоціацію України та ЄС. Для Румунії важлива Україна, тому що для неї важлива Молдова: одночасно з Молдовою Україна підписала Угоду про Асоціацію, разом з Молдовою для України відбувається впровадження безвізового режиму. Окрім цього, Румунія активно працює над зменшенням залежності від поставок енергоносіїв з Росії та має природній конфлікт з Російською Федерацією у Чорному морі. Для Румунії небажане посилення Росії загалом.

Польща лишається важливим другом України та продовжує підтримувати її у європейських дебатах, Латвія та Естонія підтримують Україну менш активно, але теж послідовно.

Водночас, найбільш скептично щодо України в ЄС нині налаштовані Франція, Італія, меншим чином - Іспанія. Високий рівень євроскептицизму панує в Австрії, де сильними лишаються крайні праві партії і існує значна небезпека їхнього повернення до влади. Угорщина не належить до значних євроскептиків. Хоча ця держава заграє з Путіним, вона не є настільки антиукраїнською, як може здатися.

Наслідки голосування та загрози для України

Попри політичну впевненість у тому, що «все пропало», насправді, на щастя, ця точка зору не відповідає дійсності. Наразі не можна говорити про те, що Угода про Асоціацію поставлена під серйозну загрозу. На думку експертів, можна бути впевненим, що Угода працюватиме попри результати голосування. По-перше, Угода є дуже нестандартною, адже укладалася не між Україною та Нідерландами, а між 31 суб’єктом - Україною, ЄС, Євратомом (Європейською спільнотою з атомної енергії) та 28 країнами-членами Євросоюзу. Кожен із членів бере на себе зобов’язання виконувати те, що в його компетенції. Те, що Нідерланди, можливо, не ратифікують Угоду, не означає, що її не ратифікує ЄС. ЄС вже має свою компетенцію з багатьох питань, що стосуються Нідерландів напряму - ставши членом Євросоюзу, Нідерланди втратили національну компетенцію з багатьох питань.

Нідерланди мають один голос з 28 і тому можуть лише частково впливати на рішення, що ухвалюються в ЄС. Однак більшість питань в ЄС ухвалюються не консенсусом. Внутрішні питання вирішуються більшістю, тож для того, щоб заблокувати внутрішнє рішення Євросоюзу, наприклад, щодо торговельної політики, зовнішньої торгівлі, потрібно мати голоси країн, що представляють 35% населення ЄС, або більше 45% від загальної кількості країн Євросоюзу. Доки Нідерланди (населення яких становить приблизно 2% від загальної кількості населення ЄС) не підтримають бодай декілька значних країн ЄС, це не матиме наслідків для України.

Водночас, не можна стверджувати, що нідерландський референдум був лише формальністю, адже він має певні політичні та юридичні наслідки. Парламент Нідерландів зараз не може просто ратифікувати Угоду, не зваживши на результати референдуму (хоча формально він має на це право). Швидше за все, Нідерланди вирішать виключити себе з числа підписантів Угоди. Це нічого не означатиме для зони вільної торгівлі, але це означатиме певні зміни за іншими пунктами Угоди – наприклад, щодо співпраці у сфері медицини. Також на Нідерланди не будуть поширюватися певні політичні питання. Отже, юридично рішення Нідерландів матиме певні правові наслідки для України.

До слова, наразі парламент Нідерландів проголосував за надання уряду більше часу для того, аби знайти рішення стосовно результатів нещодавнього референдуму. Рішення щодо наступних кроків після результатів референдуму може зайняти декілька місяців.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---