Навіщо перейменовують луцькі поліклініки

Яка мотивація перейменування міських лікувально-профілактичних закладів: гроші чи бажання випередити медичну реформу? І що зміниться для пересічних лучан?

Для чого перейменували міські поліклініки в Центри первинної медико-санітарної допомоги, і що це взагалі таке, розбиралися під час прес-конференції, яка відбулася сьогодні, 9 грудня.

Нагадаємо, три міські поліклініки перейменували у Центри первинної медико-санітарної допомоги. Відповідне рішення прийняла міська рада під час другого пленарного засідання сесії 27 грудня 2013 року. Рішення на розгляд депутатів виносили тричі. Двічі на першому пленарному засіданні 25 грудня, і втретє – після перерви 27 грудня. З третьої спроби таки депутати проголосували за перейменування медичних закладів міста.

Ціна питання

Зі слів начальника управління охорони здоров’я міськради Федора Кошеля, перейменування поліклінік ніяк не позначиться на роботі закладів і не применшує їх значення. Навпаки, завдяки цьому вдасться розширити мережу первинної ланки медичної допомоги.

Йдеться про те, що Волинь - одна з шести областей, які виграли грант на первинну ланку медичної допомоги. Область має отримати близько 30 мільйонів доларів США. Поліклінікам ці гроші не віддали б, а центри первинної медико-санітарної допомоги підпадають під це фінансування. Саме для цього, стверджує головний медик міста, і відбулося перейменування поліклінік.

За гроші світового банку в місті планують збудувати 5 амбулаторій на вулицях Наливайка, Рівненській, Гордіюк, Стрілецькій та Привокзальній.

Чиновник запевнив, що перейменування – не реформування медичної системи, яка, як відомо, в пілотному режимі запроваджується в частині українських регіонів, зокрема, на Вінниччині та Донеччині. А Центри – правонаступники поліклінік, і все майно, весь персонал, автоматично переходять в нові організації.

Персонал цих міських лікувальних закладів також буде у виграші, переконує Федір Кошель.

«Постанова Кабміну від 29 грудня передбачає надбавки первинної ланки медпрацівникам по всій Україні в розмірі 30% до зарплати», - повідомив начальник міського управління охорони здоров’я.

Що таке ЦПМСД?

Ще під час обговорення питання про перейменування поліклінік у Центри первинної медико-санітарної допомоги, 25 грудня свою позицію висловлювали депутати Андрій Осіпов та Юрій Вега, які були проти цього рішення.

Під час прес-конференції Андрій Осіпов уточнив усім присутнім, що ж собою являє Центр первинної медико-санітарної допомоги.

З його слів, цей термін згадується у двох документах: законі про медичну реформу у пілотних областях і стосується лише цих регіонів, та в наказі № 755 Міністерства охорони здоров’я, який набере чинності з 1 січня 2015 року. Щоправда, останній документ вступить в дію за умови висновків про позитивність такої медичної реформи в пілотних областях. А сама майбутня медреформа триватиме до 2020 року.

Самі ж Центри, згідно з наказом, – великі амбулаторії, які підпорядковують собі місцеві амбулаторії і включають лише первинну ланку медицини, адмінвідділ та госпвідділ. Тобто, вторинна ланка – вузькопрофільні фахівці (окулісти, кардіологи тощо) – до цієї структури не входять. А ось у Статуті поліклініки вторинна ланка медичної допомоги була присутня.

Втім, завідувач уже колишньої поліклініки №2, депутат міськради Ганна Кравчук переконує, що в новостворених центрах є місце лікарям вузького профілю. Пунктом 7.1.3 Статуту цих закладів сформували лікувально-профілактичні підрозділи, які ввели в структуру Центрів до завершення майбутньої мед реформи – 2020 року.

Натомість Андрій Осіпов зазначив, що цей пункт суперечить міністерському наказу, тобто є незаконним, і жоден з європейських банків не дасть грошей на незаконні об’єкти.

Реформа чи ні?

Процедура освоєння грантових коштів розпочнеться після того, як нові заклади зареєструють у Міністерстві охорони здоров’я. А це, своєю чергою, відбудеться після прийняття Закону України Про державний бюджет. Тобто чекати висновків грантової комісії про законність Статутів доведеться ще кілька місяців.

Та медики, причетні до перейменування поліклінік уже наполягають на позитивних змінах у майбутньому.

Ганна Кравчук переконує, що після створення мережі міських амбулаторій, близько 80 % пацієнтів медичну допомогу надаватимуть близько від дому.

«Ми готуємо спочатку мережу амбулаторій, якщо хочемо розгорнути надання медичної допомоги на пішохідній відстані. Зараз здебільшого пацієнт керує лікарським прийомом. Закололо в районі серця – пішов до кардіолога, а той нічого не знайшов. І він ходить від кабінету. А його спершу мав би прийняти сімейний лікар. В амбулаторіях будуть робити фізіотерапевтичні процедури, ЕКГ, якщо треба буде, у 80% випадків в амбулаторія задовольнять потребу пацієнта. Модель попереднього запису до вузькопрофільних спеціалістів ми вже відпрацьовуємо – медсестра замовлятиме талончики», - переконує медик.

Вона зауважує, що рано чи пізно медична реформа на Волинь прийде, тож, щоб не «пасти задніх», на її думку, варто готуватися заздалегідь. Але поки що перейменування – це не реформа, запевняє Ганна Кравчук.

Наслідки вже діючих реформ

Депутат міськради Юрій Вега переконує, що створювати подібні центри в місті ще зарано, та й це варто було робити не таким чином.

На його думку, що такі Центри потрібні, але їх треба підпорядковувати поліклінікам. Більш того, досі ще немає кваліфікованих сімейних лікарів, вважає він. А діючі амбулаторії в місті не такі успішні, як розповідають чиновники.

«У амбулаторії в районі Луцького підшипникового заводу обладнання застаріле, лікарі некваліфіковані. Все в незавершеному стані, на Цукровому планові аналізи приймаються лише у вівторок і четвер. На підготовку лікаря сімейної медицини в медвузах відведено на рік більше, ніж для лікаря загальної практики, так само і в ординатурі навчаються всього на рік більше. Коли будуть спеціалісти, тоді ми могли б говорити про реструктуризацію. А так звернутися до хірурга, окуліста, невропатолога буде дуже важко. Частина медичної допомоги середнього рівня уже недоступна. Ми встановили в Луцьку кардіоцентр, але не всі можуть його послугами скористатися, бо люди платять по 28 тисяч за операцію по шунтуванню», - зауважив депутат.

Натомість, юрист міського управління охорони здоров’я Ольга Семенюк зазначила, що жодних нарікань чи скарг на роботу вже діючого Центру первинної медико-санітарної допомоги, який розташований на ДПЗ, не було. А на його підтримку зібрали більше 300 підписів місцевих мешканців. Щоправда, там проживає кілька тисяч лучан.

Замість післямови

Питання, очевидно, матиме своє продовження на наступній сесії міської ради. Оскільки організатори прес-конференції вирішили запросити лучан на засідання сесії міськради, яке відбудеться 29 січня.

Поки що ж у міському управлінні охорони здоров’я запевняють, що на перейменування витратили незначні кошти. А вже за кілька місяців місто відчує позитив, коли надійдуть гроші з Світового банку.

Утім, чи зміниться якість обслуговування відвідувачів колишніх поліклінік і сама система надання медичної допомоги в місті, лучани, очевидно, відчують (чи не відчують) уже ближчим часом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---