Бурштиновий детектив Борислава Розенблата

У середу, 21 червня, генеральний прокурор Юрій Луценко вносив до парламенту подання про позбавлення депутатської недоторканності п’ятьох нардепів, а саме – члена фракції "Блок Петра Порошенка" Борислава Розенблата, члена групи "Воля народу" Олеся Довгого, члена фракції "Радикальної партії" Андрія Лозового, а також членів "Народного фронту" Максима Полякова і Євгена Дейдея.

Українська правда розглянула бурштинові справи Розенблата й Полякова.

"Це все фальсифікація і якась фантастика. Вони мені інкримінують, що я хотів провести закон через парламент за хабар. Як я можу це зробити? Верховна Рада – це ж колегіальний орган", – розповідав журналістам 21 червня в парламенті депутат БПП Борислав Розенблат.

На той момент депутат уже два дні роздавав коментарі про свою непричетність до хабара у 200 тисяч доларів, з яким затримали його охоронця в елітному київському ресторані "Три вилки".

Але уже ввечері 21 червня колишній однопартієць по БПП, а тепер генпрокурор Юрій Луценко спрямував у Раду подання на зняття з Розенблата недоторканності, його затримання і арешт.

На те, щоб ухвалити таке рішення у генпрокурора пішов всього день. І коли прочитати подання САПу, то стає очевидним, чому у Луценка швидко зникли сумніви.

За останні два роки у Раді побувало уже чимало подань на притягнення депутатів до відповідальності, але такого масштабної, об'ємної і скурпульозної фіксації злочину не було жодного разу.

Можливо, на це вплинула і співпраця НАБУ зі спеціалістами з ФБР, початок якої Артем Ситник анонсував ще минулого року.

Усі учасники "бурштинової схеми" були задокументовані, разом зі своїми співучасниками, усі їхні переписки, переговори і зустрічі записані і зняті на відео.

Більше того, усі купюри із понад 300 тисяч доларів, які начебто були отримані депутатами Розенблатом і його спільником з "Народного фронту" Максимом Поляковим, були переписані. Номери цих купюр місцями займають 8 сторінок літер та цифр у поданні прокуратури.

Загалом "бурштинова історія" Розенблата тривала з початку осені 2016 року до 19 червня 2017-го, і навіть у канцелярському описі слідчих читається як захопливий детектив.

Дійових персонажів у ньому кілька. Головна роль відведена самому Розенблату та еміратській компанії "Фуджейра", яку в Україні представляла Сивокінь К. С.

Повного імені пані Сивокінь у тексті подання не наводиться. Як не вказано і те, чи саме вона була агентом під прикриттям, про якого на спільній прес-конференціїрозповідали керівники САП та НАБУ.

Проте, непрямі свідчення співпраці Сивокінь з детективами є. Як інакше вони отримали доступ до її листування, переговорів з Розенблатом, Поляковим та їхніми представниками, і головне змогли переписати усі номери усіх купюр.

На початку "бурштинової історії" разом з Розенблатом діє і Поляков. Саме стараннями останнього депутат БПП і познайомився з Сивокінь та її компанією. Перший епізод стосується хабаря у 15 тисяч доларів, який Поляков і Розенблат начебто отримали за реєстрацію в Раді правок до Податкового і Митного кодексів, які мали створити преференції з видобутку бурштину для компанії Сивокінь.

Детально цей епізод буде описано нижче, у розділі про подання на "фронтовика" Полякова.

Для "великої" історії Розенблата ця ситуація була важлива тим, що за посередництва Полякова Борислав Соломонович познайомився з представницею "Фуджейри" Сивокінь. Від неї за наступні кілька місяців він отримає ще 285 тисяч доларів для себе та підкупу інших чиновників, суддів та прокурорів.

24 листопада, через два дні після реєстрації у Раді спільних законопроектів Розенблата і Полякова, "бппшник" влаштував особисту зустріч з Сивокінь у київському ресторані "Три вилки". Тоді депутат отримав перші 7,5 тисяч доларів. Як і всі наступні рази, тоді гроші були передані через охоронця Розенблата.

Після тієї зустрічі, йдеться у поданні прокуратури, у Розенблата виник інший план, в який він вирішив залучити і еміратську компанію.

В кінці листопада 2016-го Кабмін прийняв постанову "Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину". Цей документ був покликаний розпочати відновлення лісових ділянок, які знищили стихійні копачі.

Слідчі переконують, що Розенблат, який обирався у Житомирській області, вирішив скористатися з цієї ініціативи Кабміну. Правда, зробити це особливим чином – вибити собі кілька ділянок на Житомирщині і зайнятись там видобутком бурштину, роблячи це під виглядом рекультивації пошкоджених ділянок.

Для експорту видобуту таким чином "сонячного каменю" в ОАЕ, Розенблат вирішив залучити компанію Сивокінь, з якою у нього уже була описана вище "історія успіху".

Для реалізації свого задуму депутату необхідно було дві речі – дозволи від чиновників різних структур та гроші на купівлю цих дозволів. За задумом Розенблата, Сивокінь мала зареєструвати підприємство для видобутку бурштину і закупити йому техніку, а сам депутат - добитись виділення землі і дозволів на видобуток.

Перша зустріч, де Розенблат попросив у Сивокінь додаткові гроші для "вирішення питань" з Держгеонадрами та Держлісагентством, відбулась 1 грудня 2016 року у все тому ресторані "Три вилки".

Після цього у депутата і представниці компанії "Фуджейра" відбулось ще кілька схожих зустрічей: 14 грудня у ресторані "Любимый дядя" на Паньківській, 20 грудня – у ресторані "Корона" на Пилипа Орлика, 22 грудня – в депутатському готелі "Київ" біля парламенту.

Врешті, 27 грудня у ресторані "Риф" на Шота Руставелі Розенблат повідомив Сивокінь, що як тільки згадана постанова Кабміну про рекультивацію буде опублікована, то він зможе включити в роботу і почати вибивати землю на Житомирщині та дозволи у київських структурах.

Окремо депутат заявив своїй "партнерці", що "їй необхідно забезпечити наявність грошових коштів у загальній сумі близько 200 тис. дол. США, які має передавати йому частинами за його вказівкою, а також запевнив, що виключно за умови надання нею неправомірної вигоди створене підприємство матиме можливість видобувати та експортувати український бурштин на арабський ринок".

Тоді ж було узгоджено, що Сивокінь зареєструє нову офшорну компанію, яка займатиметься видобутком бурштину в Україні. Така фірма була створена і зареєстрована в Україні 28 січня 2017 року із назвою "Укртехдобич" (код за ЄДРПОУ 41107156).

15 лютого у ресторані "Ронін" на вулиці Зоологічній Розенблат підтвердив Сивокінь, що через 60 днів створена нею компанія матиме контракт з "Укрбурштином" на поставку "сонячного каменю".

Через кілька днів, 21 лютого, у ресторані "Веро Веро" на Іллінській депутат "в присутності свого охоронця та пособника у вчиненні злочину Адобаша В.В. повідомив, що Сивокінь повинна забезпечити наявність грошових коштів для організації процесу видобування бурштину в сумі близько 300 тисяч дол. США, які передаватиме частинами за його вимогою".

Тоді ж було погоджено, що Сивокінь організує Розенблату зустріч з керівництвом своєї еміратської фірми для погодження деталей розподілу прибутку. Попередньо депутат розповів представниці "Фуджейри", що 60% бурштину ітиме державі, а 40% вони продаватимуть за заниженими цінами в ОАЕ. Різниця в ціні експорту і реальній ціні має осідати на рахунках офшорки, яку створила Сивокінь.

Окремим пунктом "угоди" стало те, що 50% акцій в офшорній компанії мали бути записані на людину Розенблата.

23 лютого у Раді за співавторства останнього зареєстрували новий закон "Про особливості виробництва та обігу дорогоцінного каміння органогенного утворення", який, за даними слідства, помічники Розенблата узгоджували з Сивокінь.

Того ж дня у "Трьох вилках" Розенблат попросив у "партнерки" перші 10 тисяч доларів для "вирішення питань" з Держлісагентством щодо виділення ділянок для видобутку.

Цю суму у тому ж ресторані депутат отримав наступного дня через свого охоронця Адобаша.

Пізніше Розенбалт в ході численних зустрічей з Сивокінь, всі з яких задокументовані слідчими, отримав:

– 20 тисяч 14 березня на вирішення питань з Держгеокадастром, який не хотів визначати межі ділянок;

– 55 тисяч у різні дні для житомирських прокурорів і суддів, які мали відібрати дозволи на видобуток бурштину у компаній-конкурентів, які працювали на визначених Розенблатом ділянках у Житомирській області.

21 квітня у все тих же "Трьох вилках" юрист Розенблата передав Сивокінь копію паспорта Олени Розенблат (сестри депутата) для включення її до складу засновників офшорки, на яку мали виводись зароблені гроші. А 17 травня там же отримав від "партнерки" витяг про реєстрацію "спільної" компанії.

Оскільки підписання угоди з "Укрбурштином" затягувалось, Розенблат запропонував Сивокінь купити ділянку на 30 га у Житомирській області, для якої він начебто може дістати дозвіл від Держгеонадр та Житомирської облради. Ціна питання – 200 тисяч доларів.

9 червня в елітному ресторані "Тургенеф" на Львівській площі Сивокінь заявила Розенблату, що погоджується на його останню схему і готова принести 200 тисяч. Зустріч була призначена через десять днів, 19 червня на 15 годину у ресторані "Три вилки".

При передачі згаданих 200 тисяч НАБУ і затримало охоронця Розенблата. Самого депутата, який так само був у ресторані, детективи не могли – для цього їм треба дозвіл Верховної Ради.

І при всьому бажанні, після публікації такої доказової бази, яка є на Розенблата, навіть спроба однопартійців захистити свого колегу-хабарника може викликати небувалу суспільну реакцію.

Всі розмови про "не вистачає доказів" цього разу навряд чи пройдуть. Зокрема тому, що сам перелік доказів, у поданні на Розенблата займає кілька сторінок.

7,5 тисяч Максима Полякова

У вівторок 20 червня директор НАБУ Артем Ситник та керівник САП Назар Холодницький провели велику спільну прес-конфенцію.

Подія була присвячена скандальній справі, де головиними фігурантами виявилися народні депутати Борислав Розенблат з фракції БПП та Максим Поляков з фракції "Народний фронт". Як пояснював Холодницький з Ситником, Поляков разом з Розенблатом за хабарі від іноземної компанії "Фуджейра" вносили зконодавчі правки щодо зменшення ренти за видобуток бурштину. Обом їм загрожує до 12 років в’язниці.

У переговорах і передачі грошей вони задіювали своїх помічинків, охоронців, і секретаріат міжфракційного об’єднання "Депутатський контроль", яке публічно декларує боротьбу з корупцією.

Одразу після заяв правоохоронців Максим Поляков в кулуарах парламенту намагався демонструвати впевненість.

Не підбираючи слів перед камерами, народний обранець стверджував, що ні НАБУ, ні САП не можуть мати жодних доказів його провини.

"Це "брєдові" звинувачення… З Розенблатом я спілкувався останній раз восени. Які в нас можуть бути відносини? Можна сказати, що Ситник зґвалтував президента Зімбабве. Отаке саме звинувачення щодо мене. Це гопники, дикарі, Ситник - це просто дикар", - обурювався Поляков.

Збавити запал депутата можуть факти, які викладені в поданні генеральної прокуратури на зняття його недоторканості.

НАБУ звинувачує Полякова у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину.

Як йдеться в документі, в період з 31.08.2016 по 02.10.2016 голова секретаріату міжфракційного депутатського об’єднання "Депутатський контроль" Вадим Руденко звернувся до Полякова для узгодження питання щодо можливості в інтересах компанії "Фуджейра" (ОАЕ) внести за його підписом як ініціатора змін до проекту закону "Про видобування та реалізацію бурштину" №1351-1 від 26.12.2014 року.

Проект передбачав зміни до Податкового кодексу щодо зменшення рентної плати за користування надрами для видобування бурштину з 25% до 5%.

Так, у Полякова народився злочинний умисел: використовуючи своє службове становище для отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання від представника компанії "Фуджейра" (ОАЕ) – Сивокінь К.С.

Для цього він звернувся по допомогу до Борислава Розенблата, як ініціатора проекту закону "Про видобування та реалізацію бурштину".

"Поляков довів до відома Розенблата Б.С., що ним спільно з представниками міжфракційного депутатського об’єднання "Депутатський контроль" в інтересах компанії "Фуджейра", представником якої є Сивокінь К.С., опрацьовується можливість внесення змін до проекту закону "Про видобування та реалізацію бурштину"; змін до Податкового кодексу України щодо зменшення рентної плати за користування надрами для видобування бурштину з 25% до 5%; зміни до Митного кодексу України щодо тимчасового, до 01.01.2020, звільнення від оподаткування ввізним митом операції з ввезення на територію України обладнання, що залучається в якості інвестицій та використовується для потреб організації промислового видобутку бурштину", – йдеться у поданні.

Обоє домовилися про вимагання 15 тисяч доларів від представника компанії "Фуджейра", тобто по 7500 доларів кожному. Ці гроші вони мали отримати за підписання як ініціатори проектів законів про внесення змін до Податкового та Митного кодексів.

Для отримання цих грошей Поляков підключив свою помічницю Тетяну Любонько, яка перебувала в дружній стосунках з представником "Фуджейри" Сивокінь і погодилася стати співучасницею злочину за частину неправомірної вигоди. Фактично Любоньком відігравала роль посередника між депутатом та Сивокінь.

У поданні вказується, що передача частини грошей – 5 тисяч доларів – Полякову через Любонько відбулася 22 листопада 2016 року в ресторані "Смородіна".

Що цікаво, після цього депутат попросив свою помічницю купити два телефони IPhone 7 та IPhone 7+ для себе та своєї дружини. Вже наступного дня в магазині "Royal Service" Любонько витратила 1900 доларів на ці телефони, серійні номери яких є у слідчих.

Решту частини хабаря – 2500 доларів помічниця Полякова отримала від Сивокінь 28 листопада в ресторані "Варенична "Катюша" на розі вулиць Банкової та Інститутської.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---