Зураб Аласанія у Луцьку розповів, чому українці ще декілька років «будуть клясти «Суспільне»
Мовлення, яке позбавлене «токсичного контенту» наразі непотрібне ані владі, ані суспільству, але згодом українці все ж зроблять вибір на користь тих, хто не робить з глядачів зомбі, - вважає голова правління UA: Суспільне мовлення Зураб Аласанія.
Про це йшлося під час гутірки з Зурабом Аласанією у рамках фестивалю українського духу «Бандерштат» 3 серпня.
Він розповів про те, що таке суспільний мовник, як він працює та чому громадяни і влада не розуміють, що це таке і навіщо.
Зураб Аласанія наголосив, що головна відмінність між державним та суспільним мовленням полягає в тому, що державне належало владі, а суспільним керує наглядова раду, яку обирає суспільство. Бюджет «Суспільному» надає, як і раніше, держава.
Він нагадав, як раніше працювали обласні телерадіокомпанії: директор мав тісні стосунки з головою ОДА, мером, іншими політиками, які приїздили і платили або ж використовували адмінресурс.
Найбільші українські телеканали, зі слів керівника «Суспільного», належать конкретним людям, які їх спонсорують – колись, мовляв, було модно мати власну футбольну команду, а тепер модно мати телеканал. Найчастіше телеканалами перед виборами користується діюча влада.
«Я не знаю жодного впливового ресурсу, який був би вільним. Українська економіка не дозволяє існувати медіа таким чином, щоб вони були вільними. Весь світ працює на рекламі, а в Україні реклама дуже мала. Олігархи купують і дотують медіа», - зауважує Зураб Аласанія.Щодо фінансування «Суспільного», він розповів, що у законі було прописано про 0,2% від держбюджету, тобто, 1,534 мільярда гривень на цей рік. Це лише 54 мільйони доларів і немає жодного суспільного мовника у світі, який мав би настільки низький бюджет (у Чехії суспільне має два телеканали і бюджет у 265 мільйонів доларів, а в Україні «Суспільне» має 31 канал).
«Суспільному» надали лише половину від цієї суми, тобто, 770 мільйонів, на які зараз неможливо вижити. Для порівняння, місцевий телеканал потребує щомісяця 40-50 тисяч доларів, центральні телеканали з кінця першої десятки рейтингу – 120-130 тисяч доларів на місяць, або до 250 тисяч, щоб стрибнути в рейтингах. Частину з цих грошей комерційні телеканали заробляють нечесними шляхами, «тупою джинсою».
«Ви будете дивитися «Зважені і щасливі», а потім те, що вважає за потрібне власник каналу. Будете дивитися катастрофи і смерті, вам з 25 новин 23 будуть такими, а 24 буде про панду, і ви знову будете дивитися як зомбі. Після тих новин йдуть найважливіші меседжі, які власник хоче донести», пояснив він, як працюють решта телеканалів в Україні.
«Наші рейтинги як були на низькому рівні,після того як я позбавився Поплавського чи маніпулятивних шоу на кшталт Шустера, рейтинги пішли до одинички і ми досі там є. Факти є, приватні програми є, людям цікаво? Ні. Броколі корисний продукт, але хтось його любить? Ви будете клясти суспільне ще декілька років і все одно прийдете до того», - зазначає Зураб Аласанія про те, що люди наразі так і не зробили вибір на користь «Суспільного».
Він розповів, що на «Суспільному» відмовилися від політичної реклами у проміжку між виборами, адже за законом такої реклами просто не може існувати. Втім, решта українських телеканалів це роблять. Політичну рекламу на «Суспільному» готові розміщувати лише з відповідним маркуванням під час передвиборчої кампанії.
Парламент, з його слів, вже ненавидить «Суспільне», тому що саме нардепи вирішують, давати йму бюджет чи ні, але більше не мають можливості приїздити на обласні телеканали і по 20 хвилин промивати людям мізки. Політики, з його слів, матимуть можливість мати ті ж самі 15 хвилин, але наступні 15 хвилин вони змушені будуть відповідати на питання журналістів та експертів.«Не кажіть «Суспільне телебачення» чи навіть радію, «Суспільне» це ідея того, як люди мають отримувати чисту інформацію. Ми вважаємо вас рівними журналістам, а обов’язок журналістів – дати вам інформацію, якою далі розпоряджаєтеся ви. 31 канал мовлення по всій Україні, ми прибрали весь токсичний контент – джинсу, політичну рекламу непозначену, вільний доступ влади, яка ногами відкривала будь-які двері», - наголосив Зураб Аласанія.
Для цього, з його слів, довелося відмовитися від 70% контенту, а для виробництва нового якісного контенту потрібні кошти, яких поки що у «Суспільного» немає. Раніше стейкхолдером була влада, а тепер ним повинно стати суспільство, яке поки не розуміє, чому воно повинно утримувати за свої гроші суспільне мовлення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йшлося під час гутірки з Зурабом Аласанією у рамках фестивалю українського духу «Бандерштат» 3 серпня.
Він розповів про те, що таке суспільний мовник, як він працює та чому громадяни і влада не розуміють, що це таке і навіщо.
Зураб Аласанія наголосив, що головна відмінність між державним та суспільним мовленням полягає в тому, що державне належало владі, а суспільним керує наглядова раду, яку обирає суспільство. Бюджет «Суспільному» надає, як і раніше, держава.
Він нагадав, як раніше працювали обласні телерадіокомпанії: директор мав тісні стосунки з головою ОДА, мером, іншими політиками, які приїздили і платили або ж використовували адмінресурс.
Найбільші українські телеканали, зі слів керівника «Суспільного», належать конкретним людям, які їх спонсорують – колись, мовляв, було модно мати власну футбольну команду, а тепер модно мати телеканал. Найчастіше телеканалами перед виборами користується діюча влада.
«Я не знаю жодного впливового ресурсу, який був би вільним. Українська економіка не дозволяє існувати медіа таким чином, щоб вони були вільними. Весь світ працює на рекламі, а в Україні реклама дуже мала. Олігархи купують і дотують медіа», - зауважує Зураб Аласанія.Щодо фінансування «Суспільного», він розповів, що у законі було прописано про 0,2% від держбюджету, тобто, 1,534 мільярда гривень на цей рік. Це лише 54 мільйони доларів і немає жодного суспільного мовника у світі, який мав би настільки низький бюджет (у Чехії суспільне має два телеканали і бюджет у 265 мільйонів доларів, а в Україні «Суспільне» має 31 канал).
«Суспільному» надали лише половину від цієї суми, тобто, 770 мільйонів, на які зараз неможливо вижити. Для порівняння, місцевий телеканал потребує щомісяця 40-50 тисяч доларів, центральні телеканали з кінця першої десятки рейтингу – 120-130 тисяч доларів на місяць, або до 250 тисяч, щоб стрибнути в рейтингах. Частину з цих грошей комерційні телеканали заробляють нечесними шляхами, «тупою джинсою».
«Ви будете дивитися «Зважені і щасливі», а потім те, що вважає за потрібне власник каналу. Будете дивитися катастрофи і смерті, вам з 25 новин 23 будуть такими, а 24 буде про панду, і ви знову будете дивитися як зомбі. Після тих новин йдуть найважливіші меседжі, які власник хоче донести», пояснив він, як працюють решта телеканалів в Україні.
«Наші рейтинги як були на низькому рівні,після того як я позбавився Поплавського чи маніпулятивних шоу на кшталт Шустера, рейтинги пішли до одинички і ми досі там є. Факти є, приватні програми є, людям цікаво? Ні. Броколі корисний продукт, але хтось його любить? Ви будете клясти суспільне ще декілька років і все одно прийдете до того», - зазначає Зураб Аласанія про те, що люди наразі так і не зробили вибір на користь «Суспільного».
Він розповів, що на «Суспільному» відмовилися від політичної реклами у проміжку між виборами, адже за законом такої реклами просто не може існувати. Втім, решта українських телеканалів це роблять. Політичну рекламу на «Суспільному» готові розміщувати лише з відповідним маркуванням під час передвиборчої кампанії.
Парламент, з його слів, вже ненавидить «Суспільне», тому що саме нардепи вирішують, давати йму бюджет чи ні, але більше не мають можливості приїздити на обласні телеканали і по 20 хвилин промивати людям мізки. Політики, з його слів, матимуть можливість мати ті ж самі 15 хвилин, але наступні 15 хвилин вони змушені будуть відповідати на питання журналістів та експертів.«Не кажіть «Суспільне телебачення» чи навіть радію, «Суспільне» це ідея того, як люди мають отримувати чисту інформацію. Ми вважаємо вас рівними журналістам, а обов’язок журналістів – дати вам інформацію, якою далі розпоряджаєтеся ви. 31 канал мовлення по всій Україні, ми прибрали весь токсичний контент – джинсу, політичну рекламу непозначену, вільний доступ влади, яка ногами відкривала будь-які двері», - наголосив Зураб Аласанія.
Для цього, з його слів, довелося відмовитися від 70% контенту, а для виробництва нового якісного контенту потрібні кошти, яких поки що у «Суспільного» немає. Раніше стейкхолдером була влада, а тепер ним повинно стати суспільство, яке поки не розуміє, чому воно повинно утримувати за свої гроші суспільне мовлення.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.