Знайшли гробницю забутої жінки-фараона: це може змінити історію Стародавнього Єгипту

Розкішна давньоєгипетська гробниця, в якій знайшли вино 5000-річної витримки, можливо, належала давно забутій жінці-фараону.

Це Мерет-Нейт, яка прийшла до влади після смерті свого чоловіка, короля Джета – третього царя першої династії давньоєгипетських правителів, близько 3000 року до нашої ери. Розкопки показали, що ця давньоєгипетська цариця була впливовою фігурою з «надзвичайно високим рівнем влади», пише Businessinsider.

Вчені, які зараз перебувають на розкопках її гробниці в Абідосі в центральному Єгипті, кажуть, що виявлене ними явне марнотратство дозволяє припустити, що вона була першою жінкою-фараоном в Стародавньому Єгипті. І якщо вони мають рацію, це відкриття може переписати історію Стародавнього Єгипту.

Написи, виявлені всередині гробниці, також вказують на те, що Мерет-Нейт відігравала важливу роль в скарбниці і займала інші державні посади.

Згідно з пресрелізом Віденського університету, нещодавні розкопки гробниці Мерет-Нейт показали, що вона була зроблена з глиняної цегли і заставлена великими винними глечиками із сушеними виноградними кісточками. Багато глечиків з вином все ще були запечатані з неушкодженими пробками.

Гробницю жінки-фараона оточували могили 41 придворного і слуги. Археологічні дані свідчать про те, що вони будувалися протягом тривалого часу, тому цілком ймовірно, що вони були поховані біля Мерет-Нейт, коли померли, а не були вбиті, коли померла фараон, щоб супроводити її в загробному житті.

«Це, безумовно, надзвичайно важлива могила», – сказав Рональд Лепроон, єгиптолог і почесний професор Університету Торонто.

Мерет-Нейт була матір’ю спадкоємця престолу царя Дена. Більш рання знахідка показала, що ім’я королеви походить від імені її сина в списку правителів, виявленому в його гробниці в Саккарі, за яким слідує титул «мати короля», що припускає, що вона правила в якості регента під час юності Дена, сказав Лепроон.

За його словами, її регентство могло пояснити, чому її поховали з такою пишністю. «Сам факт додавання її імені в список правителів показує, що з Мерет-Нейт повинно було статися щось дуже важливе», – пояснив він.

Деякі експерти вважають, що Мерет-Нейт мала ті самі повноваження, що і правителі-чоловіки, виходячи з раніше виявленого списку правителів та інших підказок.

«Жодна інша правителька раннього династичного періоду не мала такої кількості королівських привілеїв», – написав Жан-П’єр Пацник, єгиптолог з Університету Сорбони у Франції.

На думку археолога Крістіани Келер з Віденського університету, яка керувала розкопками, ці відкриття додають ваги ідеї про те, що Мерет-Нейт була фараоном.

Маргарет Мейтленд, куратор національних музеїв Шотландії висловила сумнів, що Мерет-Нейт була фараоном, але підкреслила, що вона, без сумніву, була надзвичайно могутньою для свого часу.

«Було б вражаюче, якби була жінка-фараон ще за часів першої династії», – сказала Елізабет Карні з Університету Клемсона в Південній Кароліні.

Якщо виявиться, що вона має рацію, Мерет-Нейт стане першою жінкою-фараоном Єгипту, таким чином переписавши давньоєгипетську історію. Це означає, що жінки почали правити Єгиптом набагато раніше, ніж вважалось. Наступною відомою жінкою-фараоном була Неферусобек, а потім Хатшепсут, яка правила приблизно через 500 років після Неферусобек.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---