Зі сльозами радості під дощем: Луцьк зустрів визволеного з полону Віктора Мальчевського

У Луцьку на Замковій площі зустріли прикордонника Віктора Мальчевського, який повернувся з російського полону.
Лучанин був звільнений під час обміну військовополоненими 5 лютого. Опісля він проходив реабілітацію, а сьогодні нарешті повернувся до рідного Луцька. Традиційно організували зустріч учасники громадської організації «Автомайдан».
Напередодні приїзду Героя розпочався дощ, проте це не завадило рідним, друзям, побратимам та небайдужим лучанам зібратися, щоб привітати захисника, висловити йому підтримку та подякувати за стійкість. Кажуть – ніщо не могло відмінити цю зустріч.Читати ще: «Нарешті дочекався цього моменту»: в Луцьку зустріли звільненого з полону Юрія Царіцина. Фото
Захисник – уродженець Луцька, 1987 р.н., тут пройшли його дитячі та шкільні роки. Згодом навчався у Ківерцівському медичному коледжі. Але своє життя вирішив пов’язати з військовою справою, тож вступив у Національну академію прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.Після завершення навчання служив у Житомирській області, а згодом – в Маріуполі на Донеччині. З початком повномасштабного вторгнення разом з побратимами боронив Азовсталь. Весною 2022 року потрапив у російський полон.
З неволі на прикордонника чекали дружина, двоє маленьких донечок, батьки та сестра.
Мама воїна, Тамара, розповіла, що Віктор отримав поранення ноги, проте зараз почуває себе добре. Півтора року сімʼя жила в невідомості, проте потім отримала офіційне підтвердження, що чоловік у полоні. Остаточно впевнилися в цьому, коли рік тому повернувся його побратим, який повідомив, що перебував у одній камері з Віктором.«Ми найбільше хвилювалися за його психологічний стан, але він вийшов, говорив з нами і, слава Богу, все добре», – ділиться емоціями мама воїна.
Першочергово Віктор подякував усім, хто посприяв його звільненню та поверненню додому.«Я вдячний координаційному штабу, тим людям, які працювали, аби мене звільнити, і за те, що обрали саме моє прізвище в тому списку. Я вдячний кожному українцю, рідним, знайомим, усім, хто за мене молився і хвилювався. Дякую кожному воїну ЗСУ, завдяки чиїм діям, сміливості, ми маємо те, що у нас є сьогодні. За те, що вони беруть наших ворогів до полону і відбувається обмін», – сказав військовий.
Віктор додає, що за час перебування у полоні не знав про ситуацію в Україні взагалі.«Ми були у повному вакуумі, нам ніхто нічого не розповідав. Триматися допомагала думка про те, що мене чекає моя сімʼя, мої рідні», – ділиться чоловік.
Захисник зізнається, дуже хоче, щоб у нього на пальці знову зʼявилася обручка, адже його забрали у полоні. І додає, що йому не віриться, що це все відбувається насправді.
«Перебуваючи в полоні здавалося, що як тільки потрапиш на рідну землю, захочеться поклонитися і поцілувати її. Але коли відбувся цей момент, я вам не можу передати свій стан, для мене це як фантастика. Я і вірю, що це все зараз відбувається і водночас не вірю. Бажання одне – щоб був мир і закінчилась війна. І найголовніше, щоб повернули кожного, хто перебуває в полоні, треба боротися за це і не гаяти часу, бо там він має велике значення», – підсумував Віктор Мальчевський.
Христина КРОТ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Лучанин був звільнений під час обміну військовополоненими 5 лютого. Опісля він проходив реабілітацію, а сьогодні нарешті повернувся до рідного Луцька. Традиційно організували зустріч учасники громадської організації «Автомайдан».
Напередодні приїзду Героя розпочався дощ, проте це не завадило рідним, друзям, побратимам та небайдужим лучанам зібратися, щоб привітати захисника, висловити йому підтримку та подякувати за стійкість. Кажуть – ніщо не могло відмінити цю зустріч.Читати ще: «Нарешті дочекався цього моменту»: в Луцьку зустріли звільненого з полону Юрія Царіцина. Фото
Захисник – уродженець Луцька, 1987 р.н., тут пройшли його дитячі та шкільні роки. Згодом навчався у Ківерцівському медичному коледжі. Але своє життя вирішив пов’язати з військовою справою, тож вступив у Національну академію прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.Після завершення навчання служив у Житомирській області, а згодом – в Маріуполі на Донеччині. З початком повномасштабного вторгнення разом з побратимами боронив Азовсталь. Весною 2022 року потрапив у російський полон.
З неволі на прикордонника чекали дружина, двоє маленьких донечок, батьки та сестра.
Мама воїна, Тамара, розповіла, що Віктор отримав поранення ноги, проте зараз почуває себе добре. Півтора року сімʼя жила в невідомості, проте потім отримала офіційне підтвердження, що чоловік у полоні. Остаточно впевнилися в цьому, коли рік тому повернувся його побратим, який повідомив, що перебував у одній камері з Віктором.«Ми найбільше хвилювалися за його психологічний стан, але він вийшов, говорив з нами і, слава Богу, все добре», – ділиться емоціями мама воїна.
Першочергово Віктор подякував усім, хто посприяв його звільненню та поверненню додому.«Я вдячний координаційному штабу, тим людям, які працювали, аби мене звільнити, і за те, що обрали саме моє прізвище в тому списку. Я вдячний кожному українцю, рідним, знайомим, усім, хто за мене молився і хвилювався. Дякую кожному воїну ЗСУ, завдяки чиїм діям, сміливості, ми маємо те, що у нас є сьогодні. За те, що вони беруть наших ворогів до полону і відбувається обмін», – сказав військовий.
Віктор додає, що за час перебування у полоні не знав про ситуацію в Україні взагалі.«Ми були у повному вакуумі, нам ніхто нічого не розповідав. Триматися допомагала думка про те, що мене чекає моя сімʼя, мої рідні», – ділиться чоловік.
Захисник зізнається, дуже хоче, щоб у нього на пальці знову зʼявилася обручка, адже його забрали у полоні. І додає, що йому не віриться, що це все відбувається насправді.
«Перебуваючи в полоні здавалося, що як тільки потрапиш на рідну землю, захочеться поклонитися і поцілувати її. Але коли відбувся цей момент, я вам не можу передати свій стан, для мене це як фантастика. Я і вірю, що це все зараз відбувається і водночас не вірю. Бажання одне – щоб був мир і закінчилась війна. І найголовніше, щоб повернули кожного, хто перебуває в полоні, треба боротися за це і не гаяти часу, бо там він має велике значення», – підсумував Віктор Мальчевський.
Христина КРОТ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
Третя окрема штурмова бригада офіційно стала корпусом
Сьогодні 13:29
Сьогодні 13:29
На Волині – аварійні знеструмлення через негоду
Сьогодні 13:01
Сьогодні 13:01
Для школярів на Камінь-Каширщині купили гру за понад 400 тис. грн. Закупівлею зацікавилася поліція
Сьогодні 12:32

Сьогодні 12:32
Ліквідували другого за важливістю лідера ІДІЛ у світі
Сьогодні 11:34
Сьогодні 11:34
Сили РФ втратили за добу 1180 військових
Сьогодні 08:41
Сьогодні 08:41
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.