«Життя дається для любові і злості…» Сергій Жадан у Луцьку презентував нову поетичну збірку. Фото

Літературний вечір автора, рядки якого давно розійшлися на цитати, відбувся 1 листопада у РЦ «Промінь». Сергій Жадан читав добре знані твори та поезії з нової книги «Скрипниківка».

… вузенький коридор за сценою. Він стоїть перед завісою – у чорному. Важко сказати, чи нервує – навряд, швидше, просто зосереджений. Сергій Жадан чекає, коли його запросять і зал оплесками привітає вихід. І одразу затихне, зачарований «Першими днями листопада».«…Осінь над ними з льоду й сталі. Холодні ріки, незнайомі люди». Так – просто і сильно – описати пору року можна лише відчуваючи її кожною клітинкою. Рими, просякнуті символами, почуттями, прихованим болем-надривом, наче пульсують і суголосні з думками людей – ось що таке поезія Сергія Жадана.

Автор читає улюблені твори і зал замовкає, а потім оплесками дякує за ці слова: «Ви ж любите так, ніби зав’язуєте канати. Ви ж закохуєтесь так, ніби знімаєте шкіру», «з любові народжуються мости і тексти», «носи при собі нашу любов, ніби старі гріхи».У коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини, Сергій Жадан каже: «Цей концерт для мене є чергова (чергова не означає рядова) прекрасна можливість бути у Луцьку, з луцькою публікою. Ми тут, дійсно, багато виступали з музикантами, я тут сам багато виступав, але щоразу сюди повертаюся, як додому. Як би це пафосно не звучало».Поет не надто багатослівний. Вітається, дякує за те, що прийшли послухати, каже, що в захопленні від Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, шкодує, що чогось подібного нема у Харкові. І знову читає свої вірші – поступово оживаючи, жестикулюючи, інтонаційно підкреслюючи окремі слова.«Життя – це тиша й сміх. Його стане на всіх. Його вистачить всім – всім коханням моїм», «щастя не оминеш…», «чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин. Коли їм, зрештою, дається все, вони наповнюють його нічим. Коли вони говорять про спільне, вони мають на увазі своє. З ними краще не говорити про те, що буде, щоби не втратити те, що є».Поет жартує: віршів написав стільки, що їх вистачає на кілька тематичних вечорів. Пригадує тематичні підбірки: про залізницю, риб і річково-морську тематику, пори року. Осінь – одна з улюблених «героїнь» і її автор часто згадує й цього вечора, адже: «...осінь, як любов, тільки трапляється частіше».Окрім улюблених творів, зі сцени звучали і вірші з нової збірки поезій Сергія Жадана. «Скрипниківка» – це поетичний щоденник, як його називають видавці. 50 і 1 вірш, написані після початку повномасштабного вторгнення. Ці твори – «нанизані на нитку голосу, узалежнені від звучання, …лишаються приватною, рваною хронікою двох останніх років – наповнені снігом, співом, правописом, любов’ю».Неодмінною складовою виступів воєнного часу, стали благодійні аукціони. Цього разу глядачі долучились до збору коштів на систему ППО для оборонців з Харківщини. Лоти були у дусі вечора: «телефонний дзвінок від Жадана», листівка і книги з підписом головкома Залужного та автора.«Адже доки діти народжуються від нас, доки вони ростуть на нашій землі, доти є кому битись за кожну з пристріляних трас, доти є ким поповнити лави – невтомні й злі»…

Такі вірші Сергія Жадана. А ще вони про шрами, війну, біль, холод і смертельну спеку літа, смуток осені, кохання і тугу за чимось таким буденним і важливим. Це і є вміння описати невимовне і підібрати правильні слова.

Олександр ДУРМАНЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---