«Жінок ми не стрижемо, і вони в нас не стрижуть», – луцький барбер про барберінг, сексизм та різницю між перукарнею і барбершопом

Перший класичний барбершоп у світі з назвою «Truefitt & Hill» відкрили у 1805 році в Англії. В Україні перші такі заклади з’явилися в 2011 році у Києві. А перший барбершоп у Луцьку відкрили лише у вересні 2017 року. Його назва проста, але одразу пояснює суть – «Gentlemen's club».

Спочатку заклад через назву та дизайн плутали то з бейбішопом, то з пабом, де просто можна посидіти і випити з друзями, та навіть зі стриптиз-клубом. Але невдовзі люди зрозуміли його призначення і концепцію. Та й барбершопів у місті з того часу з’явилося чимало.

13 вересня у світі відзначали Міжнародний день перукаря. Але Інформаційне агентство Волинські Новини вирішило поспілкуватися не з перукарем, а з топ-барбером Андрієм Шевчиком, розпитавши його про те, чи барбер відрізняється від перукаря, яка різниця між барбершопом та перукарнею, про барберінг у Луцьку, ціни на послуги та чи можуть в таких закладах стригти жінки.У фільмі «Банди Нью-Йорка», події якого відбувається у XIX столітті, є сцена в барбершопі. У Луцьку ж перший такий заклад відкрили три-чотири роки тому. Чому так сталося, що барбершопи почали з’являтися у нашому місті лише зараз?

З точки зору бізнесу ринок у Луцьку в цьому напрямі був незайнятий, конкуренції не було. На той час у Львові барбершопи були вже поширеним явищем. Тож розглядалися міста поблизу, в яких є потенціал. Ми зупинили свій вибір на Луцьку. Влітку 2017 року розпочали підбір приміщення, згодом зробили ремонт, а наприкінці серпня ми почали працювати у тестовому режимі.

Ми хотіли зробити щось на кшталт чоловічого клубу, де чоловіки мали б змогу доглядати за собою. Думаю, у нас це вийшло.

Як лучани спочатку реагували на цей заклад?

Багато людей не розуміли, що це. Коли вони бачили загальну назву барбершоп, то плутали це з бейбішопом, думаючи, що ми продаємо іграшки. Але все ж нам допомогло сарафанне радіо та фасадні вікна, адже ми розташовані у центрі Луцька, який доволі прохідний. Люди проходили, бачили, що тут стрижуть, та заходили до нас. Можна сказати, що це була жива реклама.

Ти сказав, що барбершоп – це загальна назва. Як ти сам розумієш це поняття, що для тебе є барбершопом?

Я не стану вигадувати велосипед заново. Барбершоп – це чоловіча перукарня, в якій надають три основні послуги: стрижка, стрижка бороди та бриття. В кожному барбершопі ключовими є ці три послуги. Всі інші послуги є супутніми.З часом у Луцьку відкрилося дуже багато таких закладів. Наскільки великою є конкуренція, чим вони відрізняються між собою?

Таких закладів уже понад десяток. Заклади між собою відрізняються, але конкуренції між ними немає абсолютно. У нашого закладу, зокрема в його майстрів та власника, дуже хороші відносини з усіма барбершопами у місті. Потенціал Луцька в напрямку барберінгу дуже великий. У нас є негласне правило: не переманювати майстрів з інших закладів. Всі наші майстри, працівники та адміністратори – це люди, яких підбирав наш власник на початку роботи закладу. Згодом тут почали працювати випускники нашої школи барберів.

А ось чим барбершоп відрізняється від звичайної перукарні, окрім того, що тут не стрижуть жінок?

У перукарню чоловіки йдуть лише для того, щоб вкоротити волосся, коли воно їм заважає.

До нас чоловіки приходять по зачіску як аксесуар до їхнього стилю, щоб стрижка пасувала їхній роботі, іміджу, стилю одягу. Зачіска має бути бездоганною та ідеально відростати, щоб чоловік міг носити стрижку довше.

Барбершоп відрізняється від перукарні підходом до роботи. Ми точніше й деталізованіше ставимося до процесу надання послуг. Якщо взяти середньостатистичну перукарню, то, по-перше, там зазвичай є часовий ліміт, а по-друге, інструмент в них на порядок нижчий класом та й загалом інструментів у перукарів менше. У них є лише філірувальні ножиці, прямі ножиці, машинка для стрижки і якісь дрібниці, наприклад, зажими для волосся та гребінець.Ми ж робимо акцент на точності. В кожного барбера має бути небезпечна бритва для наведення контурів на бороді, інколи потрібно зачистити волосся на шиї. Також має бути електробритва, щоб не просто забрати висок чи потилицю, а сплавити за допомогою електробритви та тримера.

За рахунок того, що в нас трішки дорожчі стрижки, ніж середня ціна по Луцьку, інструмент на порядок кращий. Набір барбера може коштувати 15 тисяч гривень. Також ми використовуємо лише дорогу закордонну косметику, якої нема у перукарнях.

Якщо клієнту не сподобається зачіска, ми завжди знайдемо якусь альтернативу, адже у таких закладах сервіс на дуже високому рівні. На клієнта нам не все одно. У нас є негласне правило: обслуговувати клієнта на порядок вище, ніж ми хотіли б, щоб обслужили нас. Наприклад, якщо це стрижка, вона має бути ідеальною, а якщо клієнт носить бороду, але на неї не записався, ми все одно сплавляємо висок і вписуємо це в стрижку. Через це ми бачимо віддачу. Хтось порекомендує наш заклад своєму другу, хтось стане постійним клієнтом. Ми йдемо назустріч людям, навіть коли їм потрібно постригтися в наш позаробочий час.Власне, про ціни. Хто є клієнтами барбершопу? Це старші чоловіки чи молоді хлопці? Якого вони соціального статусу?

Люди абсолютно усіх професій є нашими відвідувачами. Не можна сказати, що нас відвідує більше бізнесменів, а менше молоді. Зараз у нас працюють майстри від 18 до 36 років. У нас стрижуться як діти, так і пенсіонери. Є такі старші чоловіки, які згадують ще радянські цирульні. Говорять, що це нагадує їм їхню молодість.

Чоловіки, які не були у барбершопах, звикли думати, що тут дорого. Але можна гарно постригтися за 200 гривень, але в топ-майстра стрижка коштує 350 гривень. 200 гривень – це не набагато дорожче, ніж у перукарнях, але у нас ця послуга надається набагато якісніше. Водночас в ціну входять напої та дорога косметика.

Хто з відомих лучан відвідує ваш заклад, а, можливо, не лише лучан?

У нас стрижуться футболісти, артисти, які бувають з гастролями у Луцьку. Найвідомішим постійним клієнтом є друг нашого закладу Володимир Павлік. Також у нас стрижеться футболіст Артем Федецький. Заходили до нас лідер Без Обмежень Сергій Танчинець та фронтмен Бумбоксу Андрій Хливнюк. Були в нас і лігосмішники з команди «Отдыхаем вместе», а також Олександр Еллерт з «Луганської збірної» і Дмитро Гоян з команди «Загорецька Людмила Степанівна».А як ти сам прийшов до того, що хочеш бути барбером?

Я родом із Луцька. В 2009 році закінчував дев’ятий клаc у 22-й школі. Оскільки був у технічному класі, то в п’ятницю після уроків ми ходили в училище здобувати фах. На вибір було дві професії: фотограф та перукар. Всі хлопці пішли на фотографа, а я пішов із дівчатами на перукаря. Навчався цьому протягом десятого та одинадцятого класів, але в ті часи мені це не дуже заходило.

В Україні тоді не було таких понять, як барбер, барберінг, барбершоп. Це було десь далеко, за кордоном, такі штуки ми бачили лише у фільмах. Були підколи з боку однокласників, друзів. Я думаю, це пов’язано з тим, що на слуху тоді в країнах СНГ був Сергій Звєрєв. М’яко кажучи, його зовнішній вигляд був далекий від вигляду звичайного чоловіка. Тому сфера барберінгу розвивалася дуже малими кроками, сюди йшло мало чоловіків.

Тож я вступив у ВНУ, а потім рік працював після закінчення університету. У 2017 році познайомився з власником барбершопу та повернувся у цю сферу, в якій працюю вже п’ятий рік.Скільки часу потрібно навчатися, аби освоїти бодай мінімальні вміння стригти? Адже знаю, що барбери також поділяються за своїми скілами.

Якщо руки ростуть з правильного місця, людина має бажання, натхнення, то вона може навчитися стригти за три місяці.

Наприклад, на базі нашого барбершопу діє школа барберів. Курс «барбер з 0» розрахований на 52 години.

За цей час ми стараємось дати необхідну базу та на практиці відпрацьовуємо різні типи стрижок та їхні елементи. Цього часу достатньо для освоєння бази та розуміння, що і як правильно робити, а далі діло практики. Потрібно набивати руку. Швидкість, якість та професіоналізм приходять з досвідом.

Якщо випускник хоче залишитись працювати в нашому барбершопі, то ми його додатково стажуємо ще кілька місяців. Таким чином він здобуває необхідний досвід для старту роботи в статусі молодшого барбера.У барбершопі стрижці приділяють дуже багато часу. Чи можна порівняти барбера з барменом, який також виконує певну роль психолога, розмовляючи з клієнтом?

Так, ми приділяємо стрижці від 45 хвилин до години часу. Майстру насамперед потрібно відчувати клієнта. Є клієнти, які не дуже хочуть розмовляти. Чоловік приходить сюди, хоче морально відпочити, посидіти 45 хвилин у зручному кріслі. На фоні у нас грає музика, монотонні рухи машинкою, чоловік відпочиває від роботи, його постригли, помили голову, пшикнули спреєм шию, він збадьорився і пішов додому.

А є клієнти, які навпаки приходять великою мірою заради спілкування. Тут велику роль грає те, у скількох сферах майстер обізнаний. Що більш ерудований барбер, то легше йому буде спілкуватися з клієнтом.

До вас зазвичай приходять чоловіки, які знають, яку зачіску хочуть, чи повністю довіряють себе барберу?

Будемо відвертими, чоловіки не є вибагливими до зачісок. Вони просто говорять: щоб було акуратно та гарно. Якщо це чоловіки за п’ятдесят, то вони просять зачіску, аби виглядати молодше. В основному чоловіки кажуть, що вони хочуть. Можливо, побачили зачіску десь у фільмі чи в когось на вулиці. А ми вже радимо, чи ця зачіска чоловіку пасуватиме та видозмінюємо її під конкретну форму обличчя.

Також вибір зачіски залежить від стилю життя чоловіка. Якщо це спортсмен, то як правило, це коротка стрижка. Модному хіпстеру хочеться бороду і назад зачесане волосся. Айтішники приходять до нас один раз в три-чотири місяці, то ми робимо так, аби йому на більше вистачило. А є педанти, які приходять до нас щотижня.Не хочу здатися сексистом, але за нагоди не можу не запитати. У Луцьку зараз є чимало закладів, які позиціонують себе як барбершопи, однак там стрижуть жінки. Чи можуть такі заклади називатися барбершопами та чи може жінка бути барбером?

Так, це є барбершопи, тобто чоловічі заклади, де стрижуть дівчата. По олдскулу завжди було, що цирульником може бути лише чоловік, і ми пішли такою традиційною стежкою, що барбером може бути лише чоловік. Недарма барбершоп – це чоловічий клуб, де чоловік говорить з чоловіком на чоловічі теми без жіночих вух. Зараз це осучаснили, і жінки також стрижуть.

Інколи до нас заходять жінки і просять підрівняти кінчики, бо в них чоловіча стрижка. Але в нас така концепція, що ми обслуговуємо лише чоловіків. Ми намагаємося ввічливо пояснити це жінкам, натомість нас звинувачують у сексизмі. Ми не стрижемо навіть дівчат, які працюють у нас адміністраторами. Є випадки, коли батьки приводять стригти сина і просять підрівняти волосся дочці, але ми не можемо її постригти.

Загалом барбер – це професія, стать не має жодного значення. Якщо жінка вправно володіє бритвою і на достойному рівні робить зачіски, то чому ні. Жінки стрижуть не гірше за чоловіків. Головне – не давати жодних поблажок. Наприклад, у нас майстри стрижуть п’ять робочих днів та мають два вихідних, а якби була жінка в колективі, то вона говорила б, що може працювати, наприклад чотири дні. Але якщо ти прийшла в цю професію, то будь на рівні з чоловіками.Барбершоп – це як клуб за інтересами. Чоловіки люблять обговорювати спорт, автомобілі, бізнес, дівчат… Не думаю, що на ці ж теми вони можуть поспілкуватися з жінкою-барбером. Проте в них є свій клієнт. Комусь, наприклад, некомфортно, коли йому голову миє чоловік, натомість він отримує задоволення від того, коли це робить жінка.

Однак у нашій мережі за правило те, що майстрами можуть працювати лише чоловіки. Дівчата у нас працюють адміністраторами та займаються SMM. Проте клієнт сам робить вибір, який заклад відвідувати, на це ми виплинути не можемо.

Відомий факт, що в барбершопі наливають. Чи є така клієнтура, яка ставить за мету не просто прийти постригтися, а ще й прибухнути?

Звичайно, що є, не так часто, але є. У всіх барбершопах пригощають алкоголем чи іншими напоями. Клієнти не соромляться того, а прямо нам говорять, що тут можна випити віскаря на більшу суму, ніж заплатити за самі послуги.

Інколи доходило до абсурду, коли людина випивала півтори пляшки «Єгермейстра» і виповзала звідси. Були випадки, що чоловіки засинали в кріслі.

Але насправді це буває дуже рідко. Нам це також грає на руку, адже я впевнений, що в інших закладах клієнта перестануть пригощати після трьох-чотирьох порцій. Ми розраховуємо на те, що клієнт сам має знати свою міру, а ми не збідніємо.Ти зробив зачин смішних історій. Розкажи ще якісь комічні ситуації зі свого досвіду роботи барбером, чи, можливо, якісь історії, які були у колег.

У нашій роботі є дуже багато смішних історій. В основному нам дякують за роботу. Наприклад, клієнт якось говорить мені: «Андрій, ти таке зробив, ти навіть не можеш уявити. В мене вийшло підписати договір на кілька років. То все ти. Я в тебе ж стригся перед цією зустріччю».

З негативного. Була історія, коли батько з сином прийшли стригтися, а дитина не дуже хотіла сидіти. Батько підігрував, бігав навколо стільця, послизнувся і розбив собі голову об металічну деталь крісла.

Також був випадок, коли весною наш постійний клієнт завжди говорив нам, що у нього зникла куртка, поки його стригли. Ми обдзвонювали інших клієнтів, хотіли дивитися по камерах. А він нам говорить: «Я ж згадав, вже тепло стало». Тобто на вішалці висіла його джинсовка, а він шукав зимову куртку.Багато історій пов’язані з чоловіками, які приводять стригти своїх дітей. Інколи вони шарфи переплутують. В основному мами знають, у що вдягнені діти. Часто чоловіки забувають шапки. Напевно, виходять від нас із новими стрижками дуже щасливими.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---