Заволоч, коралі, бекеша та їх волинські особливості: фоторепортаж із виставки про традиційний одяг регіонів України
У галереї Культурно-мистецького центру «Красне» відкрилася виставка «Україна – єдина». На ній представлено історичні фото та зразки автентичного одягу Полтавщини, Чернігівщини, Черкащини, Львівщини та Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Організатори, присвятивши експозицію 33-й річниці Незалежності України, демонструють багатоманіття традиційної культури, єдність та унікальність кожного з регіонів України.
«Ця експозиція стала можливою завдяки ентузіазму та співпраці. Ентузіазму всіх наших друзів та співпраці з Євгеном Івановичем Тандурою. Коли він до нас завітав з ідеєю організувати виставку світлин українського народного одягу, одразу виникло запитання: а які з них розповідатимуть про наш край? Вирішили доповнити архівні зображення раритетними зразками одягу. Як ми кажемо – з бабусиної скрині. На виставці – 10 костюмів волинського регіону. Я особисто принесла два. Наші працівники, бабусі, мами наших вихованців теж приносили експонати – хтось фартух, хтось намітку, сорочку, камезельку – і так зібралася справжня колекція», – пояснює заслужена артистка України, директорка КМЦ «Красне», ідейна натхненниця виставки Алла Опейда.Традиційний костюм був відомий ще з часів Київської Русі, відтоді регіони України дотримувалися локальних особливостей у його оформленні. Більшої універсальності крій та елементи оздоби почали набувати орієнтовно наприкінці XIX сторіччя, і з часом відмінності все більше розмивалися. Хоча й донині унікальні елементи традиційних костюмів збереглися у певних регіонах.Власне, формат експозиції й ілюструє це. Адже можна не лише виокремити особливості в крої одягу, елементах оздоби, але й уявити, який вигляд мали б історичні костюми – фактурні та у кольорі – роздивляючись їх на історичних світлинах. Усе це стало можливим завдяки великій дослідницькій роботі Євгена Тандури.
Читати ще: Перша за роки незалежності: науковці Лесиного вишу видали «Історію Волині». Фото
«Ідея виставки народилася під час дослідження родинного фотоархіву та колекції. Паралельно накопичувався матеріал, який використовував під час написання книги «Українство на світлинах перетину двох століть». Загалом довелося попрацювати з більш як чотирма тисячами світлин. Більшість із них стосуються Лівобережжя – моєї батьківщини. Для виставки підбирали тематичні роботи, адже у колекції є різноманітні жанри та сюжети. І так вийшла маленька експозиція – 23 фотографії, найстарішу з яких датовано 1879 роком», – каже Євген Іванович.Ще одна з тих, завдяки кому стала можливою виставка, – Марія Прус. Жінка не лише бере активну участь у житті КМЦ «Красне», але й збирає старожитності. Тому одразу відгукнулася на прохання допомогти з експонатами.
«Вишивання завжди було невід’ємною частиною нашої родини. А ще – пекти хліб. Пізніше ткали килими, полотно. Доводилося працювати… Я мала була, а бабуся до того всього підтягувала і привчала. Вона вишивала, а потім ще й шила одяг. А я дивилася за її роботою. Уже потім побачила, як відрізняються техніки пошиття у різних регіонах України, щось почала робити сама», – розповідає Марія Прус.Враженнями від виставки діляться і гості. Кажуть, що вражають не лише тонка робота, вишуканість, мальовничість і гармонія кольорів, а й усвідомлення того, наскільки це старовинні речі – кожна зі своєю історією.«Кожен регіон характеризувався своїми особливостями у оздобленні, матеріалах, які використовували, техніках його обробки. Важливо вивчати це, цікавитися, адже то – наше минуле, яке приходить у сьогодення і майбутнє. Молоді люди, які прийдуть до нас, також дізнаються багато цікавого. Ось, наприклад, ця сорочка. Їй більш як сто років. Є, мабуть, й давніші, але точніше визначити вік складно… Нині знову дуже популярні вишиванки, які люди носять не задумуючись. А кожен символ, кожен елемент на них щось означає. Коли подивишся на старовинні роботи, дізнаєшся про традиції їх оздоблення, починаєш «читати» сучасний одяг зовсім інакше», – підсумувала Алла Опейда.Відкриття виставки завершилося музичним подарунком. Гостей привітав дитячий фольклорний колектив «Вервечка», який презентує народне мистецтво Волині. Вбрані у автентичний одяг юні артисти неначе зійшли з історичних світлин. Це – наочний приклад функціонування історичної пам’яті, символ наступності поколінь, невмирущої актуальності традиційної культури. Експозиція буде діяти до 30 вересня, тож всіх охочих запрошують відвідати її. Вхід – вільний.
Олександр ДУРМАНЕНКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Організатори, присвятивши експозицію 33-й річниці Незалежності України, демонструють багатоманіття традиційної культури, єдність та унікальність кожного з регіонів України.
«Ця експозиція стала можливою завдяки ентузіазму та співпраці. Ентузіазму всіх наших друзів та співпраці з Євгеном Івановичем Тандурою. Коли він до нас завітав з ідеєю організувати виставку світлин українського народного одягу, одразу виникло запитання: а які з них розповідатимуть про наш край? Вирішили доповнити архівні зображення раритетними зразками одягу. Як ми кажемо – з бабусиної скрині. На виставці – 10 костюмів волинського регіону. Я особисто принесла два. Наші працівники, бабусі, мами наших вихованців теж приносили експонати – хтось фартух, хтось намітку, сорочку, камезельку – і так зібралася справжня колекція», – пояснює заслужена артистка України, директорка КМЦ «Красне», ідейна натхненниця виставки Алла Опейда.Традиційний костюм був відомий ще з часів Київської Русі, відтоді регіони України дотримувалися локальних особливостей у його оформленні. Більшої універсальності крій та елементи оздоби почали набувати орієнтовно наприкінці XIX сторіччя, і з часом відмінності все більше розмивалися. Хоча й донині унікальні елементи традиційних костюмів збереглися у певних регіонах.Власне, формат експозиції й ілюструє це. Адже можна не лише виокремити особливості в крої одягу, елементах оздоби, але й уявити, який вигляд мали б історичні костюми – фактурні та у кольорі – роздивляючись їх на історичних світлинах. Усе це стало можливим завдяки великій дослідницькій роботі Євгена Тандури.
Читати ще: Перша за роки незалежності: науковці Лесиного вишу видали «Історію Волині». Фото
«Ідея виставки народилася під час дослідження родинного фотоархіву та колекції. Паралельно накопичувався матеріал, який використовував під час написання книги «Українство на світлинах перетину двох століть». Загалом довелося попрацювати з більш як чотирма тисячами світлин. Більшість із них стосуються Лівобережжя – моєї батьківщини. Для виставки підбирали тематичні роботи, адже у колекції є різноманітні жанри та сюжети. І так вийшла маленька експозиція – 23 фотографії, найстарішу з яких датовано 1879 роком», – каже Євген Іванович.Ще одна з тих, завдяки кому стала можливою виставка, – Марія Прус. Жінка не лише бере активну участь у житті КМЦ «Красне», але й збирає старожитності. Тому одразу відгукнулася на прохання допомогти з експонатами.
«Вишивання завжди було невід’ємною частиною нашої родини. А ще – пекти хліб. Пізніше ткали килими, полотно. Доводилося працювати… Я мала була, а бабуся до того всього підтягувала і привчала. Вона вишивала, а потім ще й шила одяг. А я дивилася за її роботою. Уже потім побачила, як відрізняються техніки пошиття у різних регіонах України, щось почала робити сама», – розповідає Марія Прус.Враженнями від виставки діляться і гості. Кажуть, що вражають не лише тонка робота, вишуканість, мальовничість і гармонія кольорів, а й усвідомлення того, наскільки це старовинні речі – кожна зі своєю історією.«Кожен регіон характеризувався своїми особливостями у оздобленні, матеріалах, які використовували, техніках його обробки. Важливо вивчати це, цікавитися, адже то – наше минуле, яке приходить у сьогодення і майбутнє. Молоді люди, які прийдуть до нас, також дізнаються багато цікавого. Ось, наприклад, ця сорочка. Їй більш як сто років. Є, мабуть, й давніші, але точніше визначити вік складно… Нині знову дуже популярні вишиванки, які люди носять не задумуючись. А кожен символ, кожен елемент на них щось означає. Коли подивишся на старовинні роботи, дізнаєшся про традиції їх оздоблення, починаєш «читати» сучасний одяг зовсім інакше», – підсумувала Алла Опейда.Відкриття виставки завершилося музичним подарунком. Гостей привітав дитячий фольклорний колектив «Вервечка», який презентує народне мистецтво Волині. Вбрані у автентичний одяг юні артисти неначе зійшли з історичних світлин. Це – наочний приклад функціонування історичної пам’яті, символ наступності поколінь, невмирущої актуальності традиційної культури. Експозиція буде діяти до 30 вересня, тож всіх охочих запрошують відвідати її. Вхід – вільний.
Олександр ДУРМАНЕНКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Волині військовий і цивільний намагалися переправити трьох чоловіків до Білорусі через «зеленку»
Сьогодні 14:13
Сьогодні 14:13
Затримали бабусю і онучку з Волині, які обікрали 87-річну одеситку на понад 100 тисяч
Сьогодні 13:41
Сьогодні 13:41
П’ять діб не виходив на зв’язок: у Локачах рятувальники визволили з зачиненої квартири чоловіка, який потребував меддопомоги
Сьогодні 13:08
Сьогодні 13:08
Атака на Суми: росіяни вперше вдарили шахедом зі шрапнеллю
Сьогодні 11:46
Сьогодні 11:46
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.